Ухвала суду № 136070498, 22.04.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2026 Справа №216/8930/25 Провадження №2/607/4642/2026

місто Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович під час вирішення питання про прийняття цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами кредиту

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ТОВ «ФК «ЄАзПБ» звернулося до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу із цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами кредиту.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09 грудня 2025 року матеріали цивільної справи № 216/8930/25 надіслано за підсудністю до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2026 року цивільну справу № 216/8930/25 надіслано за підсудністю до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 квітня 2026 року визначено головуючого суддю (суддю-доповідача): Якімця Т.І.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї документами, суд дійшов таких висновків.

Із позовної заяви вбачається, що позивач заявляє вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла з трьох окремих договорів, а саме: кредитного договору № 73942916 від 01 січня 2025 року, кредитного договору № 3645301474/664077 від 08 квітня 2021 року та кредитного договору № 3645301474/450014 від 22 липня 2021 року.

Згідно з частиною першою статті 188 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З аналізу наведеної норми вбачається, що об`єднання позовних вимог допускається за наявності їх взаємного зв`язку, який полягає у спільності фактичних підстав або доказової бази, а також у випадку, коли одна вимога є похідною від іншої.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що предмет позову та предмет спору є різними правовими категоріями: предметом позову є матеріально-правова вимога позивача, тоді як предметом спору є об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник конфлікт між сторонами (див., зокрема, постанову від 14 вересня 2021 року, справа № 909/243/18).

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 911/414/18).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 15 лютого 2019 року у справі № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У разі порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, такі утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризується самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення тощо).

Ураховуючи наведене, вимоги про стягнення заборгованості за різними договорами не можуть вважатися пов`язаними між собою лише з тієї підстави, що вони заявлені до одного відповідача.

У цій справі кожна із заявлених позовних вимог ґрунтується на окремому договорі, передбачає встановлення різних фактичних обставин (укладення, виконання, порушення умов договору), а також дослідження різних доказів.

Вирішення спору щодо одного договору не впливає на вирішення спору щодо інших договорів, а тому такі вимоги не є ні однорідними у розумінні процесуального закону, ні похідними одна від одної.

Отже, заявлені позовні вимоги не відповідають критеріям об`єднання, визначеним статтею 188 ЦПК України.

Поряд з цим до позовної заяви додано доказ сплати судового збору у розмірі 3 028 грн, що відповідає мінімальній ставці, визначеній Законом України «Про судовий збір».

За таких обставин неможливо встановити, за яку саме з кількох самостійних позовних вимог сплачено судовий збір, що унеможливлює вирішення питання про відкриття провадження у справі щодо будь-якої з них.

Відповідно до частини шостої статті 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

Отже, законодавець визначив, що роз`єднання позовних вимог є правом суду, яке реалізується за наявності процесуальної можливості визначити межі кожної вимоги, зокрема й у частині сплати судового збору.

Оскільки у цьому випадку така можливість відсутня, суд позбавлений можливості застосувати механізм роз`єднання позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

З огляду на наведене вище суд дійшов висновку про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог та наявність підстав для повернення позовної заяви.

При цьому згідно з частиною сьомою статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись статтями 185, 188, 258 261, 353 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами кредиту повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

4. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

5. Учасник справи, якому ухвала суду не була врученою у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

6. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 22 квітня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя Т. І. Якімець