Ухвала суду № 136058717, 27.04.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5266/25

Провадження № 2-др/346/22/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді: Махно Н.В.

з участю: секретаря: Гломби А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРРА ФІНАНС" про ухвалення додаткового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області було подано заяву представником позивача Зімірьовою О.О., про ухвалення додаткового рішення. Дану заяву мотивує тим, що 03.04.2026 року по справі прийнято заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ТОВ "ВЕРРА ФІНАНС" заборгованість за Договором про відкриття та клмпексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 95453415000 від 03.07.2019 року в розмірі 92791 грн. 53 коп. та судовий збір в розмірі 3028 грн. Вказує, що 27.10.2025 р., до суду була надіслана заява про збільшення суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, що складаються з суми судового збору та витрат на надання правової допомоги. Представник заявника просить суд стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ "ВЕРРА ФІНАНС" судові витрати у розмірі 7000 гривень, що складаються із витрат на надання правової (правничої) допомоги.

Представник заявника у поданій до суду заяві просила розгляд заяви проводити за відсутності представника ТОВ "ВЕРРА ФІНАНС".

Відповідач в судове засідання не з`явилась, хоча повідомлялась належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали по справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Так на підтвердження витрат на правову допомогу представник заявника надає до суду зокрема: акт № 25 про надання юридичних послуг від 07 квітня 2026 року з якого вбачається виконавець Зімірьова О.О., та замовник ТОВ "ВЕРРА ФІНАНС" склали та підписали акт про надання юридичних полсуг на суму 7000 грн. Окрім того представник заявника долучає до суду рахунок на оплату постачальника № 25 від 07.04.2026 року де вказано найменування робіт та послуг на суму 7000 грн. Водночас, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Однак, в матеріалах справи відсутні докази понесення (оплати) наданої правничої допомоги, а відтак, суд відмовляє у стягненні витрат на правову допомогу в розмірі 7000 гривень. Тому суд приходить до висновку, що слід відмовити у прийнятті додаткового рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРРА ФІНАНС" про ухвалення додаткового рішення, про стягнення витрат на правничу допомогу. Керуючись ст.ст.137, 247 ч.2, 260 та 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті додаткового рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРРА ФІНАНС" про ухвалення додаткового рішення, про стягнення витрат на правничу допомогу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення.

Суддя: Махно Н. В.