Ухвала суду № 136066729, 28.04.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

28.04.2026 Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/4659/26

Провадження № 1-кс/644/573/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУ Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Першотравневе Зміївського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221180000562 від 26.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ ВП № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_4 звернулася із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , в обґрунтування якого посилається на наступне.

Слідчим відділенням ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені за №12026221180000562 від 26.04.2026 за ч. 4 ст. 296 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.04.2026 року приблизно о 21:00 годині, точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливе, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись біля зупинки громадського транспорту за адресою: м. Харків, проспект Олександрівський, буд. 142, де грубо порушуючи громадський порядок і виявляючи явну неповагу до суспільства, нехтуючи загальновизнаними нормами поведінки і моралі, діючи з особливою зухвалістю, підійшов до раніше незнайомих ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та безпідставно вчинив сварку з останніми, при цьому тримаючи у правій руці предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, а саме ніж. Після чого, ОСОБА_6 тримаючи у правій руці ніж, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, перебуваючи поряд з ОСОБА_7 безпідставно наніс останньому декілька ударів ножем в ділянку грудної клітини зліва, чим заподіяв ОСОБА_7 тілесне ушкодження у вигляді непроникаючої колото-різаної рани грудної клітини в області ключиці. Далі, ОСОБА_6 , продовжуючи свої протиправні хуліганські дії, утримуючи в правій руці ніж, демонстративно в присутності сторонніх громадян, нехтуючи тим, що його діями може бути завдано шкоду іншим особам, підійшов до раніше незнайомих ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які стояли неподалік зупинки громадського транспорту за адресою: м. Харків, проспект Олександрівський, буд. 142 та супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою почав безпідставно погрожувати ножем, на що останні вибили з руки ОСОБА_6 ніж та повалили його на землю, чекаючи на приїзд співробітників поліції. Хуліганські дії ОСОБА_6 які супроводжувались нецензурною лайкою, в присутності сторонніх осіб, тривали і вперто не припинялись близько 30 хвилин, внаслідок чого було грубо порушено громадський порядок та спричинено потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження.

27.04.2026 року о 01.32 год в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 було затримано (фактично затриманого 26.04.2026 року о 22:00 год.).

27.04.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Під час допиту в якості підозрюваного, ОСОБА_6 , керуючись ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показів.

Вина ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 26.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27.04.2026; протоколом пред`явлення для впізнання фотознімків свідку ОСОБА_11 від 27.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.04.2026; протоколом пред`явлення для впізнання фотознімків свідку ОСОБА_9 від 27.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 27.04.2026; протоколом пред`явлення для впізнання фотознімків свідку ОСОБА_10 від 27.04.2026; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 27.04.2026; протоколом пред`явлення для впізнання фотознімків потерпілому ОСОБА_7 від 27.04.2026.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 296 КК України, яке є тяжким злочином, за вчинення якого можливе покарання у вигляді реального позбавлення волі строком від 3 до 7 років, тому у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, в якому підозрюється, та призначенні покарання судом у вигляді позбавлення волі, це може викликати загрозу його втечі, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, тобто ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що також викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії».

Крім цього, на даний час досудове розслідування триває, встановлюються свідки та очевидці вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, який перебуваючи на свободі може незаконним чином впливати на покази останніх, тобто існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з цим, ОСОБА_6 , не працевлаштований, не має постійного джерела прибутку, раніше судимий за скоєння умисних злочинів. Крім того, у відношенні ОСОБА_6 в районних судах м. Харкова перебувають кримінальні провадження, які до теперішнього часу не розглянуті, що свідчить про існування ризику того, що ОСОБА_6 може продовжити вчинювати кримінальні правопорушення, тому в даному випадку існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не можуть запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України та вищевказані обставини виправдовують тримання ОСОБА_6 під вартою, що не дозволить запобігти вказаним ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючу особу підозрюваного ОСОБА_6 застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб гарантуватиме виконання ним покладених на нього таких обов`язків: 1) прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про необхідність зміни свого місця проживання або місця роботи; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України, в разі їх наявності; 4) не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу органу досудового розслідування або суду.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на недоведеність зазначених слідчим ризиків. Вказав на перебування у зареєстрованому шлюбі з 22.10.2016 року, наявність у спільній частковій власності нерухомого майна, де ОСОБА_6 зареєстрований та фактично мешкає.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні просив не позбавляти його волі, оскільки він має міцні соціальні зв`язки, постійне місце реєстрації, щиро розкаюється у вчиненому. Вказав, що 26.04.2026 року посварився з дружиною, вжив більше 0,5 горілки у цей день, хоча до цього протягом року не вживав алкогольні напої, погодився з фактичними обставинами, викладеними в клопотанні, зазначив, що ніж подарував раніше незнайомий чоловік у закладі, де він вживав алкоголь. Просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов`язавшись виконувати покладені обов`язки, співпрацювати зі слідством.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши додані до клопотання документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою довів про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування або суду,

2)вчинити інше кримінальне правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни свідчень останніми, так як вони ще не допитані у суді.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_6 був неодноразово судимий за корисливі злочини, на шлях виправлення та перевиховання не став, офіційно не працює, джерела законного отримання доходів не має. Крім того, суд бере до уваги і те, що у відношенні ОСОБА_6 в Індустріальному районному суді м. Харкова перебуває кримінальне провадження, яке до теперішнього часу не розглянуте, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування, та перебуваючи на свободі може продовжувати свою злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені вище дії.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховуючи норму ч.3 ст.182 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного проживання людини.

Згідно ч.ч. 4,5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За таких обставин слідчий суддя з урахуванням стану здоров`я, майнового становища підозрюваного, враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, яке за своєю правовою кваліфікацією згідно ст.12 КК України являється тяжким злочином, вчиненим в умовах воєнного стану, вважає за можливе визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 66560 грн, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» (заява № 12050/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку.

Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб нівелювати у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання загальних засад кримінального провадження, з метою застосування належної правової процедури, вважає за необхідне визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 66560 грн., оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись вимогами ст.ст.131,132,176-178,183,184,194,196,197 КПК України слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУ Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221180000562 від 26.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України- задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів до 24 червня 2026 року включно.

Визначити суму застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 66560 грн. 00 коп., які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали Індустріального районного суду м. Харкова від 28 квітня 2026 у справі № 644/4659/26 відносно ОСОБА_6 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про необхідність зміни свого місця проживання або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України, в разі їх наявності; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу органу досудового розслідування або суду.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя