Рішення № 136050252, 28.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року Справа№200/10010/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач) та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 07.08.2018. Для обчислення розміру його пенсії при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2017 рр., в розмірі 5377,90 гривень. Позивач зауважив, що листом від 21.11.2025 року відповідач повідомив, що відповідно до його трудової книжки не зараховано до пільгового стажу період роботи з 01.07.2020 по 21.03.2022 в пільговому обчислені з розрахунку один рік за два. Позивач також зазначив, що через свого представника звернувся до відповідача з проханням повідомити інформацію про те, чи проведено йому перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених Постановою КМУ №124, Постановою КМУ №251, Постановою КМУ №127, Постановою КМУ №118, Постановою КМУ №168, Постановою КМУ №185 та Постановою КМУ №209, а також з вимогою усунути порушення законодавства та провести належний перерахунок пенсії Позивача з 01.03.2019, з 01.05.2020, 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 у тому випадку, якщо зазначений перерахунок проведено не було. За результатами розгляду звернення позивача відповідач надіслав листа від 21.11.2025 року, в якому повідомив, що оскільки розмір пенсії позивача було розраховано із застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки (5377,90 грн), то проводити йому автоматизовані перерахунки пенсії з 01.03.2019 та з 01.05.2020, відповідно до Постанов КМУ №124 та №251, із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, збільшеної на коефіцієнти підвищення (4404,35 грн та 4888,83 грн), немає підстав. Поряд з цим, відповідач зазначив у листі, що з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 позивачу були проведені перерахунки пенсії відповідно до постанов КМУ про проведення індексації пенсій із застосуванням заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, збільшеної на відповідні коефіцієнти 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115. Позивач вважає, що відповідач починаючи з 01.03.2019 протиправно не проводив перерахунок йому пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії Позивача за 2016-2017 роки у розмірі 5377,90 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,17, установлений Постановою КМУ №124, починаючи з 01.03.2019, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11, установлений Постановою КМУ №251, починаючи з 01.05.2020, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11, установлений Постановою КМУ №127, починаючи з 01.03.2021, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14, установлений Постановою КМУ №118, починаючи з 01.03.2022, у розмірі 1,197, установлений Постановою КМУ № 168, починаючи з 01.03.2023, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796, установлений Постановою КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024 та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115, установлений Постановою КМУ № 209, починаючи з 01.03.2025, а на його заяву відмовився провести такий перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії. При цьому до спірних правовідносин відповідач протиправно не застосував частину другу статті 42 Закону № 1058-IV, пункти 1-4, 7 Порядку № 124, пункт 2 Постанови №124, пункт 1 Постанови КМУ № 251, пункт 1 Постанови №127, пункт 1 Постанови №118, пункт 1 Постанови КМУ № 168, пункт 1 Постанови №185 та пункт 1 Постанови №209.

Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив наступне, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, оскільки про так зване порушення своїх прав, він дізнався ще у 2022 році, проте до органів Пенсійного фонду України звернувся більше, ніж через три роки, тобто 18.12.2025. Відповідач зауважив, що позивач ще у 2022 році був обізнаний про розгляд його заяви від 12.09.2022 та мав достатньо часу для використання свого права, передбаченого п. 4.9. Порядку №22-1, для звернення до суду із позовними вимогами до територіального управління. Таким чином заявлені вимоги, які стосуються визнання бездіяльності відповідача щодо визнання протиправною бездіяльність щодо незарахування при призначенні пенсії за віком позивачу до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2020 по 21.03.2022 року в страховому обчислені з розрахунку один рік за два, виходять за межі шестимісячного строку звернення до суду, враховуючи, що даний позов позивач подав лише 18.12.2025. Аргументованих доводів про поважність причини пропуску строку звернення до суду з 2022 року позивач не надав. Відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (дислокація м. Авдіївка) та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- IV з 07.08.2018. В свою чергу, 12.09.2022 позивач звернувся через сервісний центр № 15 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії №4084 відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058. Згідно вищезазначеної заяви по пенсійній справі позивача Головними управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058 та до страхового стажу зараховано період роботи з 01.07.2020 по 31.07.2022 згідно даних персоніфікованого обліку. До пільгового стажу за списком № 1 даний період не зараховано, у зв`язку з відсутністю акта зустрічної перевірки на дату проведення перерахунку. До заяви про перерахунок позивач надав довідку №05-1/20/477 від 25.08.2022, видану ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», яка підлягає перевірці. Згідно відомостей зазначених у довідці встановлено, що позивач працював з 01.07.2020 по 21.03.2022 за професією електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, що передбачена Списком №1. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області довідку №05-1/20/477 від 25.08.2022 направлено на перевірку. В свою чергу - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області має право здійснювати перевірку лише тих суб`єктів господарювання, місцем провадження господарської діяльності яких є Донецька область. Юридичною адресою ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» є вул. Ясюковича Ігнатія, б.1 каб.22, м. Кам`янське Дніпропетровська обл., 51925. Таким чином, Головне управління не має права здійснювати перевірку достовірності виданої даним підприємством довідки №05-1/20/477 від 25.08.2022 щодо періодів роботи з 01.07.2020 по 21.03.2022. Станом на 06.01.2026 акт контрольно-перевірочного управління щодо проведеної перевірки в ЕПС позивача відсутній, у зв`язку з чим відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 01.07.2020 по 21.03.2022. Відповідач зауважив, що по пенсійній справі позивача з 01.03.2021 проведено перерахунок пенсії «Індексація заробітку» шляхом встановлення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні в розмірі 5426,60, оскільки проіндексований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки перевищив показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2017 роки 5377,90. В результаті проведення перерахунку загальний розмір підвищення склав 35,67, у зв`язку з чим до розміру пенсії встановлено доплату до 100 грн індексації з 01.03.2021 в розмірі 64,33. З 01.03.2022 проведено перерахунок пенсії «Індексація заробітку» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні (встановленого з 01.03.2021 - 5426,60) на коефіцієнт 1,14, з 01.03.2023 на 1,197, з 01.03.2024 на 1,0796 та з 01.03.2025 на 1,115. Відповідач вважає, що розмір пенсії позивача обчислено згідно діючого законодавства та враховуючи вищевикладене відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2025 року відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлений відповідачу строк для надання на адресу суду: відзиву на позовну заяву та усіх наявних доказів на підтвердження зазначеного у ньому; копії перерахунків пенсії позивача починаючи з часу призначення пенсії; розрахунок стажу позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2026 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо залучення до справи співвідповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - відмовлено.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, про що свідчить наявність кабінету електронного суду у представника позивача адвоката Ольховського Олега Геннадійовича та відповідача із відповідною відміткою в графі «доставлено» та графі «дата встановлення статусу» зазначено 25.12.2025.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є громадянином України про що свідчить наявна копія в матеріалах справи паспорту серії НОМЕР_2 виданого Авдіївським МВ УМВС України у Донецькій області від 17.07.1995 року.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звертаючись до суду з даним адміністративним позовом просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування при призначення пенсії за віком ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2020 по 21.03.2022 в страховому обчислені з розрахунку один рік за два, та щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2017 рр. в розмірі 5377,90 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,17, у розмірі 1,11, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, починаючи з 18.06.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2020 по 21.03.2022 в страховому обчислені з розрахунку один рік за два, та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2017 рр. в розмірі 5377,90 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,17 з 01.03.2019 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2020 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 18.06.2025.

У відповідності до приписів ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідач надаючи відзив на позовну заяву зазначив наступне: - «Позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (дислокація м. Авдіївка) та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058- IV (далі Закон № 1058) з 07.08.2018. 12.09.2022 Позивач звернувся через сервісний центр № 15 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії №4084 відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058.

[…].

Згідно вищезазначеної заяви по пенсійній справі Позивача ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058. До страхового стажу зараховано період роботи з 01.07.2020 по 31.07.2022 згідно даних персоніфікованого обліку. До пільгового стажу за списком № 1 даний період не зараховано, у зв`язку з відсутністю акта зустрічної перевірки на дату проведення перерахунку. До заяви про перерахунок Позивач ОСОБА_1 надав довідку №05-1/20/477 від 25.08.2022, видану ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», яка підлягає перевірці. Згідно відомостей зазначених у довідці встановлено, що ОСОБА_1 працював з 01.07.2020 по 21.03.2022 за професією електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, що передбачена Списком №1. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області довідку №05-1/20/477 від 25.08.2022 направлено на перевірку, виходячи з наступного.

[…].

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області має право здійснювати перевірку лише тих суб`єктів господарювання, місцем провадження господарської діяльності яких є Донецька область. Юридичною адресою ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» є вул.Ясюковича Ігнатія, б.1 каб.22, м.Кам`янське Дніпропетровська обл., 51925. Таким чином, Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не має права здійснювати перевірку достовірності виданої даним підприємством довідки №05-1/20/477 від 25.08.2022 щодо періодів роботи з 01.07.2020 по 21.03.2022. Станом на 06.01.2026 акт контрольно-перевірочного управління щодо проведеної перевірки в ЕПС ОСОБА_1 відсутній, у зв`язку з чим відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 01.07.2020 по 21.03.2022.

[…].

З 07.08.2018 Позивачу ОСОБА_1 призначено пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2016-2017 роки 5377,90.

[…].

По пенсійній справі Позивача ОСОБА_1 з 01.03.2021 проведено перерахунок пенсії «Індексація заробітку» шляхом встановлення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні в розмірі 5426,60, оскільки проіндексований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки перевищив показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2017 роки 5377,90. В результаті проведення перерахунку загальний розмір підвищення склав 35,67, у зв`язку з чим до розміру пенсії встановлено доплату до 100 грн індексації з 01.03.2021 в розмірі 64,33.

З 01.03.2022 проведено перерахунок пенсії «Індексація заробітку» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні (встановленого з 01.03.2021 - 5426,60) на коефіцієнт 1,14, з 01.03.2023 на 1,197, з 01.03.2024 на 1,0796 та з 01.03.2025 на 1,115.».

Судом встановлено, що представником позивача було зініційовано звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.11.2025 року, на який відповідачем було надано відповідь наступного змісту: - «З 07.08.2018 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Відповідно до даних електронної пенсійної справи страховий стаж враховано по 30.06.2018, що складає 33 роки 02 місяці 09 днів, у тому числі за Списком №1 - 11 років. Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу складає 0.44167. Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії складає 20821.60 грн (5377.90 грн - показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески в цілому по Україні за 2016, 2017 роки х 1.52107 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 30.06.2018 за даними персоніфікованого обліку). На виконання частини 2 статті 42 Закону №1058 органи Пенсійного фонду України з 01.03.2019 проводять індексацію пенсій згідно із Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсії у 2019 році» (далі-Порядок №124). Індексація пенсій проводиться шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який є складовою формули розрахунку пенсії, на коефіцієнт підвищення, що визначається щороку Кабінетом Міністрів України. Згідно із пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (3764.40 грн) на коефіцієнт визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку №124 (1.17). Кожний наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. […]. З 01.08.2020 року (згідно заяви № 1502 від 14.08.2020) по пенсійній справі ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії по стажу, відповідно до абз.3 ч.4 ст.42 Закону №1058. Після перерахунку страховий стаж враховано по 30.06.2020 та складає 35 років 02 місяці 10 днів, за Списком №1 -13 років. Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії на 01.03.2021 складає 82512.42 грн (5426.60 грн - показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески в цілому по Україні за 2016,2017 роки х 1.52055 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 30.06.2018 за даними персоніфікованого обліку). Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії на 01.03.2022 складає 9406.61 грн (6186.32 грн - показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески в цілому по Україні за 2016,2017 роки х 1.52055 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.07.2000 та з 01.07.2000 по 30.06.2018 за даними персоніфікованого обліку). Частиною 4 статті 42 Закону 1058 визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення (попереднього перерахунку) пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати, з якої обчислена пенсія. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. З 01.09.2022 року (згідно заяви №4084 від 12.09.2022) по пенсійній справі ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії по стажу, відповідно до абз.3 ч.4 ст.42 Закону №1058. Після перерахунку страховий стаж враховано по 31.03.2022 та складає 41 рік 02 місяці 19 днів. Для зарахування до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1 , з 01.07.2020 по 21.03.2022 на ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» для проведення перевірки достовірності довідки про пільговий стаж автоматично сформовано запит (від 12.09.2022), який був направлений до управління контрольно - перевірочної роботи Головного управління. На дату надання відповіді перевірку довідки від 25.08.2022 № 05- 11201477 не проведено. Відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (далі - постанова №168) з 01.03.2023 перерахунок пенсії проводився із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1.197. Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії на 01.03.2023 складає 112599.72 грн (7405,03 (6186.32 х 1.197) грн - показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески в цілому по Україні за 2016,2017 роки х 1.52055 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.07.2000 та з 01.07.2000 по 30.06.2018 за даними персоніфікованого обліку). Відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі Постанова 185), перерахунок пенсії проводився із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796. Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії на 01.03.2024 складає 12155.99 грн (7994,47 (7405.03 х 1.0996) грн - показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески в цілому по Україні за 2016,2017 роки х 1.52055 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.07.2000 та з 01.07.2000 по 30.06.2018 за даними персоніфікованого обліку). Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - постанова №209) визначено, що з 01.03.2025 проводився перерахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115%. Відповідно п.6 Постанови №209 середньомісячна заробітна плата Жученка 1.1, для обчислення пенсії з 01.03.2025 складає 13553.92 грн (8913.83 грн (7994.47 грн х 1.115) - показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески в цілому по Україні за 2013,2017 роки з урахуванням індексації х 1.52055 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії з 01.03.2025 складає - 7017.40 грн: розмір пенсії за віком (ст.27)( 13553.92 х 0.50167) - 6799.60 грн.; доплата за понаднормативний стаж(15 років) - 217.80 грн.».

Вищезазначене не тільки підтверджується заявою по суті справи наданою відповідачем, а й наявними доказами в матеріалах справи наданими відповідачем на виконання ухвали суду від 25.12.2025 року, а саме: копіями перерахунків пенсії позивача станом на 01.03.2021 року, на 01.03.2022 року; на 01.03.2023 року; на 01.03.2024 року та на 01.03.2025 року, призначення пенсії та розрахунками заробітної плати.

Слід також зазначити, що позивачем при розрахунку індексації в 2021 - 2025 роках було застосовано середній показник заробітної плати (доходу) в Україні в розмірі 3764,40 грн. замість вже застосованого при призначенні йому пенсії у розмірі 5377,90 грн., що підтверджується розрахунками заробітної плати за відповідні роки, копії яких наявні в матеріалах справи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.

Відповідно до положень абз. 1 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з приписами абз. 3 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058-IV.

Одним із спірних питань в даній справі є не врахування позивачу до його страхового стажу періоду роботи з 01.07.2020 по 21.03.2022 в страховому обчислені з розрахунку один рік за два.

Відповідач з цього приводу зазначив у своєму листі відповіді від 21.11.2025 року: - «Для зарахування до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1 , з 01.07.2020 по 21.03.2022 на ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» для проведення перевірки достовірності довідки про пільговий стаж автоматично сформовано запит (від 12.09.2022), який був направлений до управління контрольно - перевірочної роботи Головного управління. На дату надання відповіді перевірку довідки від 25.08.2022 № 05-11201477 не проведено.», аналогічну підставу не врахування даного стажу було також зазначено відповідачем у його відзиві на позовну заяву.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Порядок підтвердження стажу роботи регулюється положеннями ст.62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Згідно з приписами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень пп. 2 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

Водночас, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 дата заповнення 22.07.1986 року, суд встановив, що позивач у спірний період працював на ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» з 01.11.2016 року на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електрообладнання 5 розряду у цеху уловлювання, номер запису 26 сторінка 20.

Слід зауважити, що трудова книжка позивача не містить дати звільнення з даної посади та відповідачем протилежного на адресу суду не надано.

В свою чергу, з довідки форми РС-право станом на 12.09.2022 року суд встановив, що період роботи з 01.02.2018 по 24.01.2019 року та з 01.02.2019 по 30.06.2020 року були зараховані позивачу як до страхового стажу так і до пільгового стажу за Списком №1, в свою чергу спірний період з 01.07.2020 по 21.03.2022 року був зарахований тільки до страхового стажу.

З наявної в матеріалах справи копії довідки форми ОК-5 по позивачу суд встановив, що по позивачу страхувальником сплачувалися страхові внески за кодом підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1 за період з 01.07.2020 по 21.03.2022 року

В свою чергу, код підстав для обліку спецстажу ЗПЗ013А1 застосовується спеціальний стаж працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону: на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Слід також зауважити, що посада, на якій у спірний період працював позивач, віднесена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у вказані періоди роботи позивача (постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 року № 479), де зазначено підрозділ 3 - Працівники, зайняті ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва.

Окрім цього, виданою довідкою від 25.08.2022 року №05-11201477 ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» підтверджується, що позивач повний робочий день працював з 01.07.2020 по 21.03.2022 року 01 рік 08 місяців 20 днів у виробництві цеху уловлювання (УЛ №1) за професією електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, що передбачена Списком №1, розділ ІV, постановою КМУ від 24.06.2016 року №461 (із змінами внесеними згідно постанови КМУ №479 від 04.07.2017).

У відповідності до приписів ч.3 ст.24 Закону України №1058-ІV визначено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

З урахуванням вищезазначеного та встановленого судом під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 01.07.2020 по 21.03.2022 року має бути зарахований відповідачем до його пільгового стажу за Списком №1 із відповідним додатковим зарахуванням до його страхового стажу та перерахунком й виплатою пенсії починаючи з 18.06.2025 року (у межах шестимісячного строку від дати звернення до суду з відповідним позовом 18.12.2025 року).

Зазначене відповідачем у його відзиві на позовну заяву: - «Враховуючи вищевикладене, Відповідач вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Відповідача щодо незарахування при призначенні пенсії за віком Позивачу до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2020 по 21.03.2022 в страховому обчислені з розрахунку один рік за два, мають бути залишені без розгляду.» - суд відхиляє, оскільки позивачем не оскаржується не зарахування даного періоду при призначенні йому пенсії за віком, а оскаржується сам факт не зарахування даного періоду та відповідного перерахунку його пенсії у межах шестимісячного строку звернення з даним позовом.

Щодо позовних вимог позивача в частині індексації його пенсії за періоди з 2019-2025 роки, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону №1058, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Преамбулою названого Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124).

Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%

К = ------------------------ + 1%,

100%

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Відповідно до пунктів 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі Постанова №124) у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Відповідно до пунктів 1 - 3 постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (далі Постанова №251) установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; перерахунок пенсій, передбачений цим пунктом, проводиться з 1 травня 2020 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі Постанова №127) установлено, що у 2021 році, зокрема, перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118) з 01 березня 2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову №168 (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

Пунктом 6 Постанови №168 установлено з 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185) з 01 березня 2024 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №185 установлено з 1 березня 2024 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209) було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 установлено з 1 березня 2025 року, перерахунок пенсій відповідно до цього підпункту проводиться із збереженням щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) і підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525), в межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час подальших перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року №209 проводиться згідно з Порядком №124, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розміру внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду України, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Таким чином, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституції України чи закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».

Разом із цим, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2023 роках згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року №127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185.

Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.

Враховуючи зазначене, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто, під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» установлено, що з 01 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115 (пункт 1 постанови).

Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням позовних вимог та зазначених вище висновків Верховного Суду, суд констатує, що відповідач здійснюючи в 2019-2025 роках перерахунок пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, не провівши йому перерахунок індексації у 2019 - 2025 роках та застосувавши при розрахунках середній заробіток (дохід) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 3764,40 грн. (за 2014-2016 роки) замість раніше встановленого при призначенні позивачу пенсії у розмірі 5377,90 грн. (за 2016-2017 роки), замість застосування коефіцієнта збільшення 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача 5377,90 грн., діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо часу з якого треба провести перерахунок суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що представник позивача з даним адміністративним позовом звернувся до суду засобами зареєстрованого кабінету «Електронний суд» 18.12.2025 року.

У відповідності до приписів ч.1 та ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак у даному випадку застосуванню підлягає саме шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги позивача в частині здійснення перерахунку пенсії підлягають задоволенню з 18.06.2025 року.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування позивачу до його пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 01.07.2020 по 21.03.2022 року та додатковому зарахуванні цього періоду до страхового стажу, а також не проведення перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки у розмірі 5377,90 грн., та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти у розмірі 1,17, у розмірі 1,11, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії, та як похідна вимога, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2017 роки у розмірі 5377,90 грн., та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 із зарахуванням до його пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 01.07.2020 по 21.03.2022 року та додатковому зарахуванні цього періоду до страхового стажу, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 18.06.2025 року з урахуванням вже виплачених сум.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 17.12.2025, позивач за подання адміністративного позову сплатив 968,96 грн. судового збору.

Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд.3, ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) щодо незарахування ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до його пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 01.07.2020 по 21.03.2022 року та додатковому зарахуванні цього періоду до страхового стажу, а також не проведення перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки у розмірі 5377,90 грн., та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти у розмірі 1,17, у розмірі 1,11, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2017 роки у розмірі 5377,90 грн., та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 із зарахуванням до його пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 01.07.2020 по 21.03.2022 року та додатковому зарахуванні цього періоду до страхового стажу, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 18.06.2025 року з урахуванням вже виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд.3, ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 квітня 2026 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець