Ухвала суду № 136051706, 28.04.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/24330/25

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

28 квітня 2026 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., перевіривши виконання позивачем вимог ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 02.04.2018 по день фактичного розрахунку 13.11.2025;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь за час затримки розрахунку при звільненні з 02.04.2018 по день фактичного розрахунку 13.11.2025.

Ухвалою судді від 05.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у якому вказує, що індексацію грошового забезпечення позивачу виплачено ще 26.10.2023, на підтвердження чого долучає платіжну інструкцію.

Ухвалою суду від 16.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання ухвали суду від 16.04.2026 представник позивача подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій вказує, що основною передумовою, щоб вважати, що позивач дотримався строку звернення до суду необхідне з`ясування судом моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Суд першої інстанції зазначає, що згідно платіжної інструкції № 5090 від 26.10.2023 перераховано на банківський рахунок позивача грошові кошти на виконання рішення суду від 04.05.2023 у справі № 380/18038/21, і саме з цього моменту позивач, на думку суду, повинен був дізнатися про порушене право. 20.05.2025 представник позивача звернувся з адвокатським запитом до Військової частини НОМЕР_1 з метою з`ясування стану виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі № 380/18038/21 з наданням детальних помісячних розрахунків-нарахувань (із зазначенням видів та складових грошового забезпечення) та утримань, проведених на виконання судового рішення. Представник долучив довідку за банківськими реквізитами від 20.05.2020. ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) листом від 28.05.2025 № 09/3503-Вих. повідомив представника позивача про нараховану індексацію грошового забезпечення, додавши розрахунок нарахування індексації грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі № 380/18038/21. Отже, отримавши розрахунок нарахування індексації грошового забезпечення у позивача існували правомірні очікування, що відбудеться виплата індексації грошового забезпечення, і позивач в аналогічний спосіб буде повідомлений про виплату. Натомість відповідач наполягає, що згідно платіжної інструкції № 5090 від 26.10.2023 перераховано на банківський рахунок позивача грошові кошти на виконання рішення суду від 04.05.2023 у справі № 380/18038/21. Відповідно до платіжної інструкції № 5090 від 26.10.2023, яку долучає представник відповідача до клопотання про залишення без розгляду, Військова частина НОМЕР_1 здійснила зарахування коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 у сумі 43 910,44 грн. При цьому жодних дій щодо повідомлення ОСОБА_1 про виплату індексації грошового забезпечення Військова частина НОМЕР_1 не вчиняла, як того вимагає стаття 110 Кодексу Законів про працю України. Просить суд врахувати той факт, що представник позивача сконтактувавшись з ОСОБА_1 , з`ясував, що з 15.06.2022 останній перебував за межами України, що підтверджується відповідною відміткою у закордонному паспорті. У зв`язку з перебуванням за межами України позивач не користувався мобільними чи онлайн додатками банку та був позбавлений можливості здійснювати операції або перевіряти стан рахунків через електронні сервіси банку. Отже об`єктивної можливості дізнатися про факт здійснення виплати на виконання рішення суду у ОСОБА_1 не було. Вказане підтверджується тим, що у зв`язку з некористуванням ОСОБА_1 послуг АТ КБ «Приватбанк» 11.12.2024 відбулося закриття рахунку за № НОМЕР_2 , що підтверджується відповідною довідкою від 18.03.2026. Лише після відкриття нового карткового рахунку № НОМЕР_3 Військова частина НОМЕР_1 здійснила 13.11.2025 перерахунок коштів з рахунку № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_3 на суму 43 896,82 грн, та саме з цього моменту ОСОБА_1 дізнався про виплачену індексацію грошового забезпечення та у місячний строк з дня відповідної виплати звернувся до суду з позовом про нарахування та виплату середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Відповідно до положень статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятої статті 122 КАС України.

За змістом положень статті 122 КАС України цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З цього приводу суд хоче наголосити про необхідність чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Щодо моменту, коли позивач мав дізнатися про порушення своїх прав, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17 сформувала висновки, що застосовні до цієї справи. За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.

Таким чином, настання відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, пов`язане з наявністю таких юридично значимих обставин, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

З урахуванням викладеного, з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні особа - колишній публічний службовець може звернутися в місячний строк з моменту фактичного розрахунку у повному обсязі.

Відповідний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31.03.2026 у справі №440/13899/24.

До матеріалів справи відповідачем долучено копію платіжної інструкції від 26.10.2023 №5090 про перерахування ОСОБА_1 43 910,44 грн. У призначенні платежу зазначено «Індексаці. Грош. За-ння. ОСОБА_1 зг.ріш.Львів.окр.адм.суд.сп№380/18038/21 від 04.05.2023».

Отже, саме з моменту отримання цього платежу у позивача розпочався місячний строк для звернення до суду із позовом про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Однак, до суду із цим позовом позивач звернувся 12.12.2025, тобто із пропуском встановленого КАС України місячного строку звернення до суду.

Проаналізувавши наведені представником позивача доводи щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд вказує, що підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).

Враховуючи викладене, лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення із позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Тобто, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Однак, наведені представником позивача обставини носять суб`єктивний характер, таким не наведено умов, що унеможливлювали доступ позивача до його банківського додатку.

Отримання листа відповідача у відповідь на заяву представника позивача не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.

Суд враховує, що представник позивача звернувся до відповідача із заявою про виконання рішення зі спливом більше ніж двох років після набрання таким рішенням законної сили та його фактичного виконання відповідачем. Натомість, жодних обставин, які перешкоджали зверненню до відповідача у більш ранній строк позивачем не наведено, такі дії зумовлені його триваючою пасивною поведінкою.

Отже, з матеріалів справи не вбачається обставин, які б непереборно перешкоджали позивачу вчасно звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, якщо позивач вважає їх порушеними.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Зважаючи на вищенаведене, суд доходить висновку про залишення без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.

СуддяСидор Наталія Теодозіївна