Рішення № 136059972, 28.04.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/142/25

Провадження №:2/138/631/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді: Ясінського Ю.А.,

з участю: секретаря Сілантьєвої Л.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гримайло Катерини Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім місцем проживання та реєстрації якої було АДРЕСА_1 . Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 були її діти: син ОСОБА_4 , 1919 року народження; донька ОСОБА_5 , 1921 року народження; донька ОСОБА_6 , 1926 року народження. Спадщину після смерті матері ОСОБА_3 фактичним прийняттям, шляхом проживання з померлою за однією адресою прийняла донька ОСОБА_5 , 1921 року народження, однак своїх спадкових прав не оформила. До складу спадкового майна ОСОБА_3 входить житловий будинок , який розташований в АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , останнім місцем проживання та реєстрації якої було АДРЕСА_1 . Після смерті матері залишилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_2 .

Однак, оформити свої спадкові права позивач не має можливості, оскільки нотаріус в усному порядку відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, з причини відсутності правовстановлюючого документу на будинок та окрім того потрібно встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною мамою померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , 1921 року народження, оскільки відсутнє свідоцтво про народження ОСОБА_5 .

Враховуючи викладене, позивач просить встановити факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною мамою померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , 1921 року народження. Також просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 право власності на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися. Позивач подала до суду заяву про проведення розгляду справи у її відсутність, позовні вимсоги підтримує, просить їх задовольнити. Також, в матеріалах справи наявна заява представника позивача, відповідно до якої, остання просить справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, де зазначила, що просить справу розглянути у її відсутність, не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Представник відповідача Могилів-Подільської міської ради Вінницької області в судове засідання не з`явився, подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, при розгляді даної справи покладається на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в Мог.-Под. Республіка, Вінницької області, що підтверджується копією посвідки про народження № НОМЕР_1 (а.с.18).

Згідно копії виписки із метричної книги про одруження за 1913 рік, « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_8 » уклали шлюб « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (а.с.17, 18).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (виданого рос. мовою), « ОСОБА_10 » помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 19).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (виданого рос. мовою), « ОСОБА_3 » померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Могилів-Подільський Вінницької області (а.с. 16).

Згідно копії довідки уповноваженого міськради (видана рос. мовою), у ОСОБА_3 були діти: син « ОСОБА_4 », 1919 року народження; донька ОСОБА_5 », 1921 року народження; донька ОСОБА_11 », 1926 року народження (а.с.20).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії (нечитабельно) № НОМЕР_4 від 11 вересня 1953 року (виданого рос. мовою), « ОСОБА_12 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , її батьками є: батько - « ОСОБА_13 »; мати - « ОСОБА_5 » (а.с. 10).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 06 жовтня 1989 року слідує (виданого рос. мовою), що « ОСОБА_5 » померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Могилів-Подільський Вінницької області (а.с.15).

З копії довідки відділу «Центр надання адміністративних послуг» Могилів-Подільської міської ради № 531 від 25 листопада 2024 року слідує, що відповідно отриманої інформації, яка міститься в довідці №168 від 25 листопада 2024 року, виданої головою квартального комітету № 6 «Карпівський», ОСОБА_3 , 1894 року народження, дійсно була зареєстрована за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до дня своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). На день смерті даної особи за вказаною адресою також були зареєстровані: ОСОБА_14 , 1961 року народження; ОСОБА_15 , 1941 р.н.; ОСОБА_16 , 1950 р.н., ОСОБА_17 , 1944 р.н. (а.с. 22).

З копії довідки відділу «Центр надання адміністративних послуг» Могилів-Подільської міської ради № 532 від 25 листопада 2024 року слідує, що відповідно отриманої інформації, яка міститься в довідці № 169 від 25 листопада 2024 року, виданої головою квартального комітету № 6 «Карпівський», ОСОБА_5 , 1921 року народження, дійсно була зареєстрована за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до дня своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (а.с.21).

З копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 слідує, що з 05 грудня 1997 року її місце проживання зареєстровано по АДРЕСА_1 (а.с.6-7, 9).

У повідомленні Державного нотаріального архіву Вінницької області №1168/01-18 від 03 липня 2025 року зазначено, що згідно даних Алфавітних книг обліку спадкових справ Могилів-Подільської районної державної нотаріальної контори за 1981-2004 роки, які знаходяться на зберіганні в Державному нотаріальному архіві Вінницької області, спадкові справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , по фонду Могилів-Подільської районної державної нотаріальної контори не виявлено (а.с. 74).

Позивач бажає оформити спадщину, однак не може цього зробити, оскільки нотаріус в усному порядку відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, з причини відсутності правовстановлюючого документу на будинок та окрім того потрібно встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною мамою померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , 1921 року народження, оскільки відсутнє свідоцтво про народження ОСОБА_5 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Зі змісту п. 3, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» слідує, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. В разі, коли встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, особа мають право подати позов на загальних підставах.

Пункт 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлює, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Положеннями ч. 4, 5 Перехідних положень ЦК України передбачено, що цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

За змістом статті 524 ЦК Української РСР, який був чинним на час смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно ст. 548 ЦК УРСР (тут і надалі в редакції чинній на момент відкриття спадщини) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю (ст. 529 ЦК УРСР).

Під час вирішення спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

Під час вирішення спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з`ясовувати: 1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда); 2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; 4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку вимог державних протипожежних, санітарних норм; 5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.

Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Отже, під час вирішення спорів про визнання права власності на спадкове майно слід керуватися законодавством, яке підлягало застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини.

У разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, зокрема у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно, неоформленням спадщини спадкодавцем, спадкоємці мають право на звернення до суду для захисту своїх спадкових прав.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13 та у постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 303/1176/17.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (пункт 4 Інструкції).

Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.

Таким чином, індивідуальні житлові будинки, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі за окремо визначеною «спрощеною» процедурою. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації.

24.12.2025 до суду надійшло письмове пояснення представника позивача адвоката Гримайло К.Л., в якому, крім обставин, викладених у позовній заяві, зазначено, що після смерті матері позивача ОСОБА_5 , залишилась спадщина у вигляді житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_2 , власником якого була ОСОБА_3 , мати покійної ОСОБА_5 . Якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину. В даній справі спадщина відкрилась 26 грудня 1969 року та 05 жовтня 1989 року, відповідно застосуванню підлягають норми ЦК УРСР, відповідно до ст. 549 якого визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Виходячи зі змісту наведеної норми закону, прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном. Враховуючи те, що ОСОБА_1 фактично проживала разом з померлою за її останнім місцем проживання, та проживає по даний час, вона вважається такою, що прийняла спадщину фактичним шляхом, а саме шляхом вступу в управління спадковим майном. Отримати у нотаріуса свідоцтво про право власності на спадщину (житловий будинок) позивач не має можливості у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, оскільки з урахуванням дати смерті спадкодавців минуло багато років їх було втрачено за невідомих обставин. Крім того, згідно листа Вінницького державного нотаріального архіву спадкові справи до майна померлих не заводились. Факт належності житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_2 померлій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , підтверджено інвентарною справою з КП Могилів-Подільського МБТІ. На підставі викладеного, представник позивача просить визнати за позивачем право власності на будинок в порядку спадкування.

Як зазначено, судом встановлено, що ОСОБА_3 була матір`ю трьох дітей: сина ОСОБА_4 , 1919 року народження, та двох доньок ОСОБА_5 , 1921 року народження, та ОСОБА_6 , 1926 року народження (а.с.20).

Крім того, судом оглянуто інвентарну справу, надану суду КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» на виконання ухвали суду від 11.03.2025, на домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей, зазначених в інвентарній справі, домоволодіння за вказаною вище адресою перебувала у спільній частковій власності з наступним розподілом часток: ОСОБА_3 - 62,5 %, ОСОБА_5 - 12,5%, ОСОБА_4 - 12,5 %, ОСОБА_18 - 12,5 %, підставою такого розподілу часток зазначено «свідоцтво про право спадкування, видане Могилів-Подільською держнотконторою від 07.10.1947 по реєстру №4060»(записи російською мовою) (аркуші 2, 7, 24, 34, 41 інвентарної справи). На аркуші 3 інвентарної справи знаходиться звідний оціночний акт по домоволодінню АДРЕСА_1 , домовласниками якого зазначені « ОСОБА_5 , ОСОБА_18 ». Згідно генерального плану (схеми) присадибної ділянки АДРЕСА_3 власниками останньої зазначені « ОСОБА_5 » - 25 % будинку, 1/3 сарая, 1/3 погреба; « ОСОБА_18 » - 25 % будинку, 1/3 сарая, 1/3 погреба; « ОСОБА_4 » - 28 % будинку, 1/3 сарая, 1/3 погреба (аркуш 3, 7 інвентарної справи). Відповідно до звідних оціночних актів домоволодіння АДРЕСА_1 , який знаходиться на аркушах 8, 9 інвентарної справи, зазначено про належність останнього « ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 » та « ОСОБА_3 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ». Аналогічні відомості про власників домоволодіння зазначені і на інших документах, які складають інвентарну справу, зокрема «выкопировка из схематического плана строительного квартала №47 усадебный участок №(11) 15 по улице Маяковского» від 29.11.1965 (аркуш 10). Крім того, на аркуші 35 інвентарної справи знаходиться довіреність ОСОБА_18 , відповідно до якої остання доручає своїй матері ОСОБА_3 , яка проживає по АДРЕСА_1 зареєструвати її документи про приналежність їй частини саду і будинку, які знаходяться за цією ж адресою (російською мовою); на аркушах 36, 37 інвентарної справи знаходяться довіреності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 аналогічного змісту. На аркуші 40 інвентарної справи знаходиться спільна заява ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , дітей ОСОБА_3 , відповідно до якої останні після розподілу матір`ю майна між ними в АДРЕСА_1 , просять щоб всі податки в майбутньому платила мати ОСОБА_3 (викладено російською мовою). На аркуші 42 інвентарної справи знаходиться заява ОСОБА_3 від 06.10.1947 відповідно до якої остання просить розділити свій сад на своїх дітей по АДРЕСА_4 (викладено російською мовою). На аркуші 43 інвентарної справи знаходиться нотаріально посвідчений договір від 10.10.1947 між ОСОБА_3 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 і ОСОБА_18 , які проживають по АДРЕСА_1 , та які володіють на праві спільної власності домоволодінням за цією ж адресою, про встановлення порядку користування вказаним будинком (викладений російською мовою).

Враховуючи наведене, оцінивши докази в їх сукупності, а також те, що у позивачки наявні вказані вище документи, які за життя видавались на ОСОБА_25 та ОСОБА_5 , та копії яких долучено нею до матеріалів даної цивільної справи, суд дійшов висновку на наявність підстав для задоволення вимог позовної заяви та встановлення факту того, що ОСОБА_3 є рідною мамою ОСОБА_5 .

З іншого боку, судом встановлено, що домоволодіння по АДРЕСА_2 , належало на праві власності з встановленням відповідних часток ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і ОСОБА_18 , що не відповідає твердженню позивача та її представника про його повну належність ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , та після смерті якої спадщину у складі спадкового майна у виді вказаного домоволодіння прийняла шляхом фактичного прийняття спадщини ОСОБА_5 , мати позивачки.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлено справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами того, що домоволодіння по АДРЕСА_1 одноособово належало ОСОБА_3 , як і того, що після смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_10 , спадщину у складі вказаного домоволодіння фактичним прийняттям шляхом проживання з померлою за однією адресою прийняла її дочка ОСОБА_5 , мати позивачки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання за позивачем в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_5 права власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 , задоволенню не підлягають через недоведеність.

На підставі ст. ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст. ст. 315, 1218, 1220, 1222-1223, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 76-81, 141, 263-265, 273, 353, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Встановити факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , є рідною мамою ОСОБА_5 , 1921 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: Могилів-Подільська міська рада Вінницької області, місце розташування: пл. Шевченка, 6/16, м. Могилів-Подільський Вінницької області, код ЄДРПОУ 26340549.

Суддя Ю.А. Ясінський