Рішення № 136072748, 29.04.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 644/8449/25

Провадження № 2/644/2475/26

29.04.2026

Рішення

Іменем України

29 квітня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі

головуючої судді Маркосян М.В.,

за участю секретаря судового засідання Скорик Ю.С.

представника відповідача, адвоката Василенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі в розмірі 16 171,42 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 5 685,87 гривень; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 10 485,55 гривень.

В обґрунтування позову зазначає, що 01.04.2020 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та відповідачкою було укладено Договір № TDB.2020.0991.2215 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії. Відповідно до умов пункту 1.2. Кредитного договору Банк на підставі отриманої від Клієнта Заяви-анкети встановленого зразка відкрив Клієнту Картковий рахунок-1 у гривні, Картковий рахунок-2 в доларах США, Картковий рахунок-3 в Євро та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи. Картковий рахунок-1 обслуговується за дебетово-кредитною схемою, Картковий рахунок-2 та Картковий рахунок-3 за дебетовою схемою. На Картковий рахунок-1 Банк надав Клієнту кредит, встановивши Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії, в сумі та на умовах визначених Кредитним договором. Банк свої зобов`язання перед Клієнтом за Кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії на Картковий рахунок-1 Клієнта і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах Доступного ліміту кредитної лінії, визначеного Кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами Доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку. Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією Відповідач не виконав. Згідно виписок по рахунку Позичальника станом на 03.09.2024 року у Позичальника сформувалась заборгованість перед Банком, що складається з: 5 685,87 грн. заборгованості за кредитом та 10 485,55 грн. заборгованості за відсотками. Загальна сума заборгованості складає 16 171,42 грн.

Також, 03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, на підставі якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача боржника за Кредитним договором № TDB.2020.0991.2215 від 01.04.2020 року.

Крім того, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) 27.12.2024 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до Відповідача боржника за Кредитним договором № TDB.2020.0991.2215 від 01.04.2020 року на суму 16 171,42 грн., зазначену заборгованість позивач просить суд стягнути з відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по справі, а саме судовий збір та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 11200,00 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 18.09.2025 було відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Харкова у справі № 644/8449/25 від 08 грудня 2025 року було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , стягнуто з відповідачки на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ заборгованість за кредитним договором № TDB.2020.0991.2215 від 01.04.2020 року у розмірі 16171,42 грн. та судові витрати в розмірі 12422,40 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 10.02.2026 було скасоване заочне рішення у справі та призначено справу до судового розгляду у спрощеному позовному провадженні.

У судове засідання представник позивача не з`явився, при цьому одночасно в позові зазначає, що просить розглянути справу за відсутності представника позивача.

У судове засідання з`явилась представник відповідачки, підтримала заперечення проти позову, про які було зазначено у заяві про перегляд заочного рішення у справі. Зокрема зазначила про те, що, на її думку заявлений розмір заборгованості є необґрунтованим, ОСОБА_1 не було письмово повідомлено про відступлення права вимоги від АТ «МЕГАБАНК» до ТОВ «ФК МУСТАНГ ФІНАНС», а надалі до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», що суперечить ст. 516 ЦК України, нараховані проценти у сумі 10 485,55 грн є непропорційними тілу кредиту у сумі 5685,87 грн. Позивачем не надано детального та прозорого розрахунку заборгованості з зазначенням періодів і ставок.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив такі обставини спірних правовідносин.

01.04.2020 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір № TDB.2020.0991.2215 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії.

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору, цей Договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів за платіжними картками todobank у АТ «МЕГАБАНК» (далі Правила). Підписання Сторонами цього договору вважається одночасно підписанням Правил, у зв`язку з чим Правила не підлягають додатковому та/або подальшому підписанню. Договір разом з Правилами, Тарифами на послуги Банку (Додаток № 1 до Договору), далі Тарифи, вступають в силу для Сторін одночасно з підписанням цього договору і складають єдиний договір, надалі Договір.

Всі вищевказані документи у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості Банка і Клієнта щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, і відповідно до приписів ст. 634 ЦК України є за своєю суттю договором приєднання, що укладений шляхом прийняття Клієнтом пропозиції Банку згідно ст. ст. 641, 644 ЦК України.

Відповідно до умов пункту 1.2. Кредитного договору Банк на підставі отриманої від Клієнта Заяви-анкети встановленого зразка відкрив Клієнту Картковий рахунок-1 у гривні, Картковий рахунок-2 в доларах США, Картковий рахунок-3 в Євро та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи. Картковий рахунок-1 обслуговується за дебетово-кредитною схемою, Картковий рахунок-2 та Картковий рахунок-3 за дебетовою схемою.

Підписом під текстом Кредитного договору Клієнт підтвердив факт отримання ним картки та ПІН-коду до неї (п.4.1.). Згідно розділу 1 Тарифів строк дії картки становить 5 років.

У п.4.3. Кредитного договору вказано, що закінчення терміну дії Картки, її втрата або пошкодження не спричиняє припинення договірних відносин між Банком та Клієнтом та/або закриття Карткових рахунків. Відмова Клієнта від Доступного ліміту кредитної лінії не припиняє дію цього Договору.

На Картковий рахунок АТ «МЕГАБАНК» надав відповідачці кредит, встановивши кредитний ліміт у межах максимального ліміту кредитної лінії, в сумі та на умовах визначених кредитним договором. Відповідно до п. 2.5 Кредитного договору, розмір доступного ліміту кредитної лінії може бути змінений (збільшений та/або зменшений) в межах Максимального ліміту кредитної лінії, у порядку передбаченому правилами. Сплата процентів, передбачених умовами кредитного договору за користування лімітом кредитної лінії, здійснюється клієнтом у разі його використання (повністю та/або частково) згідно з п. 2.4 Кредитного договору. Нарахування процентів на залишок коштів на Карткових рахунках, за користування кредитним лімітом та у разі виникнення заборгованості на суму несанкціонованого овердрафту здійснюється згідно Правил та Тарифів (п. 2.6 Кредитного договору). Розмір процентів за користування кредитом визначений у п.2.2. Кредитного договору та Тарифах (додаток №1 до договору).

Згідно даних АТ «МЕГАБАНК» відповідачу було надано кредитні кошти за програмою todobank і відповідачем було частково погашено кредит.

Отримання відповідачем кредитних коштів, користування кредитним лімітом на погоджених сторонами договору умовах, підтверджені випискою за особовим рахунком з 01/04/2020 по 02/12/2022, а також, випискою за особовим рахунком АТ «Мегабанк» з 03.12.2022 по 03.09.2024.

Суд вважає підтвердженими позивачем належними та допустимими доказами факт укладення відповідачкою та АТ «Мегабанк» кредитного договору № TDB.2020.0991.2215, наявність заборгованості відповідача за цим договором. Користування кредитним лімітом, також не заперечувалось і самою відповідачкою.

Також, 03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного "03" вересня 2024 року, ТОВ ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № TDB.2020.0991.2215 від 01.04.2020 в загальній сумі 16171,42 грн.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» 27.12.2024 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного "27" грудня 2024 року, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № TDB.2020.0991.2215 від 01.04.2020 в загальній сумі 16171,42 грн.

Як убачається з проведеного позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № TDB.2020.0991.2215 від 01.04.2020, становить 16 171,42 гривень, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5 685,87 гривень; простроченої заборгованості по відсоткам в розмірі 10 485,55 гривень.

Зазначені цивільно-правові відносини регулюються наступними законодавчими актами.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За правилами частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Правилами статті 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що прямо передбачено положеннями статті 629 ЦК України.

Позивачем доведений факт наявності заборгованості за кредитним договором № TDB.2020.0991.2215 від 01.04.2020 року у загальній сумі 16 171,42 грн. Відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості.

Згідно з вимогами ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Виходячи з наведеного вище, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором відступлення права вимоги.

Правилами ст. 514 ЦК України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Щодо заперечень відповідачки про те, що розмір заборгованості є спірним та недоведеним, адже позивачем заявлено до стягнення 16 171,42 грн, з яких 10 485,55 грн проценти, що майже вдвічі перевищують тіло кредиту (5 685,87 грн) не надано детального розрахунку з розбивкою по періодах; не зазначено конкретні процентні ставки, що застосовувалися; не доведено відповідність нарахувань умовам договору та тарифам. Зазначені заперечення зводяться до того, що відповідачка не згодна з формою розрахунку, яка надана позивачем. Щодо процентної ставки, то суд зазначає, що процентна за користування кредитними коштами зазначена в Паспорті споживчого кредиту, та становить для пакету «todobank» 56% річних за користування кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту., а отже перевищення суми відсотків над сумою самого тіла кредиту можливе за умови користування кредитними коштами більше ніж два роки поспіль, а також, погашення (зменшення) тіла кредиту самим позичальником навіть протягом одного року, що вбачається, зокрема, і з виписки за рахунком, наданої позивачем.

Щодо пояснень відповідачки про те, що заборгованість за кредитом не підтверджена позивачем належним чином, суд зазначає про те, що виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Постанова Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі №298/825/15-ц зазначає, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Таким чином, надані виписки за рахунками позичальника повинні бути досліджені судами з наданням оцінки у сукупності з іншими зібраними у справі доказами на предмет обставин видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку позивача.

У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №910/1580/18 сформульовано висновок про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (зазначений правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21).

Враховуючи викладене, наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором та виписка по рахунку відповідача містять ідентичні відомості щодо руху коштів за кредитним зобов`язанням.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, про застосування якого ним заявлено у відзиві, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Частиною п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц (провадження № 14-252цс18).

Пунктом 7.1 Кредитного договору передбачено, що строк дії Договору: набирає чинності з моменту підписання цієї Заяви - Договору та діє протягом 99 років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін не заявить про його розірвання, цей Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій Договору є необмеженою.

Окрім цього, Законом України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (в тому числі строки позовної давності).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями), установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово було продовжено, останній раз термін дії карантину було продовжено на всій території України до 30.06.2023.

Законом України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, запроваджено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24.02.2022, дія якого неодноразово продовжувалася.

Воєнний стан, який запроваджено в Україні 24.02.2022, наразі не припинено та не скасовано.

Законом України № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» було змінено п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

14.05.2025 Верховна Рада України ухвалила Закон № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким було виключено положення про зупинення перебігу строків позовної давності на період дії воєнного стану (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Вказаний Закон набрав чинності з 04.09.2025 (через три місяці з дати опублікування). Тобто, із 04.09.2025 було поновлено відлік строку позовної давності.

Крім того, відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Як вбачається з виписки за особовим рахунком з 01/04/2020 по 02/12/2022 ОСОБА_1 наданої позивачем до матеріалів справи, погашення відповідачкою заборгованості за кредитом останній раз зафіксовано позивачем 18.02.2022 року на суму 500,00 грн., що перервало строк позовної давності.

Враховуючи, що порушення ОСОБА_1 мало місце під час карантину та воєнного стану, а також часткове погашення заборгованості у 2022 році, яке перервало такий строк позовної давності, у даному випадку строк позовної давності позивачем не пропущений, а тому підстави для застосування позовної давності у даному випадку відсутні.

Також, судом враховані пояснення представника відповідачки щодо неповідомлення ОСОБА_1 про відступлення право вимоги АТ «Мегабанк» на користь нових кредиторів. Слід зазначити, що, у відповідності до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, зазначені заперечення можуть бути враховані судом з наданням доказів того, що відповідачка, після відступлення право вимоги продовжувала виконувати обов`язок перед первісним кредитором, однак такі докази відповідачкою суду не надані.

Таким чином, судом встановлено, що позивач належними, достовірними доказами довів набуття прав вимоги за кредитним договором, укладеним відповідачем, у зазначеній у позовній заяві сумі, а отже доведена сума позовних вимог підлягає стягненню саме на користь позивача.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 11200,00 грн, суд виходить з наступного.

За положеннями частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Заявлена позивачем сума не може бути безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат до позовної заяви надано договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025, реєстр боржників до цього договору, акт приймання-передачі послуг про підтвердження факту надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін .

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд вважає, що розмір витрат на «Проведення юридичного та фінансового аналізу 1 Боржника» не є прямо пов`язаними з судовим провадженням у цій справі та не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності розміру витрат позивача на правову допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення усіх витрат позивача на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення. Суд вважає розмір судових витрат позивача на правову допомогу, пов`язаний зі складанням позовної заяви з додатками в сумі 10000,00 грн. є обґрунтованим. В той же час, представником відповідачки у судовому засіданні було зроблено заяву про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу. Таким чином, з урахуванням принципу розумності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, оскільки справа є стандартною для позивача, суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню до 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ заборгованість за кредитним договором № TDB.2020.0991.2215 від 01.04.2020 року у розмірі 16171,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судові витрати в розмірі 7422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ: 40932411, адреса: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105),

відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Повне судове рішення складене 29.04.2026 р.

Суддя Марина МАРКОСЯН