Рішення № 136071888, 23.04.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2026 Справа №607/4999/26 Провадження №2/607/3762/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., представника позивача Вільотнік Г.С.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вільотнік Галина Сергіївна, звернувся в суд із позовом до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частини житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель і споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті померлого батька ОСОБА_2 .

Позов мотивовано тим, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Померлий ОСОБА_2 був власником 2/5 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель і споруд, що розташований на Території Байковецької сільської ради у АДРЕСА_1 , з яких 1/5 належала йому як члену колгоспного двору, та 1/5 успадкована після смерті матері ОСОБА_3 . 12.02.2025 приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Нечай Л.С. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва у праві на спадщину у зв`язку з тим, що такий суб`єкт права приватної власності як колгоспний двір не визначений діючим законодавством України. З цих підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду тернопільської області від 09.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 09.04.2026 із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, звернулася до суду із заявою, в якій просить розглядати справу в її відсутності, щодо заявлених позовних вимог покладається на думку суду.

Розглянувши справу, суд дослідив такі докази та встановив такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 16.04.2024 Байковецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 47.

Після його смерті 26.09.2024 приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Нечай Л.С. заведено спадкову справу № 121/2024.

Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Нечай Л.С. № 43/02-31 від 12.02.2025 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку у праві власності на житловий будинок з відповідною часткою надвірних будівель та споруд АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що спадкоємцями не пред`явлено документів, які підтверджують належність спадкового майна спадкодавцю.

З постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії встановлено, що заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався, спадкоємцем за законом на частку у праві власності на житловий будинок з відповідною часткою надвірних будівель та споруд АДРЕСА_1 , відповідно до договору про поділ спадщини, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Нечай Л.С. 03.02.2025 за реєстровим № 79, є ОСОБА_1 , який спадщину прийняв.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.06.2018 у справі № 607/8867/18 визнано за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/5 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель і споруд, що розташований на території АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка склала заповіт в користь ОСОБА_2 .

Згідно із свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 14.06.1989, цілий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 . Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Тернопільської Районної Ради народних депутатів № 124 від 26.05.1989.

Відповідно до виписки із погосподарської книги Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 34 від 10.02.2025, членами колгоспного двору станом на 15.04.1991 в АДРЕСА_1 , були: голова двору ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), син ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), невістка ОСОБА_5 , внук ОСОБА_1 , внучка ОСОБА_6 .

Згідно із інформаційною довідкою, виданою Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації 27.09.2024 за № 1028 станом на 01.01.2013 року житловий будинок з прибудовою і підвалом літ. «А», загальною площею 45,3 кв.м., житловою площею 22,9 кв.м., хлів «Б», криниця «К» по АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, видане Тернопільською районною радою 14.06.1989 на підставі рішення виконкому № 124 від 26.05.1989 та записано 14.06.1989 в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 64.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення, зважаючи на таке.

Згідно із роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до статті 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, що діяв на час виникнення правовідносин, майно колгоспного двору належить членам на праві сумісної власності.

Таким чином, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 належало по 1/5 частині житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель і споруд, що розташований в АДРЕСА_1 .

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Відповідно до статтей 1216-1219 Цивільного Кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до частин другої та третьої статті 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1261 Цивільного кодексу України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Також, частиною третьої статті 1267 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Зважаючи на те, що позивач є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а отже спадкоємцем першої черги, у шестимісячний строк прийняв спадщину, уклав договір із іншим спадкоємцем про поділ спадкового майна, за умовами якого частку у праві власності на житловий будинок з відповідною часткою надвірних будівель та споруд АДРЕСА_1 , яка належала померлому, спадкує він, а тому він є спадкоємцем вказаного майна.

Суд встановив, що спадкодавцю ОСОБА_2 належало 2/5 частки у праві власності на житловий будинок з відповідною часткою надвірних будівель та споруд АДРЕСА_1 , з яких 1/5 належала йому як члену колгоспного двору, та 1/5 успадкована ним після смерті матері ОСОБА_3 , право власності на яку визнано за ОСОБА_2 рішенням суду.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Враховуючи наведене, а також те, що позивач не може оформити право на спадкове майно в нотаріальній конторі через відсутність правовстановлюючих документів, та зважаючи на визнання відповідачем позову, яке не порушує права інших осіб, суд доходить висновку, що право ОСОБА_1 підлягає захисту в судовому порядку, шляхом визнання за ним права власності на 2/5 частини житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель і споруд, що розташований в АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частини житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель і споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлено 23.04.2026.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04394846, місцезнаходження: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Байківці, вул. Січових Стрільців, 43.

Головуючий суддя В. М. Позняк