Ухвала суду № 136046046, 02.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/64748/25-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника ТОВ «ЧЕРНІВЦІХЛІБІНВЕСТ», адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад доводів клопотання

До слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТОВ «ЧЕРНІВЦІХЛІБІНВЕСТ», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.12.2023 у справі № 757/57975/23-к в частині 51/100 частки нежитлової будівлі загальною площею 1643 кв.м, що за адресою, Чернівецька обл., м. Чернівці, вулиця Маловокзальна, будинок 2л, яка складається із будівлі складу літ. «Л» площею 844,40 кв. м., естакада до літ. «Л», сходи до літ. «Л», Пандус до літ. «Л», навіс літ. «М», БХМ №2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2753646673060, яка належить на праві власності ТОВ «Чернівціхлібінвест» (номер запису про обтяження 53702460).

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що ухвалою від 19 грудня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва (справа № 757/57975/23-к), в рамках кримінального провадження № 12023260000000640, наклав арешт на майно Державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш", зокрема на нежитлову будівлю, яка знаходиться у користуванні Державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш", загальною площею 1643 кв. м, що за адресою, Чернівецька обл., м. Чернівці, вулиця Маловокзальна, будинок 2л, приватна форма власності "Чернівецький хлібокомбінат" відкрите акціонерне товариство, договір купівлі-продажу, ВСМ № 389224, 04.11.2005, ОСОБА_4 , приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу. Реєстр № 11448.

При цьому, арешт накладений з метою забезпечення збереження речових доказів, із забороною здійснювати його відчуження, розпорядження та користування.

ТОВ «ЧЕРНІВЦІХЛІБІНВЕСТ» не є стороною кримінального провадження, а зазначена 51/100 частки нежитлової будівлі загальною площею 1643 кв.м, що за адресою, Чернівецька обл., м. Чернівці, вулиця Маловокзальна, будинок 2л, не має жодного відношення до обставин кримінального провадження, викладених в ухвалі про накладення арешту на майно.

ТОВ «ЧЕРНІВЦІХЛІБІНВЕСТ» придбало зазначену частку нежитлової будівлі у ТОВ «Чернівецький хлібокомбінат» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22.06.2023 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 , зареєстрований в реєстрі за № 2355.

У свою чергу, ТОВ «Чернівецький хлібокомбінат» (на момент договору - ВАТ «Чернівецький хлібокомбінат»), придбав її на підставі договору купівлі-продажу, ВСМ № 389224, 04.11.2005, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 , зареєстровано в реєстрі за № 11448.

Відповідно до ухвали від 19 грудня 2023 року слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/57975/23-к, прокурор вказує, що посадові особи Державного підприємства Легкого машинобудування «Чернівцілігмаш», в період з 2021 року по теперішній час зловживаючи своїм службовим становищем, в період дії воєнного стану здійснили, шляхом списання основних матеріальних цінностей, привласнили та розтрратили фонд даного майна, чим спричинили останньому матеріальну шкоду.

Отже, право власності ТОВ «ЧЕРНІВЦІХЛІБІНВЕСТ» та право власності у колишного власника - ТОВ «Чернівецький хлібокомбінат», виникло за інших обставин, аніж ті, що вказані у фабулі кримінального провадження.

З огляду на зазначене, подальше існування арешту в частині належної ТОВ «ЧЕРНІВЦІХЛІБІНВЕСТ» на праві власності 51/100 частки нежитлової будівлі загальною площею 1643 кв.м, що за адресою, Чернівецька обл., м. Чернівці, вулиця Маловокзальна, будинок 2л, не відповідає фабулі кримінального провадження, не відповідає меті кримінального провадження, встановленої КПК України, натомість є безпідставним та протиправним втручанням у право власності заявника.

Також представник ТОВ «ЧЕРНІВЦІХЛІБІНВЕСТ» в клопотанні зазначив, що протягом всього періоду досудового розслідування заявник, його посадові особи, жодного разу не викликались та не запрошувались до участі у проведенні будь-яких слідчих дій у кримінальному провадженні № 12023260000000640.

Про наявність арешту заявник дізнався від приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 у зв`язку з відмовою від 11.12.2025 №82344563 при переоформленні майна на правонсатупника ТОВ «ЗАПОРІЖХЛІБІНВЕСТ», код 37056855, що і стало підставою для звернення до суду з клопотанням.

Явка сторін кримінального провадження

Представник ТОВ «ЧЕРНІВЦІХЛІБІНВЕСТ» адвокат ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі та просив клопотання задовольнити в повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_7 у судове засідання не прибула, подала до суду письмові заперечення проти задоволення клопотання. У вказаних запереченнях прокурор вказала, що арешт є необхідним для збереження речових доказів, оскільки 15.12.2023 постановою слідчого рухоме та нерухоме майно Державного підприємства Легкого машинобудування «Чернівцілігмаш» ЄДРПОУ 14314624 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.

Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Обставини, встановлені слідчим суддею.

Судовим розглядом установлено, що ГСУ Національної поліції України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023260000000640 від 16.10.2023 за ч. 4 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року (справа № 757/57975/23-к) в рамках кримінального провадження № 12023260000000640 накладено арешт на майно Державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш", зокрема на наступне майно:

- нежитлову будівлю яка знаходиться у користуванні Державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш", загальною площею 1643 кв. м, що за адресою, Чернівецька обл., м. Чернівці, вулиця Маловокзальна, будинок 2л, приватна форма власності "Чернівецький хлібокомбінат" відкрите акціонерне товариство договір купівлі-продажу, ВСМ № 389224, 04.11.2005, ОСОБА_4 , приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу. Реєстр № 11448.

ТОВ «ЧЕРНІВЦІХЛІБІНВЕСТ» належить на праві власності 51/100 частки нежитлової будівлі загальна площа 1643 кв.м, що за адресою, Чернівецька обл., м. Чернівці, вулиця Маловокзальна, будинок 2л, яка складається із будівлі складу літ. «Л» площею 844,40 кв. м., естакада до літ. «Л», сходи до літ. «Л», Пандус до літ. «Л», навіс літ. «М», БХМ №2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2753646673060, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 22.06.2023 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 зареєстрований в реєстрі за №2355 та витягом з Державного реєстру речових прав від 22.06.2023 р.

Норми права, які підлягають до застосування

Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 ПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Мотиви слідчого судді

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

При цьому, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту прокурор зазначив, що 15.12.2023 постановою слідчого рухоме та нерухоме майно Державного підприємства Легкого машинобудування «Чернівцілігмаш» ЄДРПОУ 14314624 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, так як воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Задовольняючи клопотання прокурора та накладаючи арешт на нерухоме майно, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Разом з тим, такі додаткові доводи щодо необхідності продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, прокурором не наведено.

Що стосується того, що в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва (справа № 757/57975/23-к) нерухоме майно в частині, що належить заявнику, зазначене як таке, що відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України, визнане постановою речовим доказом, та наявні правові підстави, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України для його арешту, то прокурор повинний був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна із можливістю надання учасникам процесу доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, як вбачається із ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.12.2023, метою арешту майна, є збереження речових доказів.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні підстави вважати, що арештоване майно в частині 51/100 частки нежитлової будівлі загальною площею 1643 кв.м, що за адресою, Чернівецька обл., м. Чернівці, вулиця Маловокзальна, будинок 2л, що належить на праві власності ТОВ «ЧЕРНІВЦІХЛІБІНВЕСТ», відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується.

Так, предметом досудового розслідування є діяння, вчиненні з 2021 року посадовими особами Державного підприємства Легкого машинобудування «Чернівцілігмаш» ЄДРПОУ 14314624, яке розташоване за адресою м. Чернівці вул. Головна,203 А, Чернівецької області, в особі директора ОСОБА_8 , який був призначений на посаду для покращення фінансової ситуації на вказаному ДП, які полягали в наступному:

- звільнення працівників без їх згоди,( при цьому частина працівників ходила на роботу та отримувала зарплатню плату по за межами ДПІ);

- оформлення на роботу осіб, які взагалі не з`являлись на роботу в Державному підприємстві;

- вивезення металу та здача його на металобрухт без відповідних документів;

- розпилювання металевих конструкцій, які в подальшому списувались як лом;

- вивезення та збут невідомим особам або підприємствам станків;

- списання транспорту, який перебував на балансі Державного підприємства Легкого машинобудування «Чернівцілігмаш» ЄДРПОУ 14314624, був у хорошому стані, який продавався стороннім особам або присвоювався службовими особами вказаного підприємства;

- передача приміщень в оренду або приватизації.

Натомість, 51/100 частки нежитлової будівлі загальною площею 1643 кв.м, що за адресою, Чернівецька обл., м. Чернівці, вулиця Маловокзальна, будинок 2л, яка складається із будівлі складу літ. «Л» площею 844,40 кв. м., естакада до літ. «Л», сходи до літ. «Л», Пандус до літ. «Л», навіс літ. «М», БХМ №2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2753646673060 належить на праві власності ТОВ «ЧЕРНІВЦІХЛІБІНВЕСТ» згідно з договором купівлі-продажу, посвідченого 22.06.2023 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 , зареєстрований в реєстрі за №2355.

Зазначена частка нежитлової будівлі придбана заявником у ТОВ «Чернівецький хлібокомбінат».

У свою чергу, ТОВ «Чернівецький хлібокомбінат» (на момент договору - ВАТ «Чернівецький хлібокомбінат»), придбав її на підставі договору купівлі-продажу, ВСМ № 389224, 04.11.2005, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 , зареєстровано в реєстрі за № 11448.

Як свідчить п. 1 Договору купівлі-продажу, ВСМ № 389224, 04.11.2005 р., продаж 51/100 частки нежитлової будівлі м. Чернівці, вулиця Маловокзальна, будинок 2л, вчинено відповідно до Ухвал Господарського суду Чернівецької області у справі №10/4/б від 26 січня 2004 року, від 01 березня 2004 року, від 16 червня 2004 року, від 27 жовтня 2005 року.

Отже, наявні докази свідчать, право власності Заявника на нерухоме майно виникло за обставин, що не відносяться до фабули кримінального провадження.

Також не відноситься до фабули кримінального провадження обставини подальшого володіння заявником зазначеним нерухомим майном.

Прокурором не доведено зворотного, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, відсутні.

При цьому підозра посадовим особам ТОВ «ЧЕРНІВЦІХЛІБІНВЕСТ» не пред`являлась, що в свою чергу вказує на безпідставність такого обмеження права власника на мирне володіння та користування своїм майном.

Також, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСі проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року (справа № 757/57975/23-к) в частині 51/100 частки нежитлової будівлі загальною площею 1643 кв. м, що за адресою, Чернівецька обл., м. Чернівці, вулиця Маловокзальна, будинок 2л, яка складається із будівлі складу літ. «Л» площею 844,40 кв. м., естакада до літ. «Л», сходи до літ. «Л», Пандус до літ. «Л», навіс літ. «М», БХМ № 2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2753646673060, яка належить на праві власності ТОВ «ЧЕРНІВЦІХЛІБІНВЕСТ» (номер запису про обтяження 53702460).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_9