Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 473/1581/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
"28" квітня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді Миронової О.В.,
з участю секретаря Гордієнко К.В.,
прокурора Брагара Д.В.
захисника Боднарука В.В.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вовна Шостинського району Сумської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, на момент правопорушення - заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення аеродромно-технічної роти старший лейтенант військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.2 ст.172-15 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В :
Старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою - військовослужбовцем військової служби за контрактом виконуючи обов`язки члена комісії з розслідування нещасного випадку у військовій частині НОМЕР_1 , протиправно, всупереч інтересам служби, в умовах особливого періоду на порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 17, 115, 116 Статуту внутрішньої служби 3бройних Сил України, п.п. 3. 4. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 8 розділу II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №332 від 27.10.2021, не вжив заходів для об`єктивного розслідування, не з`ясував дійсних обставин та причини, що призвели до нещасного випадку та травмування 04.01.2024 солдата ОСОБА_2 та як наслідок 10.01.2024 підписав Акт проведення розслідування нещасного випадку за формою НВ-2 та Акт про нещасний випадок за формою НВ-3, без проведення об`єктивного розслідування та з`ясування дійсності обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, безпідставно зазначив в Акті про проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) причиною нещасного випадку особисту необережність солдата ОСОБА_2 , не встановив осіб, які допустили порушення законодавства та нормативно-правових актів, внаслідок яких стався нещасний випадок, чим вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
ОСОБА_1 вину за складеним протоколом не визнав та, на підставі ст.63 Конституції України, відмовився давати пояснення відносно себе.
Захисник Боднарук В.В. в судовому засіданні просив провадження по справі закрити так як ОСОБА_1 не порушувались саме його службові обов`язки, так як в справі розглядаються дії саме членів комісії по розслідуванню нещасного випадку, а не дії ОСОБА_1 , як службової особи. Солдат ОСОБА_2 під час проведення розслідування комісією зазначав, що саме через його необережність трапився нещасний випадок, потім покази свої змінив. Також захисник зазначив, що закінчились строки передбачені ст.38 КУпАП, так як з моменту проведення розслідування комісією сплило вже більше двох років, а щодо закриття кримінального провадження то кримінальне провадження розслідувалось стосовно ОСОБА_3 , а отже судом не можуть бути застосовані норми ч. 11 ст.38 КУпАП
Заслухавши пояснення захисника, прокурора, дослідивши письмові докази, суд приходить до такого.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, суд враховує, що відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
В судовому засіданні встановлено, що згідно рапорту від 04.01.2024 року командира ОСОБА_4 , він повідомив командиру в/ч НОМЕР_1 , що 04.01.2024 року близько 07 год. під час проведення робіт по заливці температурних швів на злітно-посадковій смузі солдат ОСОБА_2 отримав опіки рук, щодо заходам техніки був проінструктований.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.01.2024 р. №8 «Про призначення розслідування за фактом травмування» старшого лейтенанта ОСОБА_5 включено у склад комісії для проведення розслідування за фактом травмування 04.01.2024 р. солдата ОСОБА_2 .
Комісією був складений акт про проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерть, аварії ) за формою НВ-2 №31 від 10.01.2024 року. Комісією встановлено, що ОСОБА_2 отримав опіки 3-го ступеню обох рук, під час виконання робіт на території військової частини НОМЕР_1 . Причинами нещасного випадку була особиста необережність солдата ОСОБА_2 під час виконання робіт, якій підписаний ОСОБА_6 як членом комісії.
До даних актів комісією для проведення розслідування за фактом травмування 04.01.2024 р. солдата ОСОБА_2 були долучені поясненнями ОСОБА_3 від 04.01.2024 року, відібрані заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення аеродромно-технічної роти ОСОБА_1 в яких він вказав, що при виконанні робіт солдат ОСОБА_2 вилив смолу у відро і та загорілася та потрапила йому на руки. Перед виконанням робіт солдата було проінструктовано та засоби безпеки були видані; поясненнями ОСОБА_7 від 04.01.2024 року, який надав аналогічні пояснення, які також були відібрані ОСОБА_1 .
Також до акту долучені поясненнями ОСОБА_2 від 07.01.2024 року на ім`я командира в/ч, згідно яких, під час робіт по заливці температурних швів на аеродромі внаслідок власної необережності випадково пролив гарячу смолу на свої руки.
Також, комісією був складений акт про нещасний випадок від 10.01.2024 року №32 стосовно солдата ОСОБА_2 , що мав місце 04 січня 2024 року. Інструктаж було проведено первинний 30.06.2022 року та первинний 04.01.2024 року. Причина нещасного випадку 45 (інші). Даний акт підписаний ОСОБА_6 як членом комісії без зауважень.
Наказом №9 від 16.01.2024 року командира військової частини НОМЕР_1 було затверджено результати проведення розслідування нещасного випадку із солдатом ОСОБА_2 .
Довідкою в/ч НОМЕР_3 від 08.01.2024 року підтверджується, що ОСОБА_2 з 04.01.2024 знаходився на стаціонарному лікуванні з опіками кистей рук. Згідно довідки ВЛК від 07.02.2024 року в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_2 має наслідки термічного опіку смолою (04.01.2024) тильних поверхонь правої та лівої кисті загальною площею 1%. Травма легкого ступеню важкості, придатний до військової служби.
Відповідно до копії наряду-допуску №18 від 01 січня 2024 року на виконання робіт з підвищеною небезпекою по проведенню роботи по заливці температурних швів на злітно-посадочній смузі, де відмітки про проведення інструктажу з ОСОБА_2 , був відповідальний ОСОБА_8 .
ОСОБА_3 08 лютого 2024 року пояснив, що був присутній під час виконання робіт із заливки смолою температурних швів. Зазначив, що керувався Інструкцією з експлуатації аеродромів державної авіації України; затвердженою наказом Міністра оборони України №441 від 01.07.2013. 04.01.2024 солдат ОСОБА_2 виконував роботи по заливці температурних швів злітно-посадкової смуги аеродрому військової частини НОМЕР_1 шляхом заливки гарячою рідкою смолою температурних швів аеродромного покриття за допомогою металевого конуса, наповненого рідкою гарячою смолою. У свою чергу рідка гаряча смола переливалася в конус з металевого відра, яке наповнюється смолою за допомогою спеціального механізму («смолокурні»). Солдат ОСОБА_9 мав наповнити металеве відро рідкою смолою зі «смолокурні» та потім з відра перелити її у металевий конус солдата ОСОБА_2 , який у подальшому за його допомогою мав заливати температурні шви рідкою смолою. Солдату ОСОБА_2 для виконання робіт видавалася спеціальна форма та рукавиці. Рукавиці не відповідали умовам виконання робіт із підвищеною небезпекою, так як це були звичайні рукавиці, які використовуються в повсякденній діяльності робітники. ОСОБА_3 вказав, що ним перед початком виконання робіт був перевірений технічний стан знарядь праці, технологічного обладнання та справність інструменту, який мав використовувати солдат ОСОБА_2 . Недоліків не виявлено.
Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 12.04.2026 року №18 «Про результати розслідування по травмуванню», причиною отримання травми ОСОБА_2 04.01.2024 стало можливим у зв`язку з тим, що старший лейтенант ОСОБА_3 , будучи відповідальним виконавцем робіт, згідно виданого 10.01.2024 наряду-допуску №18 на виконання робіт з підвищеною небезпекою, 04.01.2024 не забезпечивши контроль наявності у солдата ОСОБА_2 засобів індивідуального захисту, не перевіривши справність засобів індивідуального захисту, допустив військовослужбовця ОСОБА_2 до виконання робіт по заливці температурних швів на злітно-посадочній смузі аеродрому.
22.03.2024 ОСОБА_3 , було піддано адміністративній відповідальності у вигляді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, що підтверджується копією постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 березня 2024 року.
Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 20 березня 2026 року слідчим встановлено, що на підставі наказу від 04.01.2024 № 8 проведено розслідування за фактом травмування військовослужбовця цієї військової частини солдата ОСОБА_2 , який 01.01.2024 о 07 год. 00 хв. під час проведення робіт по заливці температурних швів на злітно-посадочній смузі аеродрому на території військової частини в АДРЕСА_2 отримав опіки обох рук, що підтверджено довідкою військової частини НОМЕР_3 від 08.01.2024 № 241. За результатами проведення службового розслідування комісією складений Акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою НВ-2 та Акт про нещасний випадок за формою НВ-3, згідно яким причинами нещасного випадку травмування солдата ОСОБА_2 під час виконання робіт є особиста необережність. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.01.2024 № 9 «Про результати проведення розслідування», солдат ОСОБА_2 отримав 04.01.2024 травму через власну необережність, яка пов`язана із виконанням обов`язків військової служби. Службовими особами з числа комісії військової частини НОМЕР_1 під час проведення службового розслідування невірно визначено причини нещасного випадку, не встановлено осіб, які допустили порушення законодавства та нормативно-правових актів, внаслідок порушення яких настав нещасний випадок, чим заподіяно тяжкі наслідки, що може свідчити про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України. ОСОБА_2 під час проведення 04.01.2024 робіт на території військової частини в/ч НОМЕР_1 отримав опіки обох рук, якому була надана медична допомога та забезпечено направлення до багатопрофільної лікарні. ОСОБА_2 госпіталізовано до військового шпиталю військової частини НОМЕР_3 з діагнозом опіки рук, в якому він перебував на стаціонарному лікуванні з 04.01.2024 по 18.01.2024. Після одужання приступив до виконання обов`язків з 19.01.2024, 07.02.2024 отримав висновок ВЛК та в подальшому вибув для подальшого проходження військової служби до НОМЕР_4 . Згідно довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 07.02.2024 № 392, отримана 04.01.2024 солдатом ОСОБА_2 травма термічного опіку смолою відноситься до легкого ступеню, пов`язана із захистом Батьківщини. Слідчий зазначив, що в діях військових службових осіб військової частини НОМЕР_1 відсутня об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України та відповідно, склад цього кримінального правопорушення та кримінальне провадження №42024152410000052 від 05.04.2024 закрив у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Частиною 2 статті 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 , будучи членом комісії для проведення розслідування за фактом травмування 04.01.2024 р. солдата ОСОБА_2 , неналежним чином виконував службові обов`язки, як члена даної комісії, визначені відповідними нормативними актами про розслідування нещасних випадків та такі, що були покладені на нього наказом командира військової комісії про утворення комісії. ОСОБА_1 будучи членом комісії обмежився лише поверхнево відібраними поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , не намагаючись з`ясувати наявність у солдата ОСОБА_2 , при виконанні робіт, засобів індивідуального захисту та їх справність. ОСОБА_1 акт був підписаний без жодних письмових заперечень, тим самим ОСОБА_1 засвідчив результати розслідування.
Отже, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбачений ч.2 ст.172-15 КУпАП, оскільки його вина у вчиненому правопорушенні доведена матеріалами провадження.
На момент розгляду справи судом не закінчилися строки, які визначені ст.38 КУпАП, оскільки відповідно до ч.11 ст.38 КУпАП передбачено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Тоді як в даній справі постанову про закриття кримінального провадження №42024152410000052 за ч.4 ст.425 КК України винесено 20.03.2026 р., отже строки притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Доводи захисника Боднарука В.В. про те, що досудове розслідування проводилось стосовно лише ОСОБА_3 і не стосувалось ОСОБА_1 суд не може прийняти до уваги, так як згідно витягу з ЄРДР №42024152410000052 від 05.04.2024 року, було розпочато розслідування за ч.4 ст.425 КК України за фактом недбалого ставлення до військової служби членів комісії з розслідування нещасного випадку, визначених наказом командира військової частини НОМЕР_1 №8 від 04.01.2024 щодо травмування солдата ОСОБА_2 .
При застосуванні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, те що він раніше до відповідальності не притягувався, тому суд вважає, що стосовно ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу у розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір відповідно до ст.40-1 КУпАП.
Керуючись ч.2 ст.172-15 КУпАП, ст.ст.40-1, 283-285 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,а саме в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави рахунок: UA128999980313090106000014446, отримувач: Миколаїв.ГУК/тг м.Вознесенськ/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування: адміністративні штрафи та інші санкції.
Роз`яснити, що відповідно до ст.308 КУпАП, в разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна, яким стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.В.Миронова
Судове рішення № 136061543, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 28.04.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 473/1581/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: