Рішення № 136050075, 28.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 рокуСправа №160/33251/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі ГУ ПФУ у Київській області, відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо під час призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , не врахування до загального страхового стажу у фактичному подвійному розмірі періодів роботи з 17.09.2004 по 18.04.2019 та з 02.05.2019 по 05.10.2020, з 07.10.2020 по 10.03.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному фактичному розмірі на підставі ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 17.09.2004 по 18.04.2019 та з 02.05.2019 по 05.10.2020, з 07.10.2020 по 10.03.2025, та здійснити перерахунок й виплату пенсії з 11.03.2025, з урахуванням отриманих сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788), і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь яку пенсію та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV). На адвокатський запит представника позивача щодо зарахування відповідних періодів роботи позивача у подвійному розмірі, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надано відповідь №0400-010307-8/209582 від 05.11.2025, якою повідомлено, що статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Тобто, робота у закладах охорони здоров`я, перелічених у статті 60 Закону №1788-ХII, до 01.01.2004 зараховується як до пільгового, так і до страхового стажу у подвійному розмірі, а період роботи в такому закладі після 01.01.2004 у подвійному розмірі обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах або за вислугу років. За заявою від 30.07.2025 та наявними відомостями про сплату страхових внесків з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 нараховано грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії. Для зарахування до страхового стажу періодів роботи після 01.01.2004 у подвійному розмірі відсутні підстави. Позивач зауважує, що відповідно до записів у її трудовій книжці, вона працювала на роботах, перелічених у статті 60 Закону №1788-XII, а саме: з 17.09.2004 до 18.04.2019 та з 02.05.2019 до 05.10.2020 на посаді сестри медичної різних диспаснерно-поліклінічних відділень по наданню усіх видів психіатричної допомоги в КНП «КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ» ДМР; з 07.10.2020 до 10.03.2025 (дата набуття права на призначення пенсії) сестра медична стаціонару (палатна) в Дніпровській філії «СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАКЛАД З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ДУ «ІНСТИТУТ СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ МОЗ України». Також, відповідно до довідки №222/вн від 28.05.2025 КНП «КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ» ДМР, ОСОБА_1 працювала в умовах, що дають право на зарахування стажу у подвійному розмірі в період з 17.09.2004 до 18.04.2019 та з 02.05.2019 до 05.10.2020; відповідно до довідки №42.1/06/435 від 27.03.2025 Дніпровській філії «СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАКЛАД З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ДУ «ІНСТИТУТ СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ МОЗ України» ДОР, ОСОБА_1 працювала в умовах, що дають право на зарахування стажу у подвійному розмірі в період з 07.10.2020 по теперішній час (10.03.2025 - дата набуття права на призначення пенсії). Позивачу нараховано грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, проте враховуючи незарахування до страхового стажу спірних періодів у подвійному розмірі, обчислення суми грошової допомоги проведено невірно. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо незарахування у подвійному розмірі спірних періодів роботи ОСОБА_1 , позивач звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 25.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску в частині вимог з 11.03.2025 до 19.05.2025.

Ухвалою суду від 01.12.2025 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

В ухвалі також зазначено, що питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду буде розглянуто після отримання від відповідачів відзивів на позовну заяву.

16.12.2025 до суду від представника ГУ ПФУ у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на статтю 60 Закону №1788-ХІІ, якою передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Тобто, робота у закладах охорони здоров`я, перелічених у статті 60 Закону №1788-ХІІ, до 01.01.2004 зараховується, як до пільгового так і до страхового стажу у подвійному розмірі, а період роботи в такому закладі після 01.01.2004 у подвійному розмірі обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах або за вислугу років. Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІV, та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж статті 55 Закону №1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV, оскільки заявник не набула необхідного пільгового стажу.

07.01.2026 до суду від представника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що робота у закладах охорони здоров`я, перелічених у статті 60 Закону №1788-XII, до 01.01.2004 зараховується як до пільгового, так і до страхового стажу у подвійному розмірі, а період роботи в такому закладі після 01.01.2004 у подвійному розмірі обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах або за вислугу років. Отже, після набрання чинності Закону №1058-ІV (01.01.2004), періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі. За заявою позивача від 30.07.2025 та наявними відомостями про сплату страхових внесків з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, їй нараховано грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, а саме на 11.03.2025. Для зарахування до страхового стажу періодів роботи після 01.01.2004 у подвійному розмірі відсутні підстави.

09.01.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі з підстав, визначених у позовній заяві.

Щодо строків звернення до суду, суд зазначає таке.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на те, що відповідачами ані в усному, ані в письмовому порядку позивача не було повідомлено про необхідність дооформлення документів. Лише після звернення до адвоката позивачу стало відомо про обов`язок органів ПФУ у сприянні витребування необхідних документів для призначення пенсії. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області разом з листом від 20.10.2025 № 0400-010309-8/197656 надано протокол перерахунку від 05.09.2025. В даному протоколі зазначено, що 28.08.2025 здійснено перерахунок. Рішення про перерахунок пенсії прийнято 08.09.2025. Підстава: у зв`язку з уточненням даних. Особливості: з 30.07.2025 по довічно. Рішення №045750032383 від 08.09.2025 про перерахунок пенсії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не надано ані позивачу, ані представнику позивача. Тобто враховуючи наведене, ОСОБА_1 органами Пенсійного фонду України пенсію призначено з 11.03.2025, але проведено повний розрахунок пенсії, з врахуванням додаткової інформації, лише 28.08.2025, про що прийнято органами Пенсійного фонду України рішення №045750032383 від 08.09.2025.

Згідно із частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, позивачем порушено 6-місячний строк звернення до суду.

Також суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд враховує, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 20.10.2025 № 0400-010309-8/197656 позивачу надано протокол перерахунку пенсії від 05.09.2025, згідно з яким фактичний перерахунок пенсії здійснено 28.08.2025, а відповідне рішення про перерахунок пенсії № 045750032383 прийнято 08.09.2025 у зв`язку з уточненням даних.

Водночас, відповідачами не надано належних та допустимих доказів вручення позивачу зазначеного рішення від 08.09.2025, що свідчить про відсутність підтвердження обізнаності позивача про остаточний розмір та складові призначеної (перерахованої) пенсії у встановлений законом строк.

За таких обставин суд виходить з того, що позивач об`єктивно дізналась про порушення своїх прав лише після фактичного отримання відповідної інформації щодо перерахунку пенсії, а отже пропуск строку звернення до суду є поважним.

Беручи до уваги необхідність забезпечення ефективного доступу особи до правосуддя, а також з огляду на те, що відповідачами не надано належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача щодо причин пропуску строку звернення до суду, суд доходить висновку про наявність підстав для поновлення позивачу такого строку.

Згідно з частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З урахуванням наведеного, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом та поновлює відповідний строк.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 24.04.2025 із заявою про призначення пенсії.

За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії розглянуто ГУ ПФУ в Київський області та 11.03.2025 призначено пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV.

З 11.03.2025 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV.

19.06.2025 та 28.08.2025 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявами про перерахунок пенсії та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій.

За наслідком розгляду заяв позивача від 19.06.2025 та 28.08.2025 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області проведено допризначення пенсії ОСОБА_1 та здійснено нарахування грошової допомоги у розмірі 10 пенсій.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 24.10.2025 №0400-010307-8/201490 повідомило позивача, що з 11.03.2025 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV. До загального страхового стажу зараховано всі періоди згідно з наданими документами. ОСОБА_1 проведено допризначення пенсії та здійснено нарахування грошової допомоги у розмірі 10 пенсій на день призначення пенсії на 11.03.2025.

На відповідний адвокатський запит представника позивача, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 06.11.2025 №0400-010307-8/209582 повідомило заявника, що відповідно до статті 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Тобто, робота у закладах охорони здоров`я, перелічених у статті 60 Законі №1788- XII, до 01.01.2004 зараховується як до пільгового, так і до страхового стажу у подвійному розмірі, а період роботи в такому закладі після 01.01.2004 у подвійному розмірі обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах або за вислугу років. Отже, після набрання чинності Закону №1058-ІV, тобто з 01.01.2004, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі. Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІV, та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. За заявою позивача від 30.07.2025 та наявними відомостями про сплату страхових внесків з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, їй нараховано грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, а саме на 11.03.2025. Для зарахування до страхового стажу періодів роботи після 01.01.2004 у подвійному розмірі відсутні підстави.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо незарахування у подвійному розмірі спірних періодів роботи ОСОБА_1 , позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

На підставі частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За правилами пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

За змістом пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок №637) визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

В трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містяться записи, зокрема:

Дніпропетровська міська лікарня

№11: 17.09.2004 прийнята на посаду медсестри дільничної дитячої диспансерно-поліклінічного відділення по наданню усіх видів психіатричної допомоги;

№12-№16: відомості про перейменування установи;

№17: 03.12.2018 перевести на посаду сестри медичної дитячої дільничної філії №1 поліклінічного відділення по наданню усіх видів психіатричної допомоги;

№18: 18.04.2019 звільнена за власним бажанням відповідно до п. 2 ст. 38 КЗпП України.

КЗ «ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА ПОЛІКЛІНІКА №1» ДМР

№19: 02.05.2019 прийнята до філії №1 диспансерно-поліклінічного відділення по наданню усіх видів психіатричної допомоги, сестра медична дитяча дільнична;

№20: 29.10.2019 відомості про перейменування установи;

№21: 05.10.2020 звільнена за власним бажанням відповідно до п. 2 ст. 38 КЗпП України.

Дніпровська філія «СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАКЛАД З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ДУ «ЦЕНТР ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ`Я І МОНІТОРИНГУ НАРКОТИКІВ ТА АЛКОГОЛЮ МОЗ УКРАЇНИ»

№22: 07.10.2020 прийнята на посаду сестри медичної стаціонару;

№23-№24 записи про перейменування установи.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу роботи КНП «КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ» ДМР від 28.05.2025 №222/вн, ОСОБА_1 працювала у Дніпропетровській міській лікарні №14:

- з 17.09.2004 до 02.12.2018 на посаді медсестри дільничної дитячої диспансерно-поліклінічного відділення по наданню усіх видів психіатричної допомоги, наказ про прийом на роботу №126-к від 17.09.2004;

- з 03.12.2018 до 18.04.2019 на посаді сестри медичної дитячої дільничної філії №1 поліклінічного відділення по наданню усіх видів психіатричної допомоги, наказ про переведення №218-к від 03.12.2018;

- звільнено з роботи 18.04.2019, наказ про звільнення з роботи №34-к від 18.04.2019;

- з 02.05.2019 до 05.10.2020 на посаді сестри медичної дитячої дільничної філії №1 диспансерно-поліклінічного відділення по наданню усіх видів психіатричної допомоги, наказ про прийом на роботу №36-к від 02.05.2019;

- звільнено з роботи 05.10.2020, наказ про звільнення з роботи №69-к від 05.10.2020.

За час роботи ОСОБА_1 перебувала на курсах підвищення кваліфікації з відривом від роботи: з 15.05.2006 до 09.06.2006, наказ №41-к від 12.04.2006; з 14.05.2012 до 08.06.2012, наказ №41-к від 03.05.2012.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» час роботи в психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ДУ «ІНСТИТУТ СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ» від 27.03.2025 №42.1/06/435, ОСОБА_1 працює повний робочий день в Дніпровській філії «СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАКЛАД З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ДУ «ІНСТИТУТ СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ МОЗ УКРАЇНИ» з 07.10.2020 на посаді сестри медичної стаціонару відділення №3 (наказ №145-ос від 06.10.2020), з 01.02.2024 на посаді сестри медичної стаціонару відділення №2 (наказ №23 к/тр-дф від 31.01.2024), з 01.06.2024 на посаді сестри медичної стаціонару відділення №9 (наказ №166/1 к/тр-дф від 31.05.2024), з 19.08.2024 на посаді сестри медичної стаціонару відділення №2 (наказ №259 к/тр-дф від 16.08.2024) та працює по теперішній час, що передбачено Списком №2, код КП 3231;

з 07.10.2020 по теперішній час - розділ XXIV «Охорона здоров`я та соціальна допомога», молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016;

виконувала: надання медичної допомоги психічно хворим (характер виконаних робіт).

У відпустках по догляду за дитиною до 3-х років, 6-ти років, учбових відпустках, відпустках без збереження заробітної плати, курсах підвищення кваліфікації - не була.

Пільговий стаж складає - 04 роки 05 місяців 08 днів (станом на 14.03.2025).

Додаткові відомості: наказ по лікарні №106 від 28.05.2019 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за сп. №1 та 32, надання пільг та компенсацій», наказ по лікарні №14 від 03.02.2022р «Про застосування атестації місць за умовами праці в Дніпровській філії «СЗНПД» ДУ «ІПСПЕМН МОЗ України», наказ по закладу №162 к/тр-дф від 27.05.2024 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за сп. №1 та №2, надання пільг та компенсацій», наказ по закладу №204 к/тр-оф від 01.07.2024 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за сп. №1 та №2, надання пільг та компенсацій».

Стаття 60 Закону №1788-ХІІ визначає пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах, якою встановлено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Отже, стаття 60 Закону №1788-ХІІ виокремлює медичні заклади робота в яких зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Таким закладами є: лепрозорні і протичумні заклади охорони здоров`я; заклади (відділення) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД; інші інфекційні заклади (відділення) охорони здоров`я; патолого-анатомічні і реанімаційні відділення закладів охорони здоров`я; заклади з надання психіатричної допомоги.

Статтею 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 №1489-III встановлено, що заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Психіатрична допомога - це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Відповідно до частини 1 статті 27 зазначеного Закону, професійні права, обов`язки лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, при наданні психіатричної допомоги встановлюються Основами законодавства України про охорону здоров`я, цим Законом та іншими законами. Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та з шкідливими і небезпечними умовами праці.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 28.10.2002 № 385 визначено, що закладами охорони здоров`я є: 1. Лікувально-профілактичні заклади. 1.1. Лікарняні заклади 1.1.1. Багатопрофільні: Заклад з надання психіатричної допомоги; 1.1.4. Особливого типу: Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги.

Отже, КНП «КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ» ДМР та Дніпровська філія «СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАКЛАД З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ДУ «ЦЕНТР ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ`Я І МОНІТОРИНГУ НАРКОТИКІВ ТА АЛКОГОЛЮ МОЗ УКРАЇНИ» є окремими закладами охорони здоров`я, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги. У зв`язку з цим робота в таких закладах зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

При цьому, обчислення у пільговому подвійному розмірі періоду роботи позивача: з 17.09.2004 по 02.12.2018 на посаді медичної сестри дільничної дитячої диспансерно-поліклінічного відділення з надання усіх видів психіатричної допомоги; з 03.12.2018 по 18.04.2019 на посаді сестри медичної дитячої дільничної філії №1 поліклінічного відділення з надання усіх видів психіатричної допомоги; з 02.05.2019 по 05.10.2020 на посаді сестри медичної дитячої дільничної філії №1 диспансерно-поліклінічного відділення з надання усіх видів психіатричної допомоги також підтверджується довідкою КНП «КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ» ДМР від 28.05.2025 № 222/вн.

Крім того, щодо періоду роботи позивача з 07.10.2020 до 10.03.2025 суд зазначає, що у довідці ДУ «ІНСТИТУТ СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ» від 27.03.2025 № 42.1/06/435 містяться відомості про те, що позивач працювала з 07.10.2020 на посаді сестри медичної стаціонару відділення №3, з 01.02.2024 на посаді сестри медичної стаціонару відділення №2, з 01.06.2024 на посаді сестри медичної стаціонару відділення № 9, з 19.08.2024 на посаді сестри медичної стаціонару відділення № 2.

Зазначені посади віднесені до Списку № 2, код КП 3231, а також підпадають під розділ XXIV «Охорона здоров`я та соціальна допомога» Переліку виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016, зокрема як молодші спеціалісти з медичною освітою (молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині).

При цьому, у довідці також зазначено, що позивач виконувала роботи з надання медичної допомоги психічно хворим.

Отже, дослідженими доказами підтверджено, що позивач з 17.09.2004 до 18.04.2019, з 02.05.2019 до 05.10.2020, з 07.10.2020 до 10.03.2025 працювала у закладах з надання психіатричної допомоги, передбачені статтею 60 Закону №1788-XII.

В постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №689/872/17 зазначено, що редакція статті 60 Закону №1788-ХІІ є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує статтю 60 Закону №1788-ХІІ. Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В постанові Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 214/3705/17, Суд вказав, що за правилами пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону №1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за перерахунком пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Разом з цим, періоди роботи позивача з 17.09.2004 до 18.04.2019, з 02.05.2019 до 05.10.2020 та з 07.10.2020 до 10.03.2025 були зараховані до страхового стажу позивача в одинарному розмірі.

Водночас, з огляду на встановлені судом обставини щодо здійснення позивачем трудової діяльності у закладах охорони здоров`я психіатричного профілю, зайнятості на посадах середнього медичного персоналу, безпосередньо пов`язаних із наданням медичної допомоги психічно хворим, а також з урахуванням положень статті 24 Закону №1058-IV та статті 60 Закону №1788-ХІІ, враховуючи вищевикладені правові позиції Верховного Суду, періоди роботи позивача 17.09.2004 до 18.04.2019, з 02.05.2019 до 05.10.2020 та з 07.10.2020 до 10.03.2025 підлягають зарахуванню до страхового стажу у пільговому порядку (в подвійному розмірі) як такі, що містять ознаки роботи з особливими умовами праці у сфері надання психіатричної допомоги.

Таким чином, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо незарахування в подвійному розмірі до стажу роботи позивача періодів трудової діяльності з 17.09.2004 до 18.04.2019, з 02.05.2019 до 05.10.2020 та з 07.10.2020 до 10.03.2025 на підставі статті 60 Закону №1788-ХІІ.

Позивач також просить здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з моменту призначення пенсії, а саме з 11.03.2025.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що довідка про підтвердження пільгового трудового стажу роботи КНП «КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ» ДМР №222/вн видана ОСОБА_1 тільки 28.05.2025 та з заявою про перерахунок пенсії позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області лише 19.06.2025.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії провадиться у такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Оскільки позивач подала до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повний пакет документів для перерахунку пенсії 19.06.2025, суд дійшов висновку про необхідність проведення відповідного перерахунку з 01.07.2025.

Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як структурний підрозділ органу, що розглядав заяву позивача про перерахунок пенсії, є суб`єктом владних повноважень, який має зарахувати до страхового стажу позивача у подвійному розмірі періоди роботи з 17.09.2004 до 18.04.2019, з 02.05.2019 до 05.10.2020 та з 07.10.2020 до 10.03.2025 та здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.07.2025.

Суд також зауважує, що вимоги позивача про перерахунок та виплату допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, є передчасними.

З матеріалів справи вбачається, що розмір пенсії позивача є спірним та підлягає уточненню за результатами вирішення питання щодо правильності обчислення страхового стажу та проведення відповідного перерахунку пенсії. Водночас, зазначена одноразова допомога є похідною виплатою від фактично встановленого розміру пенсії та підлягає обчисленню виключно за умови належного та остаточного визначення розміру пенсії.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією №AE7L-2ADE-1F6E від 19.11.2025.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, бездіяльністю якого порушені права позивача, в сумі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (адреса: Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська обл., 08500; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 22933548) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до загального страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи ОСОБА_1 з 17.09.2004 до 18.04.2019, з 02.05.2019 до 05.10.2020, з 07.10.2020 до 10.03.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 17.09.2004 до 18.04.2019, з 02.05.2019 до 05.10.2020, з 07.10.2020 до 10.03.2025, та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар