Ухвала суду № 136073142, 28.04.2026, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/1065/25

Провадження № 2/151/140/26

УХВАЛА

про зупинення провадження по справі

28 квітня 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Токарчук Л.Г.

за участю секретаря судового засідання Трачук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Фінтраст Капітал'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача ТОВ "ФК ''Фінтраст Капітал''Столітній М.М. звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 40 500 гривень заборгованості за Договором № 4798306 від 09.07.2024, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в сумі 10 000 гривень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026 справу розподілено головуючій судді Токарчук Л.Г..

Ухвалою судді від 13 січня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача ТОВ "ФК ''Фінтраст Капітал'' Столітній М.М. не з`явився, вказавши у заяві про розгляд справи без участі їх представника.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 28 квітня 2026 року не з`явився, проте 14.01.2026 через систему "Електронний суд" надіслав клопотання про зупинення провадження по справі. Клопотання мотивовано тим, що він на даний час перебуває у складі утвореного відповідно до закону військового формування, військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яке переведене на воєнний стан та забезпечує захист незалежності та територіальної цілісності України. Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 12 листопада 2025 року по справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) відступила від висновків Верховного Суду щодо застосування положень пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України (аналогічні положення містяться в пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та пункті 5 частини першої статті 236 КАС України), сформульованих у постановах колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23, колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22 та колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 (провадження № А/990/24) та вказала наступне: під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого: 1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан"; 2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; 3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження по справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Судом установлено, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 годин 30 хвилині 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжений по теперішній час.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 (провадження № 14-74цс25) (далі Постанова ВС) коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, в оцінці процесуального обов`язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі чи за участю його представника, то в суду немає підстав для зупинення провадження у справі.

Застосування правила, сформульованого у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України, всупереч волі особи, на захист якої воно спрямовано, становитиме прояв надмірного формалізму. Таке застосування перетворить захисну гарантію на перешкоду в доступі до правосуддя, стане наслідком невиправданого затягування судового процесу та порушення права особи на своєчасний судовий розгляд, що є несумісним із завданнями судочинства та стандартами статті 6 Конвенції (пункт 110 Постанови ВС).

Такий стан речей має зберігатися до тих пір, поки військовослужбовець - сторона у справі чи третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не повідомить суду про бажання скористатися гарантією, визначеною пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України (пункт 111 Постанови ВС).

Правосуддя вимагає справедливого і збалансованого судового провадження, котре базується на дотриманні принципів верховенства права, диспозитивності і пропорційності, а також має відповідати стандартам Конвенції (пункт 112 Постанови ВС).

Крім того, у Постанові ВС зазначено, що під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого: з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що ''переведені на воєнний стан''; упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем за контрактом у складі Національної гвардії України, що підтверджується довідкою виданою т.в.о. начальника відділення кадрової роботи секції персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 №7912 від 15 серпня 2025 року.

Статтею 253 ЦПК України визначено, що суд зупиняє провадження у справі у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що провадження у справі необхідно зупинити.

Керуючись статтею 252 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Зупинити провадження у справі № 151/1065/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Фінтраст Капітал'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомити Чечельницький районний суд Вінницької області про припинення обставин, що викликали зупинення провадження у справі, протягом 10 днів з дня звільнення зі служби.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Людмила ТОКАРЧУК