Рішення № 136071907, 22.04.2026, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/276/26

Провадження № 2/669/266/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі :

головуючого судді Бараболі Н.С.,

з участю: секретаря судового засідання Хитрун А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Білогір`я цивільну за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

27.03.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №190369 від 02.07.2025 року.

В обгрунтування позову позивач вказує, що 02.07.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №190369 (індивідуальна частина), відповідно до умов якого відповідачка отримала грошові кошти в сумі 30589,00 грн.

ТОВ «ФК «Кредіплюс» свої зобов`язання за договором виконало, перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти, а відповідачка вчасно їх не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 28650,00 грн.

10.10.2025 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №10102025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №190369 від 02.07.2025 в сумі 28650,22 грн. А тому, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 28650,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 28040,08 грн, заборгованості за процентами в сумі 8,14 грн, заборгованості за комісією в сумі 602,00 грн, а також понесені судові витрати.

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» у судове засідання не з`явився. Представник позивача Хлопкова М.С. в поданій позовній заяві просила розгляд справи провести у її відсутності, позов підтримала в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив не подала, хоча про час, день та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 02.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №190369 (індивідуальна частина), відповідно до умов якого відповідачка отримала грошові кошти в кредит в сумі 30589,00 грн строком на 365 днів з 02.07.2025 року по 02.07.2026 року.

Сума кредиту надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 25997,97 грн для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №177550 від 02.04.2025 укладеним з кредитодавцем; у розмірі 2,68 грн на номер рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 4588,35 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини (п.п. 2.2.1 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10% річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Згідно із п. 2.4 договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Комісія за надання кредиту складає 4588,35 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини (п. 2.5. Договору).

Відповідно до п. 2.6. загальний строк кредитування за цим договором складає 365 днів.

Підписавши цей кредитний договір Позичальник засвідчила, що до укладення Договору отримала та ознайомилася, зокрема, з індивідуальною частиною Договору про споживчий кредит, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченою ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/. У випадку, якщо будь-яка інформація не була отримана Позичальником або є йому незрозумілою, Позичальник повинен був відмовитись від підписання цієї індивідуальної частини Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно довідки ТОВ «ФК «Кредіплюс» від 16.01.2026 на підставі договору укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 14.12.2022 за №1412/22-1 було успішно проведено платіж 02.07.2025 о 18 год 05 хв на карту клієнта ОСОБА_1 за № НОМЕР_2 на суму 2,68 грн, призначення платежу видача кредиту №190369 від 02.07.2025 року.

Згідно картки обліку виконання договору №190369 за період з 02.07.2025 по 02.07.2026 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредіплюс» становить 30450,22 грн та складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 28040,08 грн, заборгованості по процентам в сумі 8,14 грн, заборгованості за комісією в сумі 602,00 грн та заборгованості за пенею в сумі 1800,00 грн.

10.10.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №10102025, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» за плату відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №190369 від 02.07.2025 року.

Згідно витягу з Додатку №1 до договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 Реєстру прав вимоги №2 ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №190369 від 02.07.2024 на загальну суму 30450,22 грн.

Відповідно до довідки про проведення взаємозаліку від 09.03.2026 №940/09-03 ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно повідомлення АТ «ПУМБ» від 31.03.2026 за №КНО-07.8.5/5149 в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) емітовано картку № НОМЕР_4 на яку 02.07.2025 відбулось зарахування коштів в сумі 2,68 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», зокрема, передбачено, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено в повному обсязі, судовий збір що сплачений позивачем в розмірі 2662,40 грн, при зверненні до суду, підлягає стягненню з відповідачки на його користь.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких підтверджується копією договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, актом прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, додатковою угодою №25771506230 від 21.01.2026 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, суд виходить з того, що затрати часу на підготовку та подання даної позовної заяви про стягнення заборгованості в розмірі 7000 гривень є завищеними, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Керуючисьст. 204, 207, 526, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, ст.ст. 12,13, 76-81, 89, 137, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (бул.Лесі Українки,34,м.Київ,01133)заборгованість за договором про споживчий кредит №190369 (індивідуальна частина) від 02 липня 2025 року в сумі 28650,22 (двадцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят гривень) гривень 22 копійки, з яких: 28040,08 грн. заборгованість за тілом, 8,14 грн. заборгованість за відсотками, 602,00 грн. заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір в розмірі 2662,40 гривень та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Наталія БАРАБОЛЯ