Рішення № 136055835, 27.04.2026, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3/26

Провадження № 2/172/335/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2026 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Битяка І.Г.

за участі: секретаря судового засідання Глушко О.М.

прокурора Мартиш Д.Ю.

відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне підприємство «Васильківська центральна районна лікарня» Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про відшкодування коштів, витрачених на лікування потерпілої від кримінального правопорушення, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог представник Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Здибель О.С. вказує, що вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 (набрав законної сили 15.07.2025) у справі № 172/2191/24 визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керуванням транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік. Відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12024041420000209 потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні в Комунальному підприємстві «Васильківська центральна районна лікарня» Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області. Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах даного кримінального провадження не заявлявся, витрати на лікування потерпілого від злочину не відшкодовані. З огляду на вказане, ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати витрати понесені закладами охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення. Фінансування КП «Васильківська центральна районна лікарня» Васильківської селищної ради у 2024 році здійснювалося НСЗУ за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом оплати наданих лікарнею медичних послуг за програмами медичних гарантій відповідно до укладених між КП «ВЦРЛ» та НСЗУ Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 2787-E124-P000 від 06.02.2024. Кошти перераховуються НСЗУ безпосередньо на рахунок лікарні. Частина коштів, зокрема на фінансування комунальних послуг лікарні, виділялася з місцевого бюджету. Статутом КП «ВЦРЛ», затвердженим рішенням Васильківської селищної ради Дніпропетровської області від 24.01.2025 № 1832-54/VIIІ визначено, що підприємство створене за рішенням Васильківської селищної ради Дніпропетровської області та є лікарняним закладом охорони здоров`я, комунальним унітарним некомерційним підприємством. Отже, КП «ВЦРЛ» відноситься до юридичних осіб комунальної власності, а кошти, які виділяються на лікування хворих, частково надходять із місцевого бюджету. Відповідно до листа КП «ВЦРЛ» від 27.11.2025 № 01-02/847 витрати закладу охорони здоров`я на лікування ОСОБА_2 становлять 25953,84 грн. Зокрема, вартість лікування за рахунок коштів Національної служби здоров`я України (державний бюджет) становить 15573,64 грн., а за рахунок коштів місцевого бюджету 10380,20 грн. Враховуючи наведене, кошти в сумі 10380,20 грн. підлягають зарахуванню до місцевого бюджету. В той же час, оскільки КП «ВЦРЛ» витратила отримані від НСЗУ державні (бюджетні) кошти при наданні медичних послуг - лікуванні потерпілої ОСОБА_2 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні з вини ОСОБА_1 , - на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НЗСУ (замовник) та КП «ВЦРЛ», дані кошти, а саме: 15573,64 грн., необхідно стягнути з ОСОБА_1 та зарахувати до Державного бюджету України. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України (код ЄРДПОУ 42032422) кошти, витрачені на лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 15573,64 грн., стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Васильківської селищної ради Дніпропетровської області (код ЄРДПОУ 04338285) кошти, витрачені на лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 10380,20 грн.

Прокурор Мартиш Д.Ю. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав, просив розстрочити сплату боргу за рішенням суду на 12 місяців, оскільки має двох неповнолітніх дітей, які знаходяться на його утриманні та через складне матеріальне становище.

Вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.

За правилами ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду із позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 ЦПК України.

Прокурором у позовній заяві обґрунтовано, що порушення інтересів держави полягає у невідшкодуванні витрат, здійснених КП «ВЦРЛ» за рахунок державного та місцевого бюджетів на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , що негативно впливає на фінансування лікування інших пацієнтів.

Тому з огляду на вказане інтереси держави в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області та Національної служби здоров`я України потребують захисту шляхом звернення прокурора до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання. Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних інших медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1086.

НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми.

Вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 (набрав законної сили 15.07.2025) у справі № 172/2191/24 визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керуванням транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із зазначеними положеннями ЦПК України, вищевказані обставини - факт вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що встановлені вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 року, не підлягають доказуванню в ході розгляду цієї цивільної справи.

Відповідно до матеріалів, доданих до позову потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні в Комунальному підприємстві «Васильківська центральна районна лікарня» Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Фінансування Комунального підприємства «Васильківська центральна районна лікарня» Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області у 2024 році здійснювалося Національною службою здоров`я України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом оплати наданих лікарнею медичних послуг за програмами медичних гарантій відповідно до укладених між КП «ВЦРЛ» та НСЗУ Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 2787-E124-P000 від 06.02.2024. Кошти перераховуються НСЗУ безпосередньо на рахунок лікарні. Частина коштів, зокрема на фінансування комунальних послуг лікарні, виділялася з місцевого бюджету.

Статутом КП «ВЦРЛ», затвердженим рішенням Васильківської селищної ради Дніпропетровської області від 24.01.2025 № 1832-54/VIIІ визначено, що підприємство створене за рішенням Васильківської селищної ради Дніпропетровської області та є лікарняним закладом охорони здоров`я, комунальним унітарним некомерційним підприємством. Отже, КП «ВЦРЛ» відноситься до юридичних осіб комунальної власності, а кошти, які виділяються на лікування хворих, частково надходять із місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних інших медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Тобто, послуги КП «ВЦРЛ», пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, сплачено НСЗУ, як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1086.

НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми.

Відповідно до листа КП «ВЦРЛ» від 27.11.2025 № 01-02/847 витрати закладу охорони здоров`я на лікування ОСОБА_2 становлять 25953,84 грн. Зокрема, вартість лікування за рахунок коштів Національної служби здоров`я України (державний бюджет) становить 15573,64 грн., а за рахунок коштів місцевого бюджету 10380,20 грн.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 про відшкодування коштів, витрачених на лікування потерпілої від кримінального правопорушення.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн., який розрахований із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, оскільки позивачем даний позов поданий в електронній формі.

Окрім цього, суд ознайомившись з клопотанням відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців зазначає таке.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.

Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Відповідач на підтвердження підстав для розстрочки виконання рішення суду у даній справі надав суду копії свідоцтв про народження двох дітей, де він вказаний батьком, виписку з банківської картки ОСОБА_1 , де відображено зарахування заробітної плати та соціальних виплат, довідку про те, що він є військовослужбовцем.

Враховуючи надані відповідачем докази, з метою належного виконання судового рішення, суд вважає за необхідне надати заявнику розстрочку у виконанні судового рішення від 27.04.2026 у справі № 191/3/26 тривалістю 6 місяців, задовольнивши заяву про розстрочку виконання рішення суду частково.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 16, 1206 ЦК України ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 263, 279 ЦПК України,

У Х В А Л И В

1. Позов Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне підприємство «Васильківська центральна районна лікарня» Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про відшкодування коштів, витрачених на лікування потерпілої від кримінального правопорушення задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України (код ЄРДПОУ 42032422) кошти, витрачені на лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 15573 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят три) гривні 64 копійки.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави в особі Васильківської селищної ради Дніпропетровської області (код ЄРДПОУ 04338285) кошти, витрачені на лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 10380 (десять тисяч триста вісімдесят) гривень 20 копійок.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання позову до суду в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

5. Розстрочити виконання рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27.04.2026 року у справі № 191/3/26 за позовом Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне підприємство «Васильківська центральна районна лікарня» Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про відшкодування коштів, витрачених на лікування потерпілої від кримінального правопорушення та стягнення судових витрат на загальну суму 29281,84 грн. шляхом погашення заборгованості за рішенням рівними платежами щомісячно по 4880,31 грн. на 6 (шість) місяців.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк