Рішення № 136040844, 03.04.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/14518/25

Провадження № 2/185/2947/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 квітня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Добрелі Ю.А., позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому, заочному судовому засідання в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАКС ТРЕЙД» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить стягнути з відповідача 138719,23 гривень; з них: заборгованість по заробітній платі складає - 58 162,75 гривні, середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні становить - 80556,5 гривень. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив наступне.

Позивач працювала в Товаристві з обмеженою відповідальністю «НОВАКС ТРЕЙД». При звільненні з роботи відповідач не виплатив їй заборгованість по заробітній платі, тому вона звернулася до суду.

В судовому засіданні позивач позов підтримала і просила його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання двічі поспіль не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом ухвалено слухати справу в заочному судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено наступне.

В період часу з 01.02.2023 року по 13.05.2025 року ОСОБА_2 працювала в ТОВ «НОВАКС ТРЕЙД» на посаді оператора заправних станцій З розряду. За час роботи в ТОВ «НОВАКС ТРЕЙД» з березня 2025 року не виплачувалася заробітна плата. 13.05.2025 року ОСОБА_2 було було звільнено із займаної посади на підставі п.1 ст.36 КЗпП України (за угодою сторін). При звільненні з ОСОБА_2 не був проведений розрахунок по заробітній платі, не виплачений середній заробіток за частину невикористаної ідорічної відпустки 19 днів, невикористану відпустку 10 днів, відповідно до ст. 19 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон № 504) жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років.

Відповідно до ст. ст. 47, 115, 116 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, ідо не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Всупереч вказаним положенням, відповідач, ТОВ «Новакс Трейд», виплату заробітної плати проводив нерегулярно, з порушенням встановлених термінів, виплати могли здійснюватися частково і за різні періоди

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Тобто, в день звільнення (незалежно від підстав звільнення) роботодавець зобов`язується здійснити з працівником повний розрахунок, тобто виплатити працівнику суму заробітної плати та інші належні працівнику кошти (зокрема компенсації за невикористані відпустки, надбавки і тд.) в повному розмірі. Роботодавець вважається таким, що не виконав свого обов`язку щодо розрахунку працівником якщо виплатив заробітну плату лише частково, або не виплатив заробітну плату взагалі.

17.07.2025 року, у відповідь на адвокатський запит б\н від 14.07.2025 року, від Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було отримано лист №ПНС/3.1/856-38-25 від 17.07.2025 року. На запитувану інформацію Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці повідомлено, що ними заплановано проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у ТОВ «НОВАКС ТРЕЙД», про результати перевірки буде повідомлено додатково.

30.09.2025 року, у відповідь на повторний адвокатський запит б/н від 24.09.2025 року, від Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було отримано лист №ПНС/2/16273-25 від 30.09.2025 року. На запитувану інформацію Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці повідомлено, що попереднє звернення розглянуто в межах повноважень і 13.08.2025 року надано відповідь листом від 13.08.2025 року за №ПНС/2/968-3В-25 та надіслано попередню відповідь, але лист від 13.08.2025 року за №ПНС/2/968-38-25 на поштову та електронні адреси представника ОСОБА_1 не надходив. Відповідь на адвокатський запит отримано засобами електронної пошти представником позивача 30.09.2025 року.

Порушення підприємством вказаних вище положень ст. 47, 115, 116 КЗпП України щодо проведення з працівником остаточного розрахунку в строки, передбачені законом, також підтверджується інформацією, що міститься в листі Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 13.08.2025 року за №ПНС/2/968-38-25. За результатами позапланового заходу державного нагляду заборгованість по заробітній платі позивачки складає 53 590,69 грн.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки "класичне" право власності, яке розглядається в Україні, а й до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Згідно із ч. 5 ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 21, ч. 6 ст. 24 Закону України "Про оплату праці", працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. При зверненні до суду із позовом про зобов`язання із працевлаштування діє загальний тримісячний строк з дня, коли працівник дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Виходячи із системного тлумачення норм ч. 1 ст. 233 КЗпП України, враховуючи, що початок перебігу строку звернення до суду починається з наступного дня після спливу строку, передбаченого для виконання роботодавцем обов`язку із працевлаштування працівника та виплати йому середньої заробітної плати упродовж трьох місяців з дня закінчення трудового договору.

Звільнивши позивачку 13 травня 2025 року відповідач повинен був виплатити середню заробітну плату упродовж трьох місяців, тобто до 14 серпня 2025 року. Оскільки цей обов`язок, визначений ч. 3 ст. 184 КЗпП України відповідач не виконав, то позивачка упродовж трьох місяців, тобто до 14 листопада 2025 року має право відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України звернутися до суду з позовом про зобов`язання із працевлаштування.

ВС/КЦС у справі № 682/2782/18 від 03.02.2021). У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті (стаття 117 КЗпП України).

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.99 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, але не більш як за шість місяців, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Верховний Суд за результатами розгляду справи №446/509/16-ц, звернув увагу на офіційне тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього Кодексу, які слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Таким чином, починаючи з наступного дня після звільнення (14 травня 2025 року) працівнику починає нараховуватися середній місячний заробіток і відбувається це аж до моменту повної виплати належних ОСОБА_3 коштів (14 листопада 2025 року). Розрахунок середнього заробітку проводиться у відповідності з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (надалі - Порядок). Абзацом третім пункту 2 вказаного Порядку визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, які передували події, з якою пов`язана відповідна виплата. За змістом абзацу першого пункту 8 Порядку, обчислення виплат провадиться шляхом множення середньоденного (погодинного) заробітку на число робочих днів/годин.

Середньоденна (погодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих днів на число відпрацьованих робочих днів. Сума середньоденної заробітної плати ОСОБА_3 відповідно до розрахунку середнього заробітку складає: сума отримана в грудні за листопад 2024 року - 9053, 11 грн, сума отримана в лютому і березні за грудень місяць 2024 року - 9772, 59 грн; кількість відпрацьованих днів за листопад і грудень - 43 робочі дні; кількість календарних днів у листопаді і грудні 61 день.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 складає-4 3 7 , 81 грн. Кількість робочих днів, належних оплаті за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 травня 2025 року по 13 листопада 2025 року включно складає 184 дні. Відтак, сума середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні становить: 437,81 X 184 = 80556,5 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАКС ТРЕЙД» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАКС ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 44626956) на користь ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ) 138719,23 гривень; з яких: заборгованість по заробітній платі складає - 58162,75 гривні, середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні становить - 80556,5 гривень.

Допусти негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАКС ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 44626956) на користь ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211.20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається Дніпровському апеляційному суду.

Суддя: В. О. Головін