Ухвала суду № 136057337, 27.04.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7770/26

Провадження № 1-кс/344/3215/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12025090000000113 від 03.02.2025, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що 20 квітня 2026 року Яремчанським міським судом Івано-Франківської області отримано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025090000000113 від 03.02.2025 стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182 КК України, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, для розгляду по суті.

21 квітня 2026 року головою Яремчанського міського суду скеровано обґрунтоване подання на ім`я голови Івано-Франківського апеляційного суду за № 354/544/26/5665/2026 про передачу вказаного обвинувального акту на розгляд до іншого суду в межах юрисдикції Івано-Франківського апеляційного суду, яке знаходиться на розгляді.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення шляхом учинення вимагань у підприємців та інших платоспроможних громадян по всій території України у невстановлений період часу, але не пізніше серпня 2025 року, у невстановленому місці, при невстановлених слідством обставинах створив та очолив стійке ієрархічне об`єднання злочинну організацію, до якої залучив ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також як членів злочинного угруповання, яке діяло з тією ж метою на території Івано-Франківської та Львівської областей ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , а також ОСОБА_10 , який в подальшому ввійшов до складу злочинної організації та взяв участь в її діяльності.

Створена ОСОБА_5 злочинна організація, в складі якої перебували ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діяла на території Івано-Франківської області з серпня 2025 року по вересень 2025 року та припинила своє функціонування у зв`язку із її викриттям правоохоронними органами.

На початку серпня 2025 року ОСОБА_5 , будучи керівником та лідером злочинної організації, в умовах воєнного стану, спільно з учасниками злочинної організації ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спланували учинення вимагання від потерпілих з м. Яремча Надвірнянського району ОСОБА_18 та ОСОБА_19 грошових коштів в сумі 800 000 доларів США під виглядом повернення неіснуючого боргу перед ОСОБА_10 та розподілили ролі кожного учасника у вчиненні цього злочину.

Так, 20.08.2025 близько 13 год 44 хв члени злочинної організації ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , відповідно до відведеної їм ролі, діючи згідно раніше розробленого плану по заволодінню грошовими коштами ОСОБА_18 та ОСОБА_19 шляхом вимагання, на виконання вказівки ОСОБА_20 , з відома та згоди інших членів злочинної організації, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , прибули до будинку за місцем проживання ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , що по АДРЕСА_1 та в період часу з 13.44 год по 14.05 год, погрожуючи застосуванням насильства, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та знищенням майна шляхом підпалу, вимагали від ОСОБА_18 передати їм грошові кошти у сумі 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США неіснуючого боргу перед ОСОБА_10 та визначили дату 25.08.2025 як кінцевий термін передачі грошових коштів.

Продовжуючи реалізацію попередньо розробленого та узгодженого членами злочинної організації злочинного плану та відведених ролей кожного з них, на виконання вказівки ОСОБА_5 , з відома та згоди ОСОБА_6 , члени злочинної організації ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 25.08.2025 близько 08 год 30 хв прибули до місця проживання ОСОБА_18 та ОСОБА_19 за адресою АДРЕСА_1 , де маючи необхідну фізичну силу та чисельну перевагу над ОСОБА_18 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, примусово вивели останнього з будинку на подвір`я, де цілеспрямовано, фізично оточили останнього та, застосовуючи до ОСОБА_18 фізичну силу, яка виразилась у нанесенні ОСОБА_9 удару кулаком правої руки в обличчя потерпілому та ОСОБА_8 не менше двох ударів сокирою по ногах потерпілого в районі колін, вимагали від нього 800 000 доларів США неіснуючого боргу й примусили ОСОБА_19 під дією психологічного тиску, погроз та застосування фізичного насильства по відношенню до її чоловіка, написати розписку на ім`я ОСОБА_10 про отримання нею в борг від останнього грошових коштів в сумі 300 000 (триста тисяч) доларів США (що згідно з курсом валют НБУ становить 12 406 710 гривень та є особливо великим розміром), зобов`язали знайти вказану суму коштів та передати їм.

В подальшому учасники злочинної організації 03.09.2025 обговорили між собою подальший план отримання 04.09.2025 від потерпілих ОСОБА_21 грошових коштів, на виконання якого залучили в ролі кур`єра ОСОБА_22 , який отримав від ОСОБА_19 заздалегідь ідентифіковані несправжні (імітаційні) грошові кошти в сумі 301 300 (триста одну тисячу триста) доларів США (що згідно з курсом валют НБУ становить 12 464 781 грн), після чого учасники злочинної організації були затримані працівниками правоохоронних органів.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, непрацюючому, неодружений, на утриманні четверо неповнолітніх дітей, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, 05.09.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03.11.2025.

У подальшому Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави неодноразово продовжувався, останній раз 02.03.2026 до 30 квітня 2026 року включно.

22 січня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України, які відповідно до вимог

ст. 12 КК України є особливо тяжкими (ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255), тяжкими (ч. 3 ст. 146), нетяжкими (ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 182) злочинами.

Підстав для зміни продовженого обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою, на даний час немає.

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 , підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ; висновком судово-медичної експертизи; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

За таких обставин ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182 КК України, окремі з них є особливо тяжкими, у зв`язку з чим існують ризики, які дають підстави вважати, що він з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, сторона обвинувачення не виключає можливості того, що обвинувачений ОСОБА_5 , усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.1 ст. 255 КК України, невідворотності настання покарання, а саме позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна, існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду з метою уникнення покарання.

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_5 , маючи тісні зв`язки в кримінальному середовищі та з суб`єктами підвищеного злочинного впливу, може за їх покровительства тривалий час переховуватися від суду. Також, маючи діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може знайти шляхи для виїзду за кордон в умовах воєнного стану та покинути територію України.

Крім того, є достатні підстави вважати про наявність реального ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Даний ризик є реальним і обґрунтованим, зважаючи на те, що кримінальне правопорушення вчинено із застосуванням насильства, обвинуваченому відомо про місце проживання потерпілих ОСОБА_18 й ОСОБА_19 , щодо яких він може здійснювати переслідування та шляхом завдання фізичної шкоди, погроз, умовлянь, підкупу чи іншими заходами впливати на їх показання, примусити їх до зміни чи відмови від показань й обвинувачення.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків слід виходити із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та ч. 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілих існує до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від них та дослідження їх судом. Оскільки допит свідків та потерпілих на стадії судового розгляду не здійснено, вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу обвинуваченого на них з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Окрім того, враховуючи, що існує взаємообумовленість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_5 діянь із діями інших обвинувачених, існують достатні підстави вважати, що він може прямо чи опосередковано впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працює, джерело його існування не відоме, вчинив умисний корисливий злочин. Відсутність постійного джерела доходу та соціальних обов`язків свідчить про те, що злочинна діяльність є основним засобом існування обвинуваченого у зв`язку з чим існують достатні підстави вважати, що останній продовжить вчиняти корисливі злочини для отримання грошових коштів. Крім того, перебуваючи на волі, може вчинити злочини проти життя та здоров`я потерпілих у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення останніх до зміни раніше наданих свідчень.

Зазначені вище обставини та, враховуючи специфіку вчинених обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, зокрема вимагання, які полягали у тривалому психологічному тиску та погрозах застосування фізичного насильства щодо потерпілого, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим. Будь-який захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, надасть обвинуваченому можливість помститися потерпілому за звернення до правоохоронних органів чи примусити його до зміни показань на свою користь.

Враховуючи вищенаведене, репутацію обвинуваченого, який створив та очолив злочинну організацію для вчинення умисних корисливих тяжких та особливо тяжких злочинів, тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки буде недостатнім для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Застосування запобіжного заходу у вигляді застави вважається неможливим з огляду на те, що злочин, передбачений ст. 189 КК України, спрямований не лише проти власності, а й проти волі, здоров`я та недоторканності особи. Застава є запобіжним заходом майнового характеру, який може гарантувати лише процесуальну поведінку (явку до суду), але в жодному разі не здатний фізично обмежити обвинуваченого від контактів із потерпілим та реалізації висловлених погроз. Грошові кошти, внесені як застава, не стануть перешкодою для вчинення насильницьких дій, якщо метою підозрюваного є фізична розправа або залякування.

Домашній арешт також не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки ОСОБА_5 , усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення особливо тяжких та тяжких злочинів, матиме змогу покинути визначене йому місце проживання та переховуватись від суду.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконанню ним своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.

Враховуючи особу обвинуваченого, його соціальний та сімейний стан, які у даному випадку не мають вирішального значення з огляду на тяжкість обвинувачення та високі ризики, а також те, що жоден із альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризикам, підготовче засідання у справі не призначено, строк дії ухвали про продовження ОСОБА_5 закінчується 30.04.2026, а тому необхідно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів.

Обвинуваченому ОСОБА_5 інкримінується вчинення принаймі два злочини, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, вчинених із застосуванням насильства та погрозою застосування насильства в складі злочинної організації, просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання посилаючись на обставини, зазначені в поданих письмових запереченнях. Крім того наголосив на незаконному затриманні ОСОБА_5 та зазначив, що підозра необґрунтована, наведені ризики є формальними. Просив обрати ОСОБА_5 менш суворий запобіжний захід або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

В судовому засіданні обвинувачений підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Так, 05.09.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03.11.2025.

У подальшому Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою слідчого судді від 02.03.2026 на строк до 30 квітня 2026 року включно.

22 січня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч 1 ст. 255 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , належить до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 146 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , належить до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , належить до категорії проступків, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , належить до категорії проступків, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , належить до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; оцінити дані, що характеризують особи обвинуваченого та визначені у п. 1- п. 11 ч. 1 вказаної статті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій; заявами та допитами потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ; висновком судово-медичної експертизи; протоколами допиту свідків; протоколами впізнання свідків та потерпілих; протоколами обшуків; протоколами оглядів; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Обставини здійснення підозрюваним (обвинуваченим) конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України.

При цьому, слідчий суддя не надає оцінку кримінально-правової кваліфікації дій ОСОБА_5 та вирішення питання доведеності вини, оскільки дослідження зібраних доказів, здійснюватиметься під час судового розгляду - у судовому засіданні, а їх оцінка - в нарадчій кімнаті.

В той же час, 30 квітня 2026 року закінчується строк дії застосованого щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

20 квітня 2026 року Яремчанським міським судом Івано-Франківської області отримано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025090000000113 від 03.02.2025 стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 182 КК України, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, для розгляду по суті.

21 квітня 2026 року головою Яремчанського міського суду скеровано подання на ім`я голови Івано-Франківського апеляційного суду за № 354/544/26/5665/2026 про передачу вказаного обвинувального акту на розгляд до іншого суду в межах юрисдикції Івано-Франківського апеляційного суду, яке знаходиться на розгляді.

На час розгляду клопотання підготовче судове засідання не призначено.

Згідно вимог ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

При визначенні строку тримання під вартою слід врахувати положення ч. 4 ст. 176 КПК України, згідно яких запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею.

Таким чином, слідчий суддя після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025090000000113 від 03.02.2025 має повноваження вирішувати питання щодо запобіжного заходу лише до проведення підготовчого засідання у відповідному кримінальному провадженні. Водночас, в будь-якому разі такий строк не може перевищувати двох місяців (якщо з будь-яких причини підготовче засідання в цей строк не відбудеться), з огляду на приписи ч.7 ст.194 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я, має на утриманні 4 неповнолітніх дітей.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків.

Стосовно обґрунтованості ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, слід зазначити, що такі, які встановлені ухвалою слідчого судді від 02.03.2026 року не зменшились.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Варто додати, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій.

Зазначені доводи сторони захисту не дають достатніх підстав слідчому судді вважати доведеним відсутність встановлених ризиків, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного з огляду на конкретні обставини справи.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею враховується характеризуючи дані ОСОБА_5 , тяжкість злочинів, які йому інкримінуються та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, підтверджують існування ризиків передбачених ст.177 КПК України та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.

В той же час інші доводи сторони захисту не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків. Міцність соціальних зв"язків та характеризуючи дані ОСОБА_5 не є безумовною підставою для відмови в задоволенні поданого клопотання та застосування більш мякого запобіжного заходу.

Відповідно до п. 1,4 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, враховуючи конкретні обставини та інкриміновану ОСОБА_5 участь у кримінальних правопорушеннях, їх наслідки, неможливість застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.

Крім того, вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, а також керується ч.4 ст.183 КПК України, у відповідності до якої при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а також щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; і приходить до висновку, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Отже, враховуючи вищенаведене, відсутність підстав для зміни чи скасування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 30 квітня 2026 року, вважаю, що клопотання слід задовольнити, та продовжити строк тримання його під вартою до 22 травня 2026 року, включно без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 22 травня 2026 року, включно.

Тримання під вартою ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_23 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 27 квітня 2026 року