Рішення № 136038527, 20.04.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №501/3519/25

Провадження №2/504/2047/26

Доброславський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенко В.К.,

Секретаря- Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, позовну заяву ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (м. Київ, Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8, код ЄДРПОУ: 42649746) ОСОБА_1 (м. Київ, Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8, код РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач у серпні 2025 року звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, яким просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 811331 від 02.02.2022 року в сумі 47585,68 грн. яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту 19000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами в сумі 28585,68 грн., а також стягнути судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Вимоги позову обгрунтовані тим, що 02.02.2022 ОСОБА_2 та ТОВ «Слон Кредит» уклали Договір про надання споживчого кредиту № 811331, відповідач ознайомилась з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Слон Кредит» акцептує публічну пропозицію кредитора, яка розміщена на сайті фінансової компанії https://sloncredit.ua/, в повному обсязі, з урахуванням паспорту споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тарифів.

За умовами договору споживачу надається кредит в розмірі 23750,00грн строком на 1096 днів з кінцевим терміном повернення 02.02.2025 року, а Відповідач зобов`язалась виконувати умови договору.

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 12.09.2023 рокувідповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 19000 грн.

На підставі договору факторингу 03808-23 від 03.08.2023 року право грошової вимоги за кредитним договором № 811331 від 02.02.2022 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого станом на момент укладення договору факторингу у відповідачки виникла заборгованість в розмірі 47585,68 грн. яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту 19000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами в сумі 28585,68 грн.

31.07.2024 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» направлено на адресу відповідачки досудову вимогу про сплату заборгованості за вказаним кредитним договором, але станом на момент звернення до суду відомості про погашення заборгованості відсутні.

У зв`язку з викладеним позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 811331 від 02.02.2022 року у розмірі 47585,68 грн, витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у свою відсутність, доводи позову підтримав у повному обсязі.

Вдіповідач повідомлялась судом про дату,ч ас та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з`явилась, відзив до суду не подала.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 20.04.2026 року постановлено розгляд справи у заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку:

Згідно ст.12 ЦПКУкраїни цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено ч. 1, 2 ст.77ЦПКУкраїни належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Судом встановлено, що 02.02.2022 ОСОБА_2 та ТОВ «Слон Кредит» уклали Договір про надання споживчого кредиту № 811331, відповідач ознайомилась з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Слон Кредит» акцептує публічну пропозицію кредитора, яка розміщена на сайті фінансової компанії https://sloncredit.ua/, в повному обсязі, з урахуванням паспорту споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тарифів.

За умовами договору споживачу надається кредит в розмірі 23750,00грн строком на 1096 днів з кінцевим терміном повернення 02.02.2025 року, а Відповідач зобов`язалась виконувати умови договору.

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 12.09.2023 рокувідповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 19000 грн.

На підставі договору факторингу 03808-23 від 03.08.2023 року право грошової вимоги за кредитним договором № 811331 від 02.02.2022 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого станом на момент укладення договору факторингу у відповідачки виникла заборгованість в розмірі 47585,68 грн. яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту 19000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами в сумі 28585,68 грн, що підтверджується витягом з додатку до договору факторингу а також наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

За змістом ч.1ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір про надання споживчого кредиту № 811331 від 02.02.2022 року підписаний відповідачем ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором В180, 02.02.2020 року 10:55:45.

Додатком №1 до вказаного договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача за договором споживчий кредит № 811331 від 02.02.2022, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором В180.

Суд першої інстанції вважає, що спірний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які виникають із кредитного договору.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору. Після підписання договору про надання споживчого кредиту у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у ТОВ «Слон Кредит» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Факт укладення відповідачем вказаного вище договору про надання споживчого кредиту не заперечується, а також не спростовано отримання ним кредитних коштів. В ході розгляду справи відповідач не надала жодного доказу на підтвердження того, що вона належним чином виконала грошові зобов`язання за договором про споживчий кредит, укладений з ТОВ «Слон Кредит», який в свою чергу у встановленому законом порядку відступив своє право вимоги за вказаним споживчим договором ТОВ «Діджи Фінанс», що підтверджується в тому числі додатком до договору факторингу, наданим стороною позивача.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями п. 4.1. договору визначено перехід права вимоги: Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку № 1 до цього договору, за умови виконання фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування передбачених розділом 3 договору.

Отже сторонами договору факторингу № 0308-23 обумовлено підписання реєстру прав вимог лише за умови виконання фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування яких передбачено розділом 3 договору.

На підтвердження здійснення оплати за договором факторингу № 0308-23 від 03.08.2023 року ТОВ «Діджи Фінанс`до суду надано платіжну інструкцію.

Згідно з витягу з додатку до договору факторингу (реєстр боржників), який підписаний обома сторонами договору, до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту № 811331 від 02.02.2022 року.

Суд першої інстанції вважає, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуло всіх прав за зобов`язанням ОСОБА_2 , які виникли за договором про надання споживчого кредиту № 811331 від 02.02.2022.

Доказів того, що відповідач у добровільному порядку погасив нараховану заборгованість за кредитним договором, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, позов ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» слід задовольнити.

Згідно з ч. 1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133ЦПК України).

Із положень ч.ч. 1-5ст.137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В силу ч.ч. 2, 3, 8ст. 141ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача;

у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).

На підтвердження відповідних витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акт прийому-передачі наданих послуг).

Отже, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги; акт про підтверження факту надання правничої допомоги на загальну суму 6000,00 грн; детальний опис робіт на загальну суму 6000,00 грн.

Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_2 слід стягнути 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу, що буде відповідати співмірності та складності справи.

Судовий збір.

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, то з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2422,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України, ст.ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (м. Київ, Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8, код ЄДРПОУ: 42649746) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (м. Київ, Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8, код ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за кредитним договором № 811331 від 02.02.2022 в сумі 47585,68 грн. яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту 19000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами в сумі 28585,68 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (м. Київ, Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8, код ЄДРПОУ: 42649746) судовий збір в сумі 2422,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (м. Київ, Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8, код ЄДРПОУ: 42649746) витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В. К. Барвенко