Рішення № 136050270, 28.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року Справа№200/1893/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області

про визнання протиправними дій та стягнення сум утриманого податку

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 одночасної компенсації суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 48806,26 гривень, утриманого із суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 (включно) нарахованої та виплаченої відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за № 200/3742/25;

- зобов`язання нарахувати та виплатити відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 48806,26 гривень, утриманого із суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 (включно) нарахованої та виплаченої відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за № 200/3742/25;

- визнання протиправними дій щодо надмірно утриманого розміру військового збору у розмірі - 9490,11 гривень, утриманого із суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 (включно) нарахованої та виплаченої відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за № 200/3742/25;

- зобов`язання нарахувати та виплатити надмірно утриманий розмір військового збору у розмірі - 9490,11 гривень, утриманого із суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 (включно) нарахованої та виплаченої відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за № 200/3742/25;

- визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 (включно) нарахованої та виплаченої відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за № 200/3742/25, згідно Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 за весь час затримки виплати за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати 12.12.2025 у розмірі - 271145,91 гривень;

- зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 (включно) нарахованої та виплаченої відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за № 200/3742/25, згідно Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 за весь час затримки виплати за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати 12.12.2025 у розмірі 271145,91 гривень.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що проходив службу у 3-му Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області з 01.06.2013 року по 27.02.2023 року.

Зазначає, що внаслідок порушення відповідачем прав позивача, що стосувались його індексації грошового забезпечення, останній звернувся до суду за поновленням порушених прав.

Відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 200/3742/25 було перераховано та сплачено позивачу індексацію грошового забезпечення 12.12.2025 року у сумі 208 782,35 грн.

З перерахованої до сплати індексації відповідачем фактично сплачено позивачу 127396,70 грн. самої індексації, утримано та перераховано до бюджету 8272,44 грн. військового збору, утримано та перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб 29781,02 грн.

Вважає протиправними дії відповідача по утриманню з належних позивачеві сум на виконання рішення у справі № 200/3742/25 військового збору разом з податком на доходи з фізичних осіб та бездіяльність щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження).

Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідач 15.04.2026 року надав письмовий відзив. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач на момент прийняття рішення судом у справі № 200/3742/25 не проходив службу цивільного захисту та не отримував грошове забезпечення. Звільнившись, позивач втратив право на грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб згідно Постанови № 44.

Щодо недоотриманої на виконання рішення у справі № 200/3742/25 індексації грошового забезпечення у вигляді утриманого військового збору у розмірі 9490,11 грн. зазначає, що Податковий кодекс України встановлює виключний перелік випадків коли окремі категорії громадян можуть бути повністю звільнені від сплати військового збору.

Відповідно до положення підпункту 1.4. пункту 161 Підрозділу 10 Розділу XX ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту.

Ставка збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту(особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПК України), становить 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту.

Згідно з вимогами законодавства за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) військового збору до податкових агентів застосовується фінансова відповідальність (у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені) та адміністративна відповідальність.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені для податку на доходи фізичних осіб.

Вказує, що ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту відповідно до Кодексу цивільного захисту України та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593.

Зазначає, що особи рядового та начальницького складу служби цивільного захисту сплачують податок військовий збір на загальних підставах, виплата утриманого військового збору у розмірі 9490,11 грн. позивачу призведе до безпідставних витрат коштів державного бюджету України.

Щодо зобов`язання 3 ДПРЗ нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 зазначає про відсутність коштів на проведення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати забороняють здійснювати їх нарахування з огляду на норми статті 23 Бюджетного кодексу України щодо заборони здійснення бюджетних зобов`язань та платежів з бюджету за відсутністю бюджетного призначення, встановленого Законом України про Державний бюджет на відповідний період.

З зазначених причин просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 .

Представником позивача 15.04.2026 року надано відповідь на відзив, в якій наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно з паспортними даними позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач проходив службу цивільного захисту у 3-му Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області з 01.06.2013 року по 27.02.2023 року, про що свідчить довідка відповідача про виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за вказаний період.

Внаслідок порушення відповідачем прав позивача, що стосувались його індексації грошового забезпечення, останній звернувся до суду за поновленням порушених прав.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі 200/3742/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково.

Визнано протиправною протиправними дії 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язано 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію його грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Визнано протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період, з 01.03.2018 по 31.03.2022 включно, відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язано 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 3779,96 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 31.03.2022 включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням висновків суду у цій справі.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі №200/3742/25 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 200/3742/25 залишено без змін.

Відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 200/3742/25 12.12.2025 року було перераховано позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 208782,35 грн., що підтверджено роздруківкою з мобільного додатку банку.

Відповідачем при виконання вказаного рішення суду утримано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

27.12.2026 року представником позивача до відповідача скерований адвокатський запит від 27.02.2026 за № 2, відповідно до якого, запитується інформація та копії документів щодо розрахунку належної ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 200/3742/25 та щодо нарахування компенсації сум податку з доходів фізичних осіб та сум утриманого військового збору.

Листом від 13.03.2026 за № 50 0003-15/50 0003 відповідач повідомив таке:

по-перше, направляємо Вам деталізований розрахунок належної ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі № 200/3742/25;

- по-друге, розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно) на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі № 200/3742/25 було здійснено у відповідності до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахування висновків викладених у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі № 200/3742/25, а щодо «Методики помісячного розрахунку» зазначаємо, що вищезазначений Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, тобто фактично Ваш адвокатський запит в цій частині стосується надання роз`яснень положень законодавства;

- по-третє, визначена сума індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі № 200/3742/25 - міститься в Додатку до цього листа;

- по-четверте, направляємо Вам деталізований розрахунок належної ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі № 200/3742/25 за період з 01 березня 2018 року до 31 березня 2022 року із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- по-п`яте, в розрізі виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі № 200/3742/25 на відповідача по справі, як податкового агента, законом покладено обов`язок утримати відповідні суми податків та зборів; вищезазначеним рішенням не вирішувалось питання застосування / не застосування положень Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, оскільки в контексті справи № 200/3742/25 право на захист (виплата/не виплата грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб) є самостійним суб`єктивним правом, яке з`являється у власника права лише в момент їх порушення або оспорювання;

- по-шосте, вимога щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 - 31.03.2022 (включно) компенсації сум податку з доходів фізичних осіб - не відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- по-сьоме, інформація щодо ставки військового збору, яка застосовувалась при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 (включно) під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі № 200/3742/25 міститься в Додатку до цього листа.

Відповідно до додатку №1 до зазначено листа (розрахунок виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2015 року по березень 2022 року згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі № 200/3742/25) вбачається, що нарахована індексація становить 85 927,87 грн.; нарахована індексація-різниця становить 185 218,04 грн.; разом нарахована індексація - 271 145,91 грн., потреба фінансування КЕКВ 2800 271 145,91 грн., утримано військовий збір 5% - 13 557,30 грн., утримано ПДФО 18% - 48 806,26 грн., до виплати 208 782,35 грн.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо утримання сум податку на доходи з фізичних осіб та військового збору з донарахованої на виконання рішення суду у справі № 200/3742/25 індексації грошового забезпечення, а також відмови у компенсації втрати частини доходів на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 суд виходить з такого.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ.

Відповідно до ст.1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст.2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 року затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44).

Згідно з п. 2 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Приписами пунктів 3-5 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядовою і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Таким чином, відповідач при виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі 200/3742/25 був зобов`язаний здійснити компенсацію позивачу податку на доходи фізичних осіб.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Кодексом.

Відповідно до підпункту 16-1 пункту 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції, чинній до внесення до нього змін згідно Закону України № 4015-IX від 10.10.2024, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту відповідно до Кодексу цивільного захисту України та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593.

Згідно з приписами статті 101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та особливий період.

Відповідно п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Таким чином, служба цивільного захисту не є військовою службою.

В свою чергу, відповідно до підпункту 16-1 пункту 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції, чинній після внесення до нього змін згідно Закону України № 4015-IX від 10.10.2024 (набрання чинності з 01.12.2024), тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є: 1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу; 2) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп; 3) платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів).

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Об`єктом оподаткування збором є: 1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу; 2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; 3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 292 цього Кодексу.

Ставка збору становить: 1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту; 2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць; 3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 цього Кодексу; 4) для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).

Починаючи з 1 січня року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX», ставка збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту.

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Поряд з цим, суд зауважує, що згідно з приписами пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації з посиланням на те, що виплата відбулась на виконання рішення суду після звільнення позивача, отже такий дохід не пов`язаний з виконанням ним обов`язків несення служби, суд вважає безпідставними, оскільки несвоєчасна виплата належних позивачеві коштів сталась з вини відповідача, що встановлено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі 200/3742/25.

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання, суд вважає, що нарахування та виплата позивачу сум індексації грошового забезпечення має бути проведена відповідачем із відрахуванням 1,5% військового збору та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Як зазначено вище, сума утриманого відповідачем військового збору становить 13557,30 грн. (271145,91 грн. х 5%).

Отже, відповідач безпідставно та надмірно утримав зайві 3,5% військового збору (5% замість 1,5%) з виплаченої суми індексації грошового забезпечення позивача, оскільки позивач звільнився до 01.12.2024, що становить 9 490,11 грн. (13 557,30 грн. / 5 х 3,5).

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії відповідача щодо не проведення ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з індексації грошового забезпечення та утримання 5% військового збору з індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі 200/3742/25 є протиправними.

Як наслідок, наявні підстави для зобов`язання відповідача провести грошову компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 , який утримано з індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі 200/3742/25.

Стосовно вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 (включно) нарахованої та виплаченої відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за № 200/3742/25 суд зазначає таке.

Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 200/3742/25 відповідачем 12.12.2025 року виплачено позивачу на його картковий рахунок нараховану суму індексації грошового забезпечення в розмірі 208782,35 грн.

Відповідно до статі 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159), положення якого фактично відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.

Основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (в тому числі, за рішенням суду). При цьому виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися саме в день виплати основної суми доходу. Отже, не обов`язкове подання окремого позову.

Аналогічна правова позиція зазначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 24.10.2024 року у справі «Шемет проти України» (Заява № 17019/15), яким встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Системний аналіз вищенаведених норм, за позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 15.10.2020 року у справі № 240/11882/19 дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до чинного законодавства.

Також у справі № 240/11882/19 Верховний Суд зауважив, що використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Аналогічний висновок був зазначений у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21.

Відтак, застосовуючи цей висновок Верховного Суду, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 у зв`язку з бездіяльністю уповноваженого органу щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання уповноваженого органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Враховуючи викладені вище висновки Верховного Суду та встановлені судом у справі обставини, суд доходить висновку, що наведені позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню, проте не у спосіб, визначений позивачем, а саме: у розмірі 271145,91 гривень, оскільки нарахування компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати належить до дискреції роботодавця.

Частиною другою статті 6 КАС передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція)та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та № 71378/10) ЄСПЛ вказав, що якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя: наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі положень ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (85004, Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, буд. 54-А, код ЄДРПОУ 38242758) про визнання протиправною бездіяльності, протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 одночасної компенсації суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 48806,26 гривень, утриманого із суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 (включно) нарахованої та виплаченої відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за № 200/3742/25.

Зобов`язати 3-й Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 48806,26 гривень, утриманого із суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 (включно) нарахованої та виплаченої відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за № 200/3742/25.

Визнати протиправними дії 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо надмірно утриманого розміру військового збору у розмірі - 9490,11 гривень, утриманого із суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 (включно) нарахованої та виплаченої відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за № 200/3742/25.

Зобов`язати 3-й Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надмірно утриманий розмір військового збору у розмірі - 9490,11 гривень, утриманого із суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 (включно) нарахованої та виплаченої відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за № 200/3742/25.

Визнати протиправною бездіяльність 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 (включно) нарахованої та виплаченої відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за № 200/3742/25, згідно Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 за весь час затримки виплати за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати 12.12.2025 року.

Зобов`язати 3-й Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.03.2022 (включно) нарахованої та виплаченої відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за № 200/3742/25, згідно Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 за весь час затримки виплати за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати 12.12.2025 року.

Стягнути з 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38242758) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з судового збору у розмірі 2169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) гривень 17 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 28 квітня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Л.Б. Голубова