Рішення № 136049663, 27.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 рокуСправа №160/3023/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника не з дати загибелі військовослужбовця;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника з 29 травня 2025 року;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 недоотримані суми пенсії за період з 29.05.2025 по 12.11.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначено позивачу пенсію по втраті годувальника не з дати загибелі її сина, з чим не погоджується позивач.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/3023/26 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

На підставі особистої заяви позивача від 10.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 було оформлено подання від 02.11.2025 за № 16155 та матеріали для призначення позивачу пенсії в разі втрати годувальника.

Згідно пункту а статті 50 Закону № 2262 пенсії призначаються військовослужбовцям строкової служби - з наступного дня після виписки з госпіталю, але не раніше ніж з наступного дня після звільнення з військової служби, якщо встановлення інвалідності медико-соціальною експертною комісією і звернення за пенсією відбулися не пізніше ніж через три місяці з наступного дня після виписки з госпіталю або з наступного дня після звільнення з військової служби, а сім`ям військовослужбовців строкової служби та пенсіонерів із числа цих військовослужбовців - з дня смерті годувальника або виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією. Батькам або дружині (чоловікові) зазначених військовослужбовців і пенсіонерів, які набули право на пенсію в разі втрати годувальника, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Враховуючи зазначене, на підставі документів, які надані ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника за загиблого сина ОСОБА_2 відповідно до Закону № 2262 з 13.11.2025 з дати відправлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяви з усіма необхідними для вирішення питання призначення пенсії документами.

Відповідач також посилається на порушення позивачем строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 16.04.2026 продовжено процесуальний строк розгляду справи на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.09.2025 №7/620 її син, молодший лейтенант ОСОБА_2 , 1993 р.н. проходив службу в Збройних Силах України з 22.03.2022 по 29.05.2025. Загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 . Травма, яка призвела до смерті та причина смерті, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

Смерть сина позивача підтверджується також свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 30.05.2025.

Позивач з 16.09.2025 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач звернулася до військового комісаріату із заявою і документами про призначення їй пенсії по втраті годувальника, які в подальшому були передані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і з 13.11.2025 позивачу була призначена пенсія в разі втрати годувальника.

06.01.2026 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій звертала увагу на те, що пенсія їй була призначена 13.11.2025, а не з дати загибелі годувальника. У зв`язку з цим, просила провести перерахунок пенсії у разі втрати годувальника, нарахувати та виплатити недоотримані суми пенсії з дня загибелі військовослужбовця -29.05.2025.

Листом від 02.02.2026 №10409-1358/К-01/8-0400/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п. 11 розділу І Порядку подання та подання документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, на підставі документів, які надані ІНФОРМАЦІЯ_4 , заявнику призначено пенсію в разі втрати годувальника за загиблого сина ОСОБА_2 відповідно до Закону №2262 з 13.11.2025 з дати відправлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяви з усіма необхідними для вирішення питання призначення пенсії документами.

Не погодившись з діями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач з відповідним позовом звернувся до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Нормами ч.1 ст.46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-IV).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-IV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім`ї, у тому числі, вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Водночас умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначено положеннями Закону № 2262-ХІІ.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону №2262-ХІІ члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Положеннями ст. 30 Закону №2262-ХІІ установлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Питання строків призначення пенсій, передбачених Законом №2262-ХІІ, урегульовано статтею 50 цього Закону.

За частинами 2, 3 ст. 50 Закону №2262-ХІІ членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією. Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Отже особливості призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV та відповідно до Закону №2262-ХІІ є відмінними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, за п.10 якого закріплено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя забезпечують оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, звільненим з військової служби, та пенсій в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців (крім військовослужбовців базової військової служби) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та визначення розміру грошового забезпечення, що враховується під час обчислення та перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби (крім військовослужбовців базової військової служби).

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( Порядок №3-1).

Відповідно до п.11 розділу І Порядку №3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом).

З огляду на наведені норми права, батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ, така пенсія призначається саме з дня звернення за пенсією.

Матеріалами справи підтверджується, що син позивача на момент смерті був військовослужбовцем та загинув під час виконання обов`язків військової служби.

З огляду на викладене, до спірних правовідносин не застосовуються приписи пункту 3 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV, оскільки в даному випадку спеціальною нормою є частина друга статті 50 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено, що пенсія в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ призначається з дня звернення за пенсією.

Сторонами не заперечується, що позивач із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 36 Закону №2262-ХІІ до уповноваженого органу звернулась 10.10.2025, що підтверджується відповідачем, отже саме з цієї дати їй повинна бути призначена пенсія в разі втрати годувальника, що узгоджується із вимогами ч.2 ст. 50 Закону №2262-ХІІ, а не з 13.11.2025 і не з дати загибелі сина ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), як помилково вважає позивач.

З урахуванням наведеного, належним способом захисту є:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника з 13.11.2025 року.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області змінити дату призначення ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника з 13 листопада 2025 року на 10 жовтня 2025 року.

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 недоотримані суми пенсії за період з 10.10.2025 по 12.11.2025.

Щодо строків звернення до суду, суд зазначає наступне.

За приписами частин 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, ч.3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин 1-3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, з аналізу зазначених положень процесуального закону і висновків Верховного Суду слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Про порушення своїх прав позивач дізнався з дати призначення їй пенсії 13.11.2025 і звернулася з цим позовом до суду через систему «Електронний суд» 09.02.2026, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями ч.2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243, 244-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника з 13.11.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) змінити дату призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсію по втраті годувальника з 13 листопада 2025 року на 10 жовтня 2025 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) недоотримані суми пенсії за період з 10.10.2025 по 12.11.2025.

В решті позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона