Ухвала суду № 136068309, 27.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5344/15-ц

провадження № 6/753/399/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р. з участю секретаря Григораш Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Уманець Наталії Олегівни, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Уманець Наталія Олегівна звернулась до суду з поданням, в якому просив суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , без вилучення закордонного паспорта до виконання ним зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 753/5344/15, виданим 12.02.2016 рокуДарницьким районним судом м. Києва у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

Посилається на те, що боржник не виконує рішення суду та ухиляється від його виконання. Вжиті приватним виконавцем заходи бажаного результату не дали, у зв`язку з чим просила задовольнити подання.

Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

В судове засідання приватний виконавець не з`явився, про час та місце розгляду подання повідомлявся належним чином,

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Уманець Наталії Олегівни перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3, з примусовоговиконання виконавчого листа № 753/5344/15, виданого 12.02.2016 рокуДарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» боргу за договором кредиту у сумі 2 358 957 грн.

25.09.2024 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття зазначеного виконавчого провадження № НОМЕР_3.

З матеріалів подання вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням.

25.09.2024 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

25.09.2024 приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Згідно відповіді банківських установ у боржника наявні відкритті рахунки, однак кошти на рахунках відсутні.

Відповідно до відповіді МВС України, в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Відповідно до відповіді ПФ України останнім місцем роботи боржника станом на 01.05.2024 є військова частина НОМЕР_2 .

17.10.2024 приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, пенсію, стипендію ті інші доходи боржника та направлено на виконання до військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до відповіді ПФ України останнім місцем роботи боржника станом на 01.03.2025 є військова частина НОМЕР_2 .

В період з 01.02.2024 по 09.03.2025 року проведення утримання з доходу боржника у сумі 11 123,53 грн.

09.03.2025 наказом командира №73 боржника було звільнено.

Згідно з відповіддю Державної податкової служби України від 23.03.2026, інформація про дохід боржника відсутня.

Згідно пошукової бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «SMIDA» інформація про боржника відсутня.

Згідно пошукової бази даних Державної авіаційної служби України - інформація про боржника відсутня.

Згідно пошукової бази даних Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - інформація про сільгосптехніку яка належить боржнику відсутня.

Відповідно до пошукової бази даних Державного суднового реєстру України - інформація про майно, яке належить боржнику відсутня.

Згідно пошукової бази даних Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - інформація про боржника відсутня.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 15.04.2026, боржник ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , яка обтяжена іпотекою згідно договору іпотеки від 18.04.2007, іпотекодержатель АТ КБ «Приватбанк».

Іншого нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення не виявлено.

14.04.2025 року представник боржника - адвокат Єлєнін С.М. звернувся до приватного виконавця з адвокатським запитом щодо виконавчого провадження № НОМЕР_3 стосовно ОСОБА_1

18.04.2025 року приватним виконавцем надано відповідь на адвокатський запит представника боржника - адвоката Єлєнін С.М.

Відповідно до відповіді від 30.03.2026 Державної прикордонної служби щодо перетину боржником державного кордону, ОСОБА_2 17.09.2025 року перетинав державний кордон.

01.04.2026 року представник стягувача звернувся до приватного виконавця із заявою, в якій просив звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Отже, з матеріалів подання, вбачається, що у боржника не має будь-яких доходів на території України.

Таким чином, державним виконавцем було здійснено ряд необхідних виконавчих дій з метою розшуку доходів боржника та належного йому майна, а отже проведені всі необхідні виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», які виявилися без результатними.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження».

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 13 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання в межах кожної держави. Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи й свою власну, і повертатися у свою країну.

Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі Конвенції), частина друга якої передбачає: «Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною». При чому згідно ч. 3 указаної статті на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення прав громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Як зазначено у листі Верховного суду України від 01.02.2013 р. «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» у судовій практиці постає питання про визначення поняття «ухилення» боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, оскільки в Законі України «Про виконавче провадження» його значення не розкрито.

Право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про примусове тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов`язань. Для цього, перш за все, є необхідним встановити факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Статтею 76 зазначеного Закону передбачена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог цього Закону.

Разом з тим чинне законодавство не містить визначення поняття «ухилення», практика Конституційного Суду України щодо його офіційного тлумачення відсутня.

У сучасній українській мові слово «ухилення» тлумачиться так: 1) відступати, відхилятися, вивертатися; 2) намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь; уникати; 3) навмисно не давати відповіді на запитання або говорити про щось інше.

Отже, з огляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та у Законі України «Про виконавче провадження», позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», як то утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з`являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Вирішуючи питання чи є ухилення боржника від виконання зобов`язань свідомим, суд має враховувати комплекс процесуальних дій, які були вжиті державним виконавцем для виконання рішення суду.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та підтвердженим матеріалами виконавчого провадження.

Встановлення наявності зобов`язання у боржника, в даному випадку грошового зобов`язання щодо сплати заборгованості, та факту ухилення останнього від його виконання (бездіяльність, свідоме невиконання зобов`язання), дозволяють при вирішенні подання керуватись положеннями частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», згідно з якою громадянинові України, який має паспорт для виїзду за кордон, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо такий громадянин ухиляється від виконання зобов`язань покладених на нього судовим рішенням, - до виконання цих зобов`язань.

У зв`язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Згідно Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізовувати свої права і обов`язки у виконавчому провадження самостійно або через представників. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Як убачається з матеріалів справи боржник був повідомлений про відкриття виконавчого провадження, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена рекомендованим поштовим відправленням на адресу боржника.

Таким чином постанова про відкриття виконавчого провадження була доведена до відома боржника належним чином.

Крім того, вбачається, що представник боржника звертався до приватного виконавця із адвокатським запитом щодо виконавчого провадження, відповідь на який разом з постановою про відкриття виконавчого провадження була надіслана представнику боржника, що свідчить про обізнаність боржника про відкрите виконавче провадження та необхідність виконання відповідних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження». Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Положеннями частини першої статті 28 Закону № 1404-VIII прямо передбачено, що боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що і було вчинено приватним виконавцем.

Як убачається з матеріалів справи, з моменту винесення рішення суду боржник не бажає добровільно, сплатити заборгованість, а враховуючи відсутність у боржника будь-якого рухомого та нерухомого майна, відсутність доходів та пенсії, відповідно, не має іншого дієвого способу ніж тимчасового обмеження у виїзді за кордон боржника.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України, Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 травня 2008 року № 25-32/463 аналіз норм чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», свідчить про те, що наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, причому питання щодо такого обмеження вирішується судом.

Отже, суд дійшов висновку, що боржник, будучи обізнаним про свої зобов`язання, досить тривалий час, не вчиняє жодних дій, направлених на виконання рішення суду, декларації не надав, не надав інформації про наявність у нього банківських рахунків та майна, натомість, боржник свідомо не виконує належні зобов`язання та ухиляється від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням.

Вжиті приватним виконавцем заходи бажаного результату не дали.

Відповідно до частин 1-4 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Таким чином, із системного аналізу вищезазначених норм вбачається наявність правових підстав для задоволення подання приватного виконавця щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за кордон.

Керуючись ст.124 Конституції України, ЗУ «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст. 441 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Уманець Наталії Олегівни, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , без вилучення паспортного документа до виконання ним зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 753/5344/15, виданим 12.02.2016 рокуДарницьким районним судом м. Києва, у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА