Рішення № 136046882, 28.04.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/2034/20

Провадження №: 2/332/1466/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Марченко Н.В.,

при секретарі судового засідання - Петракей Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Концерн «МТМ» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Концерн «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «МТМ» Заводського району м. Запоріжжя в період з 01.10.2016 року по 01.04.2020 року надав послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, у житлове приміщення яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі належним чином не здійснювали оплату за отримані послуги, у зв`язку з чим, виникла заборгованість на загальну суму 69916 грн. 17 коп. В позові позивач посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість у розмірі 69916 грн.17 коп. та понесені судові витрати.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30.12.2020 року позовні вимоги » в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задоволено в повному обсязі.

Стягнуто у солідарному порядку з відповідачів суму заборгованості за комунальні послуги в сумі 69916 гривень 17 копійок та понесені судові витрати в розмірі по 700 грн. 67 коп. з кожного.

18.12.2025 року ОСОБА_3 , в особі представника адвоката Кузнецова Павла Миколайовича звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 30.12.2020 року, ухваленого за результатами розгляду цивільної справи за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13.01.2026 заочне рішення від 30.12.2020 року, ухвалене за результатами розгляду цивільної справи за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги скасовано.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01.04.2026 позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги в частині позовних вимог, заявлених до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишено без розгляду. Виключено зі складу учасників справи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Продовжено розгляд справи за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги. У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Кузнецова Павла Миколайовича про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, про заочний розгляд справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлялася в установленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання, заяв чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надала.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч. 3).

З матеріалів справи слідує, що Концерном «МТМ» (виконавцем) в період з 01.10.2016 по 01.04.2020 надано послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 69916,17 грн.

Згідно з довідкою щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, квартиронаймачем (власник, споживач) послуг за вказаною вище адресою є ОСОБА_1 .

Статтею 67 ЖК Української РСР встановлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до статті 1 Закону України від 09 листопада 2017 року №2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VІІІ), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Одним із різновидів комунальних послуг є послуги з постачання теплової енергії та гарячої води (ст. 5 Закону №2189-VІІІ).

В силу ст. 9 Закону №2189-VІІІ, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України від 02 червня 2005 року №2633-ІV«Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Обов`язок споживача оплачувати послуги передбачений був також пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (які були чинними на період виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, згідно з зазначеними вище нормами законодавства споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначене відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, яку враховує суд при застосуванні відповідних норм права у спірних правовідносинах у цій справі.

Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" унормовано, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до статті 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), які були чинними на період виникнення спірних правовідносин, централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Згідно пункту 24 Правил, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Вбачається, що відповідач від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, останнім не надано.

До того ж, з матеріалів справи слідує, що відповідач у заявлений позивачем період був та є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , питання про зняття з місця реєстрації ним не порушувалось, тобто фактично зберігав за собою право на проживання у ньому.

Доказів протилежного матеріали цієї справи не містять та відповідачем не надано.

Отже, дослідивши надані відповідачем у письмових поясненнях доводи, суд дійшов висновку, що відповідачем жодних доказів, які б достовірно підтверджували факт неотримання ОСОБА_1 послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 в період з 01.10.2016 по 01.04.2020 не надано.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим Концерном «МТМ», заборгованість в розмірі 69916,17 грн. складається із заборгованості за надані послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд визнає його правильним, а також враховує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.

Таким чином, судом встановлено і підтверджено наданими позивачем достатніми письмовими доказами той факт, що відповідач дійсно отримав послугу з постачання теплової енергії у період з 01.10.2016 по 01.04.2020, але належним чином не виконав свої зобов`язання за укладеним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість і у позивача виникло право вимагати задоволення своїх вимог шляхом пред`явлення позову про стягнення суми заборгованості.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 280-284,288 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» ( р/р № НОМЕР_2 у Філії АТ Укрексімбанк у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458) суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2016 по 01.04.2020 в розмірі 69916 ( шістдесят девять тисяч дев`ятсот шістнадцять ) гривень 17 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (рахунок № НОМЕР_3 , ПАТ АБ „УКРГАЗБАНК, МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458), понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2102 ( дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст заочного рішення складено 28.04.2026.

Суддя Н.В. Марченко