Ухвала суду № 136058127, 23.04.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/389/25

1-кп/154/225/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

перекладача англійської мови ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2026 року до Володимирського міського суду Волинської області через систему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави.

У клопотанні захисник зазначив, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2024 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 10 вересня 2024 року з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 240 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 726 720 грн.

Також захисник послався на те, що ухвалою слідчого судді від 22 липня 2024 року на майно обвинуваченого було накладено арешт, зокрема на два житлові будинки, розташовані у с. Віта Поштова Фастівського району Київської області, та автомобіль марки Peugeot Boxer, державний номерний знак НОМЕР_1 , із забороною користування та розпорядження ним.

Зі змісту клопотання вбачається, що 16 січня 2025 року прокурором затверджено обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 , якому інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України. Обвинувальний акт надійшов до Володимирського міського суду Волинської області 22 січня 2025 року, а станом на 31 березня 2026 року судовий розгляд кримінального провадження не завершено.

Обґрунтовуючи клопотання, захисник вказав, що судові засідання у справі неодноразово відкладалися з ініціативи сторони обвинувачення, натомість обвинувачений ОСОБА_4 питання про відкладення судових засідань не ініціював та кожного разу з`являвся для участі у судовому засіданні.

На думку сторони захисту, з часу обрання запобіжного заходу істотно змінилися обставини, які враховувалися при визначенні розміру застави. Захисник зазначив, що притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності триває з 13 липня 2024 року, усе його майно в Україні арештовано, а через його дружину - ОСОБА_7 - внесено заставу у повному розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді.

Захисник звернув увагу на те, що обвинувачений протягом усього кримінального провадження, на переконання сторони захисту, довів належну процесуальну поведінку, не порушував покладених на нього процесуальних обов`язків, не ухилявся від суду та не створював ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Окремо зазначено, що обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки в Україні, перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянкою України ОСОБА_7 , має нерухоме майно на території України, на яке накладено арешт.

Крім того, захисник послався на те, що ОСОБА_4 є громадянином Королівства Нідерландів, а подальше утримання застави у розмірі, значно більшому за максимальний розмір, передбачений законом для осіб, обвинувачених у вчиненні тяжких злочинів, може не відповідати принципу пропорційності запобіжного заходу та вимогам справедливого судового розгляду у розумний строк.

У зв`язку з наведеним захисник просив зменшити розмір застави, застосованої до обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2024 року у справі № 308/11709/24, з 726 720 грн до 66 560 грн, що, за твердженням захисника, відповідає двадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2026 рік, а також повернути заставодавцю ОСОБА_7 різницю між раніше внесеною сумою застави та новим її розміром у сумі 660 160 грн.

До клопотання захисником додано підтвердження сплати застави. З наданих матеріалів убачається, що 16 липня 2024 року ОСОБА_7 було сплачено заставу у сумі 726 720 грн на рахунок ДСА м. Ужгород за ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 15 липня 2024 року за ОСОБА_4 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 клопотання захисника підтримав з підстав, викладених у ньому. Додатково пояснив, що найбільше зацікавлений у справедливому судовому розгляді кримінального провадження, від суду не ухиляється, процесуальні обов`язки виконує, а підстав для їх порушення не має.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні на задоволенні поданого клопотання наполягав. Вказав, що тривалий час належної процесуальної поведінки обвинуваченого, відсутність порушень покладених на нього обов`язків, участь у судових засіданнях, арешт належного йому майна та значний строк перебування застави на депозитному рахунку свідчать про те, що подальше збереження застави у попередньому розмірі є надмірним та не відповідає принципу пропорційності запобіжного заходу.

Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання захисника заперечив. Зазначив, що саме застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді застави в розмірі 726 720 грн забезпечив належне виконання ним процесуальних обов`язків та його участь у кримінальному провадженні. Водночас прокурор не заперечив, що під час досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 жодного разу не порушував покладених на нього процесуальних обов`язків.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. 1-5 ч. 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом другим ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Статтею 203 КПК України встановлено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З аналізу наведених норм вбачається, що запобіжний захід не є видом кримінального покарання чи способом майнового впливу на обвинуваченого, а застосовується виключно з процесуальною метою - для забезпечення належної поведінки особи у кримінальному провадженні та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Отже, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, для запобігання яким такий запобіжний захід було застосовано, а також на предмет співмірності подальшого обмеження прав особи з огляду на тривалість кримінального провадження, поведінку обвинуваченого, його майновий і сімейний стан, соціальні зв`язки та інші істотні обставини.

Суд зазначає, що зміна запобіжного заходу або зміна його окремих умов можлива у випадку, якщо після постановлення попередньої ухвали змінилися обставини, які враховувалися при його застосуванні, або якщо з плином часу раніше встановлений обсяг обмежень перестав відповідати критеріям необхідності, достатності та пропорційності.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2024 року щодо ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 240 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 726 720 грн.

З наданих суду документів вбачається, що 16 липня 2024 року заставодавцем ОСОБА_7 на відповідний депозитний рахунок було внесено заставу за ОСОБА_4 у розмірі 726 720 грн.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії тяжких злочинів.

Таким чином, загальні межі застави, визначені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становлять від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Встановлений ухвалою слідчого судді розмір застави - 240 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - істотно перевищує максимальну загальну межу застави, передбачену для цієї категорії кримінальних правопорушень.

Суд враховує, що визначення застави у розмірі, який перевищує межі, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, допускається лише у виключних випадках, коли застава у межах від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Разом з тим під час розгляду клопотання прокурором не доведено наявності таких виключних обставин, які б на теперішній час об`єктивно свідчили про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого заставою у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Навпаки, встановлені судом обставини свідчать про те, що з моменту внесення застави обвинувачений ОСОБА_4 жодного разу не порушував покладених на нього процесуальних обов`язків, не ухилявся від участі у кримінальному провадженні, з`являвся до суду, а факт належної процесуальної поведінки обвинуваченого фактично не заперечувався і прокурором у судовому засіданні.

Суд також враховує дані про особу обвинуваченого. Схонхейм ОСОБА_8 проживає на території України, перебуває у шлюбі з громадянкою України ОСОБА_7 , займається в Україні підприємницькою діяльністю, що свідчить про наявність у нього сталих соціальних, сімейних та економічних зв`язків з Україною.

Крім того, на нерухоме майно та транспортний засіб обвинуваченого накладено арешт. Зазначена обставина, з одного боку, додатково обмежує майнові права обвинуваченого, а з іншого - об`єктивно зменшує ризик його ухилення від суду, оскільки свідчить про наявність у нього майнових інтересів на території України, пов`язаних із цим кримінальним провадженням.

Суд бере до уваги і тривалість дії застави у попередньому розмірі. Застава у сумі 726 720 грн перебуває на депозитному рахунку з липня 2024 року, тобто протягом тривалого часу. За цей період сторона обвинувачення не навела суду конкретних фактів, які б свідчили про спроби обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати судовому розгляду або іншим чином порушувати вимоги кримінального процесуального закону.

Водночас суд не погоджується з доводами сторони захисту у тій частині, що наведені обставини є підставою для зменшення застави до мінімального розміру, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Суд враховує характер пред`явленого обвинувачення, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, вид та розмір покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання його винуватим, а також ту обставину, що ОСОБА_4 є громадянином іноземної держави. Ці обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, повністю не втратили актуальності.

Разом з тим наведені ризики на теперішній час не мають такого ступеня інтенсивності, який би виправдовував подальше збереження застави у виключному розмірі 240 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Посилання прокурора на те, що саме застава у розмірі 726 720 грн забезпечила належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд оцінює критично в частині необхідності збереження саме такого розміру застави. Сам по собі факт належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків підтверджує ефективність застави як запобіжного заходу, однак не доводить необхідності її подальшого застосування у розмірі, який утричі перевищує максимальну загальну межу, встановлену законом для тяжких злочинів.

Суд виходить із того, що застава має бути достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, але не повинна перетворюватися на надмірний майновий тягар для обвинуваченого чи заставодавця, якщо більш помірний її розмір здатний досягнути тієї ж процесуальної мети.

З урахуванням тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, наявності ризиків, які повністю не відпали, громадянства обвинуваченого, а також з огляду на його тривалу належну процесуальну поведінку, міцні соціальні зв`язки в Україні, постійне місце проживання, перебування у шлюбі з громадянкою України, здійснення підприємницької діяльності в Україні, наявність нерухомого майна та транспортного засобу, на які накладено арешт, суд доходить висновку, що застава у максимальному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для тяжких злочинів, буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Станом на 2026 рік вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становлять 266 240 грн.

Саме такий розмір застави, на переконання суду, відповідає критеріям необхідності, достатності та пропорційності, враховує як інтереси кримінального провадження, так і права обвинуваченого та заставодавця, не нівелює забезпечувальну функцію застави та водночас усуває її очевидну надмірність у попередньому розмірі.

З огляду на викладене, клопотання захисника ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню: розмір застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2024 року у справі № 308/11709/24, слід зменшити з 726 720 грн до 266 240 грн, а різницю між раніше внесеною сумою застави та новим її розміром у сумі 460 480 грн - повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 194, 201, 203, 331, 369-372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України, - задовольнити частково.

Зменшити розмір застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2024 року у справі № 308/11709/24, з 726 720 (сімсот двадцять шість тисяч сімсот двадцять) гривень до 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Повернути заставодавцю ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 460 480 (чотириста шістдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень, що становлять різницю між раніше внесеною сумою застави та визначеним цією ухвалою розміром застави, внесені згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2024 року у справі № 308/11709/24 за документом № @2PL653314 від 16 липня 2024 року, платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.3765780180.1 від 16 липня 2024 року на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області (м. Ужгород) № UA198201720355209001000018501, МФО 820172, ЄДРПОУ 26213408, як заставу за ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час подання апеляційної скарги на судове рішення.

Повний текст ухвали проголошено о 11 год. 00 хв. 28 квітня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1