Рішення № 136049649, 20.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Справа № 160/3634/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Криничанської селищної ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Криничанської селищної ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Криничанської селищної ради, код ЄДРПОУ 04338380, Дніпропетровська область, Кам`янський р. селище Кринички вул. Грушевського Михайла, 2, яка виразилася у фактичній відмові розгляду звернення ОСОБА_1 про виділення та передачу в натурі його власності- земельної частки -паю;

зобов`язати Криничанську селищну раду, код ЄДРПОУ 04338380 Дніпропетровська область, Кам`янський р. селище Кринички вул. Грушевського Михайла, 2, розглянути питання про виділення та передачу в натурі його власності- земельної частки -паю, посвідченого Сертифікатом ДП №0203259, розташованого на території колишнього КСП ім.Леніна с. Новоселівка Криничанського району Дніпропетровської області виданого 19 серпня 1997 року Криничанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, розміром 5,38 в умовних кадастрових гектарах, без надання графічних матеріалів на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;

стягнути з Криничанської селищної ради, код ЄДРПОУ 04338380 Дніпропетровська область, Кам`янський р., селище Кринички вул. Грушевського Михайла, 2, сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу, на підставі доказів.

Ухвалою суду від 20.02.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 20.02.2026 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

звернення ОСОБА_1 про виділення та передачу в натурі його власності- земельної частки -паю та весь пакет документів поданий позивачем;

рішення/листи/відмова на таке звернення позивача;

інформацію щодо підстав такої відмови;

усі наявні докази щодо суті спору.

05.03.2026 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

10.03.2026 року позивачем до суду подано додаткові пояснення у справі.

12.03.2026 року позивачем до суду подлано відповідь на відзив №160/3634/26.

12.03.2026 року позивачем до суду подано додаткові письмові пояснення №160/3634/26.

Ухвалою суду від 17.03.2026 року витребувано у Криничанської селищної ради належним чином засвідчені копії таких документів, зокрема:

архівний Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП ім. Леніна (СТОВ «Агро Дніпро Інвест»);

схему розподілу земельних часток (паїв) із зазначенням номерів ділянок, де зафіксовано розташування паю, що належить Позивачу;

протокол жеребкування щодо розподілу земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів колишнього КСП ім. Леніна;

інформацію про наявність вільних (нерозподілених) земельних часток (паїв) із зазначенням їх місця розташування на території Криничанської територіальної громади;

у разі неможливості надання вказаних доказів надати суду письмові пояснення із зазначенням причин та підтвердженням місця зберігання вказаних архівних документів.

усі наявні докази щодо суті спору.

20.03.2026 року відповідачем до суду подано заперечення на відповідь на відзив.

27.03.2026 року відповідачем до суду подано заява про неможливість подати доказ у встановлені строки.

03.04.2026 року позивачем подані додаткові письмові пояснення.

03.04.2026 року позивачем подані клопотання про витребування доказів.

06.04.2026 року позивачем подано клопотання про витребування доказів.

07.04.2026 року відповідачем подано заперечення на клопотання про витребування доказів

07.04.2026 року відповідачем до суду подано відповідь на клопотання.

Ухвалою суду від 07.04.2026 року витребувано у Криничанської селищної ради належним чином засвідчені копії таких документів, зокрема:

відомості нарахування та видачі орендної плати (олія, зерно, солома) за період 1999-2009 рр. за паєм ДП № 0203259 на підставі Договору оренди №120 від 01.04.1999р.р.;

книги складського обліку (журнали комірника) за період дії договору (1999-2009 рр.), що містять особисті підписи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про фактичне отримання натуроплати за вказаний пай;

реєстри власників паїв, на підставі яких бухгалтерія та склад здійснювали господарські операції протягом 10 років;

витяг з реєстру надходжень до місцевого бюджету за статтею «Оренда невитребуваних паїв» щодо масиву КСП ім. Леніна (с. Новоселівка);

схему фактичного використання земель (інвентаризацію), на підставі якої Рада нараховує орендну плату орендарям. Там, де Рада отримує дохід за пай площею 5,38 га;

- інформацію про долю нарахованої орендної плати за паєм ДП №0203259 у період 2003-2010 р.р. (до ліквідації СТОВ «АгроДніпроІнвест») та її передачу до бюджету Ради як депонентської заборгованості;

інформацію на підставі яких саме архівних документів проводилася приватизація інших паїв у межах КСП ім. Леніна за період після реорганізації підприємства в СТОВ «АгроДніпроІнвест» і по 2026 рік;

усі наявні докази щодо суті спору.

Витребувано у Державного архіву Дніпропетровської області (49069 м.Дніпро, вулиця Михайла Грушевського, будинок 89, код ЄДРПОУ 03494578) належним чином засвідчені копії таких документів, зокрема:

завірену копію Проекту землеустрою (роздержавлення земель) колишнього КСП ім.Леніна та Схему розподілу паїв;

архівний витяг з Книги реєстрації сертифікатів за 1997 рік щодо запису за № 0259 (бланк серії ДП № 0203259).

Витребувано у Архівного відділу №2 Кам`янської РДА (52300 смт.Кринички вул.Грушевського Михайла, 3) належним чином засвідчені копії таких документів, зокрема:

проект землеустрою щодо розпаювання земель КСП ім.Леніна (с.Новоселівка);

схему розподілу земельних часток (паїв) та список пайовиків, де значиться ОСОБА_2 (пай № НОМЕР_1 );

архівний витяг з Книги реєстрації сертифікатів за 1997 рік щодо запису за № 0259 (бланк серії ДП № 0203259).

Витребувати у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005 м.Дніпро, вул.Сімферопольська, будинок 17а) належним чином засвідчені копії таких документів, зокрема:

відомості про нарахування та сплату ПДФО (податок на доходи) та земельного податку за земельну частку (пай) ДП № 0203259 за період з 2010 по 2026 роки;

дані про податкових агентів (фірми або фізичні особи), які звітували про виплату орендної плати за вказаним номером паю протягом останніх 16 років;

звітність за формою 1ДФ (код ознаки доходу « 106») щодо виплат за паєм ДП №0203259 на імена Костогриза 1.1, та ОСОБА_3

07.04.2026 року відповідачем до суду подані заперечення на клопотання.

08.04.2026 року відповідачем до суду подано додаткові пояснення у справі.

13.04.2026 року Державний архів Дніпропетровської області надали суду пояснення щодо витребування доказів.

14.04.2026 року Кам`янська районна державна адміністрація Дніпропетровської області архівне управління подали до суду письмові пояснення щодо витребуваних доказів.

14.04.2026 року відповідачем до суду подано відповідь на ухвалу про витребування доказів.

15.04.2026 року відповідачем подано клопотання про витребування доказів.

20.04.2026 року позивачем до суду подано заперечення на клопотання про витребування доказів.

20.04.2026 року позивачем до суду подано додаткові письмові пояснення.

20.04.2026 року позивачем до суду подано заяву щодо зловживання процесуальними правами та надання завідомо неправдивих відомостей.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 20.04.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо клопотання відповідача від 15.04.2026 року про витребування доказів, у якому відповідач просить суд: витребувати від ОСОБА_1 таку інформацію з наданням підтверджуючих документів: про ступінь споріднення між позивачем, ОСОБА_1 та власником Сертифікату ДП №0203259 ОСОБА_2 ; яким чином та на підставі чого ОСОБА_3 прийняла спадщину від ОСОБА_2 , в тому числі на земельну частку (пай) на підставі Сертифікату ДП №0203259; яким чином ОСОБА_3 здійснювала управління земельною ділянкою (як стверджує позивач) протягом 1999 2009 років, зважаючи на її перебування за межами України, та факт смерті у 2003 році; інформацію про суму отриманого доходу за Договором №120 від 01.04.1999 року за 1999-2009 роки. Хто та у якому розмірі отримував дохід та сплачував податки за це.

Слід вказати, що частиною 4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

В силу ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За приписами ч.1 ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійно отримання цього доказу. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Тобто, заявляючи клопотання про витребування доказів особа повинна зазначити причини, з яких вона не може одержати цей доказ самостійно, до клопотання обов`язково долучаються письмові докази (відомості), які підтверджують неможливість одержання таких доказів самостійно. При цьому, необхідним є обґрунтування, які саме обставини можуть бути підтверджені витребуваними доказами, а також їх значення для правильного розгляду та вирішення справи.

Суд зазначає, що предметом позову є бездіяльність Криничанської селищної ради, код ЄДРПОУ 04338380, Дніпропетровська область, Кам`янський р. селище Кринички вул. Грушевського Михайла 6.2, яка виразилася у фактичній відмові розгляду звернення ОСОБА_1 про виділення та передачу в натурі його власності- земельної частки -паю.

Слід вказати, що заявлені у клопотанні докази фактично не є суттю спору.

При цьому, слід вказати про те, що позивачем до суду надано свідоцтво про прийняття спадщини, виданого відповідними посадовими особами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданого клопотання відповідача від 15.04.2026 року та витребування доказів.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

У обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправну бездіяльність відповідача по справі - Криничанської селищної ради, яка виразилася у фактичній відмові розгляду питання про виділення та передачу в натурі його власності- земельної частки -паю, є такою, що порушує гарантовані його Конституційні права, а саме право власності, та безперешкодного володіння, користування та розпорядження своїм нерухомим майном, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що суть позовних вимог фактично зводиться до виділення в натурі і передачі у приватну власність позивача земельної частки -паю, посвідченого Сертифікатом НОМЕР_2 , розташованого на території колишнього КСП ім. Леніна с. Новоселівка Криничанського району Дніпропетровської області виданого 19 серпня 1997 року Криничанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, розміром 5,38 в умовних кадастрових гектарах. При цьому такі виділення та передача мають бути здійснені без надання заявником графічних матеріалів на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Передача у власність земельної частки (паю) органами місцевого самоврядування не здійснюється, та заборонена законодавством. Місцеві ради відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», в межах своїх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) мають лише єдине безальтернативне дискреційне повноваження приймати рішення щодо надання дозволу на виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості), без прийняття рішення про передачу таких часток (паїв) у власність.

Надання дозволу на виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) відбувається у відповідності до норм ст.118, 122 Земельного кодексу України, при цьому до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Отже заявлені позовні вимоги щодо передачі у приватну власність позивача земельної частки -паю, без надання заявником графічних матеріалів на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки задоволенню не підлягають. Інформація щодо розгляду звернень ОСОБА_1 з порушеного питання.

Громадянин ОСОБА_1 неодноразово протягом 2021-2025 років звертався до Криничанської селищної ради з одного і того ж питання, на які вже надавалася відповідь, в тому числі за результатами розгляду на сесіях селищної ради. Так, рішенням Криничанської селищної ради від 29 червня 2021 року №25 9/VIII «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» було відмовлено у наданні дозволу на розроблення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у розмірі земельної частки (паю) 5,38 умовних кадастрових га із земель колективної власності колишнього КСП ім.Леніна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), так як до клопотання не надано графічний матеріал з зазначеним місцем розташування земельної ділянки( відповідно до п.6 ст.118 Земельного кодексу України).

Також, рішенням Криничанської селищної ради від 29 липня 2021 року №24-10/VIII «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» було відмовлено гр. ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) у наданні дозволу на розроблення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у розмірі земельної частки (паю) 5,38 умовних кадастрових га із земель колективної власності колишнього КСП ім.Леніна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, так як до клопотання не надано графічний матеріал з зазначеним місцем розташування земельної ділянки (відповідно до п.6 ст.118 Земельного кодексу України).

Вказують, що після цього, гр.. ОСОБА_1 , як особисто, так і через свого представника продовжив звернення до Криничанської селищної ради з того ж самого питання. Листом від 03.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Криничанської селищної ради із заявою «про виготовлення та надання йому викопіювання із нанесенням місця розташування земельної ділянки, завірене печаткою районної та підписом голови, а також рішення сесії сільської ради про надання дозволу на виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку».

На дану, абсолютно безпідставну за змістом заяву, Криничанська селищна рада листом від 11.07.2025 року №03/12-150/0/2-25 надала відповідь, у якій було в чергове роз`яснено вимоги статті 122 Земельного кодексу України, зокрема норма про те, що до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

25.07.2025 року до Криничанської селищної ради надійшов адвокатський запит адвоката Єсіпової К.В. від 22.07.2025 року про надання інформації, чи є в розпорядженні Криничанської селищної ради наявні не витребувані паї, які знаходилися на території колишніх земель КСП ім.Леніна с.Новоселівка (реорганізованого в СТОВ АгроДнепрИнвест) з яких може бути реалізовано право ОСОБА_1 на земельну ділянку-пай.

На даний запит, Криничанська селищна рада листом від 07.08.2025 року №03/12-150/0/2-25 надала відповідь, у якій було зазначено про відсутність запитуваної інформації, в тому числі про відсутність укладених договорів оренди із земель КСП ім..Леніна с.Новоселівка. Копії запиту та листа-відповіді додано позивачем до позовної заяви та відповідають оригіналу.

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Криничанської селищної ради із заявою від 02.10.2025 року у якій просив вирішити питання щодо виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки відповідно до Сертифіката. Яким чином має бути вирішено його питання, зазначено не було.

До заяви було додано копію свідоцтва про право на спадщину за законом; копію сертифіката ДП №0203259; копію свідоцтва про право власності; копію договору №120 на право тимчасового управління. Ці ж самі документи заявник додавав і до своїх попередніх клопотань 2021-2025 років.

Вказують, що до заяви не було додано графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Враховуючи неодноразові звернення гр.. ОСОБА_1 протягом 2021-2025 років з одного і того ж питання, на які вже надавалася відповідь, в тому числі за результатами розгляду на сесіях селищної ради, стосовно звернення від 02.10.2025 року було прийнято рішення згідно приписів статті 8 Закону України «Про звернення громадян».

Адвокату позивача на її запит було також роз`яснено, що це не позбавляє права гр.. ОСОБА_1 на звернення до Криничанської селищної ради, з урахуванням наданих йому раніше роз`яснень та після усунення попередніх недоліків.

Тобто, з доданням до клопотання графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Вирішити питання, порушене у заяві ОСОБА_1 від 02.10.2025 року було неможливо відповідно до приписів законодавства, зокрема норм ст..118, 122 Земельного кодексу України.

У позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з Криничанської селищної ради судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі орієнтовно 10000 15000 гривень.

Позовна заява не містить жодних обґрунтувань розміру витрат на правничу допомогу, а відповідно вимога про стягнення з Криничанської селищної ради витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

ІV. ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду

відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, згідно положень ст. 262 КАС України.

Третій особі було запропоновано надати пояснення по справі.

Станом на 20.04.2026 року від третьої особи письмові пояснення по справі не надали, хоча третя особа повідомлялася судом належним чином згідно з положень КАС України, що також підтверджується матеріалами справи.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21 травня 2021 року позивач, ОСОБА_1 , успадкував після своєї бабусі - ОСОБА_3 , право на земельну частку(пай), посвідченого сертифікатом НОМЕР_2 , розташованого на території колишнього КСП ім. Леніна с. Новоселівка Криничанського району Дніпропетровської області, виданого 19 серпня 19997 року Криничанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, розміром 5,38 в умовних кадастрових гектарах.

Встановлено, що земельна ділянка, сертифікат на яку успадкував позивач, входила до складу земель, розпорядником яких був КСП ім. Леніна с.Новоселівка Криничанського району, яке в подальшому було реорганізовано в СТОВ «Агро Днепр Інвесл» с.Степанівка Криничанського району Дніпропетровської області, і станом на 01.04.1999 року, відповідно до Договору №190 був переданий його власником ОСОБА_2 , на умовах оренди КСП ім.Леніна.

Успадкувавши земельну ділянку, Позивач ОСОБА_1 , маючи бажання господарювання на даній земельній ділянці, в грудні місяці 2024 року, звернувся до Криничанської селищної ради з приводу виділення та передачі йому зазначеної земельної ділянки в натурі для ведення сільськогосподарської діяльності.

У своєму зверненні Позивач просив Відповідача надати інформацію стосовно розташування даної земельної ділянки відповідно до зазначеного сертифікату, а саме як того вимагає закон, а також виготувати та надати викопіювання із нанесенням місця розташування земельної ділянки, завірене печаткою та підписом голови, окрім того, розглянути дане питання на сесії сільської ради про надання дозволу на розробку та виготовлення технічної документації на земельну ділянку, із земель колишнього КСП ім.Леніна, або земель Державного резерву, якщо вільні землі відсутні.

На дану заяву відповіді Позивачем від Відповідача отримано не було, в зв`язку з чим, в червні місяці 2025 року, щоб реалізувати своє право власника, Позивач змушений був знову звернутися до Відповідача з відповідною заявою, стосовно отримання інформації про розташування земельної частки-паю, у кого в користуванні знаходиться дана частка-пай, та вирішення організаційних питань з приводу передачі йому земельної ділянки-паю.

Позивачем було отримано відповідь, відповідно до якої Відповідач, зазначив, що позивач повинен сам визначити, де розташована його земельна ділянка, а також ще й надати графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце її розташування.

26.07.2025 року стороною Позивача було скеровано на адресу відповідача адвокатський запит, стосовно інформації про наявність в розпорядженні у Відповідача невитребуваних паїв, які знаходилися на території колишнього КСП ім.Леніна с.Новоселівка (яке входило до громади колишнього Криничанського району Дніпропетровської області) та яке в подальшому було реорганізовано в СТОВ «АгроДнепрИнвест» с.Степанівка Криничанського району Дніпропетровської області.

На вказаний запит позивачем було отримано відповідь про те, що після 2021 року не було укладано договорів оренди земельних ділянок із земель невитребуваних, нерозподілених часток (паїв) колишнього реформованого КСП ім.Леніна, а по-друге також зазначено, що у Інформація стосовно земель невитребуваних, нерозподілених часток (паїв) колишнього реформованого КСП ім.Леніна. та земель резервного фонду до січня 2021 року, відсутня, з посиланням на те, що розпорядниками були районні адміністрації та в подальшому управління Держгеокадастру.

У зв`язку із наведеним представником позивача скеровані відповідні адвокатські запити до Кам`янської районної державної адміністрації на що було отримано відповідь, з якої вбачається, що Позивачу необхідно звернутися до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області та до сільської селищної ради за місцем знаходження частки-паю.

Також, представником позивача було скеровано адвокатський запит до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, на що було отримано відповідь, що документація із землеустрою стосовно земель КСП ім.Леніна с.Новоселівка Криничанського району, яке в подальшому було реорганізовано в СТСВ «АгроДнепрІнвест» с.Степанівка Криничанського району Дніпропетровської області в Державному фонді документації із землеустрію та оцінки земель відсутня, відтак з порушенням питання з приводу оформлення права власності необхідно звернутись до місцевого органу самоврядування, на території якого розташована земельна ділянка.

В зв`язку з тим, що земельна ділянка колишнього КСП ім.Леніна с.Новоселівка Криничанського району, яке в подальшому було реорганізовано в СТСВ «АгроДнепрИнвест» с.Степанівка Криничанського району Дніпропетровської області, розташована на території, то за своєю юрисдикцією є територією обслуговування саме Відповідача, адже наразі обоє населенних пункти і с.Новоселівка і с.Степанівка входять до складу громади Криничанської селищної ради, тобто громади Відповідача.

У зв`язку із наведеним, 02.10.2025 року позивач звернувся до Відповідача із заявою з приводу розгляду питання про виділення та передачу позивачу в натурі його власності- земельної частки -паю.

Позивач вказує, що станом на день звернення до суду із цим позовом відповіді ним так отримано і не було, а також вказує про те, що на сесії Криничанської селищної ради, але всупереч вимог закону, дане питання також не було розглянуто.

Посилаючись на протиправну бездіяльність Відповідача, яка виразилася у фактичній відмові розгляду питання про виділення та передачу в натурі його власності- земельної частки -паю, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини першої статті 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, визначені Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної технічної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Отже для виділення земельної частки (паю) заявнику необхідно звернутись до органу місцевого самоврядування із заявою про виділення земельної частки (паю). Сільські, селищні, міські ради, при цьому, реагуючи на звернення заявника, обираючи із земель резерву, запасу (які не розподіленні, не витребуванні частки (паї), рішенням надають дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а бо ж відмовляють у наданні такого дозволу.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Земельні ділянки, які будуть використовуватися їх власниками, самостійно закріплюються межовими знаками встановленого зразка кожна окремо.

Статтею 55 Закону України "Про землеустрій" визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом.

Згідно з частиною восьмою статті 79-1 Земельного кодексу України у разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Відповідно до абзацу п`ятого частини першої Перехідних положень Земельного кодексу України внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, місце розташування яких визначено за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), які розроблені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою", відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Датою набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою" є 27.07.2015, тобто, як визначено частиною першою Прикінцевих та перехідних положень відповідного Закону: Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а відповідно опубліковано його було 26.06.2015 в офіційному друкованому органі Верховної Ради України в газеті Голос України" 2015 № 113.

Враховуючи вищезазначені норми, у дослідженому випадку позивачу для реалізації прав виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) необхідно отримати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), при цьому, місце розташування такої частки (паю) визначено за відповідним проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), який перебуває у володінні відповідача.

Водночас, порядок надання уповноваженим органом дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не є ідентичним з порядком надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вимоги якого встановлюються статтею 118 Земельного кодексу України, приписи якої і передбачають надання разом з відповідним клопотанням графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідно, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не є ідентичною процедурі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності та зміни цільового призначення земельних ділянок.

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

02.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Криничанської селищної ради із заявою від 02.10.2025 року у якій просив вирішити питання щодо виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки відповідно до Сертифіката.

До заяви було додано копію свідоцтва про право на спадщину за законом; копію сертифіката ДП №0203259; копію свідоцтва про право власності; копію договору №120 на право тимчасового управління.

Позивач вказує, що станом на день звернення до суду із цим позовом відповіді ним так отримано і не було, а також вказує про те, що на сесії Криничанської селищної ради, але всупереч вимог закону, дане питання також не було розглянуто.

Посилаючись на протиправну бездіяльність Відповідача, яка виразилася у фактичній відмові розгляду питання про виділення та передачу в натурі його власності- земельної частки -паю, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

У взаємозв`язку з наведеним суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень про відмову у наданні дозволу на розробку землевпорядної документації має ґрунтуватись на повному та всебічному дослідженні обставин, а також містити посилання на усі підстави для надання такої відмови.

Проте, у спірних правовідносинах відповідач не реалізував своїх повноважень відповідно до закону, оскільки не надав оцінки поданим документам, прийнявши рішення про відмову в наданні дозволу на розробку землевпорядної документації без наведення вмотивованих доводів щодо відмови та прийняття відповідного рішення на сесії.

Наведений висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а, що враховується судом на підставі частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Водночас, фактично відповідача безпідставно та необґрунтовано відмовлено у наданні відповідного дозволу, чим порушено право позивача, передбачене Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток паїв", як власника частки (паю) на його виділення в натурі (на місцевості).

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій/бездіяльності.

Належним та достатнім способом захисту позивача у спірних правовідносинах суд вважає визнання протиправним і скасувати Рішення № 41 53 (а не 55, як про те вказує позивач) (позачергової) сесії 8 скликання Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської від 06.09.2024 "Про відмову у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку частку (пай) площею 3,13 ум. кад.га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області гр. ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 06.08.2024, з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльність Криничанської селищної ради, яка виразилася у фактичній відмові розгляду звернення ОСОБА_1 про виділення та передачу в натурі його власності- земельної частки -паю та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.10.2025 року про виділення та передачу в натурі його власності - земельної частки -паю, посвідченого Сертифікатом НОМЕР_2 , розташованого на території колишнього КСП ім. Леніна с. Новоселівка Криничанського району Дніпропетровської області виданого 19 серпня 1997 року Криничанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, розміром 5,38 в умовних кадастрових гектарах, без надання графічних матеріалів на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду здійснених у цій справі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити таке.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. У подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та триває до теперішнього часу.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII.

Зокрема, суд зазначає, що підпунктом 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, під час дії воєнного стану, визначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 23 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях особливості регулювання земельних відносин, передбачені цим пунктом, діють відповідно в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан.

Положення цього пункту, які передбачають особливості правового регулювання земельних відносин щодо укладення договорів оренди земельної ділянки, передачі прав землекористування, встановлення і зміни цільового призначення земельних ділянок у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено на всій території України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, застосовуються через 30 робочих днів з дня прийняття такого рішення і діють до дня прийняття зазначеним органом рішення про відновлення функціонування Державного земельного кадастру.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на вказані вище дії, прийняття відповідних рішень.

Суд вважає, що вказані обставини унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду щодо повторного розгляду клопотання про надання дозволу позивачу на розроблення документації із землеустрою, що може мати наслідком надання такого дозволу, а тому відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України наявні підстави для відстрочення виконання.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Криничанської селищної ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 998,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з Криничанської селищної ради судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі орієнтовно 10000- 15000 гривень, при цьому не конкретизує належно та відповідно вимогу та суму, яка підлягає стягненню.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Криничанської селищної ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Криничанської селищної ради, яка виразилася у фактичній відмові розгляду звернення ОСОБА_1 про виділення та передачу в натурі його власності- земельної частки -паю.

Зобов`язати Криничанську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.10.2025 року про виділення та передачу в натурі його власності - земельної частки -паю, посвідченого Сертифікатом НОМЕР_2 , розташованого на території колишнього КСП ім. Леніна с. Новоселівка Криничанського району Дніпропетровської області виданого 19 серпня 1997 року Криничанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, розміром 5,38 в умовних кадастрових гектарах, без надання графічних матеріалів на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду здійснених у цій справі.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Криничанської селищної ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 998,40 гривень.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач : Криничанська селищна рада (52300, Дніропетровська обл., Кам`янський р-н., сел. Кринички, вул. Грушевського Михайла, 2, код ЄДРПОУ 04338380).

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39а).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 20.04.2026 року.

Суддя В.В. Ільков