Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
28 квітня 2026 р. Справа № 120/9873/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася із адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яка функціонує у складі Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 7 лютого 2025 року №11/д, в частині повернення документів на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Ухвалою суду від 23.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
01.08.2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що станом на дату загибелі військовослужбовця - 31.01.2024 - діяла редакція частини першої статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка передбачала вичерпний перелік осіб, що мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а саме: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, та утриманці загиблого.
На думку відповідача, позивач не належить до жодної із зазначених категорій осіб, оскільки не перебувала із загиблим у зареєстрованому шлюбі, а також не надала належних доказів перебування на його утриманні у розумінні Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому відповідач зазначає, що встановлений судом факт проживання позивачки із загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу не є підставою для прирівняння її до статусу одного із подружжя у розумінні вимог законодавства, оскільки правовий статус подружжя виникає виключно з моменту державної реєстрації шлюбу.
Крім того, відповідач наголошує, що зміни до статті 16-1 вказаного Закону, які набрали чинності 29.03.2024 та якими розширено коло осіб, що мають право на отримання одноразової грошової допомоги, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки не мають зворотної дії в часі відповідно до статті 58 Конституції України.
Також відповідач зазначає, що Комісія Міністерства оборони України діяла в межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом, оскільки, встановивши відсутність необхідних документів, не відмовила позивачці у призначенні допомоги, а повернула документи на доопрацювання з метою надання їй можливості підтвердити наявність правових підстав для отримання виплати, зокрема як утриманця загиблого.
З огляду на викладене, відповідач просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
04.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 надав пояснення щодо позовних вимог, в якому зазначив про правомірність рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яка функціонує у складі Міністерства оборони України, оформленого протоколом від 7 лютого 2025 року №11/д.
Ухвалою суду від 05.03.2026 у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про зупинення провадження у справі відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
29.02.2024 на ім`я позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено сповіщення про загибель її чоловіка 31.01.2024, навідника танкового взводу танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_2 , 1968 р.н., у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України в районі ведення бойових дій біля населеного пункту АДРЕСА_1 .
Зазначено, що дане сповіщення є підставою для подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законодавством порядку.
Рішенням Могилів-Подільського районного суду Вінницької області від 10.10.2024 у справі № 138/2640/24, яке набрало законної сили, встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2005 року по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
16.10.2024 позивач звернулась із заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якій просила виплатити їй одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю чоловіка матроса ОСОБА_2 .
Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 11/д від 07.02.2025 затвердженого заступником Міністра оборони України 13.02.2025, розглянувши подані документами, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги, з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Вважаючи вказане рішення про повернення на доопрацювання документів протиправним, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно із частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 1 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.
Відповідно до статті 16-1 Закону №2011-ХІІ (в редакції на час загибелі ОСОБА_2 ) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту - Порядок №975) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Вказаний Порядок №975 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).
Згідно абзацу 2 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Згідно пункту 3 Порядку №975 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.03.2024, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 55 років про що 06.03.2024 складено відповідний актовий запис №153 місце смерті Україна Херсонська область Бериславський район село Тягинка.
Відтак, хоча особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права, проте одноразова грошова допомога призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Згідно пункту 5 Порядку №975 визначено, зокрема, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.
Пунктом 10 Порядку №975 визначено перелік документів, які члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2024 позивач звернулась із заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якій просила виплатити їй одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю чоловіка матроса ОСОБА_2 .
Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 11/д від 07.02.2025 затвердженого заступником Міністра оборони України 13.02.2025, розглянувши подані документами, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги, з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Розглядаючи спір щодо протиправності оскаржуваних дій (бездіяльності) та порушення такими діями прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, суди насамперед перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
З наведених вище норм права вбачається, що одноразова грошова допомога виплачується:
1) членам сім`ї військовослужбовця; утриманцям;
2) якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
Обставина, що причина смерті ОСОБА_2 пов`язана із захистом Батьківщини, є доведеною та сторонами не заперечується.
Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є те, чи належить позивач до членів сім`ї військовослужбовця або його утриманців, які відповідно до статті 16-1 Закону №2011-ХІІ мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Суд зазначає, що позивачем надано відповідачу та до матеріалів справи рішення Могилів-Подільського районного суду Вінницької області від 10.10.2024 у справі № 138/2640/24, яке набрало законної сили, яким встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2005 року по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Разом з цим, відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на день смерті ОСОБА_2 ) право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Крім того, суд зазначає, що рішенням Могилів-Подільського районного суду Вінницької області від 10.10.2024 у справі № 138/2640/24 встановлено лише факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Відповідно до статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
Відповідно до статті 36 Сімейного кодексу України саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 року по справі №809/1346/17 зазначив, що встановлення рішенням суду факту спільного проживання із загиблим військовослужбовцем може впливати на виникнення та припинення окремих цивільних прав та обов`язків, однак не створює підстав для набуття статусу члена його сім`ї для одержання гарантій, передбачених Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31 жовтня 2019 року у справі №461/3169/17, від 23 січня 2020 року у справі №804/1501/18, від 24 лютого 2025 року №240/12904/23.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказаним рішенням Могилів-Подільського районного суду Вінницької області від 10.10.2024 у справі № 138/2640/24 не встановлювався факт перебування позивача на утриманні загиблого військовослужбовця.
Згідно статті 31 Закон №2262-XIІ члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Доказів того, що ОСОБА_1 була утриманцем ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивачем суду не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Суд знову звертає увагу, що нормами законодавства, які були чинними на час день виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги (31.01.2024 року - день смерті військовослужбовця), визначалося, що особи, з якими військовослужбовець проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу, до цієї категорії осіб, які мають право на призначення одноразової грошової допомоги, не відносяться.
Зміни до частини четвертої статті 16-1 Закону №2011-ХІІ, відповідно до яких до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, внесені лише 29.03.2024 року, а тому не можуть бути застосовані для врегулювання спірних правовідносин.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем прийнято законне та правомірне рішення про повернення на доопрацювання заяви про призначення одноразової грошової допомоги через відсутність документів про право на призначення пенсії у разі втрати годувальника або факту призначення даного виду пенсії відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Відтак, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач: Міністерство оборони України (проспект Повітряних сил, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022)
Суддя Мультян Марина Бондівна
Судове рішення № 136049142, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 28.04.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/9873/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: