Рішення № 136070141, 23.04.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12655/25 2/335/592/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря судового засідання Барановської В.О., розглянувши, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

25.12.2025 (сформовано 24.12.2025) через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «Споживчий центр», в особі представника Чехун Ю.В, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що 01.04.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 01.04.2025-100000002 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 6 500,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 , а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано у повному обсязі, однак ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 20 150,00 грн, що складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6 500,00 грн.; заборгованості по процентам у розмірі 9 100,00 грн.; заборгованості по комісії (пов`язаної із наданням кредиту) у розмірі 1 300,00 грн.; заборгованості із неустойки у розмірі 3 250,00 грн. З огляду на вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 090,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 26.12.2025, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи.

11.02.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому викладено наступне.

Щодо необґрунтованості розміру нарахованих процентів за користування кредитом (9100,00 грн.), зазначає, що позивачем разом з позовною заявою надано довідку - розрахунок про стан заборгованості за кредитом, з тексту якої вбачається, що заборгованість за процентами складає 9100,00 грн. Однак, позивачем не надано обґрунтований розрахунок заборгованості (з зазначенням конкретних сум, періоду та розміру процентної ставки) за укладеним договором № 01.04.2025-100000002 від 01.04.2025 року. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами, на її думку не може бути задоволена через неподання позивачем детального та обґрунтованого розрахунку такої заборгованості. Зазначила, що не ухиляється від виконання зобов`язань та заявляє про готовність врегулювати спір добросовісно. На теперішній час відповідач не має постійної роботи, та має значні проблеми зі здоров`ям, тому з урахуванням її поточного фінансового становища відповідач має реальну можливість погасити саме «тіло кредиту» після отримання від позивача коректного, деталізованого розрахунку складових боргу.

Щодо незаконності нарахування комісії (1 300,00 грн.), відповідач, посилаючись на Закон України «Про споживче кредитування», вважає, що встановлення комісії за обслуговування чи надання кредиту, що не містить опису конкретних додаткових послуг, які отримує споживач, суперечить принципам справедливості та закону, а відтак позовна вимога про стягнення комісії за надання кредиту в сумі 1300,00 грн. не підлягає задоволенню.

Щодо неправомірності стягнення неустойки (3 250,00 грн.), відповідач зазначила наступне. Відповідно до пункту 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцяти денний строк після його припинення, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання, він звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені). Оскільки кредитний договір було укладено та прострочено в період дії воєнного стану, нарахування неустойки є незаконним і вона підлягає списанню. Отже, заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за неустойкою є такою, що задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. відповідач категорично заперечує, у зв`язку із наступним. Вважає, що: по-перше, позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів фактичного понесення цих витрат на момент подання позову; по-друге, заявлена сума у 6 000,00 грн. є неспівмірною із ціною позову (20 150 грн.), складністю справи та обсягом наданих до суду матеріалів, особливо враховуючи, що позовна заява є типовою та сформована в автоматизованій системі; по-третє, позивач є професійним учасником ринку фінансових послуг і має у своєму штаті юристів, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії: довіреності №2705/25-13 від 27.05.2025р., наказу про прийняття на роботу від 10.02.2025 №053/к, посадової інструкції молодшого юрисконсульта Відділу позовної роботи ОСОБА_2 , а тому залучення сторонньої професійної правничої допомоги за таку ціну є невиправданим та необґрунтованим перекладанням витрат на відповідача. Крім того, представником позивача не надано жодного доказу на підтвердження того, що вона є адвокатом та має право надавати професійну правничу допомогу. У в`язку із викладеним, просила відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» у частині стягнення процентів за користування кредитом (9 100,00 грн.), комісії (1 300,00 грн.), неустойки (3 250,00 грн.) та витрат на професійну правничу допомогу (6 000,00 грн.)

18.02.2026 (сформовано 17.02.2026) через систему «Електронний суд» від представника позивача Чехун Ю.В. до суду надійшла відповідь на відзив, у якому зазначає наступне.

Щодо процентів за кредитним договором зазначає, що згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. А саме - протягом строку кредитування, визначеному в кредитному договорі. Таким чином, загальні витрати за споживчим є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись.

Щодо заперечень відповідача на розмір процентів, нарахованих відповідно до умов кредитного договору. Законом України «Про споживче кредитування» передбачено пункт 5 статті 8, що визначає максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Також, Законом, передбачено пункт 17 прикінцевих положень, який повністю спростовує доводи відповідача стосовно незаконності розміру процентної ставки. Розділ IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023, яким передбачено наступне: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Звертають увагу, що закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набув чинності 24.12.2023. Отже, враховуючи дату укладення кредитного договору, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною.

Щодо розрахунку заборгованості, то матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі . Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору Відповідач не заявляв.

Щодо комісії, пов`язаної із наданням послуги, а саме: перерахування Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу, з огляду на те, що ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. Комісія за обслуговування пов`язана з наданням ряду перелічених послуг, а саме: організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях; забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях; забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях; забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу; консультаційні послуги; інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства. Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача.

Щодо стягнення неустойки, позивач зазначає наступне. Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. На підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань. На підставі викладеного, позовні вимоги просили задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, матеріали позову містять заяву, в якій просив справу розглядати за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Сахно О.В. у судові засідання, призначені на 22.01.2026, 12.02.2026, 05.03.2026, 01.04.2026, 23.04.2026 не з`явилися, про час та день судових засідань повідомлялися судом належним чином. Натомість, від відповідача ОСОБА_1 09.01.2026, 05.03.2026, 01.04.2026 надійшли клопотання про відкладення судового засідання, які були задоволені та розгляд справи відкладався.

23.04.2026 у судове засідання відповідач та її представник не з`явилися. До суду від відповідача Яковлевої О.С. надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Отже, з огляду на викладене, враховуючи розумність строків розгляду справ вказаної категорії, наявність поданого відзиву відповідачем на позовну заяву, відповідно до якого відповідачем викладено свою позицію (заперечення) проти позову, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 01.04.2025 позивач ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Споживчий центр» із заявкою, підписаною нею з використанням одноразового ідентифікатора Е775, який був надісланий на номер її телефону та із проставленням на нього свого електронного підпису, на укладення кредитного договору відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти).

У свою чергу 01.04.2025 ТОВ «Споживчий центр» ухвалило заявку ОСОБА_1 на видачу їй кредиту та підтвердило укладення кредитного договору № 01.04.2025-100000002.

Згідно умов вказаного кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит на наступних умовах. Дата надання/видачі кредиту 01.04.2025. Сума Кредиту - 6 500,00 грн. Строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 18.08.2025. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитодавець також інформує Позичальника про зміну строку повернення Кредиту шляхом відправлення повідомлення в особистий кабінет Позичальника на вебсайті Кредитодавця, який є створеним на момент укладення даного кредитного договору або створюється Позичальнику при укладенні ним даного договору, та є обраним за згодою з Позичальником каналом для комунікації, для відправлення повідомлень про зміну строку повернення Кредиту та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі «процентна ставка»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі «Комісія», економічна сутність плата за надання Кредиту) 20% від суми Кредиту та дорівнює 1300,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування та строку виплати кредиту у порядку, передбаченому договором. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.87% (денна процентна ставка) = (7947.82 / 6500)/ 140 х 100%. Проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Неустойка: 65,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до інформації, наданої ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» встановлено, що 01.04.2025 успішно перераховано кошти у сумі 6 500,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 , з призначенням платежу: видача за договором кредиту № 01.04.2025-100000002.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та у повному обсязі.

Вказаний факт отримання коштів не заперечується і самою відповідачкою ОСОБА_1 , про що зазначено у відзиві на позовну заяву.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконала, у зв`язку із чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 20 150,00 грн., що складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6 500,00 грн.; заборгованості по процентам у розмірі 9 100,00 грн.; заборгованості по комісії (пов`язаної із наданням кредиту) у розмірі 1 300,00 грн.; заборгованості із неустойки у розмірі 3 250,00 грн., про що надано відповідну довідку-розрахунок.

Відповідно до п. 3.1 вказаного Договору, кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Згідно п. 3.2 Договору, кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пункт 4.1 Договору встановлює, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, платності та поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-2539.

Відповідно до п. 6.1 Договору Позичальник зобов`язується використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісій - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойки, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ч. 1 ст. 623 ЦК України визначено, що боржник, що порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Так, приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис, за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Враховуючи вищевикладене, договір № 01.04.2025-100000002 від 01.04.2025 є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості за договором, який відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» в частині суми заборгованості у розмірі 15 600,00 грн., яка складається: 6 500,00 грн. основний борг; 9 100,00 грн. проценти, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В той же час, оцінивши обставини справи, суд вважає заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 3 250,00 грн. необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.

Так, дійсно за умовами укладеного між сторонами електронного кредитного договору передбачено обов`язок позичальника/відповідачки сплатити кредитору/позивачу неустойку у випадку невиконання/неналежного виконання будь-яких грошових зобов`язань у встановлені договором строки в розмірі 65,00 грн. за кожен день прострочення зобов`язання.

Однак, відповідно до п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновідомою обставиною є те, що з 24.02.2022 по цей час в Україні діє воєнний стан.

Отже, в силу вищевикладених вимог чинного законодавства України відповідач звільнений від сплати на користь позивача передбаченої кредитним договором та нарахованої неустойки в розмірі 3 250,00 грн. за порушення строків повернення кредиту, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи спір в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення комісії, враховуючи наступне.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості не є банківською послугою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», за яку позикодавець може отримувати будь-яку плату чи винагороду, саме до такого висновку прийшла колегія суддів ВС у постанові від 31.01.2024 року в справі №450/126/20.

В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору з відповідачем, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому вимоги в частині стягнення комісії задоволенню не підлягають, що узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19.

Відтак, позов ТОВ «Споживчий центр» слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 15 600,00 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 500,00 грн.; заборгованості за процентами у розмірі 9 100,00 грн., в іншій частині вимог, щодо стягнення комісії та неустойки, слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору, яка пропорційна задоволеним позовним вимогам, а саме у розмірі 1 875,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 01.04.2025-100000002 від 01.04.2025 у загальному розмірі 15 600 (п`ятнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 500,00 грн.; заборгованості за процентами у розмірі 9 100,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1 875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п`ять) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення підписано без його проголошення, відповідно до ч.4 ст.268 ЦПК України.

Повне рішення суду складено та підписано 27 квітня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя: І.А. Крамаренко