Рішення № 136060711, 28.08.2025, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1374/24

Провадження № 2/376/157/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 року Сквирський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді: Коваленка О.М.

при секретарі: Таранчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

Встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування своєї позовної заяви вказала, що06.11.2013 року ОСОБА_3 посвідчив заповіт, відповідно до якого житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , та відповідну частину земельної ділянки, на якій розташований цей будинок, заповів ОСОБА_1 , заповіт зареєстровано в реєстрі за № 473 посвідчено секретарем виконавчого комітету Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася за консультацією до нотаріальної контори, однак їй було відмовлено у видачі Свідоцтва на право власності на спадкове майно, оскільки у неї відсутнє Свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , оскільки він не приходиться позивачці близьким родичом, тому вона не може отримати свідоцтво про смерть спадкодавця. Також у позивачки відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок.

ОСОБА_1 відомо, що за вищевказаним заповітом є ще один спадкоємець, син спадкодавця ОСОБА_3 ОСОБА_2 , однак місце проживання спадкоємця позивачці не відомо, тому для залучення його третьою особою необхідно витребувати копію спадкової справи після смерті спадкодавця. У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 звертається з даним позовом та просить суд:

Визнати за нею ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_3 , а саме на:

-Житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 52,7 кв.м., житловою площею 38,1 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами;

-Земельну ділянку, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з письмовою заявою, в якій просить ухвалити рішення в її відсутності, позов підтримує в повному обсязі (а.с.23).

Представник відповідача Сквирської міської ради Левіцька В.П. в судове засідання не з`явилася, через систему «Електронний суд» надіслала заяву про розгляд справи без участі представника Сквирської міської ради, щодо позовних вимог покладається на розсуд суду (а.с.78-79).

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання на підставі вимог ст. ст.211,247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 06.11.2013 року ОСОБА_3 посвідчив заповіт, відповідно до якого житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , та відповідну частину земельної ділянки, на якій розташований цей будинок, заповів ОСОБА_1 , а все інше майно заповів сину ОСОБА_2 , заповіт зареєстровано в реєстрі за № 473 посвідчено секретарем виконавчого комітету Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області ОСОБА_4 . Заповіт за реєстром №225 від 16.08.2001 року складений у виконкомі Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області цим заповітом скасовано (а.с.10).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , видане Сквирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №432 (а.с.28) .

Позивачка ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадкового майна до нотаріуса, що підтверджується копією цієї заяви від 16.02.2024 року, яка знаходиться в копії Спадкової справи №47/2024 (а.с.27 зворотня сторона).

ОСОБА_2 , також подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , яка знаходиться в Спадковій справі №47/2024 (а.с.27), та отримав Свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.56 зворотня сторона, а.с.58).

ОСОБА_1 не може оформити спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи на майно та просила суд витребувати такі докази.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області 15.07.2024 року витребувано інформацію з КП КОР «Київське обласне БТІ», щодо житлового будинку, АДРЕСА_1 та земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

11.10.2024 року до суду надійшов лист голови Сквирської міської ради №03-10717 від 04.10.2024 року, з якого вбачається, що Сквирською міською радою рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачу земельної ділянки комунальної власності у власність громадянину ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 не приймалися (а.с.69).

28.07.2025 року до канцелярії Сквирського районного суду Київської області надійшов лист №БЦ2340/1 від 08.07.2025 року КП КОР «Київське обласне БТІ», про те, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Шамраївської сільської ради 18.05.1999 року згідно рішення Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області №9 від 18.03.1999 року (а.с.82).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Як встановлено ст. 317 ЦК України, право розпорядження майном належить власникові, а згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається всім своїм майном на власний розсуд й усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

За загальним правилом статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Однак, з наведеного вище вбачається, що померлому ОСОБА_3 не належала на праві приватної власності земельна ділянка по АДРЕСА_1 , яку він заповів ОСОБА_1 , а тому остання не може її набути у власність.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Інших спадкоємців окрім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 не має, що підтверджується копією Спадкової справи №47/2024 (а.с.26-59).

На підставі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно з вимогами ч. 1, ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно п.п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування (надалі Лист), право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що оскільки позивачка не може в нотаріальному порядку оформити спадщину за заповітом на нерухоме майно з причин, які не залежать від її волі, відтак наявні підстави для визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладених в постановах Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 320/8118/17, Верховного Суду від 22.09.2021 по справі №227/3750/19.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивачка після смерті ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріуса, оформити спадщину належним чином не має можливості, оскільки в неї відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, отже, іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як зверненням до суду з даним позовом позивачка не має можливості. З огляду на те, що спадкодавець ОСОБА_3 заповів позивачці нерухоме майно у вигляді житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , однак доказів, того, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належала померлому не встановлено, суд прийшов до висновку про задоволення позову частково, за саме, щодо визнання за позивачкою права власності на спадкове майно у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 4,5,12,13, 19, 81, 82, 211,247,258,259,263 265, 315, 352,354 ЦПК України, ст.ст. 316,328, 1216,1217,1218,1223,1233, 1274 , 1297 ЦК України, суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Сквирської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

-житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 52,7 кв.м., житловою площею 38,1 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: О.М. Коваленко