Рішення № 136050652, 27.04.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2026 року м. Ужгород№ 260/6820/25 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ, яким просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Гаринець О.І. про накладення штрафу від 12.08.2025 р. у розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні № 77932648.

Позовна заява мотивована тим, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ від 12.08.2025 р. накладено штраф у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду без поважних причин. В той же час, позивач зазначає, що після набрання рішенням суду у справі № 60/7004/24 законної сили, Головним управлінням вказане рішення неможливо виконати, оскільки, ОСОБА_1 знято з обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області як отримувача пенсійних виплат з 01.11.2024 р. у зв`язку з виїздом стягувача на постійне місце проживання в Угорщину.

Представник позивача зазначає, що згідно пункту 2-1 частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV виплата пенсії припиняється за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном.

Разом з тим, представник позивача наголошує, що оскільки стягувач не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області, здійснення перерахунку можливе лише після поновлення виплати пенсії за заявою стягувача. Таким чином, існують об`єктивні обставини, які ускладнюють або роблять виконання рішення суду у справі № 260/7004/24 неможливим.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 24 грудня 2024 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/7004/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 17.11.1981 р. по 01.02.1987 р. в Ужгородському СТО ВАЗа, з 20.08.2018 р. та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 17.11.1981 р. по 01.02.1987 р. в Ужгородському СТО ВАЗА, та провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням зазначеного стажу та раніше виплачених сум, з 20.08.2018 р.

30.04.2025 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Міснік Н.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77932648 з примусового виконання виконавчого листа № 260/7004/24, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 31.03.2025 р.

Постановою надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області строк 10 робочих днів для виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/7004/24.

Листом від 07.05.2025 р. № 0700-0401-5/26226 позивач повідомив відповідача, що стягувачем, ОСОБА_1 , було подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зняття з обліку як отримувача пенсійних виплат з 01.11.2024 р. у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання в Угорщину та надано всі відповідні документи визначені пунктом 2.25 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1. З огляду на вищезазначене, просять рішення Закарпатського адміністративного суду від 24.12.2024 р. № 260/7004/24 вважати як таким, що неможливо виконати, оскільки особовий рахунок пенсіонера закрито.

12 серпня 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Гаринець О.І. прийнято постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії. Зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу від 12 серпня 2025 року у виконавчому провадженні № 77932648, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами 2, 4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Частинами 2 та 3 статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частинами 2, 4 статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені в Законі України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ).

Згідно із приписами статті 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт перший частини першої); виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п`ята); за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Стаття 63 Закону № 1404-VІІІ визначає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, а саме, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (частина перша цієї статті); у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга цієї статті); виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (частина третя цієї статті).

Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону № 1404-VІІІ).

Виходячи із зазначених вище норм Закону № 1404-VІІІ, підставою для накладення на боржника штрафу є встановлення державним виконавцем факту невиконання без поважних причин боржником рішення, яким його зобов`язано особисто вчинити певні дії.

У розглядуваній справі судом встановлено, що в ході здійснення виконавчого провадження старшим державним виконавцем на адресу боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надіслано постанову про накладення штрафу від 12.08.2025 р. у виконавчому провадженні № 77932648. Відповідно до даної постанови, на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн за невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/7004/24 без поважних причин.

Листом від 07.05.2025 р. № 0700-0401-5/26226 Головне управління повідомляло відповідача про неможливість виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 р. по справі № 260/7004/24, оскільки, ОСОБА_1 знято з обліку Головного управління як отримувача пенсійних виплат з 01.11.2024 р. у зв`язку з виїздом стягувача на постійне місце проживання в Угорщину.

Спірна постанова відповідача від 12.08.2025 р. у виконавчому провадженні № 77932648винесена державним виконавцем у зв`язку з тим, що не підтверджено виконання судового рішення у справі № 260/7004/24.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові відповідача на відповідність критеріям, наведеним у частині другій статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом статті 18 Закону №1404-VІІІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Умовами для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є: невиконання ним виконавчого документа (судового рішення); відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення).

Отже, лише невиконання боржником рішення суду і саме без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження».

На час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено, по-перше, факт невиконання боржником судового рішення і, по-друге, відсутність поважних причин невиконання. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це об`єктивно перешкодило виконати судове рішення.

Поважними, в розумінні норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 23.10.2024 р. подав заяву до Головного управління Пенсійного фонду України про зняття з обліку як отримувача пенсійних виплат з 01.11.2024 р. у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання в Угорщину та надано всі відповідні документи визначені пунктом 2.25 Порядку № 22-1. Разом з тим, в заяві позивач особисто вказав, що у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон відмовляється від виплати пенсії за останні 6 місяців.

Відповідно до довідки Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 24.10.2024 р. № 0700-0501-8/65270, яка видана ОСОБА_1 , останнього знято з обліку з 01.11.2024 р. у зв`язку з постійним місцем проживання в Угорщину. Пенсію виплачено по 31.10.2024 р.

14.03.2025 р. на адресу Головного управління надійшов лист Пенсійного фонду України щодо опрацювання запиту Головної Дирекції державного пенсійного страхування Урядової установи м. Будапешта про надання необхідної інформації для розгляду заяви оформлення пенсії, зокрема, ОСОБА_1 .

Враховуючи вищенаведене, оскільки стягувач не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області, особовий рахунок пенсіонера закрито, здійснення перерахунку можливе лише після поновлення виплати пенсії за заявою стягувача.

Таким чином, існують об`єктивні обставини, які ускладнюють або роблять виконання рішення суду у справі № 260/7004/24 неможливим.

3 аналізу статей 63, 75 Закону № 1404-VIII слідує, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин.

Поважними в розумінні наведених норм даного Закону можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів факту невиконання боржником (відповідачем) рішення суду від 24.12.2024 р. у справі № 260/7004/24 без поважних причин, а також відсутній умисел на невиконання рішення суду.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів вчинення державним виконавцем дій для з`ясування обставин виконання/невиконання боржником рішення суду, яке підлягає виконанню. Відсутні і докази того, що державний виконавець надсилав боржнику повторну вимогу про виконання рішення суду, а також відсутні дані щодо того чому відповідач дійшов висновку про те, що рішення суду не виконується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області без поважних причин.

Отже, суд констатує, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови належним чином не дослідив поважності причин такого невиконання рішення суду в повному обсязі, тобто належним чином не скористався законодавчо закріпленими повноваженнями.

При цьому, суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду в межах цієї адміністративної справи відзив на позовну заяву та належних доказів для доведення правомірності спірної постанови від 12.08.2025 р.

На підставі встановлених у справі обставин суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваної постанови від 12.08.2025 р. у виконавчому провадженні № 77932648, а виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 р. у справі № 260/7004/24 неможливе з об`єктивних причин, які не залежать від волевиявлення боржника в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що наявні підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з врахуванням законодавчих норм, що регулюють відповідальність боржника за невиконання рішення суду та встановлених судом обставин справи суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах без належної перевірки здійснених дій пенсійним органом на виконання рішення суду за виконавчим листом № 260/7004/24 у державного виконавця були відсутні підстави для накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області штрафу. З огляду на що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відповідно до частини 2 статті 139 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст. 9, 14, 90, 134, 139, 242-246, 271, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Гаринець О.І. (код ЄДРПОУ - 43316386) про накладення штрафу від 12 серпня 2025 року у розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні № 77932648.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 та 287 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк