Ухвала суду № 136063080, 27.04.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/1793/26

Номер провадження:1-кс/521/1552/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72025161000000070 від 07.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України, слідчий суддя

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури звернувся з клопотання про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72025161000000070 від 07.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України.

З клопотання слідчого вбачається наступне.

Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72025161000000070 від 07.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, що невстановлені особи на території м. Одеса здійснюють незаконне виготовлення, придбання з метою збуту, а також збут та транспортування з метою збуту, незаконно виготовлених тютюнових виробів - сигарет, що становить загрозу для життя та здоров`я людей.

Так, досудовим розслідуванням встановлено осіб, які організували схему щодо незаконного виробництва зберігання транспортування та бут тютюнових виробів, шляхом реалізації у кіосках на вул. Б.Хмельницького та вул. Рішельєвська в м. Одеса, а також через мережу «Інтернет» - телеграм канал ІНФОРМАЦІЯ_1 , та канал ІНФОРМАЦІЯ_2 , з подальшою відправкою замовлень через відділення Нової Пошти, а саме:

- ОСОБА_5 (організатор), ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснює незаконне зберігання та реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет.

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

- ОСОБА_7 (пакувальник), ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено та допитано в якості свідка: ОСОБА_8 , яким добровільно надано придбані ним, на вказаних телеграм каналах, та кіоскі, незаконно виготовлені тютюнові вироби без марок акцизного податку України.

Також встановлені місяця виготовлення, накопичення та збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, а саме: м. Одеса, вул. Дальницька, 48а (територія СТО яка належить ТОВ «АГРЕК», ЄДРПОУ: 21016028), м. Одеса, вул. Івана Мазепи, територія гаражного кооперативу (гаражні модулі), які знаходиться в межах координат, АДРЕСА_2 , нежитлові приміщення (кладовки) в секторі P8 (8/5Р), що знаходяться у паркінгу вищевказаного будинку.

АДРЕСА_3 , (місце проживання гр. ОСОБА_9 ).

Обставинами, що дають підстави підозрювати останніх у вчиненні зазначених злочинів, є матеріали кримінального провадження, зібрані в ході досудового розслідування.

Детективами групи детективів 27.03.2026 року на підставі ухвал слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеса, від 24.03.2026 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено: 1 мобільний телефон РЕДМИ 10, модель 22011119UY, з сім картою НОМЕР_1 , 8 коробок сигарет по 500 шт. - 4000 шт., 11 зип пакетів з сигаретами по 20 шт., у кожному - 220 шт., 2000 зіп пакетів, пакування від гільз у двох поліетиленових пакетах.

На підставі вищевикладеного у органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті вищезазначеного майна з метою збереження предметів злочину та проведенням експертних досліджень.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування.

На підставі ч.2 ст.172 КПК України, розгляд клопотання детектива здійснювався у відсутність осіб у володінні яких знаходиться майно, із метою забезпечення арешту майна.

Вивчивши клопотання та матеріали додані до нього, вислухавши думку детектива, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Частина 2 ст.167 КПК України закріплює, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 статті 170 КПК України, встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, прокурор у клопотанні зазначено, що метою накладення арешту на майно є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження яке було виявлено та вилучено в ході проведення обшуку.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Пункт 2 ч. 2 ст. 173 КПК України закріплює, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею на даний час встановлено, що майно на яке накладається арешт відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Накладення арешту на телефон та тютюнові вироби, з метою встановлення наявності доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

Так, вилучені стороною обвинувачення телефон та тютюнові вироби має значення для кримінального провадження, а тому є важливим доказом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України.

Зв`язок даного майна із вчиненням злочину, передбачених передбаченого ч.3 ст.204 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та можливого цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку і тяжкість. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.

Керуючись ст.ст. 132, 170, 172, 173, 175, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72025161000000070 від 07.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на речі, вилучені у ході обшуку 27.03.2026 року на підставі ухвал слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеса, від 24.03.2026, а саме:

8 коробок сигарет по 500 шт. - 4000 шт., 11 зип пакетів з сигаретами по 20 шт., у кожному - 220 шт., 2000 зіп пакетів, пакування від гільз у двох поліетиленових пакетах.

Заборонити право користування відчуження та розпорядження зазначеним майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню.

Накласти арешт на речі, вилучені у ході обшуку 27.03.2026 року на підставі ухвал слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеса, від 24.03.2026, а саме: 1 мобільний телефон РЕДМИ 10, модель 22011119UY, з сім картою НОМЕР_1 .

Заборонити право відчуження та розпорядження зазначеним майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню.

Після проведення усіх необхідних слідчих дій повернути мобільний телефон РЕДМИ 10, модель 22011119UY, з сім картою НОМЕР_1 ОСОБА_10 на відповідальне зберігання.

Попередити власника майна, на зберігання якого буде передано вищезазначене майно, про кримінальну відповідальність за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, передбачену ст. 388 КК України.

Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору, в порядку, передбаченому Постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1