Рішення № 136052595, 28.04.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2026 року м. Рівне№460/3786/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці від 11.02.2026 №UA204150/2026/000006/2; 2) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.02.2026 № UA204150/2026/000030. В обґрунтування заявленого позову зазначається, що позивачем на підставі Контракту № 29-07/25 від 29.07.2025 та Додаткової угоди № 1 від 17.11.2025 до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 29-07/25 від 29.07.2025 придбано товар «Гвинти самонарізні, з чорних металів: Шуруп; Торговельна марка: YUYAO MEIGISI; Виробник: YUYAO MEIGESI FASTENER CO. LTD; Країна виробництва: CN», вартістю 23503,24 USD. Товар ввезено на митну територію України. З метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України, позивачем 10/02/2026 до митного органу було подано митну декларацію № 26UA204150000557U9. Позивачем надано усі належні документи для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною контракту. Проте, відповідачем протиправно, в порушення норм ст. 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів контракт та, як наслідок, весь поданий перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. За наведеного, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права позивача. Просив позов задовольнити повністю, а також стягнути витрати на правову допомогу.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято картку відмови та рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість імпортованого товару було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості. Тому оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач подав відповідь на відзив в якій, на спростування тверджень відзиву, наводить тотожні змісту позову доводи та аргументи.

Позовна заява надійшла до суду 03.03.2026.

Ухвалою суду від 06.03.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 19.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

31.03.2026 представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 01.04.2026 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні.

Розглянувши заяви по суті, з`ясувавши обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як ФОП 22.02.2019; основний вид діяльності за КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.

Між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та Компанією UYAO MEIGESI FASTENER CO., LTD (продавець), 29.07.2025 укладено Контракт № 29-07/25.

Відповідно до п.1 Контракту № 29-07/25 від 29.07.2025, Продавець продає, а Покупець купує шурупи (в подальшому «Продукція») під торгівельною маркою «YUYAO MEIGESІ» в кількості, за цінами і на умовах, викладених в Додатках (Commercial Invoice), які є невід`ємною частиною цього Контракту. Виробником продукції є YUYAO FASTENER CO., LTD MEIGESI (Китай). Загальна сума Контракту становить 23582,40 доларів США. Валютою цього Контракту є Долар США. Кінцевим пунктом призначення Продукції є Україна.

За змістом п. 2.1 Контракту, Товар заявлено на комерційних умовах поставки FOB CN Zhapu, що вказується в проформах-інвойсі, відповідно до Інкомтермс-2010.

Як передбачено у п. 3. Контракту оплата Продукції здійснюється наступним чином: 15% від загальної суми контракту сплачує Покупець на умовах попередньої оплати за Товар до 20 серпня 2025р; 85% від загальної суми контракту сплачує Покупець за Товар перед доставкою товару до порту Гданськ. Оплата здійснюється шляком перерахування коштів на р/р Продавця. Всі платежі за цим Договором здійснюються в доларах США. Всі комісії банків Покупця, в тому числі банка-кореспондента, оплачує Покупець, комісії банку Продавця оплачує Продавець.

17.11.2025 між Компанією UYAO MEIGESI FASTENER CO., LTD (продавець) та ФОП ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту № 29-07/25 від 29.07.2025, в якому сторони вирішили уточнити п.1.1 Контракту № 29-07/25 від 29.07.2025 про те, що предметом договору є шурупи на загальну суму 23503,24 доларів США згідно комерційного інвойсу № ТСК/SMM2501А від 13.11.2025.

На виконання Контракту № 29-07/25 від 29.07.2025 та Додаткової годи № 1 від 17.11.2025, продавцем товару складено комерційний інвойс № ТСК/SMM2501А від 13.11.2025 на поставку шурупів загальною вартістю 23503,24 USD.

Перший платіж за товар здійснено в розмірі 15 % від вартості товару, зазначеній в рахунку-проформі та контракті, та становив 3537,36 USD, що стверджується копією банківського платіжного документу (платіжна інструкція), № 22JBKLP7 від 31.07.2025.

Другим платежем позивач доплатив до вартості товару в розмірі 85 %, зазначеній в рахунку-фактурі та додатковій угоді 19965,88 USD, що підтверджується копією банківських платіжних документів (платіжні інструкції) № 25JBKLPC від 08.12.2025.

Отже позивач двома банківськими переказами сплатив вказану в комерційному інвойсі суму в повному обсязі.

Перевезення товару здійснювалося на підставі Договору про транспортно-експедиторське обслуговування № 0108/25 від 01.08.2025; заявки на перевезення № 490762 від 12.11.2025, накладної ЦІМ/УМВС № 00817 від 05.02.2026; коносаменту (Bill of lading) № XM251100110 від 15.11.2025; супровідного документу Т1 № 26PL322080NS4KSYM2 від 23.01.2026.

За змістом заявки на перевезення № 490762 від 12.11.2025, товар перевозився контейнером місцем завантаження товару є місто Zhapu (Китай). Місцем розвантаження Гданськ, Польща. Місце доставки Рівне, Україна. Загальна сума витрат на перевезення за вказаною заявкою із розшифровкою по кожній позиції складає 162795,93грн.

Згідно рахунку-фактури № LS-4718376 від 09.02.2026 загальні витрати на перевезення із розшифровкою по кожній позиції склали 162795,93грн.

Довідкою № 4900762 від 09.02.2026 стверджуються загальні витрати на перевезення в сумі162795,93грн із розшифровкою по кожній позиції витрат.

Також вказано, що навантажувально-розвантажувальні роботи в порту прибуття включені в рахунок. Страхування вантажу не проводилося.

Згідно платіжної інструкції № 3328302906 від 12.02.2026, позивачем сплачені витрати на перевезення в повному обсязі.

З метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України, декларантом до митного органу 10.02.2026 подано митну декларацію № 26UA204150000557U9.

Відповідно до митної декларації № 26UA204150000557U9 задекларовано: Гвинти самонарізні, з чорних металів, розміром: 35х32 (Шуруп для гіпсокартону Phillips Bugle з головкою, гострим кінчиком, груба різьба, упаковка на вагу, сірий фосфатований) - 600тис.шт; 3.5х35 (Шуруп для гіпсокартону Phillips Bugle з головкою, гострим кінчиком, груба різьба, упаковка на вагу, сірий (фосфатований) - 603тис.шт; 3.5х41 (Шуруп для гіпсокартону Phillips Bugle з головкою, острим кінчиком, груба різьба, упаковка на вагу, сірий фосфатований) - 600тис.шт. із доповненням № 1 до МД № 26UA204150000557U9.

Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною договору, 23503,24 USD.

Декларантом розраховано митні платежі, розрахунок яких наведений в гр. 47 МД № 26UA204150000557U9: мито в розмірі 57907,13грн (код виду надходжень 020), ПДВ в розмірі 243209,95грн (код виду надходжень 028).

На виконання вимог статті 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару та її складових декларантом до МД № 26UA204150000557U9 надано наступні документи:

Контракт № 29-07/25 від 29.07.2025;

Додаткова угода № 1 від 17.11.2025 до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 29-07/25 від 29.07.2025;

експортна митна декларація країни-відправлення № 298120250000108247 від 14.11.2025;

рахунок-проформа (Proforma invoice) № SMM2501 від 29.07.2025;

рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № TCK/SMM2501A від 13.11.2025;

пакувальний лист (Packing list) б/н від 13.11.2025;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 29.07.2025;

банківський платіжний документ, що стосується товару № 22JBKLP7 від 31.07.2025;

банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 31.07.2025;

банківський платіжний документ, що стосується товару № 25JBKLPC від 08.12.2025;

банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 08.12.2025;

висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 03-2/2094 від 21.01.2026;

сертифікат про походження товару № 25C3302A6764/00125 від 04.12.2025;

накладна ЦІМ/УМВС № 00817 від 05.02.2026;

коносамент (Bill of lading) № XM251100110 від 15.11.2025;

супровідний документ Т1 № 26PL322080NS4KSYM2 від 23.01.2026;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS 4718376 від 09.02.2026;

Договір про перевезення № 0108/25 від 01.08.2025;

заявка на перевезення № 490762 від 12.11.2025;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 490762 від 09.02.2026.

За результатами розгляду декларації митний орган надіслав декларанту електронне повідомлення про те, що митна вартість товару, який ввозиться на територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні неточності:

1. В проформі інвойсі від 29.07.2025 № SMM2501 реквізити зовнішньо-економічного договору (контракту ) дописані від руки, що може свідчити про неналежне оформлення документа та не дає можливості однозначно ідентифікувати його як проформу.

2. Наданий документ під кодом 3014, що заявлений як «Прайс-лист» від 29.07.2025 № б/н, не містить всієї інформації, зокрема, відсутня ціна за одиницю товару по позиції 18, заявленій в інвойсі від 13.11.2025 № TCK/SMM2501A.

3. Наданий до митного оформлення прайс-лист датується 29.07.2025 та містить пропозицію, що дійсна на протязі 14 днів, що однозначно не дає можливість застосувати його до партії товару по інвойсу від 13.11.2025 TCK/SMM2501A.

4. В наданому Висновку про вартісні характеристики товару спеціалізованої експертної організації ДП «Держзовнішінформ» від 21.01.2026 №03-3/2094 наявне посилання на лист компанії YUYAO MEIGESI FASTENER CO. LTD від 19.01.2026 щодо цін на кріпильну продукцію, однак такий до митного оформлення не надано.

5. Відповідно до коносаменту від 15.11.2025 № XM251100110 портом прибуття є Gdansk, Poland. Згідно наданої залізничної накладної від 05.02.2026 № 00817 транспортування товарів залізничними шляхами здійснено за маршрутом Шебжешин-Хрубешов-Ізов-Клевань. При цьому до МД не надано транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України. Оскільки товар був заявлений на комерційних умовах поставки FOB Zhapu Китай, відповідальність та ризики переходять від Продавця до Покупця (Позивача) та виникають після завантаження товару на судно у місті Zhapu (Китай). Отже, витрати на транспортування, зокрема і по маршруту Гданськ (Польща) Щебжешин Poland, є відповідальністю Покупця (позивача).

З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки;

2) прайс-лист від 23.06.2025 №б/н, який можливо кореспондувати із даною поставкою товару;

3) банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати за надані транспортно-експедиційні послуги;

4) транспортні (перевізні) документи, що стосуються перевезення з порту розвантаження (Гданськ, PL) до місця завантаження товару на залізничний транспорт (Хрубешов, PL);

5) лист компанії YUYAO MEIGESI FASTENER CO. LTD від 19.01.2026 щодо цін на кріпильну продукцію;

6) відомості про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо.

Декларантом на письмову вимогу митного органу направлено лист від 10.02.2026, в якому зазначено, що надано всі документи відповідно до п.2 ст.53 МКУ, та висловлено прохання прийняти рішення без врахування термінів передбачених статтею 53 Митного Кодексу України.

Рівненська митниця не погодилась із заявленою декларантом митною вартістю товарів та 11.02.2026 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA204150/2026/000006/2, відповідно до якого визначену декларантом митну вартість товару у розмірі 23504,24 USD скориговано за 6 (резервним) методом.

У графі 33 спірного рішення митний орган зазначив, зокрема, що для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів, згідно рівнів митної вартості ЄАІС Держмитслужби: Товар № 1 за МД від 08.08.2025 № 25UA100330113263U7 1,93дол. США/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 43806,6189дол. США (22697,73кг * 1,93дол.США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1884854,2494грн (43806,6189дол. США * 43,0267грн/дол. США).

Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 12.02.2026 № 26UA204150000603U7 з врахуванням частини 7 статі 55 МКУ.

Сума додатково нарахованих митних платежів становить 188971,95грн. (за курсом НБУ на день випуску товару у вільний обіг).

Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини третьої статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнівів у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажом на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Так, наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Так, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

При цьому, позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.

Аналізуючи доводи митного органу про наявність, на його думку, неточностей, суд зазначає наступне.

Щодо того, що в проформі інвойсі від 29.07.2025 № SMM2501 реквізити зовнішньо-економічного договору (контракту) дописані від руки, що може свідчити про неналежне оформлення документа та не дає можливості однозначно ідентифікувати його як проформу.

Як встановлено судом, у вказаному документі, долученому до матеріалів справи, реквізити зовнішньо-економічного договору (контракту) дійсно дописані від руки.

Проте тут варто дослідити питання про те, що ж таке є проформа інвойс.

З даного приводу суд зауважує, що проформа-інвойс це документ, у якому зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись. Проформа-інвойс є попереднім документом, який надає інформацію про майбутню поставку товарів або надання послуг. Такий документ містить орієнтовні дані про товар, його кількість, ціну, умови поставки, тощо.

Стосовно інвойсу, то Митним кодексом України чи будь-яким іншим нормативно-правовим документом не встановлено вимог до такого документу як інвойс.

Інвойс - у міжнародній комерційній практиці це документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити.

Окрім того, наявність чи відсутність в рахунку-фактурі (інвойсі) певних відомостей (реквізитів) не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі дані.

Аналогічний правовий висновок з цього питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 821/829/18, від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17.

З огляду на викладене суд вважає, що наведення відповідачем у спірному рішенні неточностей у вигляді дописаних від руки реквізитів зовнішньо-економічного договору (контракту), як одну з підстав для коригування митної вартості товару, є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо прайс-листа від 29.07.2025 № б/н, який не містить всієї інформації, зокрема відсутня ціна за одиницю товару по позиції 18, заявленій в інвойсі від 13.11.2025 № TCK/SMM2501A та який дійсний протягом 14 днів.

Дослідженими судом доказами встановлено, що декларантом до митного оформлення було надано прайс-лист № б/н від 29.07.2025, який дійсним протягом 14 днів.

Тут варто зауважити, що вказаний прайс-лист цілком очевидно розповсюджується на товари в часових рамках, які зазначені у контракті № 29-07/25 від 29.07.2025.

Також слід зазначити, що прайс-лист не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Такий лист є довідником цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців і жодним нормативно-правовим актом не встановлено вимог щодо форми та змісту такого листа.

Отже відповідач не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару, тому зауваження відповідача з цього приводу є безпідставними.

Щодо висновку про вартісні характеристики товару спеціалізованої експертної організації ДП «Держзовнішінформ» від 21.01.2026 № 03-3/2094 в якому є посилання на лист компанії YUYAO MEIGESI FASTENER CO. LTD від 19.01.2026 щодо цін на кріпильну продукцію, однак такий до митного оформлення не надано.

Так, із вказаного висновку судом встановлено, що лист компанії YUYAO MEIGESI FASTENER CO., LTD від 19.01.2026 був наданий ДП «Держзовнішінформ» на запит останнього від 15.01.2026 № 113/10-Е. Вказане свідчить про те, що у декларанта і не могло бути такого листа, оскільки такий лист йому не надавався.

Разом з тим слід звернути увагу, що за з містом наведеного висновку ДП «Держзовнішінформ», контрактний рівень цін на продукцію в асортименті, що постачається за комерційним інвойсом № TCK/SMM2501A від 13.11.2025 до контракту № 29 -07/25 від 29.07.2025 між ФОП ОСОБА_1 та компанією YUYAO MEIGESI FASTENER CO., LTD на умовах поставки FOB Zhapu, Китай (ІНКОТЕРМС 2010), не суперечить поточним ціновим пропозиціям на подібну продукцію на ринку країни походження і відповідає цінам компанії-продавця YUYAO MEIGESI FASTENER CO., LTD.

З огляду на викладене, зауваження відповідача стосовно ненадання декларантом листа компанії YUYAO MEIGESI FASTENER CO. LTD від 19.01.2026, є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо зауважень митниці стосовно того, що згідно коносаменту від 15.11.2025 № XM251100110 портом прибуття є Gdansk, Poland. Згідно наданої залізничної накладної від 05.02.2026 № 00817 транспортування товарів залізничними шляхами здійснено за маршрутом Шебжешин-Хрубешов-Ізов-Клевань. При цьому до МД не надано транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України.

Так, матеріалами справи стверджується, що перевезення товару здійснювалося на підставі Договору про транспортно-експедиторське обслуговування № 0108/25 від 01.08.2025; заявки на перевезення № 490762 від 12.11.2025, накладної ЦІМ/УМВС № 00817 від 05.02.2026; коносаменту (Bill of lading) № XM251100110 від 15.11.2025; супровідного документу Т1 № 26PL322080NS4KSYM2 від 23.01.2026.

За змістом заявки на перевезення № 490762 від 12.11.2025, товар перевозився контейнером місцем завантаження товару є місто Zhapu (Китай). Місцем розвантаження Гданськ, Польща. Місце доставки Рівне, Україна. Загальна сума витрат на перевезення за вказаною заявкою із розшифровкою по кожній позиції складає 162795,93грн.

Згідно рахунку-фактури № LS-4718376 від 09.02.2026 загальні витрати на перевезення із розшифровкою по кожній позиції склали 162795,93грн.

Довідкою № 4900762 від 09.02.2026 стверджуються загальні витрати на перевезення в сумі162795,93грн із розшифровкою по кожній позиції витрат.

Також вказано, що навантажувально-розвантажувальні роботи в порту прибуття включені в рахунок. Страхування вантажу не проводилося.

Згідно платіжної інструкції № 3328302906 від 12.02.2026, позивачем сплачені витрати на перевезення в повному обсязі.

Отже, сторонами було досягнуто згоди, що вартість транспортування товару за всім маршрутом перевезення становитиме 162795,93грн.

Суд звертає увагу, що накладна ЦІМ/УМВС № 00817 від 05.02.2026; коносамент (Bill of lading) № XM251100110 від 15.11.2025; супровідний документ Т1 № 26PL322080NS4KSYM2 від 23.01.2026; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг № LS-4718376 від 09.02.2026; договір про перевезення № 0108/25 від 01.08.2025; заявка на перевезення № 490762 від 12.11.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 490762 від 09.02.2026 надавалися декларантом до МД №26UA204150000557U9.

При цьому нормами законодавства не встановлені обмеження щодо мінімальної чи максимальної вартості міжнародних вантажних перевезень. Тарифи на перевезення, вартість перевезення вантажу в цілому і вартість перевезення вантажу за окремими маршрутами, визначаються виключно перевізником.

В свою чергу позивач не має змоги впливати на визначення перевізником вартості перевезення вантажу за маршрутами, оскільки, формування собівартості перевезення вантажу - це виключна прерогатива перевізника, як суб`єкта господарювання, який формує таку собівартість з огляду на різноманітні економічні показники, такі як вартість паливно-мастильних матеріалів, вартість автомобільних шин, вартість технічного обслуговування пересувного складу, вартість трудовитрат тощо.

Таким чином, вартість послуг перевезення, є домовленістю сторін таких правовідносин (позивача та перевізника), які не можуть піддаватись аналізу, сумніву чи оцінці будь-яким суб`єктом, що не являється учасником таких відносин та, до компетенції якого такі дії не віднесені.

Суд наголошує, що до повноважень митного органу України не віднесено виконання функцій перевірки економічного обґрунтування вартості наданих послуг з перевезення вантажів як на митній території України, так і за її межами.

Отже, твердження митного органу в цій частині також є спростованими.

Щодо недодання банківського платіжного документа про сплату таких витрат, то такий документ не міг бути поданий з об`єктивних причин, оскільки на момент митного оформлення, поставка товару ще не була завершена та оплачена.

Разом з тим, копія платіжної інструкції № 3328302906 від 12.02.2026, яка підтверджує, що позивачем сплачені витрати на перевезення в повному обсязі, надана до матеріалів позовної заяви. При цьому, вказані витрати включені декларантом до митної вартості товарів, що не заперечується відповідачем, тому наведені зауваження митного органу є безпідставними.

Щодо того, що до митного оформлення надано платіжні інструкції від 31.07.2025 № 22JBKLP7, та від 08.12.2025 № 25JBKLPC, у яких зазначено лише реквізити контракту від 29.07.2025 № 29-07/25, і яку неможливо пов`язати з оцінюваним товаром, то суд звертає увагу, що контракт № 29-07/25 від 29.07.2025 укладений на поставку однієї партії товару, що підтверджується п. 1.2 контракту, в якому обумовлена загальна сума контракту, яка кореспондується з рахунком-проформою № SMM2501 від 29.07.2025, де зазначено вартість 23582,40USD та яка змінена в остаточному інвойсі рахунку-фактурі № TCK/SMM2501A від 13.11.2025 та в Додатковій угоді № 1 від 17.11.2025 до контракту № 29-07/25 від 29.07.2025.

Вказані документи також надавались відповідачу, що відображено у графі 44 митної декларації № 26UA204150000557U9 від 10.02.2026, а тому такі зауваження митниці судом до уваги не приймаються.

Щодо рахунку від 09.02.2026 № LS-4718376, в якому відсутні відомості про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо.

Так, мультимодальне перевезення - транспортування вантажів за одним договором, але виконане принаймні двома видами транспорту; перевізник несе відповідальність за все перевезення, навіть якщо це транспортування виконується різними видами транспорту. Перевізник при цьому не повинен володіти всіма видами транспорту і в практиці це неймовірно рідке явище. Таке перевезення часто виконується суб-перевізниками. Перевізник, що відповідає за все перевезення, називається мультимодальним транспортним оператором.

За наведеного можна дійти висновку, що до мультимодального перевезення можливо віднести будь-яку операцію з доставки вантажу, яка виходить за рамки використання автомобільного транспорту.

Судом на підставі змісту рахунку-фактури від 09.02.2026 № LS-4718376 встановлено, що у ньому зазначено найменування наступних послуг:

Міжнародне залізничне перевезення вантажу за межами державного кордону України Гданськ, Польща - Щебрешин, Польща - Ізов, Україна.

Морське перевезення вантажу за межами державного кордону України.

Експедиторська винагорода.

Транспортно-експедиторське обслуговування на території України.

Залізничне перевезення вантажу по території України.

Міжнародне залізничне перевезення вантажу по території України Ізов, Україна-Клевань, Україна.

Транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України.

Автотранспортні послуги на території України.

Отже вищезгаданий рахунок містить інформацію щодо вартості витрат, пов`язаних із здійсненням мультимодального перевезення, тож зауваження відповідача з даного питання є помилковими.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У відповідності до правил заповнення графи 20 декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296 (далі Наказ № 599), до зазначених в пункті 6) частини 2 статті 53 Митного кодексу України транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).

Наведений у Наказі № 599, перелік документів, що надаються декларантом для підтвердження витрат на транспортування, з огляду на застосовану для його конкретизації конструкцію «можуть належати», не є вичерпним.

Оскільки законодавством про державну митну справу не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, то надані відповідачу документи, що підтверджують вартість перевезення товару № 490762 від 09.02.2026, є належними та допустимими доказами розміру таких витрат.

Схожу правову позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 30.07.2024 у справі № 420/32440/23, від 15.10.2024 у справі № 520/6058/24, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Враховуючи вищезазначене, позивач належним чином підтвердив розмір понесених витрат на транспортування товару, з наданих як до митного органу, так і до суду, документів вбачається, який товар перевозився, за яким маршрутом, хто здійснював перевезення, вартість транспортних витрат заявлених декларантом для митного оформлення.

Отже, по суті незгода митниці із ціновим розрахунком транспортних витрат не може бути підставою для подальшого коригування митної вартості товару, а тому наведений аргумент митного органу відхиляється судом.

Підсумовуючи вищенаведене, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості, є безпідставними та необґрунтованими.

Положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Суд наголошує, що в ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України.

Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з наведеним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, від 27.02.2025 у справі № 300/784/24, які відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

На переконання суду, відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.

Отже, відповідно до наявних у справі доказів досліджених судом, відповідач взагалі не мав передбачених ч.3 ст.53 Митного кодексу України підстав для витребування у позивача додаткових документів.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З приводу застосування відповідачем у спірному випадку резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) та відсутності можливості послідовного використання методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів за статтями 59 і 60 Митного кодексу України, суд виходить із наступних аргументів та мотивів.

Як свідчить зміст гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, в ньому є посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України), із зазначенням відомостей митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваного товару, а саме інша митна декларація від 08.08.2025 № 25UA100330113263U7 - 1,93дол.США/кг (Вироби з різьбою -гвинти самонарізні. Умови поставки FOB Tianjin (Xingang).

Відповідачем надано суду від 08.08.2025 № 25UA100330113263U7, яка є тим самим джерелом інформації, який визначено в оскаржуваному рішенні.

При порівнянні інформації з МД від 08.08.2025 № 25UA100330113263U7, що слугувала у відповідача джерелом для коригування митної вартості товарів за МД № 26UA204150000557U9 від 10.02.2026, поданої декларантом, судом встановлено низку розбіжностей.

Так, проаналізувавши та порівнявши товар, зазначений у наданій для митного оформлення декларації № 26UA204150000557U9 від 10.02.2026, та товар № 1, зазначений в декларації № 25UA100330113263U7 від 08.08.2025, судом встановлено, що в наданій позивачем для митного оформлення декларації № 26UA204150000557U9 від 10.02.2026 вказано товар: «Гвинти самонарізні, з чорних металів: Шуруп для гіпсокартону Phillips Bugle, дрібна різьба з хрестовим наконечником, наконечник для свердління, упаковка оптом, сірий фосфатований; Торговельна марка: YUYAO MEIGISI; Виробник: YUYAO MEIGESI FASTENER CO. LTD; Країна виробництва: CN».

У митній же декларації № 25UA100330113263U7 від 08.08.2025 зазначено наступний товар № 1: «Вироби з різьбою - гвинти самонарізні: Саморіз для гіпсокартону, по металу, з потайною голівкою у вигляді горна з мілкою різьбою по всій довжині, двозаходні, шліц типу філіпс, загартовані, фосфат сірий 3.5*25 - 990тис. шт; Саморіз для гіпсокартону, по металу, з потайною голівкою у вигляді горна з мілкою різьбою по всій довжині, двозаходні, шліц типу філіпс, загартовані, фосфат сірий 3.5*35 - 800ти с. шт; Саморіз для гіпсокартону, по металу, з потайною голівкою у вигляді горна з мілкою різьбою по всій довжині, двозаходні, шліц типу філіпс, загартовані, фосфат сірий 3.5*45 - 176тис. шт; Саморіз для гіпсокартону, по дереву, з потайною голівкою у вигляді горна з крупною різьбою по всій довжині, шліц типу філіпс, загартовані, фосфат сірий 3.5*25 - 1005тис. шт; Саморіз для гіпсокартону, по дереву, з потайною голівкою у вигляді горна з крупною різьбою по всій довжині, шліц типу філіпс, загартовані, фосфат сірий 3.5*35 - 2000тис. шт; Саморіз для гіпсокартону, по дереву, з потайною голівкою у вигляд і горна з крупною різьбою по всій довжині, шліц типу філіпс, загартовані, фосфат сірий 3.5*41 - 800тис. шт; Саморіз для гіпсокартону, по дереву, з потайною голівкою у вигляді горна з крупною різьбою по всій довжині, шліц типу філіпс, загартовані, фосфат сірий 3.5*45 - 2000тис. шт; Саморіз для гіпсокартону, по дереву, з потайною голівкою у вигляді горна з крупною різьбою по всій довжині, шліц типу філіпс, загартовані, фосфат сірий 3.5*51 - 904тис. шт; Саморіз для гіпсокартону, по дереву, з потайною голівкою у вигляді горна з крупною різьбою по всій довжині, шліц типу філіпс, загартовані, фосфат сірий 3.5*55 1806тис. шт; Турбошуруп (гвинт самонарізний), цинк жовтий 7.5*52 - 45,6тис. шт; Турбошуруп (гвинт самонарізний), цинк жовтий 7.5*72 - 39,6тис. шт. Виробник: YUYAO MEIGESI FASTENER CO.,LTD. Країна виробництва: CN».

Так, товар позивача та товару № 1, який використано як джерело для підняття митної вартості в декларації № 25UA100330113263U7 від 08.08.2025, відрізняються за наступними критеріями:

вага нетто різна: позивач подав до митного оформлення 22697,73кг, а в декларації наданій відповідачем вага складає 19125,66кг (загальновідомим є те, що чим більше партія, тим вона менше коштує);

різні умови поставки: у позивача FOB CN Zhapu, а у джерела інформації - FOB CN Tianjin (Xingang));

різні види та призначення товару: у позивача лише шуруп для гіпсокартону, а у джерела інформації - саморіз для гіпсокартону, по дереву та турбошуруп (гвинт самонарізний));

різний вигляд товару: у позивача - з головкою, гострим кінчиком, груба різьба, а у джерела інформації - з потайною голівкою у вигляді горна з мілкою/ крупною різьбою по всій довжині, шліц типу філіпс, загартовані).

Таким чином, товар використаний відповідачем за МД № 25UA100330113263U7 від 08.08.2025 не схожий на товар, що був заявлений позивачем.

Також, якщо обчислити вартість за 1 кг цього товару № 1 з митної декларації № 25UA100330113263U7 від 08.08.2025, то виходить 0,92 за USD/кг, а не 1,93 USD/кг (графа 42 «ціна товару» ділиться на графу 38 «вага нетто»): 17573,50 : 19125,66 = 0,92. При цьому, вартість товару позивача підняли до рівня 1,93 долари за кілограм, зовсім не надаючи підстав такого підняття.

Слід зауважити, що відповідач не надав ані позивачу, ані суду математичних обрахунків коригування вартості, пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, з яких суд міг би встановити достовірність скоригованої митної вартості.

Окрім цього, товар позивача та товар, вказаний у митній декларації № 25UA100330113263U7 від 08.08.2025, переміщувалися різними видами транспорту всередині країни: товар позивача всередині країни переміщувався контейнером на залізничному вагоні (двосимвольний код «21» у графі 26 митної декларації), а товар, вказаний у митній декларації № 25UA100330113263U7 від 08.08.2025, - контейнером на вантажному автомобілі (двосимвольний код «31» у графі 26 митної декларації).

Варто також зауважити, що митне оформлення митної декларації № 25UA100330113263U7 від 08.08.2025, яка використана як джерело підняття митної вартості, здійснено з використанням резервного методу митної вартості (Код Митної вартості 6 графа 43 митної декларації), що свідчить про те, що суб`єктом господарювання самостійно скориговано митну вартість на товар до запропонованої митницею ціни за кілограм товару, що не відповідає ринковій ціні на товар в країні відправлення.

Більше того, МД № 25UA100330113263U7 від 08.08.2025 яка використана відповідачем як джерело інформації для підняття митної вартості, є декларацією після закінчення 90 денного терміну після такого імпорту. При тому, що відповідно до статті 5 пункту 1b Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року «Якщо ні імпортні товари, ні ідентичні або подібні імпортні товари не продаються в час увезення або приблизно в час увезення товарів, які оцінюються, митна вартість, яка в інших випадках підпадає під положення підпункту «a» пункту 1, ґрунтується на одиниці товару, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту як імпортні на найбільш ранню дату після імпорту товарів, які оцінюються, але до закінчення 90 днів після такого імпорту.».

Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі № 260/718/19 та від 27.04.2020 у справі № 140/804/19, від 28.04.2023 у справі № 200/9362/20-а, від 27.02.2025 у справі № 300/784/24 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що в ході розгляду справи відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення у спірних правовідносинах. Натомість, доводи позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що не відповідають встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні, як наслідок, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4174,18грн, що підтверджується копіями платіжних інструкції від 28.02.2026 № 3328302913 та № 3328302914.

З огляду на те, що позовну заяву задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4174,18грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то суд зауважує, що докази їх понесення станом на час вирішення цього спору, суду не надані. Водночас суд враховує, що представник позивача в позовній заяві зробив застереження про надання таких доказів у строк 5 днів з дня прийняття рішення суду за результатами розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, питання відшкодування позивачу витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу наразі не вирішується.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.02.2026 № UA204150/2026/000030 та рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 11.02.2026 № UA204150/2026/000006/2.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 4174,18грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 28 квітня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Т.О. Комшелюк