Рішення № 136070364, 17.04.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/12133/25

Провадження № 2/466/1286/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Невойта П.С.,

за участі секретаря судового засідання Дутки О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в:

24 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833 звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 і просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 55 843, 76 грн. та вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 16.05.2025 між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №16.05.2025-100000993. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримала від ТзОВ «Споживчий центр» кредитні кошти в розмірі 18 000,00 грн. на строк 184 дні. ТзОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі. В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 55 843, 76 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18 000,00 грн., по процентам в розмірі 27 540,00 грн., комісія 1303, 76 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, у розмірі 9 000,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 31.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

20.01.2026 року від відповідача ОСОБА_1 поступив відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву. Відзив мотивувала тим, що вимога позивача про стягнення комісії за надання кредиту суперечить законодавству. Оскільки кредит видано на власні потреби споживача, нарахування додаткових плат за адміністрування чи видачу кредиту є порушенням ч.2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування».

Зазначає, що позивач в порушення ст. 19 ЗУ «Про споживче кредитування» зарахував платіж від 15.06.2025 року в сумі 7 876, 24 грн. на погашення відсотків та неустойки, хоча даний платіж має бути зарахований на погашення основної суми боргу.

Також, відповідач просить врахувати її фізичний та психічний стан здоров`я (хворіє на цукровий діабет з ускладненнями, межовий розлад особистості та тривожно-депресивний розлад) при нарахуванні відсотків та штрафів.

Відтак, просить відмовити у задоволенні позову повністю. У разі часткового задоволення: виключити з розрахунку комісію (1 303, 76 грн.) та неустойку (9 000 грн.); зарахувати платіж 7 876, 24 грн. на погашення тіла кредиту; відмовити у стягнення витрат на правничу допомогу.

Учасники справи в судове засідання не прибули.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 16.05.2025 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16.05.2025-100000993 від 16.05.2025 року.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Споживчий центр» кредитні кошти в розмірі 18 000,00 грн. на строк 184 дні.

Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,88 % = (29257, 48/18 000)/184 ? 100%.

Вказаний договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

ОСОБА_1 кредит в сумі 18 000,00 грн. отримала 16.05.2025, що підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №355-1512 від 15.12.2025.

Відповідач, відповідно до розрахунку, порушила зобов`язання щодо повернення кредиту, внаслідок чого, допустила заборгованість в сумі 55 843, 76 грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами є договірними.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1, 2 ст. 1054 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Кредитний договір (оферти) № 16.05.2025-100000993 був підписаний електронним цифровим підписом відповідача, відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

У даному випадку правовідносини між сторонами стосуються виконання договору позики та договору кредиту в електронному вигляді в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», зокрема статтями 11, 12 цього Закону, які суд застосовує при вирішенні спору.

Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

З огляду на викладене, в розрізі даного спору убачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним Договором від 16.05.2025, сторонами в письмовому вигляді погоджено розмір відсотків, та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного Договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, та відсоткам за користування кредитом.

Щодо вирішення вимоги про стягнення неустойки в розмірі 9 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Таким чином, позивачу в стягненні неустойки в сумі 9 000,00 грн. слід відмовити.

Щодо вирішення вимоги про стягнення комісії в розмірі 1303, 76 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

За таких обставин, умови договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 1303, 76 грн. є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак суд приходить до висновку про безпідставність вимог в цій частині.

Враховуючи викладене, перевіривши надані позивачем докази, позовні вимоги слід задоволити частково та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 45 540, 00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18 000,00 грн., по процентам в розмірі 27 540,00 грн.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір". Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково 81,55 %, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1975,47 грн.

Керуючись ст. 5, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 16.05.2025-100000993 від 16.05.2025 в розмірі 45 540,00 грн. (сорок п`ять тисяч п`ятсот сорок гривень 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1975,47 гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 17.04.2026 року.

Суддя П. С. Невойт