Ухвала суду № 136047062, 24.04.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 24.04.2026

Справа № 334/3452/26

Провадження № 2/334/2909/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Новікова Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Працевитого Геннадія Олександровича до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

встановила:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Працевитого Г.О. звернулася до Дніпровського районного суду м.Запоріжжя, з позовом до відповідача, в якому просить:

-в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 56.4 кв.м.;

- в порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_2 транспортний засіб марки ЗАЗ 110307-42, 2007 року випуску, об`єм двигуна - 1197 см. куб., кузов НОМЕР_1 .

Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя, перевіривши виконання вимог ст. 175-177 ЦПК України вважає, що позов необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, ч. 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно з пунктами 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

В позові, представник позивача зазначає, що у шлюбі подружжя придбало наступне майно:

-1/2 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 56,4 кв.м.;

-транспортний засіб марки - Skoda, модель - Roomster, 2009 року випуску, державний реєстраційний номер - НОМЕР_2 , колір - червоний, 1198 см. куб., кузов НОМЕР_3 . Даний автомобіль було оформлено на той момент на чоловіка ОСОБА_2 , що підтверджується листом Регіонального сервісного центра ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 28.01.2026 р. У той же час 01.01.2026 ТСЦ МВС 3245 на підставі електронного договору купівлі-продажу №3245/2025/5847444 від 30.12.2025 р. вищевказаний автомобіль перереєстровано на ОСОБА_3 ;

-транспортний засіб марки ЗАЗ 110307-42, 2007 року випуску, об`єм двигуна - 1197 см. куб., кузов НОМЕР_1 . Даний автомобіль також було оформлено на ОСОБА_2 , що підтверджується листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 28.01.2026 р.

Разом з тим, в позові не зазначено, коли було придбано спірний будинок, жодного правовстановлюючого документу на вказаний будинок не надано (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, тощо).

Крім того, з відповіді Сервісного Центру вбачається, що ТЗ «ЗАЗ» також перебував у власності відповідача до 27.11.2025 року, а не на час звернення до суду.

Доказів належності відповідачу рухомого та нерухомого майна, про яке зазначено в позові, і яке позивачка просить поділити, не зазначено та до позову не надано.

Таким чином, представнику позивача слід зазначити та надати докази дати придбання спірного будинку та правовстановлюючі документи на нього, витяг з Державного реєстру права власності тощо, надати докази належності ТЗ марки «ЗАЗ» відповідачу на час звернення до суду. .

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підтвердження сплати судового збору до матеріалів додана квитанція про сплату судового збору у розмірі 2391,13 грн.

Відповідно ст. ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 р. "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" (з урахуванням змін, внесених Постановою ВССУ N 10 від 25.09.2015 р.), розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача. Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Судом встановлено, що позивачем заявлено у позові вимогу майнового характеру, надано до позову квитанцію на підтвердження сплати судового збору в сумі 2391,13 грн., та у позові позивачкою вказано ціну позову у розмірі 239113,00 грн.

Як на підставу визначення ціни позову та розміру сплаченого судового збору позивачка посилається на визначення вартості двох ТЗ.

Разом з тим, в позові ставиться вимога про визнання за позивачем права власності на частину будинку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Визначена позивачем ціна позову 239113,00 грн. за поділ будинку та трансопрного засобу, вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, а тому суд попередньо визначає розмір судового збору -10000,00 грн.

Таким чином, представнику позивача слід визначити ціну позову, з урахуванням поділу будинуку та виходячи з цього доплатити/сплатити судовий збір, або визначений судом або відповідно до Звіту ринкової вартості спірного будинку, виготовленого належним суб`єктом на наступні реквізити: судовий збір (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA828999980313131206000008512 ; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд м. Запоріжжя (назва суду, де розглядається справа)).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1. ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.175,177,185 ЦПК України, суддя,-

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Працевитого Геннадія Олександровича до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення визначених в ній недоліків.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: