Ухвала суду № 136062071, 28.04.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/2760/26 28.04.2026

н\п 1-кс/490/1452/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ 02892528

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю скаржника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДРза заявою адвоката ОСОБА_3 від 26.03.2026 р.

В обґрунтування скарги зазначено, що 26.03.2026 року на електронну пошту Головного управління Національної поліції в Миколаївської області, була направлена заява б/н від 26.03.2026 року про вчинення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення щодо незаконного утримання та позбавлення волі ОСОБА_4 .

Посилаючись на те, що станом на день звернення з даною скаргою, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України не надано, скаржник просить зобов`язати органи досудового розслідування внести відомості до ЄРДР за фактом незаконного позбавлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ст. 146 КК України).

Представник скаржника адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав, пославшись на обставини, у ній викладені.

Представник ГУНП в Миколаївській області у судове засідання не з`явився.

Вивчивши доводи скарги, заслухавши думку адвоката ОСОБА_3 , дослідивши надані суду матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів, доданих до скарги, 26.03.2026 року на електронну пошту Головного управління Національної поліції в Миколаївської області, адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , була направлена заява б/н від 26.03.2026 року про вчинення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення щодо незаконного утримання та позбавлення волі ОСОБА_4 .

У заяві про вчинення кримінального правопорушення вказав, 25.03.2026 року ОСОБА_4 був незаконно затриманий невідомими особами у військовій формі, які проти волі ОСОБА_5 , із застосуванням фізичної сили, доставили його до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Це відбулося під час евакуації із зони бойових дій. Згідно з наявною інформацією, з 25.03.2026 року і на теперішній час громадянин ОСОБА_4 утримується незаконно та безпідставно в ІНФОРМАЦІЯ_4 , куди його доставили насильно та без його згоди, при цьому : йому не було вручено повістку чи інший процесуальний документ згідно з законом; він не перебував у розшуку; він не виявляв добровільного бажання перебувати в ТЦК: Родичі та близькі особи не мають доступу до нього або відомостей про його місце перебування. Є всі підстави вважати, що його свободу обмежено без законних підстав. Таким чином, на думку заявника, в діях представників ТЦК наявні ознаки злочину, передбаченого ст.ст.146, 365 КК України.

Посилаючись на викладене, заявник просив ГУНП в Миколаївській області зареєструвати заяву про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.146 КК України та ст.366 КК України, внести відомості до ЄРДР та надати витяг з реєстру.

Дані про внесення відомостей до ЄРДР за вказаною заявою відсутні.

Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.

Зокрема, згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.

За вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.

Згідно ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин, є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР. При цьому, реальність конкретної події злочину має визначатись наявністю об`єктивних даних, що свідчать про ознаки об`єктивної сторони злочину, тобто даних про наявність суспільно небезпечного діяння для злочинів з формальним складом та, додатково, даних про наслідки для злочинів з матеріальним складом.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 р. відмітив, що КПК України передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Аналіз зазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Як вбачається з матеріалів справи, у заяві адвокат ОСОБА_3 зазначив про можливі, дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 є незаконними та підпадають під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. ст. 371, 146 КК України, утримання ОСОБА_4 у приміщенні ОТЦК без складання протоколу про затримання в порядку ст. 208 КПК України або без постанови суду є свавільним позбавленням свободи, що прямо порушує статтю 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтю 29 Конституції України, що, на думку заявника, свідчить про вчинення вказаними посадовими особами кримінальних правопорушень.

Дослідивши зміст заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до висновку, що в супереч вимогам ст.214 КПК України, вона не містить викладу обставин та будь-яких об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 кримінальних правопорушень.

У матеріалах справи відсутні дані про те, що громадянина ОСОБА_4 незаконно затримано працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , та тих обставин, що останній незаконно утримувався на території вказаного центру.

Так, Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 р. у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації в тому числі на території Миколаївської області.

При цьому, зобов`язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини, а також здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.

Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції закону від 02.03.2005 р. з наступними змінами і доповненнями, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

При цьому, призов громадян на військову службу під час мобілізації не є позбавленням особи права на свободу та особисту недоторканість, гарантоване Конституцією України, а є обов`язком громадянина України на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Посилання скаржника на те що, викладені в заяві відомості про вчинення кримінального правопорушення підлягали обов`язковому внесенню в ЄРДР та органи досудового розслідування повинні були розпочати досудове розслідування, є неспроможними.

Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов`язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.

Разом з тим, зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов`язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.

Обов`язок зареєструвати заяву не є обов`язком зареєструвати відомості з цієї заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та законодавцем чітко розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.

Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 не містить будь-яких конкретних обставин, які б дійсно свідчили про ознаки злочину та підтверджували реальність конкретної події злочину, за такого відсутні підстави для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_3 .

З урахуванням наведеного, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1