Рішення № 136065934, 28.04.2026, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/2249/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.2026 року

Корецький районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Загородько Н.А.

секретар судового засідання Миколайчук М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 105 619 грн. 35 коп., сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що що за укладеним електронним кредитним договором з ТОВ «Лінеура Україна» у ОСОБА_1 утворилась заборгованість, яка у зв`язку з отриманням ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» прав на грошову вимогу підлягає стягненню на користь останнього в судовому порядку.

У відзиві на позов відповідач просив у позові відмовити, а також зменшити нараховані відсотки, зменшити витрати на правову допомогу до 2 000 грн. Мотивуючи тим, що умови договору є несправедливими, розрахунки за кредитним договором було проведено понад строк кредитування за збільшеними відсотками, тому вважає, що вимоги щодо стягнення заборгованості за відсотками не підлягають задоволенню через їх недоведеність. Нараховану комісію також вважає незаконною в контексті положень ЗУ "Про споживче кредитування". Вказав на незаконність нарахування штрафу у період дії воєнного стану на території України. Зазначив, що розмір витрат позивача на правничу допомогу в сумі 10 000 грн. є неспівмірним і завищеним та просив стягнути з ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на користь відповідача судові витрати по оплаті послуг за надання професійної правничої допомоги в розмірі 2 000 грн.

У відповіді на відзив представник позивача адвокат Столітній М.М. з доводами відповідача не погодився, мотивуючи тим, що розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами у кредитному договорі, нарахування здійснено за період строку кредитного договору, а тому підстави виникнення заборгованості є законними та позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у передбаченому ЦПК України порядку, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю явки в суд з поважних причин не надходило.

За обставин неявки у судове засідання учасників справи, суд дійшов до висновку про можливість проведення судового засідання за їх відсутністю, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд бере до уваги необхідність розгляду справи у розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18 грудня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5186128, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням передбачених Законом України «Про електронну комерцію» особливостей, за яким останній отримав кредит у сумі 21 000 грн., строком на 360 днів (до 13 грудня 2025 року), зі сплатою відсотків за користування кредитом за зниженою процентною ставкою 0,6175 % від суми кредиту на кожен день та стандартною процентною ставкою 0,95 % від суми кредиту на кожен день користування кредитом. Вказаний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "13279".

Одноразова комісія за надання кредиту становить 2 100 грн., відповідно до п.1.4 Договору.

Кредитор свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надав йому кредит у розмірі 21 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» від 01 серпня 2025 року, окрім того з витребуваної інформації згідно ухвали суду, АТ КБ «ПриватБанк» слідує, що платіж в сумі 21 000 грн. 18 грудня 2024 року надійшов на платіжну картку - емітовану на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_2 . Що підтверджує отримання відповідачем кредитних коштів у загальній сумі 21 000 гривень.

Відповідно до укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» договору факторингу№31/07/2025 від 31 липня 2025 року,ТОВ «Лінеура Україна» відступилоТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за плату належні йому права вимоги, зокрема, за кредитним договором №5186128 від 18 грудня 2024 року, що підтверджується витягами до реєстру боржників до договору факторингу та свідчить про заміну кредитора у спірних правовідносинах.

Позичальник свого обов`язку з повернення використаних кредитних коштів у строки, на умовах та в розмірах, передбачених правочинами, належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась певна заборгованість.

Заявлена до стягнення заборгованість складається з 21 000 гривень за тілом кредиту; 45 086 грн. 85 коп. за процентами, нарахованими первинним кредитором; 26 932 грн. 50 коп. заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», загальна сума заборгованості - 105 619 грн. 35 коп.

Приходячи до переконання про часткове задоволення позовних вимог, суд бере до уваги таке.

Як встановлено судом, 31 липня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК«Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №31/07/2025. Зі змісту договору та витягу з реєстру боржників видно, що його предметом є, зокрема право вимоги за укладеним між ТОВ ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем кредитним договором та додатковим договором до нього.

Реєстр боржників містить інформацію про прізвище, ім`я та по батькові боржника за кредитним договором, розмір заборгованості, яка є предметом відступлення права вимоги.

Тобто, в матеріалах справи містяться належні та достатні докази на підтвердження набуття позивачем права вимоги до відповідача і жодних сумнівів щодо цього факту вказані копії документів не викликають.

Отже, право нового кредитора підлягало захисту в судовому порядку.

Разом з тим судом установлено відсутність підстав для стягнення нарахованих саме новим кредитором відсотків після укладення договору факторингу.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до п.1.1. договору факторингу за ним позивач (фактор) зобов`язувався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт - відступити право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить первинному кредитору.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід`ємною частиною договору.

Між тим, згідно з п.1.2 договору факторингу перехід від клієнта до позивача вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого позивач стає кредитором щодо боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

В договорі факторингу визначено перелік термінології, що використовуються в ньому.

З огляду на застосовані терміни "заборгованість" це грошові зобов`язання боржників перед клієнтом, що містяться у реєстрі боржників, які належать до сплати клієнту боржниками у зв`язку з наданими кредитами. До заборгованості включається сума основного зобов`язання (повернення кредиту), плата за кредитом (плата за процентною ставкою), відповідальність за порушення грошових зобов`язань та інші платежі згідно кредитних договорів.

"Право вимоги" - це права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів.

Тобто в розумінні договору факторингу позивач отримав право грошової вимоги до боржника саме в розмірі, який чітко визначений у реєстрі боржників.

В зв`язку із цим нарахована позивачем (новим кредитором) заборгованість за відсотками в сумі 26 932 грн. 50 коп. до стягнення не підлягає. Тобто в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо розміру заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором за кредитним договором №5186128 слід зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, матеріалами справи встановлено, що кредитний договір №5186128, який підписаний сторонами ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , містить узгоджені ними положення щодо встановлення розміру, порядку нарахування процентів за стандартною процентною ставкою 0,95 відсотка, тобто з 18 грудня 2024 по 31 липня 2025 року 21 000 грн.х0,95%х225= 44 887 грн. 50 коп.

А тому заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5186128 у частині нарахування первісним кредитором процентів за користування кредитом перераховано судом за період з 18 грудня 2024 по 31 липня 2025 року і становить 21 000 грн.х0,95%х225= 44 887 грн. 50 коп., які підлягають стягненню з відповідача.

Комісія, визначена в кредитному договорі є одноразовою платою за надання кредиту у відсоткому значенні до суми наданого кредиту, і не є комісією за обслуговування кредиту, яка нараховується та стягується кожного місяця протягом строку кредитування, а тому комісія в розмірі 2 100 грн. також підлягає стягненнню з відповідача.

Суд також зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитний договір №5186128 укладений його сторонами 18 грудня 2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на теперішній час.

Судом не встановлено підстав для застосування у даній справі положень частин 10 та 11 ст. 265 ЦПК України, у зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, а саме стягнення 21 000 грн. тіла кредиту та 45 086 грн. 85 коп. заборгованості за процентами нарахованих первісним кредитором та комісію за користування кредитом 2 100 грн., що сумарно складає 68 186 грн. 85 коп.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав копію договору, заявку на виконання доручення до договору, рахунок на оплату такт прийому-передачі виконаних робіт з розрахунком, загальний розмір яких складає 10 000 грн.

Оцінюючи зміст обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, неминучості витрат, значенню справи, суд вважає, що гонорар є завищеним, оскільки має відповідати критерію «розумної необхідності» таких витрат.

А тому, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 4 000 грн. що буде відповідати розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1559 грн. 31 коп.

Керуючись ст.ст. 4-13, 76-81, 89, 137, 141, 229, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" суму заборгованості за договором №5186128 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18 грудня 2024 року в сумі 67 987 (шістдесят сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 50 копійок, судовий збір в сумі 1 559 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 31 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», зареєстроване місцезнаходженння: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 44559822;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживанння: АДРЕСА_1 .

Суддя : Н.А. Загородько