Рішення № 136051744, 28.04.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 рокусправа № 380/23648/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 04.06.2025 №621/03-16 по особовому рахунку № НОМЕР_1 ;

- зобов`язати відповідача призначити позивачці з 28.05.2025 пенсію державного службовця відповідно до п. 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII згідно довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Стрийською районною радою Львівської області від 15.05.2025 №03/06-18 та № 04/06-18 та здійснити виплату такої пенсії (з урахуванням виплачених сум).

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що за період з 01.08.2006 до 01.05.2020 отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», з 01.05.2020 отримує пенсію згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зважаючи на досягнення пенсійного віку та наявність необхідного загального стажу та стажу державної служби, 28.05.2025 звернулася із заявою про перехід на інший вид пенсії за віком відповідно до п.10, 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Стрийською районною радою Львівської області від 15.05.2025 № 03/06-18 та № 04/06-18. За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Запорізькій області (за принципом екстериторіальності) прийняло рішення про відмову у перерахунку пенсії № 621/03-16 від 04.06.2025 № 913040133257. Підставою для відмови слугувало те, що право на перехід на пенсію згідно із Законом України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати для осіб, яким вже призначалася пенсія за спеціальними законами, не передбачено діючим законодавством. Позивачка вважає відмову відповідача протиправною та вказує на дотримання усіх умов, передбачених п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», ч. 1 ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу». Крім того, зазначає про наявність підстав для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням довідок, виданих Стрийською районною радою Львівської області від 15.05.2025 №03/06-18 та № 04/06-18. З метою поновлення порушеного права, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою судді 08.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних документів процесуального характеру від нього на адресу суду не надходило. Про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення тексту ухвали в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».

Частиною 5 ст. 262 КАС України унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які покликається позивачка, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачка з 01.08.2006 до 01.05.2020 одержувала пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу».

З 01.05.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

28.05.2025 позивачка звернулася із заявою про перехід на інший вид пенсії, до якої додала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Стрийською районною радою Львівської області від 15.05.2025 № 03/06-18 та № 04/06-18.

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення визначено ГУ ПФУ в Запорізькій області.

За результатами розгляду заяви відповідач прийняв рішення від 04.06.2025 №621/03-16.

За змістом рішення «Розглянувши електронну пенсійну справу та документи, які були надані заявницею для перерахунку, встановлено, що ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.08.2006. З 01.05.2020 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як більш вигідніший вид пенсії. Отже право на перехід на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням наданих довідок про складові заробітної плати для осіб, яким вже призначалась пенсія за спеціальними законами, не передбачено діючим законодавством.

Таким чином, у разі переходу за матеріалами електронної пенсійної справи з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» розмір пенсії складатиме 5116,66 грн, що є меншим, ніж розмір пенсії станом на дату звернення за перерахунком.

З огляду на вищевказане, прийнято рішення відмовити в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за заявою від 28.05.2025 № 7831 в зв`язку з недоцільністю. Застосувати довідки про складові заробітної плати від 15.05.2025 №03/06-18, №04/06-18, виданих Стрийською районною радою Львівської області, немає законних підстав».

Вважаючи рішення про відмову у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» протиправним, позивачка пред`явила цей позов.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із прийняттям рішення про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця згідно з Законом України «Про державну службу».

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV унормовано порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 регулювалися Законом України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII).

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі Закон №889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема і порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV.

Також п. 1 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі порядок №622), аналогічно до положень ст. 90 Закону №889-VIII, визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058-IV.

Пунктом 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що Закон України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до п. 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статті 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями п. 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналогічні положення закріплені у порядку № 622.

За змістом п. 2 порядку № 622 згідно з пунктами 10 та 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ мають право особи, які на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, право на пенсію державного службовця за змістом ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ мали особи, які:

а) досягли певного віку;

б) мають передбачений законодавством страховий стаж;

в) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Суд установив, що позивачці вже призначалась пенсія за віком за нормами Закону № 3723-ХІІ, яку вона отримувала до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV (до 01.05.2020). Ця обставина підтверджена оскаржуваним рішенням та позивачкою у позовній заяві.

28.05.2025 позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою, у якій просила перевести її на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII, додавши довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Відповідач оскаржуваним рішенням у переведенні на пенсію відповідно до Закону №889-VIII відмовив з тих підстав, що пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» їй уже призначалась. Крім того зазначив, що у разі переходу з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» розмір пенсії становитиме 5116,66 грн, що є меншим, ніж розмір пенсії станом на дату звернення за перерахунком.

Отже, у цій справі ключовим є питання правозастосування норм пенсійного законодавства у контексті реалізації особою права на повернення до виду пенсійного забезпечення, який їй уже було призначено у минулому, зокрема - до пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», після переведення на інший вид пенсії - за нормами Закону № 1058-IV.

Суд зазначає, що порушене у справі питання правомірності повторного переведення особи на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» було предметом розгляду у Верховному Суді.

Під час розгляду справи № 140/5363/24 (постанова від 25.07.2025), взявши до уваги правову позицію, викладену у Рішенні Конституційного Суду України від 23.12.2022 №?3-р/2022 у справі №?3-132/2018 (5462/17), ухваленому за конституційною скаргою щодо перевірки на відповідність Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №? 889-VIII, Верховний Суд дійшов висновку, що чинне законодавство України не передбачає можливості повторного призначення пенсії державного службовця, яка вже була призначена раніше, а також не встановлює правового механізму її перерахунку у зв`язку зі зміною (збільшенням) складових заробітної плати. Визнання підпункту 1 пункту 2 розділу XI Закону №?889-VIII таким, що не відповідає Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року №?3-р/2022), не надає особі безпосереднього права на перерахунок пенсії без наявності відповідного законодавчого врегулювання механізму такого перерахунку. До моменту внесення Верховною Радою України відповідних змін, якими буде унормовано порядок реалізації цього права, вимоги про переведення особи на пенсію державного службовця та її перерахунок не можуть вважатися обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Така позиція в подальшому підтримана Верховним Судом у постанові від 10.09.2025 в справі №420/25000/24.

З урахуванням наведеного та враховуючи практику Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність правових умов для реалізації права на отримання пенсії державного службовця відповідно до норм Закону №889-VIII, оскільки такий не передбачає можливості повторного призначення або перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку із зміною складових заробітної плати після припинення державної служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивачки, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Судові витрати в силу приписів ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивачка ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057; ЄДРПОУ 20490012).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна