Рішення № 136055826, 27.04.2026, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/2944/25

Провадження № 2/172/1287/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2026 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Філіппова Є.Є. за участі секретаря судового засідання Лук`яненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 вказує, що з травня 2014 року ОСОБА_1 оселився в занедбалому на той час будинку, що розташований в АДРЕСА_1 . Вселяючись в зазначений будинок, позивач вважав його таким, що немає власника. По суті з самого початку вселення в будинок позивач намагався отримати у власність дане житло на законних підставах. Ним було встановлено, що даний будинок з господарськими спорудами належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Але в подальшому всі його спроби знайти правонаступника, спадкоємця цього майна та провести відповідне оіормлення необхідних нотаріальних документів нідочого не привели. За час проживання у будинку позивач проводив оплату за користування електроенергією та комунальними послугами, неодноразово проводив капітальні ремонти, утримував та користувався присадибною земельною ділянкою. У спірному будинку позивач проживає по цей час, вже більше 13 років і вважає себе таким, що добросовісно заволодів нерухомим майном - житловим будинком та господарськими спорудами і подовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом вказаного часу. Просить суд визнати за позивачем право власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 25.11.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримує, судові витрати просить залишити за позивачем.

Відповідач надав заяву про розгляд справи у відсутність представника Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, заперечень не має.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.

Згідно з довідкою старости Павлівського старостинського округу Виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області від 21.11.2022 року №131 року ОСОБА_1 , 1979 р.н. вільно і не приховуючись користувався будинком за адресою: АДРЕСА_1 з травня 2014 року. Робив ремонти та займався благоутроєм домогосподарства та прилеглої території. Інформацією щодо до того, чи складала від свого імені заповіт ОСОБА_3 і чи зверталися спадкоємці ОСОБА_3 з питанням оформлення спадщини після її смерті, староста не володіє.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 15.09.2022 року № 1304 ОСОБА_1 , 1979 р.н. з травня 2014 року по теперішній час фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно довідки КП "Самарівське МБТІ" ДОР" від 29.10.2025 року №270 згідно відомостей інвентаризаційної справи, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору дарування житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Діденко В.О. 03.11.2000 року, реєстр №960.

Відповідно до Актового запису про смерть №69 від 10.02.2014 року ОСОБА_3 , 1924 р.н. померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно повідомлення Васильківської державної нотаріальної контори від 12.01.2026 року №5/01-16 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №83828897 спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не відкривалася

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1 з`явився в селі в 2014 році, працював на ставку, шукав житло. Йому запропонували вказаний будинок по АДРЕСА_1 . Власниця будинку ОСОБА_3 померла раніше, рідних не мала. ОСОБА_1 зробив ремонт, добудови, будинок був занедбаний. Проживає в будинку постійно по теперішній час.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

За правилами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).

У постанові від 20 червня 2018 року № 172/318/16-ц Верховний Суд висловив правову позицію про те, що враховуючи зміст вимог статті 344 ЦК України, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно, позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, безтитульність, відкритість та безперервність володіння; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.

Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

За змістом ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналіз наведених обставин в їх сукупності свідчить про те, що ОСОБА_1 протягом більше тринадцяти років володіє житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , добросовісно, відкрито та безперервно.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 344 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Є.Є.Філіппов