Ухвала суду № 136046917, 28.04.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/2438/26

Провадження №: 1-кс/332/208/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 р. м. Запоріжжя

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі - секретаря ОСОБА_2 , старшого слідчого СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання та додані до нього матеріали старшого слідчого СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 погодженого прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про арешт майна поданого в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082320000696 від 03 квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з вищезазначеним клопотанням, яке направлено поштовим зв`язком 23.04.2026 року, яке надійшло до суду 27.04.2026 року. В обґрунтування клопотання слідчий зазначив наступне.

У провадженні СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12026082320000696 від 03 квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 03 квітня 2026 року до ЧЧ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області надійшов рапорт старшого оперуповноваженого СКП ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, а саме про те, що мешканець міста Запоріжжя, чоловік на ім`я ОСОБА_6 , займається збутом вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

06 квітня 2026 року слідчим СВ ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_7 у рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026082320000696 від 03 квітня 2026 року, надано доручення в порядку ст. 40 КПК України. Виконання вказаного доручення покладено на працівників СКП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області.

У ході виконання доручення, наданого в порядку ст. 40 КПК України, а також відповідно до рапорту старшого оперуповноваженого СКП ВП №1 від 06 квітня 2026 року, встановлено, що мешканцем міста Запоріжжя на ім`я ОСОБА_6 , який займається незаконним збутом вогнепальної зброї та боєприпасів, є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

У ході проведення слідчих дій по кримінальному провадженню № 12026082320000696 від 03 квітня 2026 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, було встановлено, що 22 квітня 2026 року, на території міста Запоріжжя, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив збут ОСОБА_9 предмет зовні схожий на автомат типу АК-74, а також 12 предметів зовні схожі на патрони калібру 5,45 мм.

22 квітня 2026 року слідчим СВ ВП № 3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 , відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в поряду ст. 208 КПК України.

Під час затримання було вилучено:

- 60 грошових купюр імітованих номіналом кожна по 500 грн., які упаковані до паперового конверту з пояснювальним написом;

- мобільний телефон марки «MEIZU» в корпусі рожевого кольору, з сім картою з мобільним номером НОМЕР_1 , та ІMEI1: НОМЕР_2 , ІMEІ2: НОМЕР_3 , який поміщений до паперового конверту з пояснювальним написом.

У рамках кримінального провадження, вилучені в ході обшуку речі визнано речовим доказом, про що винесено відповідну постанову слідчого.

З метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке було вилучене 22 квітня 2026 року під час затримання ОСОБА_8 .

Посилаючись на положення ст.ст. 98, 170 КПК України слідчий просить накласти арешт на вище зазначене майно, яке було вилучене під час проведення обшуку.

Особа щодо майна якої вирішувалося питання про арешт майна ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, звернувся із заявою про те, що проти накладення арешту не заперечує, розгляд клопотання просить провести за його відсутності.

Слідчий клопотання підтримав, надав пояснення аналогічним, які вказані у клопотанні.

Заслухавши слідчого, дослідивши надані до клопотання докази, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Статтями 85, 86 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082320000696 від 03 квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Постановою слідчого Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 від 23.04.2026 року майно, яке вилучене під час затримання ОСОБА_8 , а саме:

- 60 грошових купюр імітованих номіналом кожна по 500 грн.

- мобільний телефон марки «MEIZU» в корпусі рожевого кольору, з сім картою з мобільним номером НОМЕР_1 , та ІMEI1: НОМЕР_2 , ІMEІ2: НОМЕР_3 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

23.04.2026 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: придбані, носінні, зберіганні, та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Аналізуючи докази надані органом досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що слідчим об`єктивно доведено необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час затримання підозрюваного, оскільки, матеріали клопотання містять достатньо відомостей про факт вчинення кримінального правопорушення та наявність підстав вважати тимчасово вилучене майно є предметом кримінального правопорушення, яке визнане речовим доказом у кримінальному провадженні, а відтак зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, тому, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, дотримуючись положень п.п 5,6 ч.2 ст.173 КПК України, щодо співмірності обмеження права власності на вказаний мобільний телефон, завданням та цілям кримінального провадження, слідчий суддя вважає доцільним накласти арешт на вилучене майно під час затримання ОСОБА_8 в порядку ст. 208 КПК України, а отже, клопотання слідчого за погодженням з прокурором підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 167,170, 237 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 погодженого прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про арешт майна поданого в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082320000696 від 03 квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України задовольнити.

Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на вилучене 22.04.2026 року під час затримання ОСОБА_8 в порядку ст. 208 КПК України, наступне майно:

-60 грошових купюр імітованих номіналом кожна по 500 грн.

-мобільний телефон марки «MEIZU» в корпусі рожевого кольору, з сім картою з мобільним номером НОМЕР_1 , та ІMEI1: НОМЕР_2 , ІMEІ2: НОМЕР_3 .

Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, а підозрюваному, щодо майна якого вирішувалося питання про арешт майна, не пізніше наступного робочого дня направити поштою копію ухвали, роз`яснивши його право звернутися з клопотанням про скасування арешту майна у відповідності до ст.174 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1