Ухвала суду № 136048287, 17.04.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2026 Справа №607/8441/26 Провадження №1-кс/607/2978/2026

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання заступника начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026211040000378 від 03.03.2026 року, стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підгайчики, Тернопільського р.н, Тернопільської обл., українця, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні 1 малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Заступник начальника відділення СВ Тернопільського РУ поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільської області капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026211040000378 від 03.03.2026 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 днів із визначенням застави у розмірі 80 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що У слідчому відділі Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження № 12026211040000378, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України. 16 квітня 2026 року о 22 год. 00 хв. на підставі ст. 615 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, в умовах воєнного стану, реалізовуючи свій умисел на систематичне вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_7 із застосуванням фізичного насильства та психічного тиску. Так, 28.02.2026 у вечірній період доби, ОСОБА_4 , зустрів потерпілого ОСОБА_7 . Під час розмови ОСОБА_4 , усвідомлюючи відсутність будьяких боргових зобов`язань потерпілого, безпідставно висунув вимогу щодо передачі грошових коштів під приводом надуманого боргу в сумі 10 000 гривень. Отримавши відповідь про відсутність таких коштів, ОСОБА_4 , діючи агресивно та цілеспрямовано, розпочав застосування фізичного насильства, а саме наніс множинні удари в область голови та обличчя, від яких потерпілий впав на землю, після чого продовжив нанесення ударів по тілу, чим спричинив фізичний біль та тілесні ушкодження. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_8 , з метою остаточного підкорення волі потерпілого, висловив реальні погрози заподіянням тілесних ушкоджень, зокрема повідомив про намір вивезти потерпілого до лісу. Вказані погрози носили конкретний, реальний та здійсненний характер, що підтверджується попереднім застосуванням фізичного насильства, та агресивною поведінкою, у зв`язку з чим потерпілий обґрунтовано сприйняв їх як такі, що реально можуть бути виконані. Під впливом фізичного насильства та реальних погроз потерпілий був змушений погодитися на передачу 10 000 гривень. У подальшому, 26.03.2026, у невстановлений досудовим розслідуваням часі, продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів, спрямованих на систематичне вимагання грошових коштів, у потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , шляхом обману заманив потерпілого на зустріч до магазину «АТБ», що на вулиці Збаразька 18. Того ж дня близько 18:30 год, прибувши на місце, ОСОБА_4 , не припиняючи злочинної діяльності, одразу застосував до потерпілого фізичне насильство, а саме повалив його на землю та наніс удари ногами по тулубу. Після цього ОСОБА_4 , знову висунув вимогу передачі грошових коштів у сумі 10 000 грн, продовжуючи злочинний тиск. Після чого 16.04.2026 близько 17:00 год, в ході зустрічі, яка відбулася неподалік закладу громадського харчування «МакДональз», що в місті Тернополі ОСОБА_4 отримав від потерпілого ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 10 000 гривень, надуманого боргу.

Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів (особисте зобов`язання, домашній арешт чи застава) не зможе ефективно запобігти зазначеним ризикам, оскільки підозрюваний уже проявив готовність ігнорувати закон і застосовувати насильство для досягнення мети. Тримання під вартою в даному випадку є пропорційним, необхідним і єдиним адекватним заходом забезпечення цілей кримінального провадження. Відомостей, які б вказували на неможливість утримання ОСОБА_4 під вартою, на даний час не здобуто.

У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, з мотивів, наведених у ньому.

Захисник у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, зазначивши, що підозра є необґрунтованою, а наведені стороною обвинувачення ризики є недоведеними. Зазначив, що з урахуванням характеризуючи даних ОСОБА_4 доцільним є застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою. Також захисник подав скаргу на незаконне затримання ОСОБА_4 та просив звільнити останнього з під варти. Дану скаргу мотивував тим, що затримання ОСОБА_4 органом досудового розслідування є таким, що не відповідає вимогам КПК України, оскільки підозрюваного затримано всупереч ст. 208, 615 КПК України, не було доказів наміру втечі останнього та те, що в протоколі затримання не вказано ознак злочину за яким затримано особу, не конкретизована суб`єктивна сторона кримінального правопорушення.

Підозрюваний заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та підтримав думку свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. При цьому слідчий суддя повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026211040000378 від 03 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

16 квітня 2026 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України.

16 квітня 2026 року о 22 год 00 хв на підставі ст. 615 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив скаргу на незаконність затримання ОСОБА_4 . Доводи сторони захисту про порушення вимог кримінального процесуального законодавства під час затримання не знаходять свого підтвердження у матеріалах провадження. Зокрема, твердження про те, що затримання здійснено з порушенням вимог ст. 208 та ст. 615 КПК України є необґрунтованими та спростовуються змістом протоколу затримання від 16 квітня 2026 року. У вказаному протоколі чітко зазначено правову підставу затримання, а саме те, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. Крім того, протокол містить відомості про обставини, які стали підставою для затримання особи. Зокрема, було встановлено наявність обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваний може вчинити спробу втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, як самостійна правова підстава для затримання особи без ухвали слідчого судді в умовах дії особливого правового режиму. Таким чином, затримання ОСОБА_4 здійснено з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства. З огляду на викладене, підстави для задоволення скарги відсутні, у зв`язку з чим у її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. Зокрема такими доказами є: заява про вчинене кримінальне правопорушення від 02.04.2026; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 04.03.2026; протокол огляду мобільного телефону потерпілого ОСОБА_7 від 11.03.2026; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 27.03.2026; протокол огляду відеозапису від 06.04.2026; протокол обшуку від 16.04.2026; протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 17.04.2026; протокол огляду від 17.04.2026; інші долучені до клопотання матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому слідчим суддею повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 такого кримінального правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

В свою чергу, підозрюваним та стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на його непричетність до злочинів, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що дослідженими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Так, ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є те, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тому, усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та розмір покарання, яке йому загрожує, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні, є те, що шляхом погрози він може схиляти останнього до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. Беручи до уваги те, що покази потерпілого є важливим доказом в рамках даного кримінального провадження, відмова його від дачі показів на стадії судового розгляду або зміна раніше наданих показів, може суттєво ускладнити доказування вини ОСОБА_4 . При цьому, враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як потерпілий ще не був допитаний в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту може змінити свої показання, які він надавав слідчому, на користь підозрюваного. Суд звертає увагу, що підозрюваний уже демонстрував готовність і здатність фізично та психологічно ламати волю потерпілого для досягнення корисливої мети. Відтак звільнення ОСОБА_4 на свободу створить пряму та реальну загрозу подальшого тиску на потерпілого з метою зміни або відмови від показань, залякування чи навіть повторного насильства.

Крім того, ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення та реальність притягнення до кримінальної відповідальності, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, враховуючи, що підозрюваний уже поінформований про ключові слідчі дії (допити потерпілого, огляд телефону, відеозаписів, обшук), знаходячись на свободі, він матиме можливість впливати на хід розслідування, знищувати цифрові докази, домовлятися з можливими співучасниками або іншим чином перешкоджати встановленню істини.

Обґрунтованим є також ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки як встановлено з матеріалів справи останній постійного заробітку не має, а також інкриміноване йому кримінальне правопорушення свідчить про стійку антисоціальну спрямованість поведінки останнього, корисливий умисел та готовність продовжувати злочинну діяльність у майбутньому.

Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків: переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України слугує підставою для застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей у підозрюваного.

Отже, за наведених вище обставин, доводи сторони захисту не надають підстав для можливості застосування стосовно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, оскільки застосування такого запобіжного заходу не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти ризикам, які встановлені під час розгляду клопотання.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що сторона обвинувачення в повному обсязі довела суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених у ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу.

Також слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні скарги на незаконне затримання підозрюваного відмовити.

Клопотання заступника начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 23 год 59 хв 12 червня 2026 року.

Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі № 607/8441/26, відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.04.2026.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цього запобіжного заходу.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора чи суду за межі Тернопільської області;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілим в даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 ;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год 59 хв 12 червня 2026 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1