Рішення № 136070148, 27.04.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1585/26 2/335/1521/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру виплаченої державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам,

ВСТАНОВИВ:

Представник Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру виплаченої державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на обліку в Департаменті соціального захисту населення ЗМР знаходиться особова справа по призначенню допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

03.01.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Департаменту соціального захисту населення ЗМР із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи себе та своїх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі поданої відповідачем заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.01.2024 року, відповідачу було видано довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб на неї особисто від 03.01.2024 №2304-5003082761 та на дітей від 03.01.2024 №2304-5003082793, від 04.01.2024 №2304-5003083379 та від 03.01.2024 №2304-5003082802.

Після отримання довідок, 04.01.2024 відповідач надала до Департаменту заяву №27 про надання допомоги на проживання ВПО на себе та дітей.

Таким чином, на підставі заяви відповідача від 04.01.2024 та наданих документів, рішенням Департаменту 52304-47312906-2024-1 від 05.01.2024 їй та її дітям призначено державну допомогу з 01.01.2024 у розмірі 11 000,00 грн. щомісяця.

На виконання вимог Порядку №332, Мінфіном у червні 2024 року здійснено верифікацію та отримано інформацію, відповідно до якої відповідач перебувала за межами території України більш ніж 30 календарних днів підряд.

Листом Державної прикордонної служби України від 04.02.2026 №19.5.1/8404-26-Вих позивача інформовано, що відповідач з дітьми виїхала з території України 16.03.2024 та станом на 30.01.2026 не повернулись на територію України.

У зв`язку з чим, 14.08.2024 Департаментом було прийнято рішення припинити виплату відповідачу допомоги ВПО.

Таким чином, за результатами верифікації, виникла переплата допомоги на проживання ВПО, яка підлягає поверненню, за період з травня 2024 року по червень 2024 року у сумі 22 000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача та покласти за неї витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 17.12.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась у встановленому законом порядку, причини неявки у судове засідання не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надавала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв`язку з чим, на підставі ст. ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на обліку в Департаменті соціального захисту населення Запорізької міської ради знаходиться особова справа по призначенню допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Разом з цим, 03.01.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи себе та своїх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі заяви про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 03.01.2024, Відповідачу видано довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб на неї особисто від 03.01.2024 №2304-5003082761 та на дітей від 03.01.2024 №2304-5003082793, від 04.01.2024 №2304-5003083379 та від 03.01.2024 №2304-5003082802.

04.01.2024 ОСОБА_1 надала до Департаменту заяву № 27 про надання

допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на себе та на дітей.

Таким чином, на підставі заяви Відповідача від 04.01.2024 та наданих документів, рішенням Департаменту 52304-47312906-2024-1 від 05.01.2024 їй та її дітям призначено державну допомогу з 01.01.2024 у загальному розмірі 11 000,00 грн. щомісяця.

Відповідно до п.8 Порядку 332, нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняються починаючи з місяця, що настає за місяцем повернення до покинутого місця проживання або виїзду за кордон на постійне місце проживання, або з місяця, у якому строк перебування за кордоном перевищив 30 календарних днів підряд або більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги.

За результатами верифікації з Мінфіном, у червні 2024 року управлінням отримано інформацію, відповідно до якої Відповідач перебувала за межами території України більш ніж 30 календарних днів підряд.

Також, листом Державної прикордонної служби України від 04.02.2026 №19.5.1/8404-26-Вих Позивача інформовано, що Відповідач з дітьми виїхала з території України 16.03.2024 та станом на 30.01.2026 не повернулись на територію України.

Керуючись п.8 Порядку 332, 14.08.2024 Департаментом було прийнято рішення припинити виплату Відповідачу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у зв`язку з тим, що отримувач перебував за кордоном більш як 30 календарних днів чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги (пункт 6 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332).

Таким чином, за результатами верифікації, виникла переплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, яка підлягає поверненню, за період з травня 2024 року по червень 2024 року у сумі 22 000,00 грн., що підтверджується відповідним розрахунком від 12.08.2024 року та витягом з електронної особової справи, долученими до матеріалів справи позивачем.

Відповідачу двічі направлялись повідомлення від 14.08.2024 № 04.01-06/5483, 05.11.2025 № 04.01-06/6204 про повернення надміру перерахованих коштів на проживання внутрішньо переміщеним особам та запропоновано переплачену суму повернути на рахунок Держказначейської служби України м. Київ добровільно, також це повідомлення було направлено Відповідачу 20.08.2024 із застосуванням мобільного додатку Viber, що підтверджено матеріалами справи. Проте, переплачені кошти Відповідач у добровільному порядку не повернула.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначені Законом України від 20.10.2014 №1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі Закон №1706-VII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2 Закону №1706-VII передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2017 № 509.

В абзаці 16 пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки ВПО (в редакції, чинній на момент виникнення обставин) визначено, що на отримання довідки мають право особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка" (далі - територія адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії).

Умови призначення допомоги на проживання визначає Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 (із змінами).

Відповідно до п. 5 Порядку 332 (в редакції, чинній на момент виникнення оскаржуваних обставин), допомога надається особам, які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації; у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування факту пошкодження знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Згідно з п.2. Порядку 332 (в редакції, чинній на момент виникнення оскаржуваних обставин), з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Відповідно до п.8 Порядку 332, нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняються починаючи з місяця, що настає за місяцем повернення до покинутого місця проживання або виїзду за кордон на постійне місце проживання, або з місяця, у якому строк перебування за кордоном перевищив 30 календарних днів підряд або більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги.

За результатами верифікації з Мінфіном, у червні 2024 року управлінням отримано інформацію, відповідно до якої Відповідач перебувала за межами території України більш ніж 30 календарних днів підряд.

Також, листом Державної прикордонної служби України від 04.02.2026 №19.5.1/8404-26-Вих Позивача інформовано, що Відповідач з дітьми виїхала з території України 16.03.2024 та станом на 30.01.2026 не повернулись на територію України.

Як вбачається з матеріалів справи, строк перебування Відповідача з дітьми за кордоном перевищив 30 календарних днів підряд або більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги.

Таким чином, за результатами верифікації, виникла переплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, яка підлягає поверненню, за період з травня 2024 року по червень 2024 року у сумі 22 000,00 грн.

Станом на день розгляду справи в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач повернула позивачу надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 22 000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 ч. 1ст. 1215 ЦК України, встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, за змістом зазначеної норми щомісячна допомога не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача.

Аналіз положень ст. 1215 ЦК України, дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою щомісячна допомога не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини особи, яка отримала таку допомогу, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні та обґрунтовані, а тому, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 22 000,00 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру виплаченої державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса проживання ВПО: АДРЕСА_2 ) на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (адреса: м. Запоріжжя, вул. Вячеслава Зайцева, буд. 14, ЄДРПОУ 37573438) надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з травня 2024 року по червень 2024 року в розмірі 22 000 (двадцять дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса проживання ВПО: АДРЕСА_2 ) на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (адреса: м. Запоріжжя, вул. Вячеслава Зайцева, буд. 14, ЄДРПОУ 37573438) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягомтридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягомтридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради, адреса: м. Запоріжжя, вул. Вячеслава Зайцева, буд. 14, ЄДРПОУ 37573438.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса проживання ВПО: АДРЕСА_2 .

Суддя І.В. Новасардова