Рішення № 136061431, 27.04.2026, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/2183/25

Провадження № 2/538/179/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 рокуЛохвицький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання Андріяка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» адвокат Журавльов С.Г. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.08.2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заява-Договір № TDB.2021.0421.23283 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com , та індивідуальної частини, якою є вказана Заява-Договір. Відповідно до умов якого відповідачці було встановлено доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок надавши можливість користуватися кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором. Відповідач здійснювала користування грошовими коштами доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з її рахунку. 03.09.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено договір про відступлення права вимоги №GL1N426240 відповідно до якого АТ «МЕГАБАНК» відступило, а ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло права грошової допомоги за кредитним договором № TDB.2021.0421.23283 від 12.08.2021 року. 27.12.2024 року між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» було укладено договір про відступлення права вимоги №1/12 від 27.12.2024 року відповідно до якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» відступило, а ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № TDB.2021.0421.23283 від 12.08.2021 року. В порушення умов договору, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого, має заборгованість в розмірі 29067 грн 82 коп, яка складається з: 9763 грн 26 коп заборгованість за тілом кредиту; 19304 грн 56 коп заборгованість за відсотками. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 29067 грн 82 коп та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав клопотання, відповідно до якого просив розглянути справу за відсутності представника позивача, не заперечує щодо заочного розгляду справи

Відповідач в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, відзиву, клопотань не надала.

Згідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не надав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 12.08.2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заява-Договір № TDB.2021.0421.23283 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com , та індивідуальної частини, якою є вказана Заява-Договір.

Відповідно до умов якого відповідачці було встановлено доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок надавши можливість користуватися кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором. Відповідач здійснювала користування грошовими коштами доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з її рахунку. Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти в розмірі, визначеного у договорі.

03.09.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено договір про відступлення права вимоги №GL1N426240 відповідно до якого АТ «МЕГАБАНК» відступило, а ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло права грошової допомоги за кредитним договором № TDB.2021.0421.23283 від 12.08.2021 року.

27.12.2024 року між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» було укладено договір про відступлення права вимоги №1/12 від 27.12.2024 року відповідно до якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» відступило, а ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № TDB.2021.0421.23283 від 12.08.2021 року.

В порушення умов договору, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого, має заборгованість в розмірі 29067 грн 82 коп, яка складається з: 9763 грн 26 коп заборгованість за тілом кредиту; 19304 грн 56 коп заборгованість за відсотками.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов`язання.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно ст. ст. 526-527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторін.

Статтями 1054 та 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, так як вони підтверджуються зібраними по справі та дослідженими судом письмовими доказами, про які судом зазначено вище. Доказів, які б спростовували висновки суду, відповідачем не надано.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини другої статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд встановив, що відповідачем грошові кошти за договором отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, які свідчать про погашення заборгованості повністю або частково.

З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Отже, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11200 грн.

Вирішуючи питання щодо задоволення позову в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1 - 3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 виклала правовий висновок, відповідно до якого розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

При цьому, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Керуючись ст. ст. 625, 626, 628, 638, 639, 207, 629, 526, 527, 530, 1048, 1049, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 89, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) суму заборгованості в розмірі 29067 грн 82 коп, що складається з:

? Заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 9763 грн 26 коп;

? Заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 19304 грн 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Суддя В.А. Бондарь