Ухвала суду № 136061561, 24.04.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.04.2026Справа № 554/15936/25 Провадження № 1-кс/554/5672/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«24» квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава заяву адвоката ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_5 від участі у розгляді скарги адвоката ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про скасування повідомлення про зміну повідомленої підозри та нову підозру по кримінальному провадженню №12025170000000654 від 27.06.2025,

за участі заявника адвоката ОСОБА_3 ,

слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_5 перебуває скарга адвоката ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про скасування повідомлення про зміну повідомленої підозри та нову підозру по кримінальному провадженню №12025170000000654 від 27.06.2025.

21.04.2026 року від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_5 , оскільки, на її думку, існують обґрунтовані сумніви у безсторонності та неупередженості слідчого судді. Підставами відводу є ті обставини, що сторона захисту, під час оскарження, ставить під сумнів певні докази, якими сторона обвинувачення обґрунтовує підозру та, які отримані під час розгляду клопотань сторони обвинувачення тим же складом суду та не були надані судом до подачі скарги, вважає, що може мати місце упередженість суду під час розгляду скарги про скасування повідомлення про зміну повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 317 КК України.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала вимоги та доводи поданої заяви, зазначила, що існують обґрунтовані сумніви у безсторонності та неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 , оскільки ухвали про дозвіл на обшук житла чи інше володіння особи, надані слідчим суддею ОСОБА_5 , без проведення повної технічної фіксації засідання, що тягне визнання, отриманих доказів, під час такого обшуку, недопустимими. Оскільки в теперішній час подана скарга про скасування повідомлення про зміну повідомленої підозри та нову підозру по вказаному кримінальному провадженню з обґрунтуванням на визнання таких доказів недопустимими, слідча суддя ОСОБА_5 не може приймати участь у розгляді вказаної скарги та повинна бути відведена.

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви про відвід, зазначив, що доводи сторони захисту є безпідставними, всі процесуальні рішення слідчим суддею приймаються відповідно до вимог КПК України.

Від слідчої судді ОСОБА_5 надійшла заява з проханням розглядати відвід без її участі.

Суд, вислухавши доводи заявника та поданої заяви, думку слідчого, дослідивши додатки до неї, приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК України, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Крім того, статтею 76 КПК України визначені підстави недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.

Так, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Частиною 1 статті 80 КПК визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов?язані заявити самовідвід.

Відповідно до частини 5 статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. При цьому, згідно з частиною 4 статті 80 КПК заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.

З вимог ч.1 ст. 81 КПК України вбачається, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Згідно з частиною 3 статті 81 КПК, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом є гарантією права на справедливий суд, як в процесі щодо прав та обов`язків цивільного характеру, так і щодо кримінального обвинувачення і неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід/самовідвід.

Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб?єктивного та об?єктивного критеріїв. За суб?єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Стосовно суб?єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Відповідно до об?єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03 травня 2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб?єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження та об?єктивного критерію, тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з?ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. При чому позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об?єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення ЄСПЛ у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), п. 58). У цьому зв?язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об?єктивного, так і суб?єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об?єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб?єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.

Під час розгляду заяви судом встановлено, що заявлений відвід не містить даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_5 , що передбачені діючими нормами КПК України.

Заявником не надано належних доказів того, що існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в об`єктивності та неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 , відсутні конкретні факти, які б свідчили про будь-яку заінтересованість та упередженість слідчого судді під час розгляду даної скарги.

Доводи адвоката ОСОБА_3 в обґрунтування заявленого відводу, стосуються порядку проведення судового засідання та прийнятих слідчим суддею процесуальних рішень, при цьому, проведення судового засідання з розгляду клопотання про надання дозволу на обшук житла чи іншого володіння особи, яке на думку заявника, відбулось без проведення слідчим суддею повної технічної фіксації судового засідання, саме по собі не свідчить про упередженість чи будь-яку заінтересованість слідчого судді.

Порушення правил фіксації чи документування судових засідань в інших провадженнях не є підставою для відводу судді.

Крім того, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 13.06.2007 року №8 «Про незалежність судової влади», судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Постановлення слідчим суддею процесуальних рішень, не є тією обставиною, яка виключає участь слідчого судді у розгляді скарги, а отже не може слугувати підставою для усунення слідчого судді від розгляду скарги, оскільки незгода з процесуальними діями та рішеннями слідчого судді, за відсутності інших обставин, передбачених ст. 75 КПК України, не може бути підставою для його відводу.

Таким чином, викладені в заяві та в судовому засіданні доводи адвоката ОСОБА_3 не свідчать про необ?єктивність та упередженість слідчого судді та не є тими обставинами, які виключають участь слідчого судді у розгляді скарги, а тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_5 .

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 369-372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_5 від участі у розгляді скарги адвоката ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про скасування повідомлення про зміну повідомленої підозри та нову підозру по кримінальному провадженню №12025170000000654 від 27.06.2025 відмовити повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Суддя Шевченківського

районного суду міста Полтави: ОСОБА_7