Постанова № 136060023, 20.04.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/534/26

Провадження № 3/930/302/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2026 року Суддя Немирівського районного суду

Вінницької області Алєксєєнко В.М.

розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У відношенні ОСОБА_1 були складені протоколи про адміністративні правопорушення, а саме:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 596120 від 19.02.2026 р., встановлено, що 19.02.2026 р. о 19:50 год у м. Немирів по вул. Соборна, 127, гр. ОСОБА_1 , керуючи ТЗ «Фольцваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався без полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, у зв`язку з чим його було зупинено для винесення постанови за вказане правопорушення. Під час подальшої перевірки документів було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: нехарактерну блідість шкіри обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, а також поведінку, що не відповідає обстановці. У зв`язку з цим йому було запропоновано проїхати до медичного закладу м. Вінниці для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, однак він від проходження огляду відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 596131 від 19.02.2026 р., встановлено, що 19.02.2026 р. у м. Немирів по вул. Соборна, 115, водій ОСОБА_1 керував ТЗ, будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З врахуванням викладеного, суддя вважає за доцільне об`єднати, вказані вище справи в одне провадження.

Адмінпритягуваний ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

На переконання суду, період часу, що фактично минув між складанням протоколів та розглядом справи, є об`єктивно достатнім для того, щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, мала можливість отримати безпосередньо в суді або на вебресурсі «Судова влада України» відомості про розгляд його справи.

Відповідно до п. 14 протоколів про адміністративні правопорушення особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , від надання будь-яких пояснень під час складання протоколів відмовився, зазначивши, що надасть їх у суді. Однак у подальшому зазначеним правом скористатися не побажав, будь-яких пояснень суду не надав, не надіслав та в судове засідання самостійно не з`явився.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно вимог ст.ст. 245,280 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 3 ст. 126 КУпАП, доведена повністю змістом протоколів про адміністративні правопорушення, актом огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від якого особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовилася, направленням на огляд водія з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, від проходження якого останній відмовився, довідкою від 24.02.2026 р. про те, що ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, передбачені ст. 130 КУпАП, не притягувався, доданим диском із відеозаписом № 1 з портативного нагрудного відеореєстратора до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 596120 від 19.02.2026 р., а також постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 23.04.2018 року ВП № 17894746.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 3 ст. 126 КУпАП, є доведеною та підтверджується належними і допустимими доказами.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 596120 від 19.02.2026 р., ОСОБА_1 керував транспортним засобом із явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: нехарактерною блідістю шкіри обличчя, звуженими зіницями, що не реагують на світло, та поведінкою, що не відповідала обстановці. На законну вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку він відмовився, що відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України саме по собі утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт відмови від проходження огляду підтверджується актом огляду на стан сп`яніння, направленням до медичного закладу, а також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, який долучений до матеріалів справи. Підстав не довіряти зазначеним доказам судом не встановлено, оскільки вони є послідовними, узгоджуються між собою та отримані у спосіб, що не суперечить вимогам закону.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 596131 від 19.02.2026 р., встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами. Вказана обставина підтверджується постановою державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 23.04.2018 року ВП № 17894746, яка є чинною та не скасованою на момент вчинення правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про встановлене щодо нього обмеження у праві керування транспортними засобами, умисно порушив вимоги п. 2.1 а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Довідка про відсутність притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП враховується судом при вирішенні питання про вид та розмір адміністративного стягнення, однак не спростовує факту вчинення правопорушення.

З урахуванням викладеного, а також характеру скоєних правопорушень, особи правопорушника ОСОБА_1 , який від явки в судове засідання ухилився, а також його явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративних правопорушень, який створює небезпеку і загрозу як своєму здоров`ю та життю, так і інших учасників дорожнього руху, його матеріальне становище та інші вимоги ст. 33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суддя приходить до висновку про можливість накладення на винного адміністративного стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі передбаченому санкцією статті з позбавленням права керування транспортними засобами.

Суд зазначає, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов`язкове накладення на правопорушника стягнення як у виді штрафу в певному розмірі так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.40-1, 126, 130, 251, 268 280,283, 284, 289 КУпАП1, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження справи № 930/534/26 та №930/535/26 про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Присвоїти об`єднаній справі № 930/534/26 (провадження 3/930/302/26).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України) отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником в установу банку України (отримувач коштів: ГУК у Вінницькій області/м.Немирів/ 21081100; код за ЄДРПОУ: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 768999980313040106000002796; код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи, Немирівський районний суд), не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена правопорушником протягом 10 днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд.

Суддя: В.М. Алєксєєнко