Ухвала суду № 136048219, 28.04.2026, Зборівський районний суд Тернопільської області

Єдиний унікальний номер599/319/26

Номер провадження1-кп/599/51/2026

УХВАЛА

"28" квітня 2026 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши в м. Зборові в залі судових засідань Зборівського районного суду Тернопільської області клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №42025212010000010, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 листопада 2025 року, відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Залізці, Зборівського району, Тернопільської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з вищою освітою, одруженої, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, не депутата, не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.362 КК України,

встановив:

на розгляді в Зборівському районному суді Тернопільської області перебуває кримінальне провадження № 42025212010000010, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 листопада 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України.

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_5 надала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження щодо неї, мотивуючи його тим, що вона вперше вчинила нетяжкий злочин, вину визнає у повному обсязі. Зазначене правопорушення вчинене без умислу, внаслідок помилки під час виконання службових обов`язків державного реєстратора. Після виявлення помилки вона самостійно вжила заходів щодо її виправлення, внаслідок чого відомості у реєстрі було приведено до попереднього стану, а можливі негативні наслідки усунуті.

Так як на даний час відсутні будь-які шкідливі наслідки, завдані її діями, а також відсутня суспільна небезпечність її як особи так і самого діяння, а також те, що Міністерство юстиції її доступ до реєстру речових прав заблокувало, вона перейшла працювати на іншу роботу. Щиро розкаюється у вчиненому, зробила для себе належні висновки, позитивно характеризується. Враховуючи викладене, вважає, що на даний час змінилась обстановка, та вона перестала бути суспільно небезпечною особою. Крім цього, вона повністю усунула наслідки вчиненого нею кримінального правопорушення і на час розгляду кримінального провадження внаслідок вищенаведеної зміни обстановки, вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність.

Прокурор та потерпіла в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання обвинуваченої та звільнення її від кримінальної відповідальності, так як обвинувачена є суспільно небезпечною, продовжує працювати з документами.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що вищевказане клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Верховний Суд у правових висновках визначив окремі аспекти звільнення осіб від кримінальної відповідальності, які необхідно враховувати під час висловлення позиції щодо можливого звільнення особи від кримінальної відповідальності, зокрема у зв`язку із зміною обстановки.

Так, у постанові від 05.03.2026 у справі № 581/4/24 Верховний Суд, відхиляючи касаційну скаргу захисника, звернув увагу на визначення статтею 48 КК України двох самостійних підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності: коли вчинене діяння втратило суспільну небезпечність або коли особа перестала бути суспільно небезпечною.

Водночас збереження суспільної небезпечності протиправного діяння під час судового розгляду не перешкоджає застосуванню положень ст. 48 КК України лише в тому випадку, коли саме особа внаслідок зміни обстановки перестала бути суспільно небезпечною.

Для застосування положень ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення протиправного діяння обстановка змінилася настільки, що це діяння вже не є суспільно небезпечним чи особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною.

Для встановлення факту зміни обстановки необхідно з`ясувати не тільки те, якою була обстановка на час вчинення кримінального правопорушення, а й у чому саме полягала її зміна на час судового провадження.

Наведені зміни умов життєдіяльності повинні бути позитивними, ефективно впливати на поведінку особи і з високою ймовірністю свідчити про те, що вона не вчинятиме в майбутньому протиправних посягань.

Указане узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 157/1091/22, якою скасовано рішення суду першої інстанції про звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27 ч. З ст. 358 КК України на підставі ст. 48 КК України.

В даній постанові Верховний Суд визнав недостатньо переконливими висновки судів попередніх інстанцій про те, що діяння особи та сама особа втратили свою суспільну небезпечність внаслідок зміни обстановки, оскільки негативні наслідки, які настали від кримінального правопорушення, перестали існувати.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За змістом ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Згідно зі ст. 48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Отже, зазначена норма передбачає дві підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності: 1) втрата діяння характеру суспільної небезпеки і 2) втрата особою суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки.

При цьому звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України це право, а не обов`язок суду, який вирішує це питання.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", судам надані роз`яснення про те, що в статті 48 КК України передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила. При цьому треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, тобто об`єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.

Для застосування ст. 48 КК необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 157/1091/22 (провадження N 51-3787 км 22).

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 обвинувачується у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, особою, яка має право доступу до неї, а саме у тому що вона 18.11.2024, будучи державним реєстратором, безпідставно перереєструвала земельну ділянку з кадастровим номером 6122655300:01:001:0529 площею 0,1181 га, вартістю 31 000 грн., яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 на ОСОБА_8 .

Вказані дії були вчинені ОСОБА_5 свідомо та умисно. В характеризуючих особу обвинуваченої документах наявна позитивна характеристика ОСОБА_5 із Залозецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області.

Суд вважає, що клопотання не містить обґрунтувань та доводів про те яким чином та які саме обставини життя обвинуваченої після вчинення дій, які їй інкримінуються, позитивно вплинули на її поведінку та уклад життя, що свідчить про те, що вона перестала бути суспільно небезпечною особою.

Судом під час розгляду клопотання не встановлено обставин того, що обвинувачена та обстановка навколо неї зазнали таких змін, що робить маловірогідним вчинення нею нового злочину, а також стосовно того, що вчинене нею діяння вже не є суспільно небезпечним, а остання перестала бути суспільно небезпечною особою.

При встановленні анкетних даних обвинувачена ОСОБА_5 надала інформацію, що вона працює та продовжує роботу з документами, однак характеристику із місця роботи не надала, що не дає можливості прийняти рішення за заявленим клопотанням, зокрема, про втрату суспільної небезпечності її як особи.

Мотиви на які посилається у своєму клопотанні обвинувачена можуть бути передбаченими ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання, характеризують особу обвинуваченої та можуть враховуватись судом при призначенні покарання за вчинення кримінального правопорушення у випадку доведеності вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення та не є обставинами, які викликають застосування ст. 48 КК України.

За викладених обставин, зважаючи на те що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України це право, а не обов`язок суду, який вирішує це питання, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_9 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України з підстав, передбачених ст. 48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки, зокрема, втратою суспільної небезпеки вчиненого нею діяння, слід відмовити.

Слід зазначити, що при розгляді клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності суд не оцінював надані стороною обвинувачення докази та не досліджував питання про винуватість особи, а лише розглядав правові аспекти самого клопотання, оскільки це є одним із ключових елементів принципу презумпції невинуватості особи.

Керуючись ст. 284, 285, 286, 288 , 369-372, 395 КПК України, суд,

постановив:

відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв`язку зі зміною обстановки та закриття кримінального провадження.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Повний текст ухвали складений 28.04.2026.

Суддя Зборівського

районного суду ОСОБА_1