Рішення № 136037394, 27.04.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/2502/25

Провадження № 2/455/124/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 квітня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Клімченка М.І.,

секретар судового засідання Шайда Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі по тексту ТОВ «Споживчий центр») подав до Старосамбірського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивує тим, що 25.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферту) №25.01.2025-100000239, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 18000 грн., строком на 140 днів, за процентною ставкою 1%. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 13.06.2025 утворилась заборгованість у розмірі 51022,83 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18000,00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 22680,00 грн., 1342,83 грн. комісії за надання кредиту та 9000,00 грн. неустойки, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 08.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі на 12.01.2026 о 10.45 год. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідачка не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, відзиву на позовну заяву не надала.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В силу приписів частини 1 статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі статей 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 25.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферту) №25.01.2025-100000239, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 18000 грн., строком на 140 днів, за процентною ставкою 1% (а.с.28-40).

З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на адресу ТОВ «Споживчий центр» за вих.№1-2711 від 27.11.2025 видно, що за кредитом №25.01.2025-100000239 25.01.2025 було перераховано 18000,00 грн. на картку НОМЕР_1 (а.с.41).

Своїх зобов`язань відповідно до умов кредитного договору відповідачка не виконала, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 13.06.2025 становить 51022,83 грн. та складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18000,00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 22680,00 грн., 1342,83 грн. комісії за надання кредиту та 9000,00 грн. неустойки, що підтверджується довідкою-розрахунком (а.с.42).

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятидений строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме ЦК України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Зі системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що предметом регулювання відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не є правовідносини щодо нарахування пені у кредитних спорах під час дії воєнного стану, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Оскільки, як установлено судом, неустойка за кредитним договором нарахована під час дії воєнного стану, тому відповідачка звільняється від обов`язку її сплати на користь позивача.

Отже, вимога про стягнення з відповідачки на користь позивача неустойки в розмірі 9000,00 грн. за кредитним договором є безпідставною.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню. З відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за Кредитним договором№25.01.2025-100000239 від 25.01.2025 врозмірі 42022,83 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18000,00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 22680,00 грн., 1342,83 грн. комісії за надання кредиту.

Задовольняючи частково позов, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2422,40 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 1995 грн. 11 коп. (2422,40х42022,83/51022,83).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12,19,81,141,258-260,263-265, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №25.01.2025-100000239 від 25.01.2025 в розмірі 42022 (сорок дві тисячі двадцять дві) гривні 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати, що становлять 1995 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 11 копійок судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: поштовий індекс 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 27.04.2026.

Суддя М.І. Клімченко