Ухвала суду № 136066040, 27.04.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/25561/25

1-кс/569/3546/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника відділення СВ Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, у рамках кримінального провадження №12025181010002267 від 19.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно, що було вилучене 23.04.2026 у ході проведення обшуку на земельній ділянці з житловими та не житловими приміщеннями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3221282800:04:009:0086, яка на праві власності належить ОСОБА_5 , якою фактично користується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що 17.11.2025, близько 10 год. 52 хв., невстановлена досудовим розслідуванням особа, зателефонувала мобільний додаток «Вайбер» з а.н. НОМЕР_1 , абонентом якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , представилася працівником СБУ та повідомила останній неправдиві відомості щодо купівлі ліків російського походження.

У подальшому, 17.11.2025, близько 21 год. 00 хв., невстановлена особа, перебуваючи поблизу приміщення магазину «Гуркіт», що по вул. Міцкевича, буд.11 в м. Рівне, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, отримала від ОСОБА_7 , належні йому грошові кошти в розмірі 29000 доларів США, 6450 євро, 61000 гривень, які ОСОБА_7 передав, будучи переконаним в тому, що придбав ліки російського походження.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області надійшли матеріали СБУ про те, що в ході проведення розшукових заходів встановлено, що громадянин ОСОБА_8 спільно із невстановленими на даний час особами, діючи за попередньою змовою групою осіб, на території м. Рівне, представляючись працівниками Служби безпеки України, вчиняють шахрайській дії відносно громадян в особливо великих розмірах.

23 квітня 2026 року в ході проведення обшуку на земельній ділянці з житловими та не житловими приміщеннями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3221282800:04:009:0086, яка на праві власності належить ОСОБА_5 , якою фактично користується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено та вилучено ноутбук сірого кольору марки «Gemi Book Plus», роутер чорного кольору марки «Huawei» IMEI НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «iPhone 11 Pro MAX» IMEI НОМЕР_3 , IMEI НОМЕР_4 із сім-картою мобільного зв`язку НОМЕР_5 , посвідчення № НОМЕР_6 видане на ім`я помічника військового капелана ОСОБА_6 .

Покликаючись на викладене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту на майно, що було вилучене 23.04.2026 у ході проведення обшуку, перелік якого наведено у клопотанні, так як воно являється матеріальним об`єктом, що зберегло на собі сліди вчиненого злочину та відповідає вимогам речових доказів, передбачених статтею 98 КПК України.

З урахуванням неявки та заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.

Дослідивши клопотання та додану до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що у провадженні СВ Рівненського РУП Головного управління поліції Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181010002267 від 19.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

23 квітня 2026 року в ході проведення обшуку на земельній ділянці з житловими та не житловими приміщеннями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3221282800:04:009:0086, яка на праві власності належить ОСОБА_5 , якою фактично користується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено та вилучено вищевказане майно, яке в подальшому постановою слідчого визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

На підставі ст. 167 КПК України, вище перераховане майно було тимчасово вилучено.

Згідно із ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 170 КПК України про те, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.

Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучене 23 квітня 2026 року в ході проведення обшуку на земельній ділянці з житловими та не житловими приміщеннями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3221282800:04:009:0086, яка на праві власності належить ОСОБА_5 , якою фактично користується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою збереження речових доказів, проведення судових експертиз, так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що було об`єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на ноутбук сірого кольору марки «Gemi Book Plus», роутер чорного кольору марки «Huawei» IMEI НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «iPhone 11 Pro MAX» IMEI НОМЕР_3 , IMEI НОМЕР_4 із сім-картою мобільного зв`язку НОМЕР_5 , посвідчення № НОМЕР_6 видане на ім`я помічника військового капелана ОСОБА_6 , які було виявлено та вилучено 23 квітня 2026 року в ході проведення обшуку на земельній ділянці з житловими та не житловими приміщеннями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3221282800:04:009:0086, яка на праві власності належить ОСОБА_5 , якою фактично користується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити заборону власнику, чи будь-якій іншій особі користуватися та розпоряджатися вказаним майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя