Ухвала суду № 136061284, 07.04.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1599/25

1-кп/532/26/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю:

прокурора - ОСОБА_2 ,

обвинуваченої - ОСОБА_3 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

секретаря судового засідання - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки кримінальне провадження № 42021172060000006 від 24.03.2021, у якому ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 Кримінального кодексу України,

Встановив:

У провадженні Кобеляцького районного суду Полтавської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні 06 квітня 2026 року прокурором надано суду для долучення до матеріалів кримінального провадження письмові докази у кількості двох томів, в яких містяться:

- копія постанови про призначення оціночної будівельної експертизи від 03.08.2021 у кількості 6 штук;

- копія висновку експерта №1165/1189-1194;

- копія висновку експерта №1162/742-752;

- копія висновку експерта №1163/727-731;

- копія висновку експерта №1164/727-731;

- копія висновку експерта №1161/732-741 (частина);

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №42021172060000006 від 24.03.2021;

- повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення;

- лист до Полтавської обласної ради;

- відповідь Полтавської обласної ради;

- супровідний лист;

- постанова про виділення матеріалів досудового розслідування;

- додаток до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування;

- постанова про доручення проведення досудового розслідування;

- супровідний лист;

- повідомлення про вчинення кримінального правопорушення;

- повідомлення про вчинення кримінального правопорушення;

- супровідний лист;

- постанова про залучення представника потерпілого;

- повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення;

- супровідний лист;

- довіреність;

- постанова про призначення комплексної судової оціночно-будівельної і економічної експертизи;

- супровідний лист;

- акт здачі приймання висновку експертів;

- висновок експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної і економічної експертизи;

- супровідний лист;

- висновок експерта №1166/1294-1306.

Сторона захисту в судовому засіданні заперечувала проти долучення зазначених доказів до матеріалів кримінального провадження. У своїх виступах захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 посилалися на те, що вказані докази не були відкриті стороні захисту відповідно до ст. 290 КПК України, вказані докази жодним чином не пов`язазні з предметом доказування, оскільки стосуються експерта, який давав оцінку, а не ОСОБА_3 , та є матеріалами інших кримінальних справ, а тому на думку сторони захисту не можуть бути визнані доказами у цьому кримінальному провадженні, тобто є неналежними та недопустимими.

Заслухавши учасників судового провадження суд робить такі висновки.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Перелік підстав для визнання доказів недопустимими визначено ст. 87 КПК України.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит;

Недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

В умовах воєнного стану положення цієї статті застосовуються з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього Кодексу.

Верховний Суд зробив висновок, що порушення вимог ст. 290 КПК, якщо таке встановлено, має оцінюватися з погляду того, наскільки воно вплинуло на здатність сторони обґрунтовувати свою позицію і спростовувати позицію опонента (Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 13.06.2023 у справі № 520/2703/17 (провадження № 51-1291км23))

Подібний висновок викладено у постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 23.04.2024 у справі № 127/21001/17 (провадження № 51-3448км23), де Суд зазначав, що стороною захисту не доведено, що в неї не було достатнього часу і можливості під час судового розгляду детально ознайомитися з цими доказами і врахувати їх при опрацюванні стратегії і тактики захисту. Крім цього, сторона захисту не зазначає про будь-які дії чи рішення суду, які завадили їм отримати час, необхідний для вивчення і врахування цих доказів для відстоювання своєї позиції.

Відповідно до ч.1,2 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Стороною захисту не наведено обставин, які б свідчили про те, що надані прокурором докази порушують вимоги ст. 87 КПК України, що свідчило б про їх очевидну недопустимість.

Таким чином, питання належності і допустимості наданих у судовому засіданні прокурором доказів слід вирішувати у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення у порядку, визначеному ст.ст. 85, 86, ч.1 ст. 89 КПК України, звернувши увагу учасників судового провадження на те, що у разі встановлення неналежності або недопустимості доказів при їх оцінці у нарадчій кімнаті будуть застосовані наслідки, визначені вказаними нормами КПК України зокрема щодо їх невикористання при прийнятті процесуальних рішень.

Керуючись ст.ст. 84-89, 350, 358, 376 КПК України, суд,

Постановив:

У задоволенні клопотання захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання доказів недопустимими відмовити.

Долучити до матеріалів кримінального провадження надані прокурором у судовому засіданні 06.04.2026 письмові докази.

Вирішити питання належності та допустимості долучених доказів у порядку, визначеному ст.ст. 85, 86, ч.1 ст. 89 КПК України.

Судове засідання відкласти до 15 год. 00 хв. 28 квітня 2026 року.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Повна ухвала суду проголошена 10 квітня 2026 року.

Суддя