Ухвала суду № 136070042, 27.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/12368/25

Провадження № 1-кп/127/435/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі колегії суддів:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020020000009 від 03.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_7 ,

потерпілих: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представників потерпілих - захисників: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

захисників: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України.

У ході судового провадження прокурор ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, останні обвинувачуються у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, а тому можуть переховуватись від суду, можуть чинити тиск на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, а також обвинувачені можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Потерпілий ОСОБА_8 та його представник захисник ОСОБА_10 підтримали клопотання прокурора.

Потерпілий ОСОБА_9 та представник потерпілого захисник ОСОБА_11 також підтримали клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_14 просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора, вважає його незаконним та необґрунтованим, таким, що не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права, побудоване на незаконних матеріалах досудового розслідування, з мотивів викладених у письмовому запереченні щодо продовження строку дії запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_12 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та просив змінити застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобу електронного контролю.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Захисник ОСОБА_15 просив суд змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 із тримання під вартою на більш м`який, а саме цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, клопотання прокурора, клопотання захисників, приходить до наступного висновку.

Так, в рамках вказаного кримінального провадження, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.03.2025 відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому, ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2025, від 13.06.2025, від 08.08.2025, від 17.11.2025, від 13.01.2026 та від 05.03.2026 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжувався.

Крім того, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.03.2025 відносно обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому, ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області від 25.04.2025, від 19.06.2025, від 08.08.2025, від 17.11.2025, 13.01.2026 та від 05.03.2026 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжувався.

При вирішенні заявлених клопотань прокура про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд враховує вимоги ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, при вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд крім наявності ризиків зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

З урахуванням вказаного суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, а тому, він, усвідомлюючи, що йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі, у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, може переховуватись від суду.

Суд вважає, що прокурором доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 до затримання не працював, не мав стабільного джерела доходу, а тому він може продовжувати вчинювати злочини, оскільки ОСОБА_5 відомі місце проживання потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, а потерпілі під час розгляду клопотання прокурора просили суд продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, останній може чинити тиск на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, а також обвинувачений ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_16 не доведено наявності достатніх підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід, так само як не зазначено й жодних нових обставин, які не були б враховані під час обрання запобіжного заходу, а також не доведено, що у подальшому застосуванні саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою відпала потреба.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, на сьогоднішній день продовжують існувати. У суду відсутні підстави вважати, що вказані ризики зменшились або повністю відсутні, а тому підстави для задоволення клопотання захисників ОСОБА_14 та ОСОБА_12 відсутні.

Також щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останньому є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, а тому він, усвідомлюючи, що йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі, у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, він може переховуватись від суду.

Суд вважає, що прокурором доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 до затримання не працював, не мав стабільного джерела доходу, а тому він може продовжувати вчинювати злочини, оскільки ОСОБА_6 відомі місце проживання потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, а потерпілі під час розгляду клопотання прокурора просили суд продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, останній може чинити тиск на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, а також обвинувачений ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки, а тому в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_13 також слід відмовити.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, клопотання прокурора та вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвал суду не перестали існувати, а тому підстав для застосування відносно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні встановлено не було.

При цьому судом, враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходив із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).

Суд вважає, що в даному випадку забезпечення захисту інтересів суспільства превалює над правилом поваги до особистої свободи обвинувачених. Продовження обраного обвинуваченим строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідатиме характеру суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосований до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а у задоволенні клопотань захисників слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 332, 370, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні захисників ОСОБА_14 та ОСОБА_12 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 25.06.2026 включно.

У клопотанні захисника ОСОБА_13 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 25.06.2026 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для виконання та вручення обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: