Рішення № 136049625, 28.04.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2703/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення нарахування та виплати підвищення до пенсії згідно з вимогами Закону України про Державний бюджет на відповідний рік та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» (далі Постанова № 1524), та зобов`язання здійснити за період в межах шестимісячного строку позовної давності по момент припинення права на даний вид пенсії, нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні добровільного гарантованого відселення у розмірі, визначеному Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та не працює.

Позивач вказує, що має право на отримання доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-ІХ (далі Закон № 4059-ІХ) та статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX (далі Закон № 4695-ІХ), відповідно до рішення суду у справі № 140/12118/24, тому звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату вказаної доплати.

Листом від 11.02.2026 № 3127-2162/Л-02/8-0300/26 відповідач повідомив, що з 01.01.2025 підстави для встановлення підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону № 4059-ІХ, та з 01.06.2026 відповідно до статті 29 Закону № 4695-IX відсутні.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті доплати у відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ та статті 29 Закону № 4695-IX, оскільки право на отримання підвищення вже було закріплене рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/12118/24, відповідачем жодним чином не підтверджено того, що після призначення доплати на виконання рішення суду позивач залишила своє місце постійного проживання та реєстрації на території зони гарантованого добровільного відселення.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 14).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 18-19) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з огляду на те, що за результатами звірення в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутня інформація про проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення з 26.04.1986 по 15.12.1993, та у період з 1990 по 1994 рр. позивач навчалася в Луцькому педагогічному училищі імені Ярослава Галана, за межами зони гарантованого добровільного відселення, тому відсутні підстави для встановлення спірної доплати.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а. с. 9), знаходиться на обліку в органах ПФУ як одержувач пенсії по інвалідності, не перебуває у трудових відносинах та не є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується листом ГУ ПФУ у Волинській області від 11.02.2026 № 3127-2162/Л-02/8-0300/26 (а. с. 3), витягом з електронної пенсійної справи (а. с. 4).

Позивач, відповідно до витягу з реєстру Камінь-Каширської територіальної громади, Любешівської територіальної громади від 04.02.2026 (а. с. 5), з 05.01.1975 по 29.08.1990 проживала в с. Погулянка Любешівського р-ну Волинської обл., та з 16.12.1993 по цей час проживає в с. Бірки Камінь-Каширського р-ну Волинської області, та вказані населені пункти відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесені до зони гарантованого добровільного відселення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі № 140/12118/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії позов задоволено повністю, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 01.09.2024 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством станом на 1 січня календарного року виплати пенсії.

Листом від 11.02.2026 № 3127-2162/Л-02/8-0300/26 відповідач, у відповідь на звернення від 28.01.2026 №ВЕБ-03001-Ф-С-26-064368 з питання встановлення доплати як непрацюючому пенсіонеру повідомив, що за інформацією, що надійшла з Єдиного державного демографічного реєстру, відомості про проживання позивача з 01.01.1993 по 15.12.1993 в зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення відсутні. З огляду на це, з 01.01.2025 підстави для встановлення підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону № 4059-ІХ та з 01.06.2026 відповідно до статті 29 Закону № 4695-IX відсутні (а. с. 3).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 45 Закону № 4059-ІХ установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.

Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.

Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов`язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.

Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.

Відповідно до статті 45 Закону № 4059-IX Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1524, пунктами 1, 1-1 якої установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:

особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;

у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.

Установлено, що у 2025 році виплата за проживання на забруднених територіях встановлюється у розмірі, передбаченому статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», як самостійна доплата до пенсії, на яку має право особа згідно із законом.

Відповідно до статті 29 Закону № 4695-IX установлено, що у 2026 році доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 2595 гривень.

Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.

Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов`язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів, а також у разі працевлаштування (зайнятості) особи за межами зони безумовного (обов`язкового) відселення та зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.

Отже, у зв`язку із набранням чинності з 01.01.2025 Законом № 4059-ІХ, змінилося правове регулювання правовідносин щодо здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. Статтею 45 Закону № 4059-ІХ чітко регламентовано розмір та підстави виплати у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. Аналогічні положення передбачені на 2026 рік статтею 29 Закону № 4695-IX.

При цьому, особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) самостійно змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.

З матеріалів справи убачається, що позивачу з 01.01.2025 не була встановлена доплата в сумі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ та з 01.01.2026 в сумі 2595,00 грн згідно із статтею 29 Закону № 4695-IX з тих підстав, що за результатами звірення відомостей в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про місце проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення з 01.01.1993 по 15.12.1993 в межах зони гарантованого добровільного відселення відсутні (а. с. 3), про що також свідчить витяг з реєстру Камінь-Каширської територіальної громади, Любешівської територіальної громади від 04.02.2026 (а. с. 5).

При цьому, з матеріалів справи також видно, що у період з 1990 по 1994 роки позивач навчалася у Луцькому педагогічному училищі імені Ярослава Галана, про що свідчить диплом серії НОМЕР_2 від 25.06.1994 (а. с. 6). Зазначений навчальний заклад розташований у м. Луцьку Волинської області, та вказаний населений пункт відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, не віднесено безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення.

Наявними у справі доказами підтверджується, що з 30.08.1990 по 15.12.1993 позивач змінила місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення, що, на думку суду, відповідно до абзацу другого статті 45 Закону № 4059-ІХ та абзацу другого статті 29 Закону № 4695-IX не дає підстав для встановлення позивачу у 2025-2026 рр. на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. При цьому, той факт, що після призначення доплати до пенсії на виконання рішення суду від 28.11.2024 у справі № 140/12118/24 позивач не залишала своє місце постійного проживання та реєстрації на території гарантованого добровільного відселення, не впливає на висновок суду про відсутність підстав для встановлення позивачу з 01.01.2025 доплати відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ, та з 01.01.2026 згідно із статтею 29 Закону № 4695-IX, оскільки ключовим у цьому випадку є та обставина, що позивач з 29.08.1990 по 15.12.1993 змінювала місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення.

Суд відхиляє покликання позивача на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі № 140/12118/24, оскільки починаючи з 01.01.2025, право позивача на доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, уже не підпадає під дію зазначеного рішення суду, позаяк виплата та нарахування за цим рішенням суду підвищення до пенсії здійснюється до зміни правового регулювання спірних правовідносин.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для виплати позивачу з 01.01.2025 підвищення до пенсії у розмірі 2361 гривня, та з 01.01.2026 у розмірі 2595 гривень, оскаржувані дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ та згідно із статтею 29 Закону № 4695-IX є правомірними та такими, що вчинені відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні взаємопов`язаних позовних вимог належить відмовити.

Керуючись статтями 243 - 246, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Валюх