Рішення № 136053457, 20.04.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/22288/25

РІШЕННЯ

іменем України

20 квітня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.

за участю:секретаря судового засідання Тойтер Ю.С. представника позивача адвоката Сульженка А.В., представників відповідача Чубко Л.В., Камінської Т.М., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» звернулось до суду з адміністративним позовом від 30.12.2025 в якому просить: Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області: № 29189/2201-0701 від 18.12.2025; № 29190/2201-0701 від 18.12.2025; № 0/29199/09-01 від 18.12.2025.

У позові товариство пояснило, що контролюючий орган у період з 28.07.2025 по 15.08.2025 провів документальну планову виїзну перевірку позивача за результатом якої склав акт від 10.08.2025 за № 17499/22-01-07-01/35512202 (надалі - Акт перевірки). Позивач подав заперечення на Акт перевірки від 10.09.2025 за №14-П, однак контролюючий орган відхилив ці заперечення листом від 24.09.2025. При цьому, у згаданому листі податковий орган вказав, що відмова надається у відповідь на лист (заперечення) від 22.08.2025, хоч ці заперечення були від 10.09.2025. Винесені контролюючим органом на підставі Акту перевірки податкові повідомлення-рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку, однак: 1) Рішенням № 30517/6/99-00-06-03-01-06 від 22.10.2025 продовжено до 13.12.2025 розгляд скарги позивача (вх. ДПС 5113/С/6 від 15.10.2025) на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.09.2025 № 0/22867/09-01; 2) Рішенням № 30511/6/99-00-06-01-01-06 від 31.10.2025 продовжено до 13.12.2025 розгляд скарги позивача (вх. ДПС 5115/С/6 від 15.10.2025) на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.09.2025 № 22828/2201-0701; 3) Рішенням № 30520/6/99-00-06-01-01-06 від 31.10.2025 продовжено до 13.12.2025 розгляд скарги позивача (вх. ДПС 5111/С/6 від 15.10.2025) на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.09.2025 № 22827/2201- 0701; 4) Рішенням ДПС № 35668/6/99-00-06-01-01-06 від 12.12.2025 про результати розгляду скарги скаргу позивача задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.09.2025 № 22827/2201-0701 у частині взаємовідносин з ТОВ «ВАВ-СТОУН ЕНЕРДЖІ» та у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначене ППР залишене без змін. Відтак, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.09.2025 №22827/2201-0701 є відкликаним у силу положень пункту 60.1 статті 60 ПК України, і видане податкове повідомлення-рішення № 29189/2201-0701 від 18.12.2025 на суму 2 979 381 гривень. Вважає, що: 1) заперечення позивача на Акт перевірки від 10.09.2025 за №14-П контролюючий орган не розглядав, оскільки у листі від 24.09.2025 вказав, що відповідь надається на лист від 22.08.2025; 2) висновки контролюючого органу викладені в Акті перевірки і відповідно оскаржувані рішення є безпідставними з урахуванням наданих позивачем доказів контролюючому органу і суду та вимог ПК України, тому просить позов задовольнити (арк. спр.2-18, т.1).

Відповідно до ухвали від 02.01.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання (арк. спр.36, т.2).

Ухвалою від 19.01.2026 суд задовольнив клопотання представника позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (арк. спр.45-46).

У Відзиві на позов від 19.01.2026 відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що у розгляді заперечення брали участь посадові особи ТОВ «Завод «ЕНЕРГІЯ» директор Вадим Болейко і головний бухгалтер Тетяна Садовник. Контролюючим органом надано письмову відповідь за №4132/10/22-01-07-01-09 від 24.09.2025, назва якої: «Про розгляд заперечення до акту перевірки від 22.08.2025 № 17499/22-01-07-01/35512202», вказує на те, що відповідь стосується заперечення платника податків поданих саме на акт перевірки від 22.08.2025 № 17499/22-01-07-01/35512202. Крім того, зі змісту письмової відповіді на заперечення до акту перевірки від 22.08.2025 № 17499/22-01-07-01/35512202 зазначена дата реєстрації такої відповіді в контролюючому органі - 24.09.2025 за Вих. № 4132/10/22-01-07-01-09. Контролюючим органом допущено фактично описку, тому твердження представника позивача про порушення процедури прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у зв`язку з винесенням останніх без урахування заперечень від 10.09.2025, є безпідставним.

Перевіркою встановлено, ТОВ «Завод «Енергія» завищено Собівартість реалізованої продукції (товарiв, робіт, послуг) за рахунок віднесення до їх складу витрат на ремонт виробничого обладнання, які підлягають відображенню у складі капітальних інвестицій в загальній сумі 3 676 606 грн., які відображені на рахунках 84 «Інші операційні витрати», 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» та 91 «Загальновиробничі витрати». Відповідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку, первинних документів, встановлено віднесення до складу Собівартості реалізованої продукції (товарiв, робіт, послуг) вартість наступних ремонтних робіт обладнання: ремонт ножиць гільйотинних, ремонт верстатів для вирівнювання та рубки дроту, ремонт правильно-відрізного станка ПОС-2, ремонт правильно-відрізного автомату, ремонт станків для виготовлення цвяхів, ремонт кран-балки, ремонт та технічне обслуговування лінії МТМ 2500, ремонт та технічне обслуговування станків для виготовлення сітки, технічне обслуговування та ремонт лінії для виготовлення штукатурної сітки тощо, що обліковувалися на рахунках 84 «Інші операційні витрати», 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» та 91 «Загальновиробничі витрати». Аналізом наданих до перевірки актів надання послуг на загальну суму 3 676 606 грн., встановлено, що вони ідентифіковані з окремими об`єктами основних засобів, що підлягають амортизації, зокрема: виробниче обладнання, що обліковується на рахунку 104 «Машини та обладнання», що призвело до подовження термінів його корисної експлуатації. Вважає, що позивачем не підтверджено належними й допустимими доказами те, що роботи з ремонту обладнання, носили ознаки поточного ремонту.

ТОВ «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» завищено Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в результаті невідповідності показників бухгалтерського обліку показникам фінансової звітності на загальну суму 58 905 грн., в тому числі за 2018 рік в сумі 8 411 грн, за 2019 рік в сумі 15400 грн., за 2020 рік в сумі 33182 грн., за 2021 рік в сумі 1912 грн. У відповідь на запит контролюючого органу від 15.08.2025 року, щодо відхилень між даними регістрів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, ТОВ «Завод Енергія» 22.08.2025 року надано лише зведені регістри бухгалтерського обліку, зокрема: Аналіз рахунку 79 за 2018 рік, за 2019 рік, за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік, за 2024 рік, при цьому не надано перинних документів, які були прийняті до обліку та мали вплив на відповідні показники бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Перевіркою встановлено документальне оформлення нереальних господарських операцій з постачання консультаційних послуг від ТОВ «Юридична компанія «Вектор» первинними документами та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності ТОВ «Завод «Енергія», і що ТОВ «Завод «Енергія» віднесено до складу Інших операційних витрат вартість консультаційних послуг, документально оформлених ТОВ «Юридична компанія «Вектор» на загальну суму 11 434 959 грн. Сукупність обставин, зокрема: що у ТОВ «ЮК «Вектор» та ТОВ «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» один керівник Болейко В.В., відсутність у ТОВ «ЮК «Вектор» трудових та матеріальних ресурсів виходячи з її специфіки, документального підтвердження щодо рівня освіти, кваліфікації, професіональних знань, фахової належності необхідної для надання послуг; не має можливості ідентифікувати хто саме «надавав» послуги: Болейко В.В. як керівник ТОВ «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» чи Болейко В.В. як керівник ТОВ «ЮК «Вектор», об`єктивно свідчать про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності та про неможливість реального здійснення господарських операцій між ТОВ «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» та ТОВ «ЮК «Вектор» в період з 01.01.2021 по 31.03.2025, як наслідок укладені між ТОВ «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» та ТОВ «ЮК «Вектор» Договори про надання консультаційних не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет. При цьому для штучного надання юридичної значимості «первинним документам», оформленими за такими нереальними операціями, до них вносились недостовірні дані. Вважає, що ТОВ «Юридична компанія «Вектор» фактично не надавало послуги.

Відповідно до наданих до перевірки: Договору №20122022 про організацію міжнародних автомобільних перевезень вантажів від 26 грудня 2022 року, укладений з «Т-ОЙЛ БЬЛГАРІЯ» ЕООД, рахунків, рахунків-фактур, інвойсів, CMR, актів виконаних робіт (наданих послуг), вантажно-митних декларацій, тощо встановлено, що міжнародне транспортне перевезення вантажів здійснювалося T-OIL BULGARIA EOOD, Республіка Болгарія, на умовах договору самостійно, власним автомобільним транспортом, без залучення третіх осіб, ВМД №23UA903200000743U3 від 14.01.2023, а в трьох інших є експедитором, а саме: ВМД №23UA903200000433U7 від 09.01.23, зазначено перевізник IND EKS TRADE LTD, Інвойс №0000001603 від 06.01.2023 від T-OIL BULGARIA EOOD, Заявка-договір №4 на міжнародне перевезення від 05.01.2023, транспортний засіб НОМЕР_1 /А2301ЕК ВМД №23UA903200000432U8 від 10.01.2023, зазначено перевізник NIKOLAY BOZHICHKOV 1 LTD, Інвойс №0000001602 від 10.01.2023 від T-OIL BULGARIA EOOD, Заявка-договір №3 на міжнародне перевезення від 05.01.2023, транспортний засіб НОМЕР_2 /С0527ЕС ВМД №23UA903200000477U1 від 10.01.2023 зазначено перевізник IND EKS TRADE LTD, Інвойс №0000001601 від 05.01.2023 від T-OIL BULGARIA EOOD. Заявка-договір №2 на міжнародне перевезення від 04.01.2023, транспортний засіб СВ0735СВ0735РК/ НОМЕР_3 . За період з 01.01.2018 по 31.03.2025 нерезидентом T-OIL BULGARIA EOOD, Республіка Болгарія на користь ТОВ «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» надано транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 9600 євро, що еквівалентно 369962,88 грн. за курсом НБУ на дату здійснення операцій в тому числі за січень 2023 року в сумі 9600 євро, що еквівалентно 369962,88 грн. та послуги перевезення вантажу на суму 1200 євро, що еквівалентно 125672,96 грн. за січень 2023 року. Вважає, що за період з 01.01.2018 по 31.03.2025 ТОВ «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» не віднесено до бази оподаткування ПДВ суму транспортно-експедиційних послугам, наданих нерезидентом T-OIL BULGARIA EOOD, Республіка Болгарія, місце постачання яких розташоване на митній території України в загальному обсязі постачання 369962,88 грн., ПДВ 73992,6 грн., в тому числі за січень 2023 року в обсязі постачання 369962,88 грн., ПДВ 73992,6 грн. Також, в порушення вимог п.208.2, ст.208 ПК України , п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, ТОВ «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» не складено та не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкові накладні по транспортно-експедиційних послугах, наданих нерезидентом T-OIL BULGARIA EOOD, Республіка Болгарія, місце постачання яких розташоване на митній території України: від 04.01.2023 року на суму постачання без ПДВ 369962,88 грн., ПДВ 73992,6 грн. за датою оплати 04.01.2023 року.

Позивач у позовній заяві не наводить жодних обґрунтувань, щодо скасування ППР №29190/2201-0701 від 18.12.2025 в частині порушення вимог п.44.1 ст.44, абз. г) п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Завод «Енергія» занижено податкові зобов`язання з ПДВ у загальній сумі 48 932 грн., в т.ч. за лютий 2020 року в сумі 48 932 грн., в результаті не нарахування податкових зобов`язань по ТМЦ (кукурудза), під час придбання якої суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які не використані в операціях, що є господарською діяльністю товариства. Вважає, що так як позивач не наводить жодних обґрунтувань, щодо скасування ППР № в даній частині, він відповідно погоджується з цим ППР в цій частині. Аналізом наданих до перевірки документів, даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що кукурудза була придбана у ТОВ «Тікич-М» ПН 36178438 в кількості 900 т за основною ставкою ПДВ 20%, (податкові накладні №83/2 від 11.11.2014; №85/2 від 13.11.2014), оприбуткована на рахунок 27 «Продукція с/г виробництва» та знаходилася на зберіганні у ТОВ «РОКИТНЕ - ХЛІБОПРОДУКТ» ПН 32257512. Перевіркою встановлено, що ТОВ «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» у перевіряємому періоді не нараховано податкові зобов`язання на вартість придбаної кукурудзи та включеної до складу податкового кредиту в сумі 244658,9 грн., сума ПДВ 48931,78 грн. В порушення вимог п.201.10 ст.201 ПК України, п.11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015, №1307 ТОВ «Завод «Енергія» не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкову накладну: 29.02.2020 на суму постачання без ПДВ 244658,9 грн., ПДВ 48931,78 гривень.

При проведенні документальної перевірки, встановлено, що в період з 22.11.2024 по 02.12.2024 в суб`єкта господарювання ТОВ «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» була відсутня ліцензія на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, в зв`язку з її анулюванням згідно розпорядження № 158-р від 21.11.2024 на підставі акту про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання за місцем провадження діяльності, а також відсутня ліцензія на зберігання пального (справа № 560/2362/25) Діючою була лише ліцензія на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки ) №26580414202200138 з терміном дії ліцензії з 11.11.2022 по 11.11.2027. Адреса місця зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки: Україна, місто Київ, Солом`янський район, вулиця ВОЛИНСЬКА, буд. 65. Загальна місткість резервуарів для зберігання пального 4000 л. Проте, підприємство отримало від ПП «Укрпалетсистем» згідно договору № 1006/09/23 від 26.09.2023 року паливо дизельне EN 590 (код УКТ ЗЕД 2710194300) 21.11.2024 року в кількості 32500 л (на акцизний склад пересувний з номерними знаками НОМЕР_4 ) та 22.11.2024 в кількості 32500 л (на акцизний склад пересувний з номерними знаками ВХ1602ХF) з метою подальшої реалізації. Придбання пального підтверджується первинними документами, а саме: видаткова накладна № ЦБ-31459 від 21.11.2024 року, ТТН № 210973 від 21.11.2024 року, акцизна накладна № 56571 від 21.11.2024 року, видаткова накладна № ЦБ-31685 від 22.11.2024 року, ТТН № 211770 від 22.11.2024, акцизна накладна № 62917 від 22.11.2024 року. Дизельне пальне, отримане 21.11.2024 року від ПП «Укрпалетсистем» було частково реалізовано 21.11.2024 року наступним суб`єктам господарювання: ТОВ «Бердичівський хлібокомбінат» (ТТН № 20240789 від 21.11.2024 року); ТОВ «ВІ-ЕНЕРДЖИ» (ТТН № 20240791 від 21.11.2024 року); ТзОВ «ВІ-ЕНЕРДЖИ» (ТТН № 20240791 від 21.11.2024 року). Залишок пального в кількості 11500 л був перелитий з акцизного складу пересувного з номерними знаками ВХ1603ХF на напівпричіп-цистерну ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГІЯ» з номерними знаками НОМЕР_5 , де і зберігався до 03.12.2024 року. Акцизна накладна на перелив дизельного пального складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних під № 1 від 23.11.2024 року в кількості 11609,04 л (приведених до температури 15 градусів). Під час перевірки підприємством не надано документів про передачу такого пального на відповідальне зберігання іншим суб`єктам господарювання, які мають прав зберігати пальне. Дизельне пальне, отримане 22.11.2024 року від ПП «Укрпалетсистем» в кількості 32500 л на акцизний склад пересувний з номерними знаками ВХ1602XF було перелито на напівпричіп-цистерну ТОВ «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» з номерними знаками НОМЕР_6 , де і зберігалось до 04.12.2024 року. За наслідками встановленого правопорушення, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0/22867/09-01 від 30.09.2025 року на суму 603500 грн., що оскаржується в справі № 560/22118/25. ТОВ «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» подала скаргу до ДПС України на ППР № №0/22867/09-01 від 30.09.2025 року на суму 603500 грн. Згідно рішення про результати розгляду скарги № 35662/6/99-00-06-03-01-06 від 12.12.2025 ППР № 0/22867/09-01 від 30.09.2025 року на суму 603500 грн. залишено без змін та збільшено у частині застосування штрафу на суму 76500 грн. На виконання рішення про результати розгляду скарги винесено ППР № 0/29199/09-01 від 18.12.2025 року на суму 76500 гривень (арк. спр.48-71, т.2).

Позивач надав відповідь на Відзив від 26.01.2026 в якій пояснив, зокрема, що в Акті перевірки штучно занижена кількість та вартість наявних на підприємстві виробничих основних засобів щодо яких здійснювався ремонт та технічне обслуговування, так вказано лише перелік з 12 виробничих основних засобів, яких є 51 одиниць, загальною вартістю 7 277 285,87 грн. ТОВ «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» займається виробничою діяльністю з 2007 року понад 15 років і має обладнання з невеликою балансовою вартістю. Виробниче обладнання постійно ремонтується та робиться технічне обслуговування. Воно придатне для виробництва продукції. Чим старіше обладнання, тим частіше поточні ремонти, і це нормальна господарська практика. Вартість запасних частин і робіт формується на дату ремонту (з урахуванням курсу національної валюти), а не на дату придбання основних засобів. Вартість ремонтних робіт порівнюється не з первісною (балансовою) вартістю основних засобів, а з економічним результатом таких робіт. Чинне законодавство не передбачає можливість або обов`язок порівнювати витрати на ремонт із первісною чи балансовою вартістю основного засобу для визначення їх капітального характеру.

До складення акту перевірки, позивач 22.08.2025 через електронний кабінет надіслав відповідачу пояснення з додатками стосовно таких відхилень, що визнає відповідач у відзиві, а з пояснень та доданих до них розрахунків, документів вбачається, що позивачем за період, що був охоплений перевіркою, не тільки не було занижено об`єкт оподаткування, але й було його завищено.

Реальність господарських операцій, зв`язок отриманих консультаційних послуг з господарською діяльністю позивача (наявність ділової мети), деталізація отриманих послуг, кількість витраченого часу як раз наведені в актах виконаних робіт і розрахунках, які додані самим же відповідачем до відзиву. Позивачем було придбані у ТОВ «Юридична компанія «Вектор» консультаційні послуги: підготовка документів для участі в тендері, супровід та участь у тендерних процедурах; дослідження ринку у 2022 році; підготовка позовів та подача до суду; робота з договорами, їх підготовка, узгодження, супровід тощо. Посилання контролюючого органу на начебто недостатність трудових ресурсів у ТОВ «Юридична компанія «Вектор» не може братися до уваги, оскільки чинне законодавство не обмежує можливість залучення конкретних спеціалістів лише трудовими правовідносинами, і зазначене питання є внутрішньоорганізаційним саме для виконавця послуг.

З вантажно-митних декларацій вбачається, що при розмитненні вантажів позивачем було сплачено ПДВ не тільки з вартості самого товару (пального), але і з вартості послуг з міжнародного перевезення. А саме, за ВМД 23UA903200000743U3 було нараховано і сплачено ПДВ у сумі 82 367,86 грн. Зазначена сума розрахована за ставкою 7% від бази оподаткування 1 176 683,78 грн., що складається із вартості пального 933 193,83 грн (23 711,00 EUR за курсом 39,357), вартості послуг з міжнародного перевезення вантажу 125 942,40 грн. (3 200 EUR за курсом 39,357) і мита в сумі 117 547,55 грн. Аналогічні розрахунки були проведені за: ВМД 23UA903200000433U7, ВМД 23UA903200000477U1,ВМД 23UA903200000432U8, зокрема, щодо оплати вартості послуг з міжнародного перевезення вантажу.

Контролюючим органом не було встановлено факту зберігання пального без ліцензії, згідно з актом фактичної перевірки від 25.11.2024. Вважає, що відповідач керувався не встановленим фактом правопорушення, а винятково своїми припущеннями (арк. спр.182-185, т.2).

Відповідно до протокольної ухвали від 02.02.2026 суд відклав підготовче засідання (арк. спр.95-96, т.3).

У запереченні на відповідь на Відзив від 03.02.2026 відповідач просить врахувати його доводи та відмовити у задоволенні позову (арк. спр.98-121, т.3).

Згідно з протокольною ухвалою від 23.02.2026 суд закінчив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду (арк. спр.101-104, т.4).

Відповідно до протокольної ухвали від 27.03.2026 суд оголосив перерву у розгляді справи та витребував докази (арк. спр.106-112, т.4).

Згідно з протокольною ухвалою від 14.04.2026 суд оголосив перерву у розгляді справи (арк. спр.164-173, т.4).

Відповідно до протокольної ухвали від 17.04.2026 суд оголосив перерву у розгляді справи (арк. спр.213-118, т.4).

У суді представник позивача просив позов задовольнити з підстав вказаних у позові, наданих письмових пояснень і доказів, а представники відповідача просять відмовити у задоволенні позову, так як вважають, що контролюючий орган правильно визначив грошові зобов`язання платника в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях, відповідно до вимог законодавства, що підтверджується, також наданими в ході судового розгляду Відзивом, письмовими поясненнями та доказами.

Встановивши обставини (факти) якими сторони пояснюють вимоги та заперечення, оцінивши надані ними докази, беручи до уваги норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд робить такі висновки, враховуючи наступне.

Щодо документальної планової виїзної перевірки позивача, про що складено контролюючим органом Акт перевірки від 10.08.2025 за № 17499/22-01-07-01/35512202 (арк. спр.20 - 94, т.), суд вважає, що ця перевірка проведена без порушень законодавства на які вказав представник позивача. Адже, заперечення від 10.09.2025 за №14-П на Акт перевірки (арк. спр.110-120, т.1) були розглянуті контролюючим органом, що підтверджує лист відповідача від 11.09.2025 №3960/10/22-01-07-01-09 про запрошення представників товариства на їх розгляд на 23.11.2025, 11 годину та участь у розгляді директора товариства Вадима Анасова (Болейко) та головного бухгалтера Тетяни Садовник, відповідно до даних Журналу обліку відвідувачів Головного управління ДПС у Хмельницькій області №22-01-15-29 (арк. спр. 156, 160-161, т.4). Цей висновок суду, також підтверджує зміст відповіді відповідача за №4132/10/22-01-07-01-09 від 24.09.2025 (арк. спр.122-137, т.1) у якій також вказано про участь представників позивача при розгляді заперечення на Акт перевірки, що у сукупності свідчить про допущену описку щодо дати заперечення (22.08.2025), і спростовує доводи представника позивача про не розгляд заперечень на Акт перевірки.

ДПС України прийняло рішення про результати розгляду скарги від 12.12.2025 №35662/6/99-00-06-03-01-06 на податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.09.2025 №0/22867/09-01, яким констатує, що ГУ ДПС у Хмельницькій області при розрахунку фінансової санкції за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії, розмір мінімальної заробітної плати був встановлений станом на 01 січня 2024 року (7100 грн). Однак, для розрахунку штрафної санкції потрібно застосувати розмір мінімальної заробітної плати був встановлений станом на 01 січня 2025 року (8000 грн), і керуючись главою 4 ПК України, ДПС України, залишило без змін податкове повідомлення-рішення від 30.09.2025 №0/228667/09-01 та збільшило його у частині застосування штрафу на суму 76500 гривень, а скаргу без задоволення (арк. спр.199-200, т.1).

Пунктами 5-6 розд.2 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 грудня 2015 року N1204 визначено, що податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором та/або іншим зобов`язанням, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або разом зі штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Якщо за результатами адміністративного оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, збільшуються, то, крім раніше сформованого податкового повідомлення-рішення, складається та додатково надсилається (вручається) окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному порядку, наданої підрозділами, до функції яких належить розгляд таких скарг.

Відповідно до п.60.6 ст.60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Отже, суд не встановлює порушень контролюючого органу щодо винесення податкового повідомлення - рішення від 18.12.2025 №0/29199/09-01 на підставі вимог п.60.6 ст.60 ПК України та його вирішення у цій адміністративній справі з урахуванням оскарження податкового повідомлення - рішення від 30.09.2025 №0/22867/09-01 в іншій справі, що пояснили представники сторін.

Відповідно до податкового повідомлення - рішення від 18.12.2025 №29189/2201-0701 на підставі Акту перевірки встановлено порушення пп.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134 ст.134 ПК України, п.5, п.6, п.7, п.11 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 за №318, п.5.4, п.5.5 розділу ІІ П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 №39, п.14 П(С)БО 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 №181, п.30, п.31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.1, п.2.2, п.2.3 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток підприємств 2979381 гривня. За податковими та/або іншими зобов`язаннями: 2729171 гривень; за штрафними (фінансовими) санкціями: 250210 гривень (арк. спр.193-194, т.1).

Щодо завищення позивачем собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт послуг) в результаті невідповідності показників бухгалтерського обліку показникам фінансової звітності на загальну суму 58905 гривень, в тому числі за 2018 рік у сумі 8411 грн, за 20219 рік 15400 грн., за 2020 рік у сумі 33182 грн., за 2021 рік у сумі 1912 грн., контролюючий орган висновки зробив тільки з власного аналізу рахунків платника. При цьому не встановив, які витрати на виробництво або реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг) відображаються в обліку у більшому розмірі, ніж вони є насправді. Також, в Акті перевірки відповідач ствердив, що: "За результатом перевірки встановлено, що вина платника податків полягає в тому, що ТОВ "Завод "Енергія" мало дотримуватись правил і норм визначених ПКУ, однак не вжило достатніх заходів щодо їх дотримання та не виконало достатніх заходів щодо їх дотримання та не виконало свого податкового зобов`язання", але вказав та не пояснив суду, яких "достатніх" заходів не вчинив платник і довів умислу платника щодо порушення законодавства з фінансових питань чи його посадових осіб за які (порушення) передбачена відповідальність, зокрема, за ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, чого суду не надано.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Частиною 1 ст.9 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Контролюючий орган вважає, що позивач завищив Собівартість реалізованої продукції за рахунок віднесення до їх складу витрат на ремонт виробничого обладнання, які підлягають відображенню у складі капітальних інвестицій на загальну суму 3676606 гривень, які відображені на рахунках 84 "інші операційні витрати", 901 "Собівартість реалізованої реалізованої готової продукції" та 91 "Загальновиробничі витрати". Аналізом податкового органу встановлено, що операції із списання послуг, зокрема, ремонтних робіт: ремонт ножиць гільйотинних, ремонт верстатів для вирівнювання та рубки дроту, ремонт правильно-відрізного станка ПОС-2, ремонт правильно-відрізного автомату, ремонт станків для виготовлення цвяхів, ремонт кран-балки, ремонт та технічне обслуговування лінії МТМ 2500, ремонт та технічне обслуговування станків для виготовлення сітки, технічне обслуговування та ремонт лінії для виготовлення сітки, тощо, можуть бути ідентифіковані окремими частинами об`єктів основних засобів, що підлягають амортизації, тому ці витрати є модернізацією об`єктів основних засобів та для цілей бухгалтерського обліку визнаються капітальними інвестиціями. Ці висновки відповідача зроблені з Договору від 01.08.2024 за №01-08/24 між позивачем та ТОВ "Уманьфермаш" про надання послуг з ремонту виробничого обладнання та бухгалтерських документів з урахуванням пунктів 29 - 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року N 561 (далі - Рекомендації №561). При цьому контролюючий орган не враховує: 1) що рішення про характер й ознаки здійснюваних робіт ухвалює керівник підприємства (п. 29 Рекомендацій № 561); 2) Витрати, спрямовані для підтримання обладнання в робочому стані й отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, зараховують до складу витрат звітного періоду (п. 15 П(С)БО 7 і п. 32 Рекомендацій № 561).

Відповідно до п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92 (далі - Положення N92), первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Згідно з п. 15 Положення N92, витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

З урахуванням встановленого вище, суд вважає, що контролюючий орган не встановив покращень об`єктів (верстатів, станків, інше), а саме модернізацію, дообладнання, тощо, зокрема, обсяг майбутніх економічних вигод (збільшення обсягів виробництва, випуск нової продукції, тощо) від ремонтних робіт проведених ТОВ "Уманьфермаш" за правочином з позивачем. Крім цього, відповідач не розмежував ці ремонтні роботи, які різні, так як наприклад заточування ножів, очевидно пов`язано лише з підтриманням належного стану обладнання, тому суд критично оцінює висновок податкового органу про невідповідність показників бухгалтерського обліку показникам фінансової звітності щодо ремонту обладнання, як капітальної інвестиції з послуг ремонту на суму 3676606 гривень.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Юридична компанія "Вектор" та висновку контролюючого органу про нереальність господарських операцій з постачання консультаційних послуг за правочинами №01КП/2021 від 11.01.2021, №03КП/2022 від 06.06.2022, №02П/2022 від 01.08.2022, №03П/2022 від 12.09.2022, №04П/2022 від 20.10.2022, №02Кп/2022 від 17.01.2022, №01КП/2023 від 20.01.2023, №03П/2023 від 01.08.2023, №02П/2023 від 12.09.2023, №01П/2024 від 12.01.2024, які вказані у Акті перевірки, і як наслідок зменшення позивачем сплати податку на прибуток, суд враховує: 1) контролюючим органом не надано доказів недійсності згаданих правочинів; 2) в Акті перевірки не заперечується відображення господарських операцій з ТОВ "Юридична компанія "Вектор" у бухгалтерському обліку; 3) на виконання правочинів сторонами складені акти виконаних робіт, які є в матеріалах справи, і які не свідчать про не надання послуг позивачу, так як тендери (через Prozorro) відбувались з позитивним результатом для позивача, а інші послуги пов`язані з господарською діяльністю ТОВ "Завод "Енергія", і за них позивач провів оплату з якої сплачено податки контрагентом; 4) контролюючий орган не провів перевірку (звірку) ТОВ "Юридична компанія "Вектор" і не встановив будь-яких порушень цього контрагента. Сукупність цих обставин вказує, що контролюючий орган свій висновок щодо нереальності операцій позивача з ТОВ "Юридична компанія "Вектор" фактично зробив з припущень. Цей висновок суду не спростовується фактом, що керівниками обох товариств є ОСОБА_1 , щодо якого, також не надано доказів порушень, як посадової особи, як і неможливість надання послуг позивачу, враховуючи кількість працюючих, адже контролюючий орган не перевірив контрагента - ТОВ "Юридична компанія "Вектор".

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", так само характеризує і податковий облік.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податків права на формування в податковому обліку сум податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для отримання платником податків податкової вигоди, як то податковий кредит та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, не здійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку.

Такі висновки зроблені Верховним Судом, зокрема у постановах від 24.01.2018 (справа N 2а-19379/11/2670), від 28.10.2019 (справа N 280/5058/18), від 26.02.2020 (справа N 826/1308/18), від 06.05.2020 (справа N 640/4687/19), а також в постановах від 28.05.2020 у справі N 826/15364/17, від 28.05.2020 у справі N 820/379/16, від 15.06.2020 у справі N 1440/2276/18.

Отже, Головне управління ДПС у Хмельницькій області не надало доказів протиправних дій позивача та ТОВ "Юридична компанія "Вектор", а матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів щодо нереальності (фіктивності) операцій з цим контрагентом, що не виключає можливості перевірити це контролюючим органом, відповідно до законодавства.

Згідно з податковим повідомленням - рішенням від 18.12.2025 №29190/2201-0701 на підставі Акту перевірки встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.44.1 ст.44, ст.185, п.186.3 ст.186, 187.8 ст.187, п.190.2 ст.190, абз. г), 198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України і збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість 135218 гривень. За податковими та/або іншими зобов`язаннями: 122925 гривень; за штрафними (фінансовими) санкціями: 12293 гривні (арк. спр.195, т.1).

Відповідач вважає, що послуги надані по Договору №20122022 про організацію міжнародних автомобільних перевезень вантажів від 26 грудня 2022 року, який укладений позивачем з «Т-ОЙЛ БЬЛГАРІЯ» ЕООД (арк. спр.132-135, т.1) за змістом не відповідають визначенню транспортно-експедиційних послуг на загальну суму 369962,88 щодо постачання у січні 2023 року, та є об`єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.186.3 ст.186 ПК України. Цьому висновку контролюючого органу суд дає критичну оцінку, так як немає доказів надання експедиційних послуг «Т-ОЙЛ БЬЛГАРІЯ» ЕООД, що не спростовують ВМД №23UA903200000433U7 від 09.01.2023 в яких перевізник IND EKS TRADE LTD; ВМД №23UA903200000432U8 від 10.01.2023, перевізник - NIKOLAY BOZHICHKOV 1 LTD; ВМД №23UA903200000477U1 від 10.01.2023, перевізник - IND EKS TRADE LTD з урахуванням умов поставки FCA (Інкотермс). Тобто, здійснення перевезень іншими перевізниками (3-и випадки з оплатою по 1200 євро кожен, разом 3600), а не «Т-ОЙЛ БЬЛГАРІЯ» не свідчить про експедиційні послуги останнього, як вважає відповідач. Відтак, контролюючий орган не доводить надання T-OIL BULGARIA EOOD експедиційних послуг, а відтак не нарахування позивачем ПДВ на суму 73993 гривень.

Позивач не надав доказів використання кукурудзи придбаної у ТОВ "Тікич-М в кількості 900 т з чого був сформований податковий кредит у сумі 244658,9 гривень, сума ПДВ 48931,78 гривень. Відтак, позивач занизив податкові зобов`язання з ПДВ на суму 48932 гривень у порушення вимог п.44.1 ст.44, абз. г) п.198.5 ст.198 ПК України і п.201.10 ст.201 ПК України, п.11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 за №1307.

Відповідно до пп. "г" п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість виходячи із бази оподаткування, визначеної в порядку, передбаченому пунктом 189.1 статті 189 ПК України (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до податкового повідомлення - рішення від 18.12.2025 №0/29199/09-01 підставі Акту перевірки встановлено порушення ч.3, ч.4 ст.28 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідни, що використовуються в електронних сигаретах та пального" і застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів): 76500 гривень (арк. спр.203, т.1).

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, оптова торгівля пальним, за відсутності місць оптової торгівлі Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» отримало ліцензію, реєстраційний номер: 990614202200147, термін дії якої з 14.04.2022 до 14.04.2027 (арк. спр.152, т.4).

Відповідно до п.2 Розпорядження Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 21.11.2024 №158-р, вирішено вважати ліцензії недійсними з моменту одержання суб`єктами господарювання розпорядження про анулювання (арк. спр.147, т.4).

Згідно з Актом фактичної перевірки Головного управління ДПС у м. Києві від 25.11.2024 за №125616/ж5/26-15-9-09-02/355122020 встановлено, що залишок пального станом на 15.11.2024 становить 4000 літрів, загальна місткість резервуарів, що використовується для зберігання пального - 4000 літрів. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» за період з 11.11.2022 по 24.11.2022 імпортував дизельного пального об`ємом 2127775 літрів та здійснює придбання у контрагентів-продавців дизельного пального об`ємом 11244815,38 літрів, яке у подальшому відвантажив іншим контрагентам у загальній кількості 15830692,8 літрів відповідно до ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614202200147 (термін дії з 14.04.2022 по 14.04.2024) анульована 21.11.2024. За результатом встановлено порушення п. б абз.6 пп.230.1.2 п.230 ст.230 ПК України, відповідно до якої платники податку розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (арк. спр.16-17, т.2).

Отже, контролюючий орган у 2024 році провів фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» у період з 15.11.2024 по 25.11.2024 і не встановив порушення ч.3, ч.4 ст.28 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідни, що використовуються в електронних сигаретах та пального", хоча Головному управлінню ДПС у м. Києві було відомо про анулювання 21.11.2024 ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614202200147 (термін дії з 14.04.2022 по 14.04.2024).

Відтак, суд критично оцінює встановлення Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області у період з 28.07.2025 по 15.08.2025 під час проведення документальної планової виїзної перевірки позивача про порушення ч.3, ч.4 ст.28 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідни, що використовуються в електронних сигаретах та пального", враховуючи вищевказане та наступне.

В Акті перевірки відповідач ствердив, що позивач отримав від ПП «Укрпалетсистем» згідно договору № 1006/09/23 від 26.09.2023 паливо дизельне EN 590 (код УКТ ЗЕД 2710194300) 21.11.2024 року в кількості 32500 л (на акцизний склад пересувний з номерними знаками НОМЕР_4 ) та 22.11.2024 в кількості 32500 л (на акцизний склад пересувний з номерними знаками ВХ1602ХF) з метою подальшої реалізації, відповідно до: видаткова накладна № ЦБ-31459 від 21.11.2024 року, ТТН № 210973 від 21.11.2024 року, акцизна накладна № 56571 від 21.11.2024 року; видаткова накладна № ЦБ-31685 від 22.11.2024 року, ТТН № 211770 від 22.11.2024, акцизна накладна № 62917 від 22.11.2024 року. Залишок пального в кількості 11500 л був перелитий з акцизного складу пересувного з номерними знаками ВХ1603ХF на напівпричіп-цистерну ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГІЯ» з номерними знаками НОМЕР_5 , де і зберігався до 03.12.2024 року. Акцизна накладна на перелив дизельного пального складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних під № 1 від 23.11.2024 року в кількості 11609,04 л. Дизельне пальне , отримане 22.11.2024 року від ПП «Укрпалетсистем» в кількості 32500 л на акцизний склад пересувний з номерними знаками ВХ1602XF було перелито на напівпричіп-цистерну ТОВ «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» з номерними знаками НОМЕР_6 , де і зберігалось до 04.12.2024 року. Акцизна накладна на перелив дизельного пального складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних під № 2 від 23.11.2024 року в кількості 32861,11 л.

Отже, позивач отримав пальне за правочином від 26.09.2023 року, а саме 21.11.2024 та 22.11.2024, що не свідчить про порушення, враховуючи, що він не міг знати 21.11.2024 та 22.11.2024 про розпорядження від 21.11.2024 за №158-р. При цьому, позивач вже через 2-а робочі, а саме 26.11.2024 подав Заяву на одержання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, яка зареєстрована податковим органом 26.11.2024 за №24557/АП, що свідчить про відсутність умислу платника податків.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Не дотримання цих правил та норм, є умисними діями особи, які визначають її вину у вчиненні податкового правопорушення, за умови доведення вказаного контролюючим органом. Підтвердженням вини особи також може бути вчинення нею триваючого та повторного правопорушення.

Суд звертає увагу, що позивач не заперечує факт відсутності ліцензії та не оскарження розпорядження від 21.11.2024 за №158-р, причину чого пояснив бажанням якнайшвидше отримати нову ліцензію після її скасування, яке відбулось фактично з формальної причини, а саме не знаходженням за місцем реєстрації: м. Хмельницький, коли господарська діяльність позивача проводиться за адресою: м. Київ, вул. Волинська, буд.65 (де проводилась фактична перевірка). Проміжок часу з 22.11.2024 по 02.12.2024 відповідач вважає порушенням, не встановивши дату (час) отримання розпорядження про анулювання ліцензії та не враховує подання позивачем заяви про отримання ліцензії 26.11.2024, час видачі якої не залежав від волевиявлення ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГІЯ», адже це вирішував контролюючий орган. Зазначених обставин контролюючим органом спростовано не було, а позивач отримав ліцензію від 03.12.2024, реєстраційний номер 990614202401178, термін дії: з 03.12.2024 по 03.12.2029 (арк. спр. 151, т.4), і не реалізовував пальне у цей період. При цьому суд критично оцінює твердження контролюючого органу в Акті перевірки, що під час перевірки підприємством не надано документів про передачу такого пального на відповідальне зберігання іншим суб`єктам господарювання , які мають право зберігати пальне, так як позивач не міг цього зробити, враховуючи встановлене судом, і це відповідно, також не підтверджує умисність дій позивача (не мав наміру уникнути відповідальності таким способом).

Отже, суд приходить до висновку про те, що у позивача за період з 22.11.2024 по 02.12.2024 була відсутня об`єктивна можливість дотриматися приписів податкового законодавства щодо отримання нової ліцензії за факту анулювання контролюючим органом попередньої ліцензії, розпорядженням від 21.11.2024 за №158-р з урахуванням вжитих платником достатніх заходів до усунення порушення.

Відповідно до п.112.1 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.112.2 ст.112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач частково довів позовні вимоги і не довів порушень контролюючого органу, який правомірно визначив податкові зобов`язання ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГІЯ» з ПДВ на суму 48932 гривень визначеного податковим повідомленням - рішенням від 18.12.2025 №29190/2201-0701, що підтверджено доказами перевіреними судом, тому позов задовольняється частково.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено 29068,80 грн судового збору за подання позовної заяви з вимогами майнового характеру, тому витрати в сумі 28104,54 грн слід присудити на його користь пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1- 3 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 5, 7 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації виключно стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Представник позивача подав підтверджуючі докази щодо надання правової допомоги, зокрема: Договір про надання правової допомоги № 0881 від 21.11.2024, додаткову угоду від 25.12.2025 до договору про надання правової допомоги № 0881 від 21.11.2024, акт здачі-приймання робіт №5 від 10.02.2026 з додатком, акт здачі-приймання робіт №6 від 10.02.2026 з додатком, акт здачі-приймання робіт №12 від 03.04.2026 з додатком, акт здачі-приймання робіт №13 від 03.04.2026 з додатком, платіжні інструкції (арк. спр. 183-196, т. 4).

При визначенні розрахунку суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу у цій адміністративній справі, суд вважає, що відшкодуванню підлягають 42500 (25500 + 17000) гривень. Зокрема, суд враховує участь адвоката у судових засіданнях в режимі відеоконференції на суму, виходячи з розрахунку: 6-ть засідань х 4250 грн. гонорар за 1-у год. = 25500 гривень та 17000 гривень за написання адвокатом позову з урахуванням аналізу, підготовки проекту та іншого вказаного адвокатом у заяві від 16.04.2025, що є співмірною сумою витрат на оплату послуг адвоката з урахуванням заперечень відповідача та встановленого судом.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» від 30.12.2025, задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 29189/2201-0701 від 18.12.2025, № 0/29199/09-01 від 18.12.2025.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 29190/2201-0701 від 18.12.2025 в частині основного платежу у сумі 73993,00 гривень, та штрафних санкцій у сумі 7400,00 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» судові витрати в розмірі 70604,54 (сімдесят тисяч шістсот чотири гривні п`ятдесят чотири копійки) гривень за рахунок асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 квітня 2026 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» (вул. Соборна, 57, офіс 43,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 35512202) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя А.І. Петричкович