Рішення № 136061195, 28.04.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 212/2220/25

Провадження № 2/526/690/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 квітня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - Киричка С.А.,

з участю секретаря - Широколави О.В.,

представника відповідача адвоката Іжика А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в режимі відеоконференції в м. Гадяч цивільну справу № 212/2220/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №1844774 від 12.03.2021,

встановив:

ТОВ «Фінпром Маркет» звернулося до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за договором позики №1844774 від 12.03.2021 в розмірі 16 640,00 грн., з яких 5 000,00 грн. сума заборгованості за кредитом; 11 940,00 грн. сума заборгованості за відсотками. Також просив стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу у розмірі 3 500 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.

11 листопада 2025 року відповідно до ухвали Покровського районного суду міста Кривого Рогу цивільна справа №212/2220/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики передано за підсудністю до Гадяцького районного суду Полтавської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2026 року головуючим суддею визначено суддю Киричка С.А.

Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Позивач ухвалу від 10.02.2026 року отримав 11.02.2026 року.

Відповідач ОСОБА_1 копію ухвали отримала 19.02.2026. Від представника позивача адвоката Іжика А.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує, що відповідачем ОСОБА_1 не заперечується факт укладення з ТОВ «1 Безепечне агентство необхідних кредитів» договору позики, відповідно до якого їй було перераховано грошові кошти в загальному розмірі 5 000,00 грн, зі строком позики 30 днів та сплатою процентів у розмірі 0,69 % вдень. Проте категорично не погоджується із заявленим позивачем розміром нарахованих відсотків, оскільки вони є такими що нараховані поза межами строку дії договору, тобто після 11.04.2021 року. Вказує, що відповідачем була укладена додаткова угода №1844774 від 12.03.2021 року, де зазначена загальна вартість позики включаючи відсотки, становить 6 035,00 грн., а тому максимальний розмір зобов`язань відповідача обмежується саме цією сумою. Також просить суд зменшити заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн, оскільки вважає його не співмірним з даною категорією справи та таким, що не відповідає критеріям розумності. Разом з тим, здійснити пропорційний розподіл судових витрат, за наслідками якого стягнути з ТОВ» ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь ОСОБА_1 витрати здійснені нею на правничу допомогу у розмірі 4 252, 05 грн.

23.03.2026 від представника позивача адвоката Ткаченко Ю.О. надійшла відповідь на відзив, у якій проти тверджень представника позивача заперечує. Звертає увагу на те, що відповідач брав на себе зобов`язання сплатити основний борг та відсотки, зокрема договором передбачено, що сума позики надається строком 30 днів під процентну ставку (базова) в день, 1,99% (фіксована), додатково в зазначеному пункті наведено орієнтовний/попередній графік погашення заборгованості, згідно якого протягом 30 днів застосовується знижена процентна ставка в день, яка становить 0,69%. За понадстрокове користування позикою встановлена процентна ставка 2,70%. Оскільки відповідач неналежно виконував умови договору, проценти було перераховано за базовою /фіксованою процентною ставкою 1,99%, замість 0,69% у відповідності п. 9.7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», які є невід`ємною частиною договору. Щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн., то вважає їх значно завищеними та неспівмірним до предмету позову. В зв`язку з вищезазначеним, просить відмовити в компенсації витрат на правничу допомогу, а позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» задовольнити в повному обсязі.

26.03.2026 від представника відповідача адвоката Іжика А.В. надійшли заперечення на відповідь на відзив, де з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив на позовну заяву не погоджується та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення. Вважає, що позивач намагається обґрунтувати правомірність нарахування відсотків поза межами цього строку посилаючись на «базову» та «понадстрокову» процентні ставки. Правила на які посилається позивач, відповідачем ОСОБА_1 не підписані, підтвердження того, що саме цю редакцію розуміла, ознайомилася та погодилася з їх умовами, матеріали справи не містять. Оскільки позивач допускає маніпуляції з цифрами, вважає, що необхідно застосування тлумачення «contra proferentem» слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав, отже на користь споживача ОСОБА_1 . На стягненні з позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 8 500, 00 грн. наполягає.

У призначене судове засідання позивач не зв`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Іжик А.В. у судовому засіданні просив позов ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» задовольнити частково, посилаючись на доводи викладені у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 12.03.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та відповідачем було укладено договір позики №1844774 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), про що свідчить його копія (а.с.9).

Згідно із п. 1 Договору позики, за цим Договором позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

За умовами даного договору сторони погодили:

- сума позики становить 3 000,00 грн;

- строк позики - 30 днів;

- процентна ставка (базова)/день - 1,99 % (фіксована);

- знижена процентна ставка/день - 0,69 %;

- процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день - 2,70 %;

- дата повернення позики 11.04.2021;

- орієнтована загальна вартість позики 3 621,00 грн;

- договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідно до п.3 зазначеного Договору позики, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Згідно п. 4.2. договору позики №1844774, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Відповідно п.5 договору, договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Відповідно до п. 11 Договору, номер електронного платіжного засобу Позичальника - НОМЕР_1 .

Також 12.03.2021 року між ТОВ ««1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1844774 до Договору позики №1844774 від 12.03.2021

Відповідно до якої сторони домовились збільшити суму наданої позики 3000,00 грн., на 2 000,00 грн., Таким чином, загальний розмір наданої позики становить 5 000,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту становить 6 035,00 грн.

Згідно п. 3 Додаткової угоди №1844774 до Договору позики №1844774 від 12.03.2021 року зазначена вище загальна вартість позики та процентів, що підлягають сплаті, наведена з урахуванням належного, повного та своєчасного виконання позичальником зобовязань за договором. У разі невиконання чи несвоєчасного виконання позичальником зобовязань за Договором , зазначена сума перераховується на умовах Договору.

Для підписання Договору позики №1844774 та Додаткової угоди до договору позики №1844774 від 12.03.2021 ОСОБА_1 було використано електронний підпис з одноразовими ідентифікаторами «VE1Rk26tgw» та «Sg2DK7Pa8f» відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики).

Довідками про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено договір № 1844774 від 12.03.2021 року, ідентифікований товариством. (а.с. 21-22)

Згідно довідки № КД-000002487/ТНПП від 18.11.2024 р. ТОВ «ФК Фінекспрес», підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між Компанією ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 12.03.2021 року, сума 2 000, 00 грн. номер платежу 9cf47aca-f93f-4d7b-99e5-5a43d1fb2c8c; отримувач ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 . (а.с. 25)

Згідно довідки № КД-000002488/ТНПП від 18.11.2024 р. ТОВ «ФК Фінекспрес», підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між Компанією ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 12.03.2021 року, сума 3 000, 00 грн. номер платежу fc576c5f-ffac-43bc-811f-acb04cfd6fd7; отримувач ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 . (а.с. 26)

Таким чином, ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" свої зобов`язання за договором позики виконало, перерахувавши відповідачеві на її банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 кошти на загальну суму 5 000, 00 грн, про що свідчать копії платіжних інструкцій №9cf47aca-f93f-4d7b-99e5-5a43d1fb2c8c від 12.03.2021 (а.с.27), та №fc576c5f-ffac-43bc-811f-acb04cfd6fd7.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 10, 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомилася і погодилася з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Частиною першою ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Зі змісту укладеного між сторонами кредитного договору вбачається, що сторони погодили строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх сплати. Також договір містить інформацію про реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

26.10.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» («Клієнт») та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» («Фактор») укладено Договір факторингу № 2610, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі Заборгованостей (а.с 29-38 Договір факторингу з додатками)

Відповідно до Реєстру прав вимог № 2 від 26.10.2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 1844774 від 12.3.2021 року в сумі 16940,00 гривень, з яких заборгованість за тілом становить 5000,00 грн, заборгованість по процентам за користування - 11940,00 грн (а.с. 39-40).

03.04.2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» («Клієнт») та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» («Фактор») укладений Договір факторингу № 030423-ФК, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі Заборгованостей (а.с. 43-52 - Договір факторингу з додатками).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 030423-ФК, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 1844774 від 12.3.2021 року в сумі 16 940,00 гривень, з яких заборгованість за тілом становить 5000,00 грн, заборгованість по процентам за користування - 11 940,00 грн (а.с. 53-54).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З матеріалів справи вбачається, що, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчила, що погодилася на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором. Ознайомившись з умовами кредитного договору, відповідач мала реальну можливість відмовитися від укладення останнього та на момент його підписання додаткових вимог щодо спірних умов договору не заявляла, що свідчить про свідоме визнання нею умов договору, в тому числі й тих, які заперечуються її представником.

На момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 не зверталася до позивача із заявою про надання роз`яснень незрозумілих їй умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, фактично погодилася зі всіма умовами такого договору.

Враховуючи зазначені норми права та надані суду докази суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати позики у строки, передбачені Договором позики №1844774 від 12.03.2021 за основною сумою боргу у розмірі 5 000,00 грн., позивачем доведено.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

Боржник свої зобов`язання за Договором позики № 1844774 не виконала, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість, яку позивач визначає у розмірі 16 940 гривень, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 5000,00 гривень, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 11 940,00 гривень, які нараховані за період з 12.03.2021 року по 10.07.2021 року.

Тобто проценти за користування кредитом були нараховані за період як в межах строку кредитування (30 днів - до 11.04.2021 року), так і після закінчення такого строку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано відповідних доказів на підтвердження тих обставин, що строк повернення позичених коштів перевищує 30 днів.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження продовження строку користування позикою, а договір позики не містить умов щодо пролонгації строку користування позикою та нарахування процентів після закінчення строку, на який надано позику, тобто після 11.04.2021 року. Відповідач заперечує, що нею погоджувались чи ініціювались питання пролонгації цього строку.

Оскільки відповідачем в рахунок погашення заборгованості за позикою та процентами в пільговий період, а саме з 12.03.2021 по 11.04.2021 небуло сплачено, відтак нарахування процентів за користування коштами слід проводити із відсоткової ставки 1,99%, яка обмежується 30 днями та їх загальний розмір складає 2 985 гривень.

Розмір відсотків за користування кредитними коштами у більшому розмірі позивачем не доведено належними та допустимими доказами у справі.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Позивачем доведено факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, відповідач належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог до суду не подав, а тому зі ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором позики № 1844774 від 12.03.2021 у розмірі 7 985,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2985,00 грн. - сума заборгованості за процентами. В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат на правову допомогу, які заявили сторони, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першоїшостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Наведений підхід до вирішення питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу є сталим та неодноразово викладався у постановах Верховного Суду, зокрема від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20), від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18.

Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача на підтвердження своїх вимог надавДоговір № 01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024; Витяг з Акту № 5-П приймання передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024 р, про підтвердження надання правової допомоги, з яких слідує, що загальна вартість наданих послуг становить 3 500 грн, з яких 500 грн. вивчення наявних документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції / аналіз судової практики та збір документів/доказів, підготовка/ складання позовної заяви, формування додатків до позовної заяви 3 000 грн.

Врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом Ткаченко Ю.О. роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також враховуючи заперечення іншої сторони щодо обґрунтованості розміру зазначених витрат, а також те, що позов задоволено частково та відповідно покладення на сторони судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог, ( 47,14%) дійшов висновку про необхідність зменшення позивачці розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 1649,90 грн. витрат на професійну правову (правничу) допомогу.

Представник відповідачки просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8500,00 грн, яка надана адвокатом Іжиком І.В.

Посилається на те, що відповідачу надана правнича допомога відповідно до договору про надання правової допомоги від 02 березня 2026 року, укладеного між адвокатом Іжиком А.В та ОСОБА_1 . Відповідно до акту приймання-передачі наданої правової допомоги №1 до Договору про надання правової допомоги №2 від 02.03.2026 сума гонорару на яку станом на 19.03.226 надано правову допомогу становить 8500,00 грн.

Врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом Іжиком А.В. роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також враховуючи заперечення іншої сторони щодо обґрунтованості розміру зазначених витрат, враховуючи часткове задоволення позову та відповідно покладення на сторони судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог, дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з позивача на користь відповідача - 4 493,10 грн.

Суд вважає, що саме такий розмір витрат на професійну правову ( правничу) допомогу сторонам відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

На підставі п.10 ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладену більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи зазначену правову норму, суд приходить до висновку про стягнення з позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь ОСОБА_1 різницю у судових витратах на професійну правову ( правничу) допомогу в сумі 2 843,20 гривень.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2422,40 грн

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог ( 47,14%) , що становить 1 141,92 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263, 264, 280-281 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»місце знаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмана Михайла, буд. 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346, заборгованість за Договором позики № 1844774 від 12.03.2021 у розмірі 7 985 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять ) грн. 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»місце знаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмана Михайла, буд. 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 141 (одна тисяча сто сорок одна ) грн., 92 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»місце знаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмана Михайла, буд. 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 2843 (дві тисячі вісімсот сорок три ) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 квітня 2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місце знаходження: вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, м. Ірпінь, ЄДРПОУ: 43311346;

Відповідач - ОСОБА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: С. А. Киричок