Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 139/129/26
Провадження № 2/139/109/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2026 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Ліщини Т.П.,
з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (у тексті - ТОВ «Споживчий центр», кредитодавець) до відповідача ОСОБА_1 (у тексті - ОСОБА_1 , позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
05.03.2026 засобами підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у тексті - підсистема «Електронний суд» ЄСІТС) представник ТОВ «Споживчий центр» Балюх Є.О. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 6570,00 грн за кредитним договором № 26.04.2023-100001337 від 26.04.2023. В обґрунтування позову зазначив, що 26.04.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 26.04.2023-100001337 (у тексті також кредитний договір від 26.04.2023 № 26.04.2023-100001337 та/або кредитний договір, та/або договір). Заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, з якою позичальник ознайомилася під час його укладення. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 26.04.2023; сума кредиту - 4500,00 грн; строк, на який надається кредит - 42 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 06.06.2023; первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання. Черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду Період користування ставкою «Економ» період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів. Ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; неустойка - 90,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим в неї утворилася заборгованість, яка на день пред`явлення позову становить 6570,00 грн, і складається з основного боргу (тіло кредиту) - 4500,00 грн та процентів - 2070 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.
З огляду на викладене представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача зазначену суму заборгованості та судові витрати.
Ухвалою від 10.03.2026 позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а. с. 13, 14), а розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивачеві та його представникові копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі доставлена в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 15.03.2026, що підтверджується довідкою, складеною відповідальним працівником суду (а. с. 16, зворот а. с. 16).
Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, яка 11.03.2026 надіслана відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його зареєстрованого місця проживання, 25.03.2026 повернулась до суду без вручення з відміткою «Адресат відсутній» (а. с. 17, 18).
26.03.2026 суд прийняв рішення проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, про що постановив відповідну ухвалу (а. с. 19), а судове засідання призначив на 28.04.2026 (зворот а. с. 19).
Позивачеві та його представникові копія ухвали про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін від 26.03.2026 і судова повістка про виклик до суду в цивільній справі доставлена в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 27.03.2026, що підтверджується довідкою, складеною відповідальним працівником суду (а. с. 22, 23).
Копії ухвал від 10.03.2026 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі і від 26.03.2026 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та судова повістка про виклик до суду в цивільній справі 26.03.2026 надіслані ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою її зареєстрованого місця проживання, однак 08.04.2026 поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою «Адресат відсутній» (а. с. 24, 25).
В судове засідання 28.04.2026 позивач та його представник не з`явилися, при тому що про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а. с. 23, зворот а. с. 23). У п. 3 прохальної частини позовної заяви представник позивача просить суд проводити розгляд справи без його участі та участі позивача, за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач в судове засідання 28.04.2026 не з`явилася, при тому що про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином; про причини неявки суд не повідомила; клопотання про відкладення розгляду справи не подала. Відзив на позовну заяву або інші заяви по суті справи від відповідача до суду не надійшли.
Згідно з ч. 8 ст. 178 і абз. 1 ч. 2 ст. 191 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. У зв`язку з цим, згідно з положеннями зазначеної норми ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 275 ЦПК України).
Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. У зв`язку з наведеним і відсутністю передбаченого ч. 5 ст. 279 ЦПК України клопотання будь-якої зі сторін, суд ухвалив проводити розгляд справи в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання. За вказаних обставин, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, оцінивши докази за правилами ч. ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України, суд установив наступне та дійшов до таких висновків.
26.04.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір (оферти) № 26.04.2023-100001337 строком на 42 дні. Під час укладення кредитного договору ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку України, що підтверджується інформацією, отриманою ТОВ «Споживчий центр» з центрального вузла цієї системи на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача. ТОВ «Споживчий центр» підключене до зазначеної системи 26.10.2020.
Пунктами 2.1., 2.2. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) передбачено, що електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Кредитний договір підписано електронним підписом уповноваженої особи кредитодавця - КЕП ТОВ «Споживчий центр», Гаврилець Юлія Владиславівна, 6FBCT80CC24794F004000000102A0A00D5B41B00, КНЕДП «Masterkey» ТОВ «Арт-мастер».
За допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора «Н251» Коврига Л.М. підписала заявку, додаток до анкети позичальника, пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 26.04.2023-100001337 від 26.04.2023 про споживчий кредит, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 . Крім того, з метою отримання кредитних коштів, відповідач у заявці вказала реквізити належного їй електронного платіжного засобу 5168-87??-????-4862, свої анкетні та паспортні дані.
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової системи, що додана до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, і надсилаються інші сторони цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифра, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайт інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення... Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, від 12.08.2022 у справі № 234/7297/20, від 09.02.2023 у справі № 640/7029/19.
Крім електронного підпису одноразового ідентифікатора «Н251» ОСОБА_1 у спеціально відведеному місці заявки і пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) поставила свій цифровий власноручний підпис.
Відповідно до п. п. 4, 16 п. 2 р. 1 Положення про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 20.12.2023 № 172, цифровий власноручний підпис - електронний підпис, що є власноручним підписом фізичної особи, створеним на екрані електронного сенсорного пристрою. Електронний сенсорний пристрій - електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа може створити цифровий власноручний підпис.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 561/77/19 від 16.12.2020 зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19. Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Згідно з п. 4.1. кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на банківський рахунок споживача.
На виконання умов договору 26.04.2023 на картковий рахунок відповідача перераховано кредитні кошти в розмірі 4500,00 грн за реквізитами платіжної картки 516887*62, призначення платіжної операції: видача за договором № 26.04.2023-100001337. Зазначене підтверджується квитанцією про виплату LiqPay. Про надання послуг в системі LiqPay позивач 01.11.2020 уклав договір № 4507.
Тобто ТОВ «Споживчий центр» виконало взяті на себе відповідно до умов договору зобов`язання.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 26.04.2023-100001337 від 26.04.2023 заборгованість ОСОБА_1 становить 6570,00 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом (тіло кредиту) в розмірі 4500,00 грн і процентами - 2070 грн.
Даним розрахунком заборгованості за кредитним договором підтверджується, що відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме проведена 17.05.2023 часткова сплата по зазначеному кредитному договору на суму 2340,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, ОСОБА_1 вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і відповідно щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в п. 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, де зазначено, що «Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами». У постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц зазначено, що «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».
Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із договору позики, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (п. п. 2 - 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Проаналізувавши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідачем ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору № 26.04.2023-100001337 від 26.04.2023, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 6570,00 грн, яку з неї необхідно стягнути на користь ТОВ «Споживчий центр».
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Позивач за подання до суду позовної заяви сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00083096 від 27.02.2026 (а. с. 7). У зв`язку з повним задоволенням позову, понесені позивачем витрати на оплату судового збору підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 536, 610, 611, 625 - 629, 638 - 642, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», ст. ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263 - 265, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 26.04.2023-100001337 від 26 квітня 2023 року в розмірі 6570 (шість тисяч п`ятсот сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Тарас ЛІЩИНА
Судове рішення № 136060010, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області було прийнято 28.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 139/129/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: